Постанова № 45976620, 24.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 червня 2015 року № 826/4042/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Мазур А.С., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Сумській областідо ОСОБА_1про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 17 660,87 грн.

Окружним адміністративним судом міста Києва на підставі статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відкрито скорочене провадження у справі та зобов'язано відповідача у десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі подати заперечення проти позову або заяву про визнання позову через канцелярію суду.

Водночас, 20 травня 2015 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позов, зі змісту яких вбачається, що відповідач погасив заборгованість у повному обсязі.

17 червня 2015 року від Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Сумській області через відділ документального обігу та контролю суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість по земельному податку в сумі 464,9 грн. на р/р №33211813700008, код платежу - 18010700, та по орендній платі за землю в сумі 3289,31 грн. на р/р №33219815700008, код платежу - 18010900, код отримувача - 39501786, ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО 837013, на користь місцевого бюджету м. Конотоп.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 знаходиться на податковому обліку в Конотопській ОДПІ, як платник орендної плати за землю та земельного податку.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 19.02.2015 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість на загальну суму 17 660,87 грн., з яких 16 428,57 грн. по орендній платі за землю, 1232,30 грн. по земельному податку.

Судом було встановлено, що заборгованість по орендній платі за землю та по земельному податку сплачена відповідачем, що підтверджується квитанціями:

- №01-969103 від 18.03.2015 року, призначення платежу *;101;2427003735;18010700 проплата земельного податку в сумі 1232,30 грн.;

- №01-969105 від 18.03.2015 року, призначення платежу *;101;2427003735;18010700 проплата з орендної плати з фізичних осіб у сумі 16 428,57 грн.

Як вбачається з копій зворотніх боків облікових карток платника земельного податку відповідачем сплачено до бюджету 16 428,57 грн. по орендній платі за землю, 1232,30 грн. по земельному податку.

У зв'язку з зазначеним Конотопською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління ДФС у Сумській було подано заяву про зміну позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову, а тому заява про уточнення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.

У поданій в судовому засіданні заяві позивач скоригував суму зобов'язань зменшивши їх та просив стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість по земельному податку в сумі 464,9 грн. та по орендній платі за землю в сумі 3289,31 грн.

Судом досліджено зворотні боки облікових карток платника земельного податку та з'ясовано, що сума грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю та земельного податку на момент подачі позову становила 17 660,87 грн.

Суд критично ставиться до твердження позивача, щодо стягнення заборгованості з відповідача перед бюджетом по земельному податку в сумі 464,9 грн. та по орендній платі за землю в сумі 3289,31 грн., оскільки зазначена заборгованість існує на момент розгляду справи по суті, що підтверджується зворотнім боком облікової картки, а предметом даного адміністративного позову є заборгованість, яка виникла до 10.03.2015 року.

Відповідно до статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України якщо зміна позовних вимог виходить за межі спірних правовідносин, це не є зміною заявлених позовних вимог, а є поданням до суду нового позову. У такому разі позивач має право подати до адміністративного суду новий позов, який розглядатиметься в іншому провадженні.

Враховуючи вищезазначене, суд не бере до уваги документи надані позивачем на підтвердження заборгованості, яка виникла після 10 березня 2015 року.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур