Рішення № 45978919, 25.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2015Справа №910/13714/15

За позовомЗаступника військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України 2) Військової частини А0215доТовариства з обмеженою відповідальністю «Росінтек - Україна»простягнення 4761,50 грн.Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від прокуратуриТимко В.В. - прокурор;від позивача №1Рибалко Л.М., Ігнатенко Ю.М. - представники;від позивача №2Кохан О.Ю. - представник;від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини А0215 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росінтек - Україна» про стягнення пені на суму 1394,78 грн. та 3366,72 грн. штрафу, а всього на суму 4761,50 грн. по договору про закупівлю послуг за державні кошти від № 146/14 від 27.08.2014.

Позов мотивовано тим, що відповідач порушив свої зобов'язання по укладеному між ним та позивачем №2 договору про закупівлю послуг за державні кошти від № 146/14 від 27.08.2014 в частині здійснення поставки товару позивачу №2, у зв'язку з чим прокурор просить суд стягнути з відповідача пеню на суму 1394,78 грн. та 3366,72 грн. штрафу, які передбачені п.7.2. цього договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/13714/15 та призначено розгляд справи на 25.06.2015.

В судовому засіданні 25.06.2015 прокурор, так як і представники позивачів у справі, заявлений позов в інтересах держави підтримав.

Представники позивача №1 надали суду пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідач відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.08.2014 між Військовою частиною А0215 (замовник, позивач №2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росінтек-Україна» (постачальник, відповідач) було укладено договір № 146/14 про закупівлю товарів за державні кошти (надалі - договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язався поставити у 2014 році замовникові товар, зазначений у п.1.2. та у специфікації товару (додаток №1 до договору), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити такий товар (п.1.1.), найменування товару: лот №5 - авіаційні шини 600x180 м.16А або еквівалент, код 22.11.1 Шини та камери гумові нові, згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010. Кількість товару зазначена в специфікації товару (додаток №1 до договору) (п.1.2.), постачальник здійснює постачання товару за цим договором, після відправлення замовником (командиром в/ч А0215) постачальнику повідомлення про готовність до виконання умов договору, яким замовник визначає обсяги закупівлі товару (п. 1.4), сума цього договору становить 24048,00 грн. в т.ч. ПДВ (п.3.1.), строк постачання товару: товар постачається до 01.11.2014 після відправлення замовником постачальнику повідомлення про готовність до виконання умов договору. Замовник може надавати таке повідомлення на поставку як повного обсягу товару, так і на партію товару (п.5.1.), за порушення строків постачання товару, або заміну якого на якісний понад строки, зазначені в п.п. 2.2., 2.4. та 5.1 цього договору, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з якого допущено прострочення постачання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. У разі відмови від постачання товару сплачується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару (п.7.2.).

01.09.2014 позивачем №2 на адресу відповідача направлено повідомлення за вих. № 350/129/138/1875 про готовність замовника до виконання умов договору в повному обсязі на загальну суму 24048,00 грн.

05.12.2014 позивачем №2 було направлено на адресу відповідача вимогу про виконання умов укладеного між сторонами договору.

12.12.2014 відповідач листом за вих.№402 від 10.12.2014 повідомив позивача №2 про збільшення строків поставки товару, у зв'язку з тим, що підприємство, яке виготовляє товар знаходиться на території Російської Федерації. Відповідач просив надати можливість постачання товару в 2015 році.

30.12.2014 між позивачем №2 та відповідачем було підписано додаткову угоду №1 до договору про закупівлю послуг за державні кошти від № 146/14 від 27.08.2014, відповідно до умов якої, у зв'язку із фактичним обсягом видатків замовника, на підставі пункту 1.3 договору, замовником прийнято рішення про зменшення обсягу закупівлі до 0 одиниць, 0,00 грн.

05.02.2015 позивачем №2 направлено на адресу відповідача претензію про оплату пені та штрафу згідно умов укладеного між сторонами договору за не поставку товару.

Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару не виконав, пеню та штраф, згідно умов укладеного між сторонами договору не оплатив, заступник військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини А0215 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росінтек - Україна» про стягнення пені на суму 1394,78 грн. та 3366,72 грн. штрафу, а всього на суму 4761,50 грн. по договору про закупівлю послуг за державні кошти від № 146/14 від 27.08.2014.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст.ст. 662, 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у строк, встановлений цим договором.

За змістом положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказує прокурор у позовній заяві, відповідач неодноразово пропонував перенести термін поставки у зв'язку із неможливістю постачання товару з підприємства, яке знаходиться на території Російської Федерації, однак будь-яких підтверджуючих документів щодо зазначених обставин відповідач не надавав.

Згідно п.п. 4 п. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару можливе у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження (у тому числі непереборної сили).

Достатнім доказом існування обставин непереборної сили та строку їх дії, відповідно до пункт 8.2 договору, служать довідки, які видаються повноважними органами (за місцем їх виникнення).

Оскільки документальне підтвердження об'єктивних обставин, які унеможливлювали постачання товару, постачальник не надав, у позивача №2 не було законних підстав продовжувати строк виконання зобов'язання відповідача щодо постачання товару.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зазначене кореспондується з нормами ст. 617 Цивільного кодексу України згідно якої особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Як зазначалося вище, відповідач не виконав умови укладеного між сторонами договору щодо поставки товару, порушив строки поставки на 58 днів з 01.11.2014 (п.5.1. договору) по 29.12.2014 (додаткова угода №1 від 30.12.2015).

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

У відповідності до ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 7.2 договору, за порушення строку постачання товару, зазначеного у пункті 5.1. цього договору, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. У разі відмови від постачання товару сплачується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

Таким чином, оскільки постачальник порушив строки поставки товару на 58 днів (з 01.11.2014 по 29.12.2014) і не поставив товар взагалі, то розмір пені за прострочення поставки товару становить 1394,78 грн., розмір штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів становить 1683,36 грн., а розмір штрафу за відмову від постачання товару становить 1683,36 грн., а всього на суму 4761,50 грн. за розрахунками прокурора, які вказані в позовній заяві та перевірені судом.

За таких обставин, враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, приймаючи до уваги умови укладеного між позивачем №2 та відповідачем договору, позов прокурора підлягає задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача і підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росінтек - Україна» (01001, м.Київ, вул. І.Кудрі, буд. 35-А, ідентифікаційний код 34808164) на користь Військової частини А0215 (21007, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Червоноармійська, буд. 105, ідентифікаційний код 24981451) 1394 (одна тисяча триста дев'яносто чотири) грн. 78 коп. пені, 1683 (одна тисяча шістсот вісімдесят три) грн. 36 коп. штрафу за прострочення постачання товару, 1683 (одна тисяча шістсот вісімдесят три) грн. 36 коп. штрафу за відмову від постачання товару.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росінтек - Україна» (01001, м.Київ, вул. І.Кудрі, буд. 35-А, ідентифікаційний код 34808164) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 30.06.2015.

Суддя Ю.М. Смирнова