Рішення № 45978321, 26.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.06.15р. Справа № 904/6788/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІО", м. Дніпропетровськ

до Відділу освіти Дніпропетровської районної державної адміністрації, смт. Ювілейне, Дніпропетровська область

про стягнення 23 658,68 грн.

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Матвійчук С.А., дов. від 03.03.15р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

У вересні 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІО" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відділу освіти Дніпропетровської районної державної адміністрації про стягнення основного боргу в розмірі 20 120, 97грн., 3% річних у розмірі 1 004, 11грн. та інфляційних втрат у розмірі 2 533, 60 грн.

Позовні вимоги обгрунтовував неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю товарів за державні кошти №193 від 02.04.2012р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2014р. (суддя Васильєв О.Ю.) у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.01.2015р. дане рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2015р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2014р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.01.2015р. у справі №904/6788/14 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 10.04.2015р. суддя Петрова В.І. прийняла справу №904/6788/14 до свого провадження.

Позивач у судових засіданнях свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначав, що товарні накладні, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не є належними доказами, оскільки: на них відсутні відтиски печатки покупця; не зазначено місце складання накладної; не відображені посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення; відсутній особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Крім того відповідач зазначає, що в п.5.2. договору відображено місце поставки (передачі) товарів - заклади освіти Дніпропетровського району, згідно додатку №2, однак у товарних накладних в графі "одержувач" зазначені об'єкти, які не відповідають додатку №2. Також відповідач зазначає, що тендерна процедура закупівель перед укладенням договору про закупівлю товарів за державні кошти №193 від 02.04.2012р. не проводилась, оскільки не вважалось за необхідне.

23.06.2015 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2012р. між Відділом освіти Дніпропетровської районної державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРІО" (учасник) був укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти №193, за умовами якого учасник взяв на себе зобов'язання у 2012 році передати (поставити) замовникові товари, зазначені у додатку №1 (специфікація), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Обсяги закупівлі товарів (робіт або послуг) можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п.1.3. договору).

Згідно п.3.1. договору ціна договору становить 418 190, 99 грн. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п.3.2. договору).

Відповідно до п.п.5.1., 5.2. договору строк (термін) поставки (передачі) товарів: квітень - грудень 201__року; місце поставки (передачі) товарів-заклади освіти Дніпропетровського р-ну, згідно з додатком №2.

Договір набирає чинності з 02.04.2012р. і діє по 31.12.2012р. (п.10.1. договору).

У специфікації (додаток №1 до договору) сторони погодили найменування та вартість продукції, яка повинна бути передана (поставлена) учасником замовнику (а саме: сіль - вартістю 36 273, 39 грн.; борошно зернових та овочевих культур - вартістю 79 234, 20 грн.; крупи - вартістю 86 092, 70 грн.; рис обрушений - вартістю 71 831, 00 грн.; цукор - вартістю 76 405, 40грн.; макаронні вироби - вартістю 68 354, 30 грн.). Всього загальна сума продукції склала 418 190, 99 грн.

Відповідно до ст.656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач протягом листопада - грудня 2012р. поставив відповідачу товар на загальну суму 21 198,21грн., що підтверджується товарними накладними, які знаходяться в матеріалах справи (т.1, а.с.12-81).

За п.4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення учасником рахунка на оплату товару та після підписання сторонами накладних на товар. Оплата товару здійснюється замовником в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок учасника протягом 30 календарних днів від дати поставки товару (п.4.2. договору). До рахунка додаються: видаткова накладна; сертифікати якості (п.4.3. договору).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач частково розрахувався за поставлений товар у розмірі 1 077,24грн. за товарною накладною №1024843 від 05.11.2012р.

Відповідач не довів належними доказами, що поставка товару не здійснювалась за договором про закупівлю товарів за державні кошти №193 від 02.04.2012р.

Договір про закупівлю товарів за державні кошти №193 від 02.04.2012р. на час розгляду справи не визнаний судом недійсним, у зв"язку з чим підлягає виконанню сторонами.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за період поставки листопад - грудень 2012р. складає 20 120, 97грн., що підтверджується матеріалами справи, та підлягає до стягнення.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 1 004, 11грн. за загальний період з 06.12.2012р. по 27.08.2014р., а також інфляційні втрати у розмірі 2 533, 60 грн. з грудня 2012р. по серпень 2014р.

Господарський суд, перерахувавши 3% річних, встановив, що вони розраховані правильно та підлягають до стягнення. Що стосується інфляційних, то їх нарахування треба робити з місяця, наступного за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж, у зв"язку з чим інфляційні за загальний період з січня 2013р. по серпень 2014р. складають 2 688,66грн.

Стягнення інфляційних у розмірі 2 688,66грн. призведе до виходу суду за межі позовних вимог, у зв"язку з цим суд вважає, що до стягнення підлягають інфляційні у розмірі 2 533, 60 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відділу освіти Дніпропетровської районної державної адміністрації (52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Теплична, 5, ЄДРПОУ 02142425) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІО" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 17, кв.5-а, ЄДРПОУ 30544093) основний борг у розмірі 20 120,97грн. (двадцять тисяч сто двадцять грн. 97коп.), 3% річних у розмірі 1 004,11грн. (одна тисяча чотири грн. 11коп.), інфляційні втрати у розмірі 2 533,60грн. (дві тисячі п"ятсот тридцять три грн. 60коп.) та 1 827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.06.2015р.

Суддя В.І. Петрова