Ухвала суду № 45978299, 01.07.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.07.15р. Справа № 904/3331/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання "Спецстальконструкція" (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальмонтаж-Плюс" (м. Дніпропетровськ)

про виділення в натурі зі спільної часткової власності частки нежитлового приміщення, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на частину нежитлового приміщення

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Тропін В.В. - представник (довіреність № 2/1-05 від 13.05.2015)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання "Спецстальконструкція" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальмонтаж-Плюс" (далі - відповідач), в якій просить суд:

- виділити в натурі зі спільної часткової власності 1/2 частки нежитлового приміщення площею 1526,2 кв. м., розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, буд. 14, літ АЛ-2, а саме, нежитлові приміщення: № 1, 2, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 25, 26, 27, 28, загальною площею 719,50 кв. м., а також літеру "БФ" навіс (тимчасовий), площею основи (забудови) 109,9 кв. м.;

- припинити право спільної часткової власності на 1/2 частки нежитлового приміщення площею 1526,2 кв. м., розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, буд. 14;

- визнати право власності 1/2 частки нежитлового приміщення площею 1526,2 кв. м., розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, буд. 14, літ АЛ-2.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань по укладанню договору про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.07.2015. Крім того, позивач зазначає, що існування спільної часткової власності створює йому ряд труднощів, зокрема, по оформленню нотаріальних документів по відчуженню майна, передачі майна в іпотеку, що перешкоджає вільно користуватись, володіти і розпоряджатись вказаним майном.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 07.05.2015.

Представник позивача у судове засідання 07.05.2015 з'явився, але вимоги ухвали суду від 20.04.2015 не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Представник відповідача у судове засідання 07.05.2015 не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив, крім того, вимоги ухвали суду від 20.04.2015 також не виконав.

При цьому, у судовому засіданні 07.05.2015 судом було зауважено, що на теперішній час існує необхідність у долучені до справи додаткових доказів.

Так, ухвалою суду від 07.05.2015 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 10.06.2015, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування додаткових доказів по справі.

Вказане свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду, подання заперечень та доказів в обґрунтування своєї позиції.

У судове засідання 10.06.2015 з'явилися представники позивача та відповідача.

Так, представник позивача наголошував на тому, що на даний момент не може виконати вимоги вказаної ухвали суду, а отже просив призначити розгляд справи на іншу дату, з метою надання додаткового часу для надання витребуваних ухвалою суду документів.

Представник відповідача наполягав на долученні до справи витребуваних судом документів.

Крім того, 10.06.2015 від представника позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд продовжити строк розгляду справи № 904/3331/15 на 15 днів, пояснюючи це в судовому засіданні необхідністю надання часу для подання до суду документів, витребуваних попередніми ухвалами суду. Вказана заява була погоджена з представником відповідача, про що зазначено в самій заяві.

Так, ухвалою суду від 10.06.2015 клопотання позивача про продовження строку вирішення спору задоволено та продовжено строк розгляду спору по справі № 904/3331/15 на 15 днів, терміном по 01.07.2015 включно.

У відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 10.06.2015 оголошувалась перерва по 01.07.2015 з метою надання сторонам часу для долучення до справи витребуваних судом документів.

У судове засідання 01.07.2015 з'явився представник відповідача.

Від позивача надійшло клопотання, в якому він повідомляє, що виконати вимоги суду щодо надання визначеного переліку документів на теперішній час у нього не має можливості, а отже позивач просить суд залишити позовну заяву без розгляду на повернути сплачений судовий збір.

З приводу вказаного клопотання судом було зауважено, що ухвалами суду від 20.04.2015, від 07.05.2015, а також у судовому засіданні 10.06.2015, зокрема, позивача було зобов'язано надати суду наступні документи:

- докази звернення до відповідача з пропозицією укласти договір про виділ в натурі частки з об'єкта спірного нерухомого майна, що є у спільній частковій власності (частина 3 статті 364 Цивільного кодексу України);

- докази відмови відповідача від укладення вказаного договору;

- письмові пояснення щодо розміру сплаченого судового збору за подання даної позовної заяви (за які вимоги та у якому розмірі за кожною з трьох позовних вимог сплачено судовий збір);

- оригінал договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.07.2005 для огляду у судовому засіданні та інші документи.

При цьому, станом на 01.07.2015 витребувані судом документи позивачем не надані, крім того, у клопотанні від 30.06.2015 позивачем підтверджено неможливість подання вказаних документів на теперішній час.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.07.2015 залишив вирішення питання щодо залишення позовної заяви без розгляду на розсуд суду.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2005 між Закритим акціонерним товариством "Дніпропетровський верстатобудівельний завод" (продавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальмонтаж -плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання "Спецстальконструкція" (покупці) було укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна (далі - договір) (а.с.16-17), відповідно до умов якого продавець передав у власність покупців, а покупці прийняли у рівних долях комплекс, що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, будинок 14.

Відповідно до пункту 2 договору вказаний комплекс складає: АЛ-2 - будівля малярного відділення та складу, загальною площею 1464,1 кв.м.; АЧ - побутові приміщення; АЯ - будівля складу; БС - естакада кранова; БФ - навіс (тимчасовий).

Як зазначає позивач у позовній заяві, право власності позивача на частину нежитлової будівлі зареєстровано Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 8452033 від 26.09.2005.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, частка ТОВ ВО "Спецстальконструкція" у нежитловій будівлі, розташованій за адресою: м. Дніпропетровськ, вулиця Краснозаводська, 14, становить 1/2.

При цьому, позивач зазначає, що з метою вирішення питання щодо виділення у натурі частки з нерухомого майна, 03.04.2014 він звертався до відповідача з пропозиціями про укладення договору про виділення у натурі частки з нерухомого майна, але відповідач листом від 14.05.2014 № 01/05/04 запропонував укласти договір про зміну часток у праві спільної часткової власності.

У позовній заяві позивач наголосив, що не погоджується із запропонованим поділом в натурі приміщень та зменшення частки у праві спільної часткової власності, у зв'язку з чим і звернувся до суду.

Так, ухвалами суду від 20.04.2015, від 07.05.2015, а також у судовому засіданні 10.06.2015, зокрема, позивача було зобов'язано надати суду наступні документи:

- докази звернення до відповідача з пропозицією укласти договір про виділ в натурі частки з об'єкта спірного нерухомого майна, що є у спільній частковій власності (частина 3 статті 364 Цивільного кодексу України);

- докази відмови відповідача від укладення вказаного договору;

- письмові пояснення щодо розміру сплаченого судового збору за подання даної позовної заяви (за які вимоги та у якому розмірі за кожною з трьох позовних вимог сплачено судовий збір);

- оригінал договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.07.2005 для огляду у судовому засіданні та інші документи.

При цьому, станом на 01.07.2015 витребувані судом документи позивачем не надані, крім того, у клопотанні від 30.06.2015 позивачем підтверджено неможливість подання вказаних документів на теперішній час.

Так, згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Як зазначено вище, позивач витребувані судом документи у повному обсязі не надав, що перешкоджає вирішенню спору по суті та дає підстави для залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Згідно пунктів 2, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, відсутність у матеріалах даної справи зазначених вище доказів унеможливлює виконання вимог процесуального закону щодо обґрунтованості судового рішення. При цьому це стосується як позитивного (про задоволення позову) так і негативного (про відмову в позові) рішення. Недопустимість доказування, котре ґрунтується на припущеннях унеможливлює як задоволення так і відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

За таких обставин, відсутність вказаних документів перешкоджає встановленню істини з питань, котрі виникають у суду з приводу обставин справи, унеможливлюють всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з урахуванням вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що позивач без поважних причин не подав у повному обсязі витребувані господарським судом матеріали, які необхідні для встановлення фактичних обставин у справі, що перешкоджає вирішенню спору, а закінчення строку вирішення спору у даній справі, з урахуванням його продовження на 15 днів (01.07.2015) унеможливлює відкладення розгляду справи на іншу дату, з метою надання позивачу часу для виконання вимог ухвал суду, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, господарський суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

При цьому, у відповідності до статті 81 Господарського процесуального кодексу України, статті 7 Закону України "Про судовий збір" судові витрати, пов'язані з розглядом справи на відповідача не покладаються.

Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Отже, сплачений позивачем судовий збір відповідно до платіжного доручення № 142 від 06.04.2015 на суму 3 176 грн. 68 коп. підлягає поверненню останньому з державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, пунктом 5 частини 1 статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого об'єднання "Спецстальконструкція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальмонтаж-Плюс" про виділення в натурі зі спільної часткової власності частки нежитлового приміщення, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на частину нежитлового приміщення - без розгляду.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничому об'єднанню "Спецстальконструкція" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ламана, 19/101; ідентифікаційний код 30852843) з Державного бюджету України сплачений судовий збір в сумі 3 176 (три тисячі сто сімдесят шість) грн. 68 коп., перерахований відповідно до платіжного доручення № 142 від 06.04.2015, оригінал якого повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничому об'єднанню "Спецстальконструкція".

Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничому об'єднанню "Спецстальконструкція", що відповідно до частини 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя Ю.В. Фещенко