Рішення № 45979328, 22.06.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015 р. Справа№ 914/1651/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засіданні Мак Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еврика", с.Чишки, Пустомитівський район, Львівська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Флексопринтсервіс", м.Смоленськ, Російська Федерація

про стягнення 424 848,89 євро (станом на дату подання цього позову згідно офіційного курсу НБУ євро/грн. еквівалентно 10 094 409,63 грн.).

За участю представників сторін:

від позивача Михайлишин Л.М. - представник (довіреність №2015-09 від 15.04.2015р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еврика" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Флексопринтсервіс" про стягнення 424 848,89 євро, що станом на дату подання цього позову згідно офіційного курсу НБУ євро/грн. еквівалентно 10 094 409,63 грн.

Ухвалою суду від 25.05.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 08.06.2015р.

Ухвалою суду від 08.06.2015р. розгляд справи відкладено на 22.06.2015р., з підстав наведених в даній ухвалі.

19.06.2015р. представником позивача супровідним листом за вих.№15-03 (вх..№25299/15 від 19.06.2015р.) долучено до матеріалів справи копії імпортних ВМД покупця, які підтверджують факт отримання товару від постачальника.

В судовому засіданні представник позивача повідомив суд, що після попереднього судового засідання відповідач провів ще часткові оплати заборгованості, а саме: 05.06.2015р. в сумі 2 570,29 євро та 4 129,71 євро, 09.06.2015р. в сумі 29 400,00 євро, 10.06.2015р. в сумі 7100,00 євро, 12.06.2015р. в сумі 4800,00 євро; 18.06.2015р. в сумі 4 900,00 євро, 6 854,29 євро, 6045,71 євро, 6 600 євро.Таким чином, сума боргу зменшилася до 330 948,89 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у вказаній сумі, просив її стягнути з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проте надіслав до суду лист за вих.№145 від 04.06.2015р. (вх.№23802/15 від 10.06.2015р.), в якому повідомляє суд про те, що ним були здійснені часткові оплати: 25.05.2015р., 26.05.2015р. та 29.05.2015р. на загальну суму 21500,00 євро., відтак залишок боргу становить 403 348,89 євро. Крім того, у вищенаведеному листі позивач визнав повністю залишок заборгованості в розмірі 403 348,89 євро та просить суд у зв'язку із визнанням відповідачем позову розглядати справу без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

01.12.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еврика" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Флексопринтсервіс" (покупець) було укладено контракт купівлі-продажу №2014-11Е (далі по тексту - контракт), відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити в порядку і на умовах цього контракту товар: матеріали для поліграфії.

Згідно п.1.3. контракту асортимент, кількість і ціна товару узгоджується сторонами на кожну окрему партію товару в доповненнях до контракту, які підписуються сторонами і є невід'ємною його частиною. Доповненнями до контракту являються Інвойси та специфікації.

Згідно п.2.1. та п.2.2. контракту одиниця товару - 1 кілограм. Товар поставляється партіями. Кількість, ціна, упаковка для кожного товару в партії, а також терміни постачання вказуються інвойсах (рахунках) та специфікаціях.

05.12.2014р. сторони уклали доповнення №2014-1 до контракту купівлі-продажу №2014-11Е від 01.12.2014р., яким внесли зміни до п.4.1. та до п.5.1. контракту та зазначили, що у зв'язку зі зміною керівника покупця ТзОВ "Флексопринтсервіс" діє в особі директора Івлевої Катерини.

Відповідно до п.4.1. доповнення №2014-1 до контракту купівлі-продажу №2014-11Е від 01.12.2014р., загальна вартість контракту складає 1 000 000,00 (один мільйон) євро.

Відповідно до п.5.1. доповнення №2014-1 до контракту купівлі-продажу №2014-11Е від 01.12.2014р., платежі за товар здійснюються в валютах: євро, польські злоті. Конкретна валюта платежу визначається в специфікаціях та/або інвойсах. Рахунки виставлені в валюті євро можуть бути оплачені в валюті польський злотий. Перерахунок курсів валют здійснюється по крос-курсу встановленому ЦБ РФ на дату перерахунку.

22.12.2014р. сторони уклали доповнення №2014-2 до контракту купівлі-продажу №2014-11Е від 01.12.2014р., яким внесли зміни до п.5.2. контракту та виклали його в наступній редакції: оплата вартості товару здійснюється покупцем протягом 10 (десяти) календарних днів з дати поставки товару. Датою поставки товару являється дата отримання товару покупцем, але не пізніше двох днів з дати перетинання митного кордону України.

Як зазначає позивач на виконання умов контракту №2014-11Е від 01.12.2014р. поставив відповідачу товар протягом 2014-2015 років на загальну суму 453 157,80 євро.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, здійснив часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 28 309,00 євро.

Станом на момент подання позовної заяви за розрахунками позивача, у відповідача існував основний борг в сумі 424 848,89 євро (станом на дату подання цього позову згідно офіційного курсу НБУ євро/грн. еквівалентно 10 094 409,63 грн.).

Однак, після порушення провадження у справі відповідач провів часткові оплати, відтак станом на 19.06.2015р. борг складає 330 948,89 євро.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Відповідно до ст.123 ГПК України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до ст. 39 Закону, будь-які спори щодо застосування положень цього Закону та законів, прийнятих на виконання цього Закону, можуть бути предметом розгляду: - в суді України, якщо одна із сторін у справі - фізична особа та/або держава; - в господарських судах, якщо сторонами у справі виступають юридичні особи.

У п.10.2. контракту сторони погодили, що якщо сторони не зможуть прийти до згоди шляхом мирних переговорів, всі суперечки, розбіжності або вимоги, що виникають по даному договору або у зв'язку з ним, у тому числі які стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають розгляду та вирішенню одним із наступних судових органів за вибором позивача, або шляхом подання позову до господарського суду України за місцем знаходження продавця. В процесі арбітражного розгляду застосовується матеріальне та процесуальне право України.

Зважаючи на те, що продавцем є позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еврика", місцезнаходження якого є с.Чишки, Пустомитівського району, Львівської області, відтак останній правомірно подав позов до господарського суду Львівської області.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Укладений між сторонами контракт №2014-11Е від 01.12.2014р. за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Факт виконання позивачем зобов'язань по контракту підтверджується електронними деклараціями форми МД-2 (імпортні ВМД покупця) за період з 25.12.2014р. по 29.04.2015р. (копії знаходяться в матеріалах справи) та міжнародними товарно-транспортними накладними за період з 20.12.2014р. по 25.04.2015р. (СМR) (копії знаходяться в матеріалах справи).

Водночас, слід зазначити, що загальна сума поставки становить 453 157,80 євро, а не 453 158,00 євро, як помилково зазначає позивач у позовній заяві.

Відповідачу були виставлені рахунки (інвойси) за період з 18.12.2014р. по 23.04.2015р. на загальну суму 453 157,80 євро, а не 453 158,00 євро як зазначає позивач у позовній заяві (копії знаходяться в матеріалах справи).

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.1 доповнення №2014-2 до контракту купівлі-продажу №2014-11Е від 01.12.2014р., оплата вартості товару здійснюється покупцем протягом 10 (десяти) календарних днів з дати поставки товару. Датою поставки товару являється дата отримання товару покупцем, але не пізніше двох днів з дати перетинання митного кордону України.

Відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за поставлений товар здійснив частково.

Отже, станом на момент подання позовної заяви у відповідача існував основний борг в сумі 424 848,89 євро.

Відповідач надіслав до суду лист за вих.№145 від 04.06.2015р. (вх.№23802/15 від 10.06.2015р.), в якому визнав повністю залишок заборгованості в сумі 403 348,89 євро., яка існувала станом на 04.06.2015р. Вказана сума була відображена сторонами в підписаному між ними акті звірки взаєморозраунків станом на 04.06.2015р.

Після порушення провадження у справі відповідачем було частково сплачено основний борг, що підтверджується виписками банку (Svift in).

Отже, станом на 19.06.2015р. відповідачем повністю оплачений інвойс №1041 від 18.12.2014р. на суму 52 379,20 євро; №15 від 22.01.2015р. на суму 57 184,00 євро та частково оплачено інвойс №49 від 13.02.2015р. на суму 60 593,80 євро - борг по ньому становить 47 948,09 євро.

Відтак, в частині позовних вимог про стягнення 93 900 євро за поставлений товар по контракту купівлі-продажу №2014-11Е від 01.12.2014р. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору відносно цієї суми.

Решта інвойсів інвойс №49 від 13.02.2015р. на суму 60 593,80 євро - борг по ньому становить 47 948,09 євро; №62 від 23.02.2015р. на суму 55 308,60 грн.; №74 від 05.03.2015р. на суму 61 350,00 євро; №109 від 31.03.2015р. на суму 49 460,00 євро; №137 від 20.04.2015р. на суму 63 693,00 євро та № 145 від 23.04.2015р. на суму 53 189,00 євро залишились неоплаченими.

Отже основний борг станом на 19.06.2015р. складає 330 948,89 грн.

За умовами п.2 доповнення №2014-1 до контракту купівлі-продажу №2014-11Е від 01.12.2014р., платежі за товар здійснюються в валютах: євро, польські злоті. Конкретна валюта платежу визначається в специфікаціях та/або інвойсах. Перерахунок курсів валют здійснюється по крос-курсу встановленому ЦБ РФ на дату перерахунку.

Відповідно до ч.2 ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст.198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Положенням ст.2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" визначено, що кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Згідно вимог п.4 ст.55 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 330 948,89 євро є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Слід зазначити, що відповідач визнав позов повністю, про що вказав у листі за вих.№145 від 04.06.2015р. (вх.№23802/15 від 10.06.2015р.). Лист підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Флексопринтсервіс" Івлевою Катериною.

Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить законодавству і не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає визнання позову.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №645 від 20.05.2015р. - 73 080,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повністю, з врахуванням того, що часткова оплата боргу проведена після порушення провадження у справі, а спір доведений до суду з вини відповідача.

Керуючись ст.ст.11, 192, 525, 526, 530, 533, 612, 627-629, 655, 663, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 55, 75, 78, п.1-1 ст.80, 82-85, 87, 115, 116, 123, 124 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Флексопринтсервіс" (214031, Російська Федерація, м.Смоленськ, вул.Бабушкіна, 1; ИНН 5263086007; КПП 673201001; ОГРН 1115263003283) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"Еврика" (81144, Львівська область, Пустомитівський район, с.Чишки; р/р 26003000012973 в ПАТ «Укрсоцбанк; МФО 300023; код ЄДРПОУ 36316581) основний борг в сумі 330 948,89 євро основного боргу та 73 080,00 грн. судового збору.

3. В частині стягнення основного боргу в сумі 93 900,00 євро провадження у справі припинити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 26.06.2015р.

Суддя Сухович Ю.О.