Постанова № 45976026, 30.06.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2563/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Кипаренко Н.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросток» ОСОБА_1 за довіреністю від 28.04.2015року №16.

Від відповідача: Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області ОСОБА_2 - за довіреністю від 22.01.2015року №436/8/15-52-10-02-05.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросток» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.12.2014р. №0003832202, №0003842202,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросток» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 08.12.2014р. №0003832202, №0003842202, посилаючись на відсутність встановлених ДПІ в Акті перевірки порушень податкового законодавства з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросток», оскільки при формуванні податкового кредиту за перевіряємий період, Товариством у повному обсязі дотримано вимоги чинного податкового законодавства України, та правомірно віднесено до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ, сплачені у ціні отриманих товарів (послуг), у межах відповідних фінансово-господарських правовідносин з контрагентами, що, серед іншого, підтверджується податковими накладними, виписаними та оформленими контрагентами позивача з урахуванням вимог Податкового кодексу України.

Відповідач Державна податкова інспекція у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 19.05.2015р.), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 08.12.2014р. №0003832202, №0003842202, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросток» завищено податковий кредит з ПДВ, внаслідок чого порушено вимоги п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у період з 10.11.2014р. по 14.11.2014р., на підставі направлень виданих ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 10.11.2014р. №1653, №1652, головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового контролю ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_3, та заступником начальника відділу погашення заборгованостей у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_4, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73. п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та Наказу ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №1647 від 12.11.2014р., проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АГРОСТОК» з питань взаєморозрахунків та правових відносин з ТОВ «О.Л.Д. ТРАНС» за грудень 2013року, січень та лютий 2014року, та з ТОВ «Снарт Лайн» за березень 2014року.

За наслідками вказаної перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області складено Акт №6196/22-213/32086843-114 від 21.11.2014р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АГРОСТОК» з питань взаєморозрахунків та правових відносин з ТОВ «О.Л.Д. ТРАНС» за грудень 2013року, січень та лютий 2014року, та з ТОВ «Снарт Лайн» за березень 2014року», у висновках якого наголошено, що Товариством завищено податковий кредит з ПДВ, внаслідок чого порушено вимоги п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі складеного Акта перевірки №6196/22-213/32086843-114 від 21.11.2014р. ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області 08.12.2014р. винесено податкові повідомлення-рішення №0003832202, №0003842202.

Не погодившись із означеними податковими повідомленнями-рішеннями від 08.12.2014р. №0003832202, №0003842202, ТОВ «АГРОСТОК» звернулось до Головного управління ДФС в Одеській області з первинною скаргою (вихід.№80 від 18.12.2014р.) про їх скасування, за результатами розгляду якої Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято рішення №364/10/15-32-10-02-07 від 11.02.2015р. про результати розгляду первинної скарги, яким частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 08.12.2014р. №0003842202 в частині донарахування податкового зобовязання з ПДВ в розмірі 21440грн., та в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 10720,50грн., а первинну скаргу директора ТОВ «АГРОСТОК» ОСОБА_5 в означеній частині задоволено, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а первинну скаргу директора ТОВ «АГРОСТОК» ОСОБА_5 без задоволення; залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 08.12.2014р. №0003832202, а первинну скаргу директора ТОВ «АГРОСТОК» ОСОБА_5 в означеній частині без задоволення; збільшено суму визначеного завищення розміру відємного значення ПДВ на 10250грн.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями від 08.12.2014р. №0003832202, №0003842202, ТОВ «АГРОСТОК» звернулось до Державної фіскальної служби України з повторною скаргою (від 25.02.2015р. вихід.№9) про їх скасування, за результатами розгляду якої ДФС України прийнято рішення про результати розгляду скарги №8314/6/99-99-10-01-01-25 від 21.04.2015р., яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 08.12.2014р. №0003832202, №0003842202 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу без задоволення.

Не погодившись із означеними податковими повідомленнями-рішеннями від 08.12.2014р. №0003832202, №0003842202, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросток» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

Так, на думку суду, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 08.12.2014р. №0003832202, №0003842202, винесено податковим органом неправомірно, безпідставно та у порушення положень чинного податкового законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 22.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросток» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «О.Л.Д. ТРАНС» (Продавець) було укладено Договір поставки №06/14, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого Продавець зобов'язується поставити і передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію в асортименті, за ціною, якості, кількості і на умовах, викладених у даному договорі і Додаткових угодах до даного Договору. Продавець гарантує, що Товар, зазначений у даному Договорі, на момент укладення цього Договору належить Продавцю на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави або іншим способом забезпечення виконання зобов'язань перед якими-або фізичними, або юридичними особами, або державою, а також не обтяжений будь-яким іншим способом, передбаченим чинним законодавством України.

Відповідно до наявних у матеріалах справи Додаткових угод від 22.01.2014р. №1, від 22.02.2014р. №2, та №3, до Договору поставки №44/13 від 23.12.2013р. між ТОВ «О.Л.Д. ТРАНС» та ТОВ «Агросток», Продавець передав, а Покупець прийняв пшеницю 3кл. (урожай 2013р.), та соняшник (урожай 2013р.).

Судом зясовано, що 23.12.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросток» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «О.Л.Д. ТРАНС» (Продавець) було укладено Договір поставки №44/13, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого Продавець зобов'язується поставити і передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію в асортименті, за ціною, якості, кількості і на умовах, викладених у даному договорі і Додаткових угодах до даного Договору. Продавець гарантує, що Товар, зазначений у даному Договорі, на момент укладення цього Договору належить Продавцю на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави або іншим способом забезпечення виконання зобов'язань перед якими-або фізичними, або юридичними особами, або державою, а також не обтяжений будь-яким іншим способом, передбаченим чинним законодавством України.

Відповідно до наявної у матеріалах справи Додаткової угоди від 23.12.2013р. №1 до Договору поставки №44/13 від 23.12.2013р. між ТОВ «О.Л.Д. ТРАНС» та ТОВ «Агросток», Продавець передав, а Покупець прийняв соняшник (урожай 2013р.).

Під час зясування фактичних обставин справи судом встановлено, що у подальшому придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю «О.Л.Д. ТРАНС» товар (пшениця та соняшник) був реалізований позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросток» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» та Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТРЕЙД ЕКСПОРТ», про що свідчать наявні у матеріалах справи відповідні Договори поставки від 24.12.2013р. №О7898/14, від 24.02.2014р. №О8594/14, №О8622/14, від 12.07.2013р. №ЕПК-10/1307-12, Акти розрахунку цін від 24.12.2013р. №ЗПК051789, від 24.02.2014р. №ЗПК054453, №ЗПК054581, розрахунки цін, видаткові накладні від 24.12.2013р. №319, від 24.01.2014р. №16, від 24.02.2014р. №42, №43, довіреності від 19.12.2013р. №ОД00002618, від 14.01.2014р. №12, від 24.02.2014р. №ОД00002960, податкові накладні від 24.12.2013р. №34, від 24.01.2014р. №16, від 24.02.2014р. №25, №26.

Також, 08.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросток» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Снарт Лайн» (Виконавець) укладено Договір №ВТ-1 про надання послуг, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого Виконавець від свого імені і за рахунок Замовника забезпечує здійснення комплексу послуг з переміщення вантажів Замовника автомобільним транспортом. Виконавець на користь Замовника виконує пов'язані з переміщенням вантажів операції: розробка маршруту перевезення; пошук Перевізника; організація забезпечення відправлення і отримання вантажу; інші операції, повязані з перевезенням.

Судом встановлено, що відповідно до наявних у матеріалах справи Додаткових угод до Договору про надання послуг №ВТ-1 від 08.01.2014р. між ТОВ «Снарт Лайн» і ТОВ «Агросток», виконавець від свого імені і за рахунок Замовника забезпечує здійснення комплексу послуг з переміщення автомобільним транспортом вантажу Замовника, зокрема, пшениці із с.Добре, Вільшанського району, Кіровоградської області до м.Южний; пшениці з с.Богданове, Ульянівського району, Кіровоградської області до м.Южний; кукурудзи з с.Велика Виска, Маловисківського району, Кіровоградської області до ТОВ «Порт Очаків» с.Куцуруб, Очаківського району, Миколаївської області; пшениці з с.Коси, Котовського району, Одеської області до м.Южний; ріпаку з с.Хацьки, Черкаського району, Черкаської області (склад філії «Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів» ТОВ «НЗК») до м.Одеси, вул.Отамана Чепіги,29; ячменю з с.Мала Мечетня, Кривоозерського району, Кіровоградської області до м.Іллічівськ (ТБТ); соняшнику з с.Новомихайлівка, Новотроїцького району, Херсонської області до с.Бандурка, Первомайського району, Миколаївської області (ТОВ «Бандурський МЕЗ»); соняшнику з с.Піщаний Брід, Добровеличківського району, кіровоградської області до с.Бандурка, Первомайського району, Миколаївської області (ТОВ «Бандурський МЕЗ»); кукурудзи з с.Котовське, Вільшанського району, Кіровоградської області до с.Нові Біляри, Комінтернівського району, Одеської області (ТОВ «Боріваж»); кукурудзи з с.Камяний Брід, Ульянівського району, Кіровоградської області до м.Іллічівськ (ІЗТ); пшениці з с.Мала Мечетня, Кривоозерського району, Кіровоградської області до м.Южний; соняшнику з с.Богданове, Ульянівського району, Кіровоградської області до до с.Бандурка, Первомайського району, Миколаївської області (ТОВ «Бандурський МЕЗ»); соняшнику з с.Котовське, Вільшанського району, Кіровоградської області до с.Бандурка, Первомайського району, Миколаївської області (ТОВ «Бандурський МЕЗ»); соняшнику з с.Богданове, Ульянівського району, Кіровоградської області до до с.Бандурка, Первомайського району, Миколаївської області (ТОВ «Бандурський МЕЗ»); кукурудзи з с.Камяний Брід, Ульянівського району, Кіровоградської області до м.Іллічівськ (ІЗТ); кукурудзи з с.Котовське, Вільшанського району, Кіровоградської області до с.Нові Біляри, Комінтернівського району, Одеської області (ТОВ «Боріваж»); кукурудзи з с.Котовське, Вільшанського району, Кіровоградської області до м.Іллічівськ (ІЗТ); кукурудзи з м.Городоще, Черкаської області (філія «Городищенський ХПП» ТОВ «НЗК») до м.Миколаїв (склад ТОВ «МСП Ніка-Тера»); пшениці з с.Кавуни, Арбузинського району, Миколаївської області (ДП «Хлібна база №76») до м.Южний; соняшнику з с.Котовське, Вільшанського району, Кіровоградської області до с.Бандурка, Первомайського району, Миколаївської області (ТОВ «Бандурський МЕЗ»); кукурудзи з с.Котовське, Вільшанського району, Кіровоградської області до с.Нові Біляри, Комінтернівського району, Одеської області (ТОВ «Боріваж»); пшениці з с.Мала Мечетня, Кривоозерського району, Кіровоградської області до м.Южний; пшениці з с.Добрянка, Вільшанського району, Кіровоградської області до м.Южний; кукурудзи з м.Городоще, Черкаської області (філія «Городищенський ХПП» ТОВ «НЗК») до м.Миколаїв (склад ТОВ «МСП Ніка-Тера»); кукурудзи з с.Велика Виска, Маловисківського району, Кіровоградської області до м.Іллічівськ (ІЗТ); пшениці з с.Шамраєве, Ульянівського району, Кіровоградської області до м.Южний.

Згідно зі ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.638 Цивільного Кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, судом з'ясовано та підтверджується наявними у матеріалах справи документами, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросток», та його контрагентами ТОВ «О.Л.Д. ТРАНС» та ТОВ «Снарт Лайн», повністю дотримано законодавчо визначені вимоги, та досягнуто згоди з усіх істотних умов вищеокреслених укладених між господарюючими суб'єктами договорів.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту. Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичне надання послуг, здійснення поставки товарів та їх отримання іншою стороною, а також документи, котрі підтверджують використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Зокрема, як вбачається з наявних у справі документів, а саме: Заявок, Товарно-транспортних накладних, Платіжних доручень, Рахунків на оплату, Податкових накладних, Видаткових накладних, Актів здачі-приймання наданих послуг, останні складені з дотриманням законодавчо передбачених вимог, містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 ст.201 Податкового кодексу, та відповідно підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а відтак у розумінні ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами, що відповідно спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного отримання товарів (робіт, послуг).

До того ж, суд вважає за доцільне наголосити, що судова практика вирішення податкових спорів виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди, є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

При цьому, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас такі докази, у порушення вимог частин 1,2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не надано, та реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не спростовано, як і не надано жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умовами вищеозначених договорів товари (роботи, послуги) контрагентами позивача ТОВ «Агросток» не надано.

Водночас, у податковому спорі податковий орган не може ставити під сумнів оподатковувану операцію, натомість повинен довести відсутність реальності такої операції в силу відсутності товарно-грошового обороту, номінального оформлення операції, її імітації з єдиною метою отримати незаконну податкову вигоду та податкову економію, тощо.

Зокрема, судом з'ясовано, що суми ПДВ за складеними контрагентами позивача, та наданими позивачем до суду податковими накладними, були включені Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросток» до складу податкового кредиту за відповідний період.

Відповідно до пп.14.1.181. Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VІ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Пунктом 198.1. статті 198 вказаного Кодексу встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Так, у даному випадку датою виникнення у позивача права на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, є, зокрема, дата отримання виписаних ТОВ «О.Л.Д. ТРАНС» та ТОВ «Снарт Лайн», позивачу податкових накладних.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Натомість, судом зясовано, що включена позивачем до складу податкового кредиту оскаржувана сума податку на додану вартість повністю підтверджена наявними у матеріалах справи податковими накладними, складеними ТОВ «О.Л.Д. ТРАНС», та ТОВ «Снарт Лайн» з дотриманням вимог пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту у суб'єкта господарювання виникає у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (робіт, послуг), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару (робіт, послуг) та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

До того ж, будь-яких належних доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача, на момент видачі ТОВ «Агросток» податкових накладних, не були зареєстровані у законодавчо визначеному порядку платниками податку на додану вартість, та не сплачували у встановленому законом порядку відповідні суми податку до бюджету, податковим органом, в межах розгляду даної справи, суду не надано.

Водночас, суд вважає за доцільне наголосити, що доводи податкового органу щодо отримання платником необґрунтованої податкової вигоди, мають ґрунтуватись на сукупності доказів, які б безумовно та беззаперечно підтверджували існування обставин, котрі виключають право платника на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Натомість, судом встановлено, що відповідачем Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, у даному випадку, не доведено належними та допустимими доказами існування таких обставин, як і не доведено здійснення Товариством та його контрагентами узгоджених дій, спрямованих на створення штучних умов для отримання незаконної податкової вигоди, а також не надано жодного доказу на підтвердження того, що зміст укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросток», та його контрагентами ТОВ «О.Л.Д. ТРАНС» та ТОВ «Снарт Лайн», правочинів, не відповідає дійсним намірам сторін, і що дані наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за наслідками фінансово-господарських операцій, та доказів на підтвердження відсутності у посадових осіб підприємств повноважень на укладання таких договорів, та відсутності у ТОВ «О.Л.Д. ТРАНС» та ТОВ «Снарт Лайн» повноважень виписувати податкові накладні.

При цьому, судом відхиляються та не приймаються до уваги викладені ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області в Акті №6196/22-213/32086843-114 від 21.11.2014р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АГРОСТОК» з питань взаєморозрахунків та правових відносин з ТОВ «О.Л.Д. ТРАНС» за грудень 2013року, січень та лютий 2014року, та з ТОВ «Снарт Лайн» за березень 2014року», посилання, зокрема, на встановлені податковим органом порушення, котрі викладені у Актах інших контролюючих органів, а саме: ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів в Київській області від 24.07.2014р. №379/22-03/35749697 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Снарт Лайн» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями за період з 01.03.2014р. по 30.06.2014р.», та Криворізької Північної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 14.07.2014р. №78/04-83-22-01/37271547 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «О.Л.Д. ТРАНС» з питань отримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2013р. по 31.05.2014р.», з урахуванням того, що означені перевірки проводились у приміщеннях податкових органів, без реального дослідження та встановлення у ТОВ «О.Л.Д. ТРАНС» та ТОВ «Снарт Лайн» наявності майна та інших матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій, з постачання товарів (робіт, послуг), зокрема, передбачених Договорами постачання від 22.01.2014р. №06/14, від 23.12.2013р. №44/13, та Договору про надання послуг від 08.01.2014р. №ВТ-1, наявності необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, та відповідно без посилання на певні недоліки конкретних договорів, первинних документів, тощо.

Окрім того, суд вважає за необхідне зауважити, що отримання податковим органом акта про неможливість проведення зустрічної звірки, в якому викладено висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, жодним чином не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку щодо самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону.

Відповідно до вимог ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зокрема, з урахуванням вищевикладеного, та на підставі наданих позивачем, та досліджених судом первинних документів (складених при здійсненні операцій з виконання робіт у межах господарських правовідносин з вищеокресленими контрагентами), судом встановлено, що вищеокреслені фінансово-господарські операції мали реальний характер, та були опосередковані дійсним рухом активів. При цьому, судом з'ясовано зміст кожної операції та її підтвердження необхідними документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, а саме: Заявками, Товарно-транспортними накладними, Платіжними дорученнями, Рахунками на оплату, Податковими накладними, Видатковими накладними, Актами здачі-приймання наданих послуг.

Отже, беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що включення Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросток» спірної суми ПДВ до складу податкового кредиту перевіряємого періоду в межах вищеокреслених фінансово-господарських відносин із ТОВ «О.Л.Д. ТРАНС» та ТОВ «Снарт Лайн», повністю підтверджено позивачем наданими до суду та наявними у матеріалах справи відповідними розрахунковими, платіжними, та іншими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, що відповідно свідчить про безпідставність та неправомірність донарахування Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросток» податку на додану вартість, та зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов, та викладені повноважним представником в ході судового розгляду справи по суті.

Відповідно до приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Натомість, Державна податкова інспекція у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області не надала суду жодних належних доказів на підтвердження та обґрунтування правомірності винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень від 08.12.2014р. №0003832202, №0003842202.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право, у тому числі, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросток» правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного податкового законодавства, отже підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросток», відповідно до приписів ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросток» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.12.2014р. №0003832202, №0003842202, задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 08.12.2014р. №0003832202, №0003842202.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросток» (65078, м.Одеса, вул.Космонавтів,32, код ЄДРПОУ 32086843) судовий збір у сумі 362(триста шістдесят дві)грн. 31коп.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано судом «30» червня 2015року.

Суддя Харченко Ю.В.

.