Рішення № 45978062, 24.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.06.15р. Справа № 904/4308/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6

до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", 50014, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул. Електрична, 1

про стягнення 25 601 813,40 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача Букоємський Р.В. - головний юрисконсульт Відділу правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності Управління договірної роботи за довіреністю від 13.05.2014 року за № 14-138

від відповідача Власенко Н.В. - спеціаліст І категорії з претензійно-позовної роботи за довіреністю від 01.04.2015 року за № 1467/01

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення основного боргу в сумі 20 085 281,92 грн., інфляційних втрат в сумі 3 631 961,31 грн., 3% річних в сумі 144493,28 грн., пені в сумі 1740076,89 грн., судового збору.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу за № 436/14-БО-5 від 20.11.2013 року в частині своєчасної та повної оплати за отриманий природний газ.

Відповідач позовні вимоги визнає частково (відзив на позовну заяву від 23.06.2015 року) посилаючись на те, що:

- при здійсненні розрахунку інфляційних втрат щодо зобов'язань грудня 2014 року позивачем не враховано оплати відповідачем боргу внаслідок чого інфляційні втрати нараховані на борг в сумі 31106511,23 грн., тоді як повинні розраховуватись з суми боргу 20085281,92 грн.;

- при здійсненні розрахунку 3% річних та пені за зобов'язаннями листопада 2014 року позивачем не враховано послідовність здійснення платежів відповідачем.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як продавцем, та Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль", як покупцем, укладено договір на купівлю-продаж природного газу за № 436/14-БО-5 за умовами п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 року природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтобаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Згідно з п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.10.2014 року до 31.12.2014 року газ обсягом до 43177,0 тис. куб. м.

Продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Ціна (граничний рівень ціни) на природний газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ) (п. 5.1 договору).

Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3459,00 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 17%. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 3823,78 грн., крім того ПДВ - 17% - 650,04 грн., всього з ПДВ 4473,82 грн. (п. 5.2 договору).

За змістом додаткової угоди № 7 від 11.12.2014 року до договору купівлі-продажу природного газу від 20.11.2013 року за № 436/14-БО-5 ціна за 1000 куб. м природного газу становить 5900,00 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 17%. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 6384,70 грн., крім того ПДВ - 17% - 1276,94 грн., всього з ПДВ 7661,64 грн. (п. 5.2 договору).

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається з сум вартості місячних поставок газу (п. 5.5 договору).

За приписами п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

В платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості за цим договором покупець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості (п. 6.3 договору).

Даний договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представникам сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).

На виконання умов договору позивач протягом періоду січень 2014 року - червень 2014 року, жовтень 2014 року - грудень 2014 року поставив на адресу відповідача природний газ на загальну суму 95754839,47 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами прийому-передачі природного газу від 31.01.2014 року з об'ємом 4198,439 тис. куб. м газу, від 28.02.2014 року з об'ємом 4683,028 тис. куб. м газу, від 31.03.2014 року з об'ємом 2763,740 тис. куб. м, від 30.04.2014 року з об'ємом 1015,610 тис. куб. м, від 31.05.2014 року з об'ємом 64,438 тис. куб. м, від 30.06.2014 року з об'ємом 25,541 тис. куб. м, від 31.10.2014 року з об'ємом 433,559 тис. куб. м, від 30.11.2014 року з об'ємом 2553,147 тис. куб. м, від 31.12.2014 року з об'ємом 4060,033 тис. куб. м (а. с. 29-37).

В порушення прийнятих на себе за договором зобов'язань, відповідач частково розрахувався з позивачем на суму 75669557,55 грн. Сума боргу відповідача перед позивачем за грудень 2014 року склала 20 085 281,92 грн., яка підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено наступне: зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Умовами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено наступне: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем п. 6.1 умов цього договору він зобов'язується оплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день простроченого платежу.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1740076,89 грн. за загальний період з 15.02.2014 року до 23.03.2015 року підлягають задоволенню частково в сумі 1734852,86 грн.

Відповідачем 24.06.2015 року подано до суду відзив на позовну заяву від 23.06.2015 року, в якому клопоче про зменшення розміру пені на 90%.

Заява обґрунтована наступним: відповідач є державним підприємством, яке знаходиться у складному фінансовому становищі та має стратегічне значення для економіки й безпеки держави.

Основними споживачами виробленої відповідачем теплоенергії до 01.10.2013 року було КПТМ "Криворіжтепломережа", а з 01.10.2013 року - населення і заборгованість КПТМ "Криворіжтепломережа" перед ДП "Криворізька теплоцентраль" саном на 01.06.2015 року становить 77149,4 тис. грн., а заборгованість населення перед відповідачем - 106850,3 тис. грн.; заборгованість установ, що фінансуються з державного бюджету складає 22790,5 тис. грн.

Відповідач зазначає, що тарифи за теплоенергію встановлені НКРЕ є збитковими, а з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно з методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання встановлено, що визначені тарифи є не лише нерентабельними й не покривають затрати на виробництво теплової енергії без врахування витрат на транспортування та постачання.

Відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 року № 217 "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, а згідно реєстру нормативів перерахування коштів, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - 100% коштів від населення та 100% коштів, сплачених бюджетними установами й іншими споживачами за надану відповідачем теплову енергію, перераховуються на спеціальні рахунки гарантованого постачальника природного газу.

Позивач заперечує проти задоволення клопотання відповідача (пояснення від 25.06.2015 року).

Стосовно даного питання господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. В аспекті права на справедливий суд, передбаченого міжнародним договором, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (пені).

В обґрунтування важкого фінансового стану відповідачем у справі надано до суду баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2014 року, згідно якого вбачається, що фінансовий стан ДП "Криворізька теплоцентраль" у 2014 році значно погіршився, а саме зросла дебіторська заборгованість, яка становить 933764,30 грн.

Отже, з урахуванням всіх обставин у їх сукупності, господарський суд вважає, що з урахуванням балансу інтересів сторін адекватним буде зменшення суми пені на 10%, тому вимога позивача про стягнення пені з відповідача підлягає задоволенню частково у сумі 1561367,57 грн. (1 734 852,86 грн. - 10%).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 3631961,31 грн. за загальний період лютий 2014 року - лютий 2015 року, 3% річних в сумі 144493,28 грн. за загальний період з 15.02.2014 року до 23.03.2015 року підлягають задоволенню частково - інфляційних втрат в сумі 2688070,16 грн., 3% річних в сумі 143933,57 грн.

При цьому суд зважає на наступне: з наданого позивачем розрахунку вбачається, що при здійсненні розрахунку інфляційних втрат щодо зобов'язань грудня 2014 року позивачем не враховано оплати відповідачем боргу внаслідок чого інфляційні втрати нараховані на борг в сумі 31106511,23 грн., тоді як повинні розраховуватись з суми боргу 20085281,92 грн., а при здійсненні розрахунку 3% річних та пені за зобов'язаннями листопада 2014 року позивачем не враховано послідовність здійснення платежів відповідачем, що призвело до завищення показників інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, однак, судовий збір пропорційно зменшеної суми пені покладається на відповідача з огляду на наступне:

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення неустойки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 20085281 (двадцять мільйонів вісімдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 92 коп. - основного боргу, 1561367 (один мільйон п'ятсот шістдесят одна тисяча триста шістдесят сім) грн. 57 коп. - пені, 143933 (сто сорок три тисячі дев'ятсот тридцять три) грн. 57 коп. - 3% річних, 2688070 (два мільйони шістсот вісімдесят вісім тисяч сімдесят) грн. 16 коп. - інфляційних втрат, 76332 (сімдесят шість тисяч триста тридцять дві) грн. 20 коп. - судового збору, про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 30.06.2015 року.

Суддя С.П.Панна