Постанова № 45976802, 30.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 червня 2015 року № 826/1525/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп»

до

Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (Регіональне управління Департаменту за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС у м.Києві)

про

визнання протиправним та скасування рішення від 04.03.2013,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (Регіональне управління Департаменту за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС у м.Києві) (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 04 березня 2013 року № 260828/21-129/0095.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2015 року залишено без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (Регіональне управління Департаменту за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС у м.Києві) про визнання протиправним та скасування рішення від 04.03.2013.

За результатом апеляційного оскарження, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2015 року скасовано. Справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/1525/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14 квітня 2015 року.

Сторони в судові засідання 14 квітня 2015 року та 22 квітня 2015 року не з’явились, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. У зв’язку з неявкою сторін та необхідністю отримання додаткових доказів по справі, розгляд справи судом відкладений на 28 квітня 2015 року.

У судовому засіданні 28 квітня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об’єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Регіональним управлянням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у м. Києві на підставі наказу від 17 січня 2013 року № 51 та направлення від 17 січня 2013 року № 21-131/0050 проведено перевірку магазину, що заходиться за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 101 та належить суб'єкту господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна груп» (код ЄДРПОУ 36592399) за результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 25 січня 2013 року № 0042/01/36592399.

Перевіркою встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, описаних в додатку № 1 акту про результати фактичної перевірки від 25 січня 2013 року № 0042/01/36592399, які марковані марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, що не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, чим порушено пункт 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, пункт 20 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1251 «Про затвердження положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та статтю 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

04 березня 2013 року відповідачем на підставі вище вказаного акту прийняло рішення про застосування фінансових санкцій № 260828/21-129/0095, яким за порушення статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» згідно з абзацом п'ятнадцятим частини 2 статті 17 цього ж Закону до ТОВ «Поляна Україна груп» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 33 130, 60 грн.

Позивач вважає, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване рішення не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства. Крім того позивачем зазначено, що акцизні марки, наявні на алкогольних напоях, відповідали вимогам законодавства, а відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував, що виявлені алкогольні напої є імпортованими, а тому мають враховуватись положення статті 222 Податкового кодексу України, згідно яких дата визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції є дата подання митної декларації до митного органу, а не дата розливу цієї продукції.

Надаючи правову оцінку зазначеному рішенню, суд приходить до наступного.

Відповідно до підпункту 213.1.3 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.

Відповідно до абзацу 3 пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1251 від 27.12.2010 р. (далі по тексту - Положення № 1251) для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Абзацом 4 пункту 226.9. статті 226 Податкового кодексу України встановлено, що вважаються такими, що немарковані алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Водночас, згідно підпункту 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 Податкового кодексу України, у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Отже, для імпортованої маркованої продукції передбачено перший строк сплати податку під час придбання марок акцизного податку та остаточний розрахунок та строк сплати акцизного податку припадає на день подання митної декларації до митного органу. Тобто дата подання митної декларації до митного органу є датою визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції, а не дата розливу цієї продукції.

Так, під час розгляду справи, судом встановлено, що алкогольні напої, виявлені відповідачем в магазині, що заходиться за адресою; м. Київ, Столичне шосе, 101, є імпортованими товарами, що попередньо ввезені на територію України іншими суб'єктами господарської діяльності.

Пунктом 17 Положення № 1251 визначено, що імпортерами є юридичні та фізичні особи, які уклали з іноземними виробниками контракт (договір) про постачання (ввезення) в Україну алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Згідно абзацу 2 пункту 20 Положення № 1251 контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - митні органи. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Відповідно до пункту 226.2 статіт 226 Податкового кодексу України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

У разі порушення порядку маркування ввезених алкогольних напоїв і тютюнових виробів та/або сплати податку не в повному обсязі товар не допускається до митного оформлення і ввезення його на митну територію України забороняється. (абзац 8 пункту 17 Положення № 1251).

При цьому, суд зазначає, що приписи пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, відповідно до якого вважаються такими, що немарковані алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари (на порушенні якого позивачем наголошує апелянт), є загальними, оскільки в них алкогольні напої визначені без їх поділу на вітчизняні та імпортовані.

Таким чином, відносно імпортованої алкогольної продукції встановлено спеціальний порядок визначення ставки податку положеннями підпунктом 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 Податкового кодексу України. Водночас, приписи пункту 226.9 статті 226 Кодексу, як загальні, слід застосовувати саме для продукції вітчизняного виробництва.

Отже, розмір акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції здійснюється відповідно до чинних ставок на дату подання митної декларації до митного органу.

Пунктом 226.2 статті 226 Податкового кодексу України встановлено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Враховуючи, що відповідачем не доведено, що ТОВ «Поляна Україна Груп» є виробником віскі, яке виявлено перевіряючим під час проведення фактичної перевірки, а вставнолено, що така алкогольна продукція була імпортована в Україну, то суд прийшов до висновку, що виявлені відповідачем порушення законодавства ТОВ «Поляна Україна Груп» нормативно та документально не підтверджуються.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року справа № 826/14146/14.

Крім того, під час розгляду справи, судом встановлено відповідність суми акцизного податку ставці акцизного податку на дату розливу продукції.

Так, відповідачем під час проведення перевірки встановлено, що у позивача знаходився на зберіганні з метою реалізації віскі Кальвадос (код за УКТ ЗЕД - 2208), об'ємом - 0, 7 л, міцністю - 40 %, датою виготовлення – 09 грудня 2012 року у кількості 16 шт. та 6 шт. (вартість марки – 12,844 грн.) та віскі Кальвадос, об'ємом - 1 л, міцністю - 40 %, датою виготовлення - 09 грудня 2012 року у кількості 35 шт. та 15 шт. (вартість марки – 18,348 грн.).

У відповідності до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (станом на дату виготовлення) податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками: спирт етиловий, неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт: 45, 87 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту.

Тобто, акцизний податок товару на дату виготовлення мав становити для двох позицій товару: 40%*45,87 грн.*0, 7 л = 1284,36 грн., та 40%*45,87 грн.*1 л = 1834,8 грн., що повністю відповідає вартості марок.

Враховуючи зазначене, дослідивши надані сторонами докази та положення чинного законодавства України, враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку, що рішення про застосування фінансових санкцій від 04 березня 2013 року № 260828/21-129/0095 є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, судом не беруться до уваги посилання відповідача на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2013 року по справі № 826/7059/13-а, якою ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна груп» (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 12-а, ідентифікаційний код 36592399) на користь Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби у місті Києві (місцезнаходження: 01033, м. Київ, Саксаганського, 40/85, ідентифікаційний код 35001207) фінансові санкції в сумі 33 130, 60 грн. на р/р 31117106700011, МФО 820019, отримувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 337995466, код виду сплати 135 на підставі оскаржуваного позивачем рішення від 04 березня 2013 року № 260828/21-129/0095, оскільки правомірність винесення та обґрунтованість вказаного рішення при розгляді адміністративної справи № 826/7059/13-а, судом не досліджувалась.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Регіонального управляння Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у м. Києві про застосування фінансових санкцій від 04 березня 2013 року № 260828/21-129/0095.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» (код ЄДРПОУ 36592399) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник