Рішення № 45979460, 30.06.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" червня 2015 р.Справа № 916/1572/15-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ-ГРУП";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ЛЕВАДА"

про стягнення

Суддя Оборотова О.Ю.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Демчук Я.В. - довіреність від 01.04.2015р.;

Від відповідача: Федорова В.О. довіреність від 26.05.2015р.; Сазонова І.О. - довіреність від 03.01.2015р.;

В судовому засіданні 30.06.2015р. приймали участь представники:

Від позивача: Демчук Я.В. - довіреність від 01.04.2015р.;

Від відповідача: Сазонова І.О. - довіреність від 03.01.2015р.;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ-ГРУП" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ЛЕВАДА" заборгованості у розмірі 1 440 820, 47грн., а саме: основного боргу у розмірі 646 426,15грн., пені у розмірі 616 153,82грн., індексу інфляції у розмірі 163 656,48грн. та 3% річних у розмірі 14 574,02грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.04.2015р. порушено провадження у справі №916/157215-г.

27.05.2015р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач, враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості, просить суд стягнути суму заборгованості у розмірі 1 410 045,98грн., з яких сума основного боргу 421 426,15грн., 3% річних у розмірі 17 180,37грн., індекс інфляції у розмірі 355 285,64грн., пеню у розмірі 616 153,82грн.

04.06.2015р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд позов задовольнити часткове у сумі 605 540,03грн. з ростроченням платежу до 31.12.2015р., в решті позовних вимог відмовити.

15.06.2015р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2015р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 30.06.2015р.

17.06.2015р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач просить суд позов задовольнити часткове у сумі 224 103,88грн. з ростроченням платежу до 31.12.2015р., в решті позовних вимог відмовити.

19.06.2015р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява відповідно до якої позивач, враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості, просить суд стягнути 3% річних у розмірі 17 180,37грн., пеню - 616 153,82грн. та інфляційні - 355 285,64грн.

30.06.2015р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні 30.06.2015 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

05.07.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ЛЕВАДА" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ-ГРУП" (Постачальник) було укладено договір поставки №ТД-008, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність Покупця товар у відповідності з накладними або специфікаціями на протязі строку дії даного договору, а Покупець зобов'язується приймати та своєчасно оплачувати Товар на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.2. договору № ТД-008 від 05.07.2014р. асортиментний перелік та кількість на кожну партію постачаємого Товару визначається в заявці Покупця та вказується в накладних.

Відповідно до п. 4.4. договору № ТД-008 від 05.07.2014р. Покупець відмічає отримання Товару на видатковій накладній лише при наявності печатки Постачальника.

Відповідно до п. 2.4. договору № ТД-008 від 05.07.2014р. право власності на Товар, а також риск випадкової гибелі або пошкодження Товару, переходять до Покупця з моменту фактичної передачі Товару на склад Покупця. Датою постачання товару вважається дата підписання видаткових накладних.

Відповідно до п. 5.1. договору № ТД-008 від 05.07.2014р. за прострочку виконання зобов'язань, передбачених даним договором, сторони несуть відповідальність у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочки, за кожен день прострочки зобов'язань.

Згідно п. 5.2. договору № ТД-008 від 05.07.2014р., про строчкою виконання зобов'язань з боку Покупця вважається несвоєчасна оплата товару, з боку постачальника - несвоєчасна поставка товару, поставка неякісного товару, не поставка товару, не надання документів, зазначених в п. 3.1. договору, поставка не того асортименту(виду) товару, поставка товару не відповідаючого зазначеній кількості, не виконання строків, зазначених в п. 3.4.-3.6. договору.

Відповідно до п. 5.4. договору № ТД-008 від 05.07.2014р. Сплата штрафних санкцій та пені не звільняє винну Сторону від виконання зобов'язань по даному договору та відшкодування збитків.

На виконання умов Договор від 05.07.2014р. позивач поставив, а відповідач отримав товар, що підтверджується видатковими накладними наявними в матеріалах справи.

Відповідачу було направлено претензію №58 від 29.12.2014р., щодо належного виконання своїх зобов'язань за договором та сплати заборгованості за договором від 05.07.2014р.

Між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків станом за період 1 квартал 2015р., згідно якого за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 646 436,15грн.

Відповідно до п. 5.1. договору від 05.07.2014р. за прострочку виконання зобовязань, передбачених даних договором, сторонни несуть відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, за кожен день прострочки виконання зобовязань.

Відповідно до п. 5.2. договору від 05.07.2014р. сторонни домовилися, що прострочкою виконання зобовязань зі сторонни Покупця є несвоєчасна оплата товару.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума 3% річних складає у розмірі 17 180,37грн., пеня - 616 153,82грн. та інфляційні - 355 285,64грн.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором від 05.07.2014р. обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та уточненнями до неї.

19.06.2015р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява відповідно до якої позивач, враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості, просить суд стягнути 3% річних у розмірі 17 180,37грн., пеню - 616 153,82грн. та інфляційні - 355 285,64грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акти звірки, відповідно до яких за відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ЛЕВАДА" рахується заборгованість.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договорі, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем під час розгляду справи №916/1572/15-г було проведено повне погашення заборгованості, що також підтверджується заявою позивача від 19.06.2015р. відповідно до якої позивач вимогу щодо стягнення основної заборгованості більше не підтримує, провадження у справі №916/1572/15-г в частині стягнення заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 421 426,15грн., підлягає припиненню на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ЛЕВАДА" пені в розмірі 616 153,82грн.

Відповідно до п. 5.1. договору від 05.07.2014р. за прострочку виконання зобовязань, передбачених даних договором, сторонни несуть відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, за кожен день прострочки виконання зобовязань.

Відповідно до п. 5.2. договору від 05.07.2014р. сторонни домовилися, що прострочкою виконання зобовязань зі сторонни Покупця є несвоєчасна оплата товару.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, судом встановлено, що розрахунок здійснений неналежним чином, з цих підстав судом було самостійно розраховано суму пені та визначено її розмір, а тому сума пені підлягає задоволенню в розмірі 206 923,51грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 17 180,37грн. та індексу інфляції у розмірі 355 285,64грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом несвоєчасного проведення відповідачем проплат за отриманий товар, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 17 180,37грн. та 355 285,64грн. інфляційні, підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ-ГРУП" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ЛЕВАДА" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 206 923,51грн., 3%річних у розмірі 17 180,37грн., індексу інфляції у розмірі 355 285,64грн.

Відповідачем заявлено про встановлення розстрочки платежу штрафних санкцій задоволену судом до 31.12.2015р.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежних від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно із п.7.1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 р. № 9: розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

В п.7.2 цієї ж постанови зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як вбачається з письмових пояснень відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ-ГРУП", в обґрунтування необхідності надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області покладено доводи про скрутне фінансове становище, через що виникло неможливість його виконання. При викладених обставинах та приймаючи до уваги вищенаведене, пояснення відповідача, які були викладені у судовому засіданні, суд вважає за необхідне вимогу про надання розстрочки виконання Рішення господарського суду Одеської області від 30.06.2015р. по справі №916/1572/15-г задовольнити та надати відповідачу розстрочку виконання Рішення господарського суду Одеської області від 30.06.2015р. по справі №916/1572/15-г, згідно графіку погашення, а саме:

- часткове погашення заборгованості в сумі 101 367,65 грн. в строк 10 липня 2015р.;

- часткове погашення заборгованості в сумі 101 367,65 грн. в строк 10 серпня 2015р.;

- часткове погашення заборгованості в сумі 101 367,65 грн. в строк 10 вересня 2015р.;

- часткове погашення заборгованості в сумі 101 367,65 грн. в строк 10 жовтня 2015р.;

- часткове погашення заборгованості в сумі 101 367,65 грн. в строк 10 листопада 2015р.;

- часткове погашення заборгованості в сумі 101 367,65 грн. в строк 10 грудня 2015р.

Приймаючи до уваги той факт, що відповідачем під час розгляду справи здійснювалось повне погашення основного боргу, то згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 28 816,41грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 50, п.11 ч.1 ст.80, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ЛЕВАДА" (68000, Одеська область, м.Іллічівськ, вул. 1 Травня, буд.3, код ЄДРПОУ 34055728) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ-ГРУП" (65029, м. Одеса, вул Князівська,1 , офіс 501, код ЄДРПОУ 38574717) пеню розмірі 206 923,51грн., 3%річних у розмірі 17 180,37грн., індекс інфляції у розмірі 355 285,64грн., витрати по сплаті судового збору на суму 28 816,41грн.

3.Провадження у справі №916/1572/15-г в частині заявленої до стягнення суми основного боргу за поставлені товари за договором поставки №ТД-008 від 05.07.2014р. у розмірі 421 426,15грн. -припинити.

4. В решті позову відмовити.

5. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕРКУРІЙ-ГРУП" (65029, м. Одеса, вул Князівська,1 , офіс 501, код ЄДРПОУ 38574717) розстрочку виконання Рішення господарського суду Одеської області від 30.06.2015р. по справі №916/1572/15-г, згідно графіку погашення, а саме:

- часткове погашення заборгованості в сумі 101 367,65 грн. в строк 10 липня 2015р.;

- часткове погашення заборгованості в сумі 101 367,65 грн. в строк 10 серпня 2015р.;

- часткове погашення заборгованості в сумі 101 367,65 грн. в строк 10 вересня 2015р.;

- часткове погашення заборгованості в сумі 101 367,65 грн. в строк 10 жовтня 2015р.;

- часткове погашення заборгованості в сумі 101 367,65 грн. в строк 10 листопада 2015р.;

- часткове погашення заборгованості в сумі 101 367,65 грн. в строк 10 грудня 2015р.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01 липня 2015 р.

Суддя О.Ю. Оборотова