Постанова № 45976294, 26.05.2015, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 р. Справа №818/1251/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1251/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамейя» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.03.2015 року №000025150218391 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 17393грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8697грн.

Свої вимоги мотивує тим, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Керамейя» (код ЄДРПОУ 34327895) з питань достовірності нарахування відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за листопад 2014 року у сумі 738220грн. та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2014 року у сумі 398278грн., відображених у декларації з ПДВ за листопад 2014 року (від 19.12.2014 року №9073463215). За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 26.03.2015 року №000025150218391 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій. Вважає таке рішення протиправним, оскільки під час перевірки позивачем надано належним чином складені первинні документи, що підтверджують правомірність декларування показників податкової звітності по відносинах з ТОВ «Сумиелектросервіс» у жовтні 2014 року. Відповідач послався на відсутність товарно-транспортних накладних в акті перевірки, але такі твердження є безпідставними, оскільки договір поставки не є договором перевезення вантажу, а тому його реальне виконання не обовязково має бути підтверджено товарно-транспортними накладними за умови наявності інших первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі із зазначених вище підстав.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що за наслідками перевірки позивача встановлено порушення вимог податкового законодавства. Зокрема, внаслідок ненадання ТОВ «Керамейя» до перевірки товарно-транспортних накладних не виявлено фактичного відвантаження товарів, їх реального транспортування та зберігання, тобто неможливо встановити фактичний шлях перевезення товарів, придбаних у ТОВ «Сумиелектросервіс» за договором поставки №101 від 22.01.2013 року. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.84-88).

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Сумах проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Керамейя» (код ЄДРПОУ 34327895) з питань достовірності відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту та нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2014 року, за результатами якої складено акт від 27.02.2015 року №79/18-19-15-02/34327895 та встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України внаслідок завищення підприємством заявленої суми бюджетного відшкодування за листопад 2014 року на суму 17393грн. (а.с.11-41).

За наслідками перевірки 26.03.2015 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №000025150218391 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 17393грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8697грн. (а.с.9-10).

За змістом акту перевірки підставою для такого рішення є висновки відповідача про те, що суми податкового кредиту, задекларовані позивачем по відносинах з ТОВ «Сумиелектросервіс», не підтверджені належними документами, оскільки під час перевірки підприємством не надані товарно-транспортні накладні (а.с.31-36). Проте, з такою позицією суд погодитись не може.

Відповідно до ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.14.1.18 ст.14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Ст.200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Судом встановлено, що позивачем згідно з договором поставки №101 від 22.01.2013 року отримано від ТОВ «Сумиелектросервіс» насоси, тепло-випромінювачі, кабелі, лампи, наконечники без ізоляції, проводи, корпуси ПК, лампи, розетки, пульти розподільчі, кнопки червоні, кнопки зелені, вимикачі, автоматичні вимикачі, ізоляційні стрічки, світильники, прожектори, сутінкові реле, стартери, контактори, про що виписані податкові накладні від 15.10.2014 року №36, від 15.10.2014 року №35 та від 27.10.2014 року №59 на загальну суму ПДВ 17392грн.55коп. (а.с.48-49,51, 54-58).

Пунктом 1.2 договору поставки визначено, що асортимент товару: перелік найменувань товару, його кількість та ціна обумовлюються в рахунках-фактурах, виставлених згідно з даним договором, у специфікації або у видаткових накладних, які погоджуються сторонами попередньо та є невідємними частинами цього договору. Датою поставки товару відповідно до пункту 3.4 договору вважається дата, вказана у видаткових накладних, які є невідємною частиною договору.

Так, отримання товару підтверджується видатковими накладними: №РН-0000556 від 15.10.2014 року на загальну суму 17965,51грн., в т.ч. ПДВ 2994,25грн.; №РН-0000557 від 15.10.2014 року на загальну суму 23448,60грн., в т.ч. ПДВ 3908,10грн.; №РН-0000584 від 27.10.2014 року на зальну суму 62941,22грн., в т.ч. ПДВ 10490,20грн., в яких зазначено найменування товару, його кількість та ціна (а.с.45,50).

Також, на виконання вказаного договору виписані рахунки-фактури (а.с.98-100) та складені специфікації (а.с.114-116).

Придбаний товар було використано позивачем у власній господарській діяльності, про що свідчать акти списання №1373 від 31.10.2014 року, №1376 від 31.10.2014 року, №1371 від 31.10.2014 року, №1380 від 31.10.2014 року, №1378 від 31.10.2014 року, №1374 від 31.10.2014року (а.с.76-81).

Задовольняючи позовні вимоги, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність під час проведення перевірки товарно-транспортних накладних як на доказ вчинення позивачем порушень податкового законодавства, оскільки правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язковості ведення або правильності складання і зберігання товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження обставин щодо правомірності формування податкового кредиту.

Відповідно до Закону України: «Про автомобільний транспорт» та наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» обов'язок щодо наявності товарно-транспортної накладної покладено на перевізника та його водія. Позивач же до зазначеної категорії суб'єктів господарювання не відноситься.

Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до пунктів 11.1, 11.4, 11.5 вказаних правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Крім того, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку податку на додану вартість платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортні накладні, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, відсутність товарно-транспортних накладних або неналежне їх складання, може свідчити лише про факт порушення правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов'язане з дотриманням вимог податкового законодавства.

Отже, відсутність товарно-транспортних накладних не може бути підставою для донарахування грошового зобов'язання.

Тому висновок ДПІ у м. Сумах про безтоварність операцій через відсутність у покупця товарно-транспортних накладних є передчасним.

Будь-яких інших доказів для підтвердження своєї позиції у справі та спростування відомостей, що містяться у первинних документах, які були досліджені в ході перевірки та копії яких були надані позивачем в ході судового розгляду справи, відповідачем не подано.

На підставі викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 26.03.2015 року №000025150218391 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 17393грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8697грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, суд присуджує позивачу здійснені ним судові витрати, що підтверджені платіжним дорученням №7344 від 07.04.2015 року (а.с.3), у розмірі 182грн.70коп.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.03.2015 року №000025150218391 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 17393грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8697грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя" (40020, м. Суми, вул. Курська,18, код ЄДРПОУ 34327895) судовий збір в сумі 182грн.70коп. (сто вісімдесят дві грн. сімдесят коп.)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 02.06.2015 року.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова