Рішення № 45978301, 25.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.06.15р. Справа № 904/3157/15

За позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, 22

до Комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів", 49040, м. Дніпропетровськ, пр. Праці, 3

про стягнення 16593,48 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача Костюченко В.Г. - юрисконсульт за довіреністю від 06.01.2015 року за № 8

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпропетровської міської ради про стягнення основного боргу в сумі 13477,70 грн., пені в сумі 795,90 грн., 3% річних в сумі 156,87 грн., інфляційних втрат в сумі 2163,01 грн., судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії від 01.03.2011 року за № 158 в частині своєчасної та повної оплати за отримані послуги з теплопостачання.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується (заперечення на позов від 25.05.2015 року) посилаючись на те, що:

- сума боргу за спірний період (згідно розрахунку позовних вимог) складає 9104,71 грн., а не 13477,70 грн. - як просить позивач;

- позивачем неправомірно нарахованою пеню починаючи з листопада 2013 року, оскільки нараховано за межами шестимісячного строку та з використанням незрозумілих ставок й за межами строку позовної давності;

- 3% річних та інфляційних здійснено безпідставно.

Позивачем 04.06.2015 року подано до суду клопотання від 03.06.2015 року про відкладення розгляду справи.

Клопотання задоволено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2015 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015 року на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору у справі № 904/3157/15 продовжено терміном на 15 днів, а саме до 25.06.2015 року.

Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2011 року між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, як постачальником, та Дніпропетровським міським комунальним підприємством "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів", як споживачем, укладено договір № 158 про постачання теплової енергії за умовами п. 2.1 якого теплопостачальне підприємство бере на себе зобов'язання виробляти та постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується одержати теплову енергію та сплатити теплопостачальному підприємству її вартість, за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, передбаченими цим договором.

Відповідно до п. 3.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах, визначених додатком № 1 договору для задоволення наступних потреб:

- опалення - в опалювальний період (175 діб);

- вентиляції - в опалювальний період (175 діб);

- гарячого водопостачання - протягом року (350 діб);

- технологічні потреби відповідно з виробничою програмою споживача.

Фактично отриманий обсяг теплової енергії споживачем від теплопостачального підприємства фіксується сторонами актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, за формою визначеною сторонами в додатку № 3 договору (п. 3.3 договору).

Споживач теплової енергії зобов'язаний до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, отримати від теплопостачального підприємства рахунок разом з актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та розглянувши останній, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, підписати та направити поштою (або іншим засобом) один екземпляр на адресу теплопостачального підприємства. В разі не згоди з зазначеним в акті приймання-передачі теплової енергії за відповідний розрахунковий період, визначеним теплопостачальним підприємством обсягом поставленої теплової енергії, споживач зобов'язаний надати на адресу теплопостачального підприємства мотивоване заперечення (з контррозрахунком спожитої енергії, або з відповідним актом, про встановлення факту, складеного за участю теплопостачального підприємства) в письмовому вигляді протягом 5 календарних днів з моменту одержання акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (п. 4.2.2 договору).

За приписами п. 6.2 договору облік споживання теплової енергії споживачем здійснюється розрахунковим способом за адресою: вул. Фучика, б. 14.

Розрахунки між теплопостачальним підприємством та споживачем за договором проводяться виключно у безготівковій формі у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів, вказаних у відповідних платіжних документах, на поточні рахунки, зазначені сторонами у розділі 15 договору (п. 6.5 договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (в 2-х примірниках), за формою, визначеною сторонами у додатку № 3 договору. Підписаний акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, або його відсутність в порядку пп. 4.2.2, 6.10 договору є підтвердженням відсутності претензій з боку споживача в частині фактично отриманої кількості теплової енергії (п. 6.6 договору).

Пунктом 6.7 договору передбачено, що споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа розрахункового періоду здійснювати теплопостачальному підприємству авансовий платіж у розмірі 80% вартості теплової енергії за розрахунковий період, за власним платіжним дорученням з вказаним періодом, за який він сплачується.

Споживач здійснює остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію впродовж 5 календарних діб після одержання рахунку від теплопостачального підприємства, яке зобов'язане направити його споживачу не пізніше 10 календарних діб місяця, наступного за розрахунковим разом з актом здачі-приймання поставленої теплової енергії за відповідний розрахунковий період. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (п. 6.8 договору).

Тарифи за теплову енергію, що споживається згідно з цим договором затверджені рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 25.05.2009 року за № 1345. Тариф з ПДВ для розрахунків за цим договором складає - теплова енергія (Гкал) - 744,50 грн. Про зміну тарифів споживач повідомляється в порядку, визначеному п. 5.2.3 договору (п. 7.1, п. 7.2 договору).

Цей договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та діє до 01.03.2014 року, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. У разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору за один місяць до закінчення терміну дії договору, договір вважається продовженим на той же самий строк (кількість місяців/днів, визначених у п. 11.1 договору) і на тих самих умовах. Кількість пролонгацій за цим договором необмежена (п. 11.1, п. 11.2 договору).

На виконання умов договору позивач протягом листопад 2013 року - січень 2015 року надав відповідачу послуги з теплопостачання по об'єкту споживання теплової енергії - приміщення по вул. Фучика, 14, на загальну суму 9104,81 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання теплової енергії № 9486 від 30.11.2013 року, № 10425 від 31.12.2013 року, № 557 від 31.01.2014 року, № 1195 від 28.02.2014 року, № 2106 від 31.03.2014 року, № 3046 від 30.04.2014 року, № 8164 від 31.10.2014 року, № 9022 від 30.11.2014 року, № 9972 від 31.12.2014 року, № 271 від 31.01.2015 року (а. с. 29-38).

Позивачем вручено відповідачу наступні рахунки № 10425 від 31.12.2013 року, № 557 від 31.01.2014 року, № 1195 від 28.02.2014 року, № 2106 від 31.03.2014 року, № 3046 від 30.04.2014 року, № 8164 від 31.10.2014 року, №9022 від 30.11.2014 року (а. с. 20-26), що підтверджується витягом з книги реєстрації рахунків (а. с. 68-74).

Як встановлено судом, після порушення провадження у справі №904/3157/15 відповідачем оплачено суму боргу в розмірі 9104,81 грн., що підтверджується поясненнями позивача від 15.06.2015 року, тобто провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення з відповідача боргу в розмірі 9104,81 грн. підлягає припиненню із-за відсутності предмету спору.

За змістом п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При цьому, суд зважає на наступне: поясненнями від 15.06.2015 року позивач зазначив про арифметичну помилку при здійсненні розрахунку позовних вимог в зв'язку з чим реальна сума боргу відповідача перед позивачем за період листопад 2013 року - січень 2015 року згідно наявних у справі актів здачі-приймання теплової енергії становила 9104,81 грн., яка під час розгляду даної справи повністю сплачена відповідачем.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено наступне: зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Умовами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено наступне: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 9.4.4 договору в разі прострочення споживачем виконання грошового зобов'язання за цим договором на вимогу теплопостачального підприємства зобов'язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надані до справи пояснення до позовної заяви від 15.06.2015 року з розрахунком пені, однак, дані пояснення не є заявою про зменшення/збільшення позовних вимог в зв'язку з чим не можуть прийматись судом в якості підстави зміни позовних вимог, тому вимоги позивача розглядаються судом в редакції, викладеній у позовній заяві.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 795,90 грн., 3% річних в сумі 156,87 грн. та інфляційні втрати в сумі 2163,01 грн. підлягають задоволенню частково згідно наступного розрахунку:

1). Згідно рахунку № 10425 від 31.12.2013 року до сплати відповідачу виставлено суму 1126,97 грн., отримано рахунок відповідачем (а. с. 68) 14.01.2014 року, тобто останнім днем для сплати вартості отриманих послуг з теплопостачання є 19.01.2014 року, 3% річних за період з 20.01.2014 року до 28.02.2015 року - 37,51 грн., інфляційні втрати за період лютий 2014 року - лютий 2015 року складають 397,74 грн.

2). Згідно рахунку № 557 від 31.01.2014 року до сплати відповідачу виставлено суму 1093,06 грн., отримано рахунок відповідачем (а. с. 69) 12.02.2014 року, тобто останнім днем для сплати вартості отриманих послуг з теплопостачання є 17.02.2014 року, 3% річних за період з 18.02.2014 року до 28.02.2015 року - 33,78 грн., інфляційні втрати за період березень 2014 року - лютий 2015 року складають 376,96 грн.

3). Згідно рахунку № 1195 від 28.02.2014 року до сплати відповідачу виставлено суму 859,51 грн., отримано рахунок відповідачем (а. с. 70) 25.03.2014 року, тобто останнім днем для сплати вартості отриманих послуг з теплопостачання є 30.03.2014 року, 3% річних за період з 31.03.2014 року до 28.02.2015 року - 23,67 грн., інфляційні втрати за період квітень 2014 року - лютий 2015 року складають 271,53 грн.

4). Згідно рахунку № 2106 від 31.03.2014 року до сплати відповідачу виставлено суму 538,63 грн., отримано рахунок відповідачем (а. с. 71) 16.04.2014 року, тобто останнім днем для сплати вартості отриманих послуг з теплопостачання є 21.04.2014 року, пеня з 22.04.2014 року до 22.10.2014 року = 59,90 грн., 3% річних за період з 22.04.2014 року до 28.02.2015 року - 13,86 грн., інфляційні втрати за період травень 2014 року - лютий 2015 року складають 147,52 грн.

5). Згідно рахунку № 3046 від 30.04.2014 року до сплати відповідачу виставлено суму 194,35 грн., отримано рахунок відповідачем (а. с. 72) 12.05.2014 року, тобто останнім днем для сплати вартості отриманих послуг з теплопостачання є 17.05.2014 року, пеня з 18.05.2014 року до 17.11.2014 року = 22,66 грн., 3% річних за період з 18.05.2014 року до 28.02.2015 року - 4,58 грн., інфляційні втрати за період червень 2014 року - лютий 2015 року складають 44,16 грн.

6). Згідно рахунку № 8164 від 31.10.2014 року до сплати відповідачу виставлено суму 300,47 грн., отримано рахунок відповідачем (а. с. 73) 21.11.2014 року, тобто останнім днем для сплати вартості отриманих послуг з теплопостачання є 26.11.2014 року, пеня з 27.11.2014 року до 28.02.2015 року = 23,75 грн., 3% річних за період з 27.11.2014 року до 28.02.2015 року - 2,32 грн., інфляційні втрати за період грудень 2014 року - лютий 2015 року складають 35,52 грн.

7). Згідно рахунку № 9022 від 30.11.2014 року до сплати відповідачу виставлено суму 1005,71 грн., отримано рахунок відповідачем (а. с. 74) 12.12.2014 року, тобто останнім днем для сплати вартості отриманих послуг з теплопостачання є 17.12.2014 року, пеня з 18.12.2014 року до 28.02.2015 року = 63,29 грн., 3% річних за період з 18.12.2014 року до 28.02.2015 року - 6,03 грн., інфляційні втрати за період січень 2015 року - лютий 2015 року складають 86,13 грн.

Отже, суми пені, 3% річних й інфляційних втрат, що підлягають задоволенню становлять пені в сумі 169,60 грн. за загальний період з 22.04.2014 року до 28.02.2015 року, 3% річних в сумі 121,75 грн. за загальний період з 20.01.2014 року до 28.02.2015 року, інфляційні втрат в сумі 1359,56 грн. за загальний період лютий 2014 року - лютий 2015 року.

В позовних вимогах про стягнення з відповідача пені в загальній сумі 282,12 грн. згідно рахунків № 10425 від 31.12.2013 року (пеня з 20.01.2014 року до 20.07.2014 року), № 557 від 31.01.2014 року (пеня з 18.02.2014 року до 18.08.2014 року), № 1195 від 28.02.2014 року (пеня з 31.03.2014 року до 30.09.2014 року) належить відмовити з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Приписами ч. ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву від 25.05.2015 року та заяві від 25.05.2015 року за № 25/5 зазначено про порушення позивачем строку позовної давності стосовно вимог про стягнення пені.

Отже, враховуючи, що позивач звернувся до суду 10.04.2015 року, суд вважає, що позивачем при нарахуванні пені в загальній сумі 282,12 грн. згідно рахунків № 10425 від 31.12.2013 року (пеня з 20.01.2014 року до 20.07.2014 року), № 557 від 31.01.2014 року (пеня з 18.02.2014 року до 18.08.2014 року), № 1195 від 28.02.2014 року (пеня з 31.03.2014 року до 30.09.2014 року) порушено річний строк позовної давності для звернення до суду з даними вимогами.

При цьому, суд зважає на те, що відповідач у заяві від 25.05.2015 року просить суд застосувати загальний строк позовної давності (три роки), однак основний борг сплачений відповідачем під час розгляду даної справи, а строк позовної давності щодо нарахування позивачем 3% річних й інфляційних втрат позивачем не пропущений та заявлений в межах трирічного строку звернення позивача до суду з вимогами (початок розрахунку 3% річних з 14.01.2014 року, а інфляційних втрат за лютий 2014 року), тобто дана заява не може прийматись судом до уваги.

В решті позовних вимог належить відмовити із-за недоведеності позивачем допущення відповідачем прострочення оплати платежів (послуг з теплопостачання), оскільки згідно п. 6.8 договору не надано доказів вручення відповідачу рахунків № 9486 від 30.11.2013 року, № 9972 від 31.12.2014 року, № 271 від 31.01.2015 року.

Також суд звертає увагу на недотримання позивачем приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, позивачем при розрахунку інфляційних втрат не враховано положення п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За змістом абзацу 8 листа Верховного суду України від 03.04.1997 року за № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових спорів", абзацу 3 ч. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року за № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, однак, стосовно вимог, провадження за якими припинено - судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з вини останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 547, 599, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 9104,81 грн. - припинити провадження у справі із-за відсутності предмету спору.

Стягнути з Комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпропетровської міської ради (49040, м.Дніпропетровськ, пр. Праці, 3, р/р 26007050232965 в КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 03341641) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул.Короленка, 22, код ЄДРПОУ 32688148, рах. № 26033303004895/980 в АТ "Державний ощадний банк України", філія - Дніпропетровське обласне управління, МФО 305482) 169 (сто шістдесят дев'ять) грн. грн. 62 коп. - пені, 121 (сто двадцять одна) грн. 75 коп. - 3% річних, 1359 (одна тисяча триста п'ятдесят дев'ять) грн. 56 коп. - інфляційних втрат, 1215 (одна тисяча двісті п'ятнадцять) грн. 30 коп. - судового збору, про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 30.06.2015 року.

Суддя С.П.Панна