Рішення № 45978712, 08.06.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/100/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015 Справа № 908/2320/15-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський завод "Трібо", м. Біла Церква Київської області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш", м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 689 912,50 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

від позивача: Полулях С.О., довіреність № 33/73 від 02.06.2015р.

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський завод "Трібо" до Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" про стягнення 689 912,50 грн. за договором поставки колодок гальмівних № 280912-3/ПСН-04760 від 28.09.2012р.

07.04.2015р. ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2320/15-г та призначено до розгляду на 27.05.2015р.

Ухвалою суду від 27.05.2015р. розгляд справи відкладено на 08.06.2015р., у зв'язку з неявкою представників сторін.

До початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

08.06.2015р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві № 33/757 від 03.04.2015р. та просить суд стягнути з відповідача 689 912,50 грн. за договором поставки колодок гальмівних № 280912-3/ПСН-04760 від 28.09.2012р., а саме основна заборгованість - 478 809,60 грн., пеня - 30 917,49 грн., інфляційні втрати - 161 122,82 грн. та 3 % річних - 19 062,59 грн. Позовні вимоги засновані на приписах ст.ст. 11, 525, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст. 20, 173-175, 193, 265 ГК України та ст.ст. 1, 2, 12, 13, 54-57, 61, 64 ГПК України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без участі його представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали.

02.06.2015р. до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначає про свій тяжкий фінансовий стан та просить суд зменшити розмір пені. Також, 02.06.2015р. до суду надійшла заява про надання відстрочки виконання рішення у справі № 908/2320/15-г, в якій відповідач просить суд відстрочити виконання рішення на 6 місяців.

Таким чином, у суду є достатні підстави вважати, що відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином у відповідності із приписами закону. Підстави неявки відповідача суду не відомі.

Суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача, за поясненнями позивача та наявними у справі матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

28.09.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський завод «Трібо» (Продавець) та Публічним акціонерним товариством «Азовзагальмаш» (Покупець) був укладений договір поставки № 280912-3/ПСН-04760 (Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору, продавець виготовляє та передає, а Покупець приймає і оплачує колодку гальмівну 25610-Н (Товар), у кількості 76 560 шт. за ціною 62,40 грн. за 1 штуку (включаючи податок на додану вартість 20%).

Товар, за цим Договором, поставляється партіями Товару протягом строку дії цього

Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1.4 Договору, Продавець за цим Договором зобов'язується передавати Покупцю супровідні документи на кожну партію Товару, а саме:

- рахунок-фактуру;

- сертифікат якості;

- податкову накладну;

- видаткову накладну.

Поставка Товару за цим Договором здійснюється партіями Товару - у межах кількості та асортименту, що передбачені пунктом 1.1 цього Договору, відповідно до заявок Покупця. Кількість, асортимент та вартість фактично поставленого Товару в партії Товару визначається за кількістю, асортиментом та вартістю, які вказані у супровідних документах на партію Товару (п. 4.1 та 4.2 Договору).

Згідно п. 5.1 Договору (з урахуванням додаткової угоди № 5 від 05.11.2013р.), загальна сума цього договору становить 11 т046 369,60 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 1 841 061,60 грн.

Відповідно до пункту 5.2 Договору(з урахуванням додаткової угоди № 1 від 16.01.2013р.), оплату партій Товару здійснюється Покупцем на протязі 10 календарних днів з дати отримання партії Товару згідно рахунку-фактури від Продавця шляхом безготівкового перерахування грошових коштів за партію Товару у розмірі 100 % ціни партії Товару, що поставляється, на розрахунковий рахунок Продавця, вказуючи в платіжних документах формулювання: «Оплата по Договору № 280912-3 від 28.09.2012р., в тому числі ПДВ » та посилання на рахунок-фактуру, який оплачується».

Постачальник, з метою виконання умов Договору поставив Товар Покупцю, а саме колодки гальмівні композиційні залізничних вантажних вагонів 25610-Н 2.1-05ТР015-Фуу14 на загальну суму 704 352,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 2457 від 10.12.2013р. на суму 352 176,00 грн., № 133 від 31.01.2014р. на суму 281 740,80 грн., № 217 від 31.01.2014р. на суму 70 435,20 грн. та рахунками на оплату № 2607 від 10.12.2013р. на суму 352 176,00 грн., № 187 від 31.01.2014р. на суму 352 176,00 грн.

Відповідачем не в повному обсязі виконано умови договору та частково перерахував позивачу грошові кошти за поставлений Товар в загальному розмірі 225 542,40 грн.

Таким чином, в Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський завод "Трібо" за поставлений товар в розмірі 478 809,60 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський завод "Трібо" направило 15.12.2014р. на адресу відповідача претензію № 33/2953 від 02.12.2014р., з вимогою про сплату основного боргу в сумі 478 809,60 грн., яка останнім була залишена без задоволення.

Оцінивши представлені докази, суд знаходить підстави для задоволення позову.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено здійснення позивачем поставки товару на загальну суму 704 352,00 грн., а також отримання товару відповідачем.

Однак, відповідач у повному обсязі та у встановлений Договором строк за поставлений товар не сплатив, чим порушив умови договору поставки № 280912-3/ПСН-04760 від 28.09.2012р., сплативши лише 225 542,40 грн.

Доказів повного виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару відповідач суду не надав та в матеріалах справи вони відсутні.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" 478 809,60 грн. основної заборгованості за поставлений товар за договором поставки № 280912-3/ПСН-04760 від 28.09.2012р. обґрунтованими, заснованими на законі, договорі, і такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 161 122,82 грн., 3 % річних в сумі 19 062,59 грн. та пені в розмірі 30 917,49 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір втрат від інфляції за період прострочення складає 161 122,82 грн. та 3% річних від простроченої суми за період прострочення складають 19 062,59 грн.

Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" втрат від інфляції в сумі 161 122,82 грн. та 3% річних в сумі 19 062,59 грн. обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі, та такими, що підлягають задоволенню.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно приписів ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В пункті 7.5 Договору зазначено, що за порушення Покупцем строків і порядку оплати поставлених партій Товару, які передбачені цим Договором, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни партії Товару, яка неоплачена, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по сплаті за поставлений товар.

За розрахунком позивача, розмір пені за прострочення виконання зобов'язання за період прострочення складає 30 917,49 грн.

Судом перевірено правильність розрахунку позивача, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині судом визнаються обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

У відповідності до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд, який видав виконавчий документ, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок його виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема вчинення ним дій спрямованих на погашення існуючої заборгованості.

Норми Господарського процесуального кодексу України не визначають переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення суду чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. За наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення суду чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити або розстрочити його виконання.

Оцінивши в сукупності фінансовий стан відповідача, враховуючи специфіку його роботи, суд вважає за можливе заяву відповідача задовольнити частково - відстрочити виконання рішення на три місяці.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 13 798,25 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, з вини якого спір доведений до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд. 1, код ЄДРПОУ 13504334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський завод "Трібо" (09108, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 95, код ЄДРПОУ 35046274) 478 809 (чотириста сімдесят вісім тисяч вісімсот дев'ять) грн. 60 коп. основного боргу, 161 122 (сто шістдесят одна тисяча сто двадцять дві) грн. 82 коп. інфляційних втрат, 19 062 (дев'ятнадцять тисяч шістдесят дві) грн. 59 коп. 3 % річних від простроченої суми, 30 917 (тридцять тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн. 49 коп. пені та 13 798 (тринадцять тисяч сімсот дев'яносто вісім) грн. 25 коп. судового збору.

3. Відстрочити виконання рішення суду на 3 (три) місяці. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 24.06.2015р.