Постанова № 45976611, 30.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 червня 2015 року 16:35 № 826/4636/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Габіони Будпроект»

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

визнання протиправними дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Габіони Будпроект» (надалі – «Габіони Будпроект» або позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі – ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві або відповідач) про визнання протиправними дії щодо звернення до Товариства із письмовим запитом «Про надання інформації та її документального підтвердження» № 10332/10/26-55-22-10-10 від 13.02.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зміст запиту відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема: не містить печатки контролюючого органу; не містить посилань на джерела та порядок отримання податкової інформації, що свідчить про допущення ТОВ «Габіони Будпроект» порушення податкового законодавства. Також у запиті не зазначено самої податкової інформації, яка аналізувалася та ким, у який спосіб, і які саме, на думку ДПІ, факти порушення підприємством податкового та іншого законодавства було виявлено. Таким чином, позивач вважає, що в надісланому на його адресу відповідачем запиті від 13.02.2015 року відсутні достатні дані, які б свідчили про отримання контролюючим органом інформації в установленому законом порядку та виявлення фактів порушення ТОВ «Габіони Будпроект» податкового та іншого законодавства. З огляду на це дії відповідача щодо звернення із запитом, щ оформлений не належним чином, розцінюються позивачем яке незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності Товариства, а тому підлягають визнанню протиправними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.03.2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 15.04.2015 року.

15.04.2015 року у судове засідання з’явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у призначене судове засідання у справі не з’явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, що у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. При цьому, 10.04.2015 року представником відповідача через канцелярію суду подані письмові заперечення проти позову, в яких зазначається про правомірність складення та надіслання позивачу письмового запиту від 13.02.2015 року № 10332/10/26-55-22-10-10.

Суд у судовому засіданні 15.04.2015 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надіслала на адресу ТОВ «Габіони Будпроект» лист з письмовим запитом № 10332/10/26-55-22-10-10 від 13.02.2015 року про надання протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту письмових пояснень та завірених належним чином копій первинних, бухгалтерських та інших документів за визначеним конкретним переліком, що підтверджують фінансово-господарські відносини (вид, обсяг і якість операцій та розрахунків) з підприємствами-контрагентами ПП «Пром-Тех-Снаб» (ідентифікаційний код 38007002) і ПАТ «Дніпрометиз» (ідентифікаційний код 5393145). Даний запит податкової інспекції був отриманий позивачем 12.03.2015 року, що не заперечується відповідачем.

Як підставу для направлення цього запиту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві визначено положення пп. 20.1.2 і пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, абз. 7 і 9 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (надалі - ПК України, тут і надалі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), та зазначено про отримання податкової інформації по названих вище контрагентах-постачальниках, що свідчить про порушення ТОВ «Габіони Будпроект» податкового та іншого законодавства (а саме: ст.ст. 44, 185,186,187,188, 198, 200, 201 ПК України), а також про виявлення внаслідок цього недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях по ПДВ за листопад 2014 року.

Вважаючи дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо направлення вищезазначеного запиту протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі – ПК України).

Відповідно до пп. 191.1.1 і 191.1.2 п. 191.1 статті 19 ПК України, на контролюючі органи покладено, зокрема, такі функції: щодо адміністрування податків, зборів, платежів; контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Нормами пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючим органам надано право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Згідно пп. 72.1.6 п. 72.1 ст. 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів доходів і зборів використовується, зокрема, інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

За змістом норм п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України, а саме: Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» (надалі – Порядок № 1245)

Таким чином, з контексту вищенаведених норм ПК України слідує, що при виконанні функцій щодо адміністрування податків, зборів, платежів, контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів контролюючі органи наділені правом звертатися до платників податків з письмовим запитом про надання інформації. При цьому, вичерпний перелік та підстави надання такої інформації встановлено законом.

Відповідно до п. 9 Порядку № 1245, органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації.

Пунктом 10 Порядку № 1245 визначено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1245, перед тим, як направити запит, орган державної податкової служби перевіряє: наявність законодавчих підстав для отримання податкової інформації; наявність інформації в системі органів державної податкової служби; відсутність підстав для періодичного подання зазначеної інформації відповідно до цього Порядку.

Положеннями п. 12 Порядку № 1245 встановлено, що письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених ПК України.

За результатами дослідження змісту запиту відповідача від 13.02.2015 року (копія якого подана позивачем разом з матеріалами позову) та виходячи з аналізу наведених положень чинного законодавства судом встановлено, що він дійсно не містить печатки контролюючого органу. При цьому, оригіналу такого запиту про надання інформації від 13.02.2015 року відповідачем всупереч вимог п. 5 ухвали суду від 23.03.2015 року пред’явлено не було та пояснень з питання його відсутності не подано.

Відповідачем також не було надано до суду жодних письмових пояснень з питання конкретних найменувань і змісту податкової інформації (на яку наявні посилання у запиті від 13.02.2015 року), документальних доказів на підтвердження фактів отримання такої податкової інформації у встановленому законом порядку, та відповідно – на підтвердження виникнення у податкової інспекції правових підстав для складання та направлення позивачу запиту про надання інформації в порядку ст. 73 ПК України.

У зв’язку з цим та з урахуванням викладеного вище, суд погоджується з доводами позивача про те, що запит про надання інформації від 13.02.2015 року № 10332/10/26-55-22-10-10 був оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, та не доведення відповідачем існування у нього законних підстав для складання такого запиту.

Водночас, судом враховуються положення п. 16 Порядку № 1245, за змістом яких у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Тобто, судовому захисту підлягає дійсно порушене право особи внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при виконанні ними владних управлінських функцій.

З тексту поданої позовної заяви та наявних матеріалів справи вбачається, що позивач залишив запит відповідача без жодної відповіді (в тому числі у вигляді відмови у надання запитуваних пояснень і документів).

Документальних доказів про вжиття відповідачем заходів щодо ініціювання та проведення контрольних заходів відносно позивача та/або інших дій, що мали негативні правові наслідки для господарської діяльності підприємства, його законних прав та інтересів як платника податкі у зв’язку з ненаданням відповіді на запит від 13.02.2015 року жодна із сторін до суду надала та відомості про такі не повідомила.

Таким чином, з огляду на те, що в ході розгляду справи судом не встановлено, а представниками сторін не доведено, наявність будь-яких об'єктивних обставин, які свідчили б про порушення прав та законних інтересів позивача внаслідок направлення ДПІ письмового запиту про надання інформації від 13.02.2015 року, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Такі висновки кореспондуються з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, що наведена в ухвалах від 19.06.2014 року № К/80027678/14, від 11.09.2014 року № К/800/29879/14 і від 12.05.2015 року № К/800/61230/14.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Габіони Будпроект» відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок