Постанова № 45976720, 26.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2015 року № 2а-5998/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді - Добрівської Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідівдоДержавного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»простягнення адміністративно-господарських санкцій і пені, -

В С Т А Н О В И В:

Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів з урахуванням заяви від 19.06.2012р. №1/6-1575/04 про зміну позовних вимог просить стягнути з ДП «НАЕК «Енергоатом» 49 465 446,77 грн., у т.ч. 40 738 963,68 грн. несплачених адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2008 р., та 9 027 751,32 грн. нарахованої пені.

Позов обґрунтовано тим, що згідно поданого відповідачем 17.02.2012р. звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008р. ним не забезпечено працевлаштування 774 інва лідів відповідно до 4-х відсоткового нормативу, тому відповідач ніс зобов'язання зі спла ти адміністративно-господарських санкцій, які однак ним не були розраховані та не сплачені, у зв'язку з чим позивачем нарахована пеня, що разом підлягає стягненню в судовому порядку.

За результатами розгляду справи по суті постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2012 позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства «На ціональна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за не вико нання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2008 р. у розмірі 4 789 694,00 грн. та пеню у сумі 919 622,40 грн., всього на суму 5 709 316,40 грн.

При цьому судом першої інстанції на підставі зібраних у справі доказів було встановлено,

Судом беззаперечно встановлено і підтверджується поданим відповідачем 17.02.2012р. до Фонду Звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 р. (Форма № 10-ПН), що кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України від 21.03.1991р. №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі по тексту - Закон №875-ХІІ у відповідній редакції), у 2008р. становила 1390 осіб, водночас середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встанов лена інвалідність, у 2008р. склала 616 осіб.

Отже, середньооблікова чисельність працюючих інвалідів в ДП «НАЕК «Енергоатом» менша на 774 осіб, ніж встановлено нормативом, що також не заперечувалося сторонами.

Наведене підтверджує факт невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008р., а відтак на підставі ст.20 Закону №875-ХІІ відповідач повинен сплатити відповідну суму адміністративно-господарських санкцій.

Однак, передбачений у ч.3 ст.18 Закону №875-ХІІ обов'язок роботодавця з виділення і створення робочих місць для працевлаштування інвалідів не супроводжується його обов'язком безпосередньо здійснювати пошук і працевлаштувати інвалі дів, тому формальна відсутність працевлаштованого інваліда на виробництві може не розгля датись як достатня підстава для сплати роботодавцем санкцій, якщо роботодавець доведе, що вжив всіх необхідних і залежних від нього заходів, спрямованих на виконання вимог ст.ст. 18, 19 Закону №875-ХІІ, але неможливість такого праце влашту вання сталася не з вини роботодавця.

Наведена правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України у постановах від 20.06.2011 року у справі №21-60а11; від 26.06.2012 року у справі №21-105а12; від 16.04.2013 року у справі №21-81а13; 08.05.2015 року у справі №21-848а15.

Обґрунтовуючи свою позицію у даній справі відповідач вказував на фактичну відсутність необхідної кількості інвалідів на обліку в місцевих підрозділах служби зайнятості за місцезнаходженням його територіальних підрозділів, що на думку відповідача об'єктивно унеможливлювало працевлаштування норма тивної кількості інвалідів.

Так, у довідці до Звіту про зайня тість і працевлаштування інвалідів за 2008 р. відповідач серед іншого зазначив кількість інвалідів, які перебувають у міському центрі зайнятості на обліку, а саме (у розрізі відокремлених підрозділів):

- Запорізька АЕС та Атоменергомаш (м. Енергодар) - 11 осіб,

- Южно-Українська АЕС (м. Южноукраїнськ) - 30 осіб,

- Рівненська АЕС (м. Кузнецовськ) - 16 осіб,

- Хмельницька АЕС (м. Нетішин) - 56 осіб,

- Атомремонтсервіс (м. Славутич) - 27 осіб.

Вказані фактичні дані не заперечувалися представниками позивача під час розгляду справи та підтверджуються наданими відповідачем листами підрозділів служби зайнятості, а саме: Енергодарського міського центру зайнятості від 14.10.2008р. №17-10/2912, Кузнецовського міського центру зайнятості від 24.02.2009р. №0219-560, Южноукраїнського міського центру зайнятості від 26.02.2009р. №01-403/13, Нетішенського міського центру зайнятості від 03.02.2009р. №26-02/158, Славутицького міського центру зайнятості від 24.02.2009р. №295/03.

Вказані обставини не залежали від волі відповідача та об'єктивно перешкоджали виконанню ним вимог ст.ст. 18, 19 Закону №875-ХІІ у 2008р. і спростовують наявність вини відповідача в частині не створення робочих місць для інвалідів у кількості, яка перевищує загальну кількість перебуваючих на обліку інвалідів. Тому загальну кількість нестворених робочих місць для працевлаштування інвалідів (у розрізі відокремлених підрозділів) справедливо слід зменшити до фактичної кіль кості інвалідів, зареєстрованих у відповідному центрі зайнятості інвалідів за місцезнахо дженням відокремленого підрозділу відповідача.

Обґрунтованими є також доводи відповідача про відсутність його вини в не направ ленні уповноваженими органами інвалідів на працевлаштування до відо кремлених підрозділів ДП «НАЕК «Енергоатом» відповідно до зазначених останніми у звітах про наявність вакансій (Форма №3-ПН) вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно наданих відповідачем звітів відокремлених підрозділів про наяв ність вакансій (Форма №3-ПН), (у розрізі територіальних органів служби зайнятості):

- Енергодарський міський центр зайнятості: згідно звітів Запорізької АЕС за березень, квітень, червень-грудень 2008р. подана інформація про 9 вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів, а згідно звітів Атоменергомаш за лютий-грудень 2008р. - про 23 робочих місця для працевлаштування інвалідів;

- Южноукраїнський міський центр зайнятості: згідно звітів Южно-Української АЕС за січень-березень, травень-грудень 2008р. подана інформація про 21 вакантне робоче місце для працевлаштування інвалі дів;

- Рівненський міський центр зайнятості: згідно звітів Рівненської АЕС за січень-грудень 2008р. подана інформація про 4 вакантних робочих місця для працевлаштування інвалі дів;

- Нетішинський міський центр зайнятості: згідно звітів Хмельницької АЕС за березень-вересень, листопад, грудень 2008р. подана інформація про 12 вакантних робочих місця для працевлаштування інвалі дів;

- Славутицький міський центр зайнятості: згідно звітів Атомремонтсервіс за квітень-грудень 2008р. подана інформація про 1 вакантне робоче місце для праце влаштування інвалі дів.

Також у звіті Автокомплекта за серпень 2008р. подана інформація про 1 вакантне місце для працевлаштування інваліда; у звітах Управління справами за травень-серпень, листопад 2008р. подана інформація про 3 вакантних робочих місця для працевлаштування інвалідів; у звіті Науково-технічного центру за серпень 2008р. подано інформацію про 3 вакантних робочих місця для працевлаштування інвалідів; у звітах Аварійно-технічного центру за травень, липень 2008р. подана інформація про 1 вакантне місце для працевлаштування інвалідів.

Обчислюючи кількість не заміщених робочих місць для працевлаштування інвалідів, суд відповідно до коду професії та вимог до претендента враховував як одне робоче місце зазначену у звітах посаду, яка не була заповнена та повторювалася у наступних місячних звітах протягом 2008р.

При вирішенні справи щодо дотримання відповідачем нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008р. та розрахунку адміністративно-господарських санкцій, суд виходить з наявної у відповідній місцевості на обліку в центрі зайнятості загальної кількості інвалідів та повноти створення відповідачем робочих місць для забезпечення працевлаштування саме такої кількості інвалідів та звітування про наяв ність таких робочих місць.

За результатами співставлення кількісних показників наявних на обліку інвалідів з вказаними відповідачем у звітах вакантними робочими місцями для працевлаштування інвалідів (у розрізі відокремлених підрозділів і територіальних центрів зайнятості), а також віднявши кількість заявле них відповідачем у звітах вакантних робочих місць для інвалідів, як таких що створені, але не заповнені з незалежних від відповідача обставин (не направлення інвалідів на роботу та відсутність вини роботодавця), суд прийшов до висновку, що відповідачем не забезпечено створення 91 робочого місця, призначеного для працевлаштування інвалідів, зокрема по відокрем леним підрозділам: Южно-Українська АЕС (м. Южноукраїнськ) - 9 робочих місць; Рівненська АЕС (м. Кузне цовськ) - 12 робочих місць; Атомре монтсервіс (м. Славутич) - 26 ро бочих місць; Хмельницька АЕС (м. Нетішин) - 44 робочих місця.

В даному випадку відповідачем не спростована об'єктивна можли вість і потенційна спроможність виконати покладене на нього ч.3 ст.18 та ч.1 ст.19 Закону №875-ХІІ зобов'язання з виділення і створення 91 робочого місця для працевлаштування інвалідів в межах наявної у відповідній місцевості фактичної кількості інвалідів.

З огляду на наведені обставини суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій з розрахунку середньорічної заробітної плати штатного працівника - 52634 грн., що загалом становить 4 789 694 грн., у зв'язку з чим позов в цій частині був задоволений судом.

Щодо решти відокремлених підрозділів, суд судом встановлено відсутність вини відповідача у порушенні нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки такими підрозділами повідомлено про наявність вакантних робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у кількості, яка: а) необхідна для заповнення нормативу (Автокомплект, Управління справами, Науково-технічного центру), або б) перевищує фактичну кількість наявних на обліку інвалідів (Запорізька АЕС та Атоменергомаш). Враховуючи відсутність у роботодавця обов'язку здійсню вати пошук інвалідів, а також з огляду на об'єктивні перешкоди у вигляді не направлення інвалідів для заповнення вакантних місць та відсутність необхідної фактичної кількості інвалідів даної місцевості, судом не знайдено в цій частині підстав для нарахування і сплати адміністративно-господарських санкцій.

Публікування оголошення в пресі про працевлаштування інваліді та листування між позивачем (його відокремленими підрозділами) і установами (орга нізаціями), які мають від ношення до зайнятості населення і інвалідів, додатково свідчить на користь відповідача у розумінні вчинення ним інших заходів для працевлаштування інвалідів. Разом з тим, за відсутності прямих доказів належного і безпосереднього виділення і створення відповідачем робочих місць для інваліда та повідом лення про наявність таких вакансій відповідних центрів зайнятості, зазначене листування не може бути достатнім і переконливим доказом відсутності вини роботодавця та не звільняє відповідача від сплати адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів та пені.

Частиною 11 статті 19 Закону №875-ХІІ, закріплено, що норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Спеціальним Законом №875-ХІІ (ч.1 ст.19) норматив робочих місць для працевлашту вання інвалідів встановлено виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу підприємства за рік. Оскільки умови (характер) роботи не є критерієм встановлення нормативу і ніяких застережень з цього приводу Закон №875-ХІІ не містить.

При визначені періоду, за який підлягає нараху ванню пеня судом взято до уваги ухвала Господарського суду міста Києва від 14.01.2011 про порушення провадження у справі №49/15 про банкрутство, п.4 якої введено мораторій, що тривав до припинення ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2011 провадження у справі та дії мораторію, ухвала Господарського суду міста Києва від 22.03.2011 про порушення провадження у справі №43/116 про банкрутство, п. 4 якої введено мораторій, що тривав до припинення ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2011 провадження у справі та дії мораторію, а також ухвала Господарського суду міста Києва від 02.12.2003 про порушення провадження у справі №43/167 про банкрутство, п. 3 якої введено мораторій, який тривав до 04.08.2009 згідно з постановою Вищого господарського суду України від 11.03.2009 №43/167-23/260 про скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 06.12.2007р. про припинення провадження у справі №43/167 про банкрутство боржника та про передачу справи №43/167-23/260 на розгляд до суду першої інстанції, а також ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2009р. про припинення провадження по справі №43/167-23/260.

Відповідно до п.3.10 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007р. №223, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2007р. за №552/13819, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів пеня не нараховується.

Таким чином, за виключенням строку дії мораторію - 148 днів, загальний період прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4 789 694 грн. склав 960 днів, а відтак розмір пені становить 919 622,40 грн. (957,94 грн. х 960 днів, де: 957,94 грн. - сума пені за один день затримки (4 789 694 грн. х 0,02%)).

Наведені у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2012були предметом перевірки Київським апеляційним адміністративним судом, який за наслідками розгляду апеляційної скарги відповідача ДП «НАЕК «Енергоатом», залишив її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Віщий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 20.11.2014 визнав такі висновки передчасними без з'ясування питання щодо дотримання Київським міським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів визначеного ст.99 КАС України строку звернення до суду, а саме, факту надання відповідачем звіту форми 10-ПІ до 01.03.2009, причини неподання таких звітів та вжиття Фондом заходів для з'ясування даної обставини.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015, якою скасована ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2015 про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, встановлено, що 05 грудня 2011 року Прокуратурою міста Києва внесено припис керуючому Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 29 листопада 2011 року №07/1-832-вих-11 про усунення порушень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» та вимог законодавства про адміністративні правопорушення, яким запропоновано вжити заходів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства про соціальну захищеність інвалідів та адміністративні правопорушення та вирішити питання щодо складання відповідних протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно службових осіб ДП «НАЕК «Енергоатом», винних у неподанні звітності форми 10-ПІ.

Листом від 12 грудня 2011 року за №03-02-2084 Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів зобов'язало ДП «НАЕК «Енергоатом» направити відповідні документи для реєстрації у відділенні Фонду, а саме: заяву про реєстрацію у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства та відповідні звіти.

8 лютого 2012 року ДП «НАЕК «Енергоатом» подано заяву про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів. 7 травня 2012 року директором Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів видано ДП «НАЕК «Енергоатом» довідку №391/7667 про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

18 лютого 2012 року ДП «НАЕК «Енергоатом» подано до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів форми №10- ПІ за 2008 рік.

Отже, відповідач був зареєстрований роботодавцем у Київському міському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів лише в 2012 року.

Лише після направлення вимоги до позивача надійшла заява про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів ДП «НАЕК «Енергоатом» разом із звітами по ф.10-ПІ за 2007-2010 роки.

Тобто, до 01 березня 2009 року ДП «НАЕК «Енергоатом» звітів по ф.10-ПІ не подавало. Про порушення своїх прав позивач дізнався лише 17.02.2012 року, коли ДП «НАЕК «Енергоатом» подало вище вказані звіти.

Під час нового розгляду даної справи представником позивача в судовому засіданні 27.05.2015 надано заяву про уточнення позовних вимог, якою фактично зменшено, порівняно з позовною заявою у редакції від 19.06.2012р. за №1/6-1575/04, розмір адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік, які підлягають стягненню з відповідача з урахуванням рішень Господарського суду міста Києва, до суми 40 738 955,94 грн., а також пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій з цих же мотивів - до суми 7 805 582,82 грн.

Представником відповідача надано додаткові докази у справі - листи відокремлених підрозділів відповідача (Запорізька АЕС, Рівненська АЕС, Южно-Українська АЕС, Хмельницька АЕС, Атомремонтсервіс), а також листи міських центрів зайнятості (Енергодарський, Кузнецовський, Южноукраїнський, Нетішинський, Славутський), які, однак, не встановлених у справі обставин у не засвідчують повне виконання Підприємством (його відокремленими підрозділами) нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Доказів сплати адміністративно-господарських санкцій та/або пені відповідачем суду не надано.

З урахуванням встановлених у справі обставин у їх сукупності, що підтверджені зібраними у справі доказами, виходячи з положень законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Керуючись ст.ст.69-71, 94, ч.4 ст.122, ст.ст.158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприєм ства «На ціональна атомна енергогенеруюча ком панія «Енергоатом» (код ЄДПОУ - 24584661, адреса: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код за ЄДРПОУ 37993783, адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 104) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році у розмірі 4 789 694 (чотири мільйони сімсот вісімдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто чотири) гривні 00 коп. і пені за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у сумі 919 622 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч шістсот двадцять дві) гривні 40 коп., всього на суму 5 709 316 (п'ять мільйонів сімсот дев'ять тисяч триста шістнадцять) гривень 40 коп.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська