Справа № 815/1996/15
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2015 року м.Одеса
У залі судових засідань №29
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Харченко Ю.В.
При секретарі Кипаренко Н.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТІЕС-ГРУП» ОСОБА_1 за довіреністю від 19.12.2014р. б/н.
Від відповідача: Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області ОСОБА_2 за довіреністю від 11.02.2015р. №20333/Д/15-54-10-24.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТІЕС-ГРУП» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2014р. №00043722201 в частині щодо збільшення суми податкового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 87852грн., №0004382201 в частині щодо збільшення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 85034грн.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІТІЕС-ГРУП» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 29.12.2014р. №00043722201 в частині щодо збільшення суми податкового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 87852грн., №0004382201 в частині щодо збільшення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 85034грн., посилаючись на відсутність порушень чинного податкового законодавства з боку Товариства, на які наголошено податковим органом у ОСОБА_3 перевірки №4935/15-54-22-01/36343856 від 11.12.2014р., оскільки товарно-матеріальні цінності на загальну суму 425166грн. було передано не на користь не визначеного кола осіб, а для комплектації у комплекти та подальшого продажу кінцевим споживачам. Також, заборгованість у сумі 975739грн. не можливо вважати безнадійною, тому що між ТОВ «Норвиг-юг» та ТОВ «Бітіес-груп» були укладені Договори про уступку права вимоги №1-04 від 05.04.2012р. та №2-04 від 06.04.2012р., за якими ТОВ «Норвиг-юг» відступило своє право вимоги до ТОВ «Бітіес-груп» на користь нового кредитора - ПП «Естет-Буд», та у подальшому ТОВ «Бітіес-груп» погасило заборгованість у сумі 975739грн. перед ПП «Естет-Буд» у повному обсязі. Щодо заборгованості перед ВАТ «Одеса-Авто», то ТОВ «Бітіес-груп» здійснено оплату на користь Філії «Одеса-Автотехніка» ВАТ «Одеса-Авто» у сумі 2250,78грн. за ремонт автомобіля. Крім того, позивач стверджує, що ТОВ «Бітіес-груп» є постачальником на підприємства України імпортованого промислового обладнання, яке закуповується у іноземних постачальників. При здійснені фінансово-господарської діяльності позивачем постійно проводяться операції з купівлі іноземної валюти, на останню дату звітного періоду проводиться перерахунок заборгованості у іноземної валюті. При цьому, прибуток (позитивне значення курсових різниць) враховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) враховується у складі витрат платника податку. ТОВ «Бітіес-груп» у 2012р. мало як позитивне значення курсових різниць, яке враховано у складі доходів платника податку, так і від'ємне значення курсових різниць, яке враховано у складі витрат платника податку.
Відповідач Державна податкова інспекція у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових поясненнях на адміністративний позов (від 23.06.2015р. вхід.№15676/15), наголошуючи, зокрема, на списанні Товариством з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» ТМЦ по рахунку 281 на загальну суму 425166,44грн. на користь невизначених осіб; наявності станом на 31.03.2012р. кредиторської заборгованості у розмірі 975730грн. по контрагенту ТОВ «Норвин-юг», державну реєстрацію якого скасовано 12.02.2012р., та кредиторської заборгованості у загальному розмірі 2251грн. по контрагенту ВАТ «Одеса-Авто» щодо якої минув строк позовної давності; завищенні податку на прибуток у загальному розмірі 984595грн. (відємне значення курсових різниць), у звязку з чим порушено вимоги п.п.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у період з 14.11.2014р. по 04.12.2014р. на підставі направлень від 13.11.2014р. №554/15-54-22-0, №551/15-54-22-0, №262/22-3, №552/15-54-22-0, №553/15-54-22-0, №555/15-54-1703, №556/15-54-25-00, від 20.11.2014р. №569/15-54-22-00, виданих ДПІ у Суворовському районі м.Одеси, головним державним ревізором-інспектором відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_4, головним державним ревізором-інспектором відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_5, начальником відділу перевірок сумнівних операцій управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок сумнівних операцій управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_6, головним державним ревізором-інспектором відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ОСОБА_7, головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ОСОБА_8, головним державним ревізором-інспектором відділу погашення заборгованостей ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_9, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1, п.77.2, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів підприємницької діяльності, було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТІЕС-ГРУП» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р.
За наслідками вказаної перевірки Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області складено ОСОБА_3 №4935/15-54-22-01/36343856 від 11.12.2014р. «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТІЕС-ГРУП» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р.», у висновках якого, серед іншого, наголошено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «БІТІЕС-ГРУП» занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у загальному розмірі 735460грн., внаслідок чого порушено вимоги п.135.1, п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135, п.п.138.2, 138.8 ст.138, п.п.139.1.11 п.139.1 ст.139, п.п.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальному розмірі 355308грн., у звязку з чим порушено вимоги п.187.1 ст.187, п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.194.1 ст.194, п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.4, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України.
На підставі складеного ОСОБА_3 перевірки №4935/15-54-22-01/36343856 від 11.12.2014р. Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області 29.12.2014р. винесено податкові повідомлення-рішення №0004372201, та №0004382201.
Не погодившись з означеними податковими повідомленнями-рішеннями від 29.12.2014р. №0004372201, та №0004382201 ТОВ «БІТІЕС-ГРУП» звернулось до Головного управління ДФС в Одеській області з первинною скаргою (від 23.01.2015р. вихід.№23/01-1-2015) про їх скасування, за результатами розгляду якої Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги №1061/10/15-32-10-02-07 від 24.03.2015р., яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.12.2014р. №0004372201, та №0004382201, а первинну скаргу генерального директора ТОВ «БІТІЕС-ГРУП» ОСОБА_10 без задоволення.
Судом також встановлено, що 19.03.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «БІТІЕС-ГРУП» звернулось до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області із заявою (вихід.№19/03-1), за підписом генерального директора Товариства ОСОБА_10, у якій останнім, в порядку положень підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з урахуванням вимог Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених Наказом ДФС України від 17.01.2015року №13, викладено прохання щодо застосування процедури податкового компромісу на неузгоджені суми податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість ТОВ «БІТІЕС-ГРУП», визначених у винесених ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області податкових повідомленнях-рішеннях від 29.12.2014р. №0004372201, та №0004382201.
У звязку з чим, 26.03.2015р. на підставі протоколу засідання комісії ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області з питань застосування процедури податкового компромісу від 26.03.2015р., за результатами розгляду заяви про компроміс по податкових повідомленнях-рішеннях від 29.12.2014р. №0004372201, та №0004382201, котре є предметом адміністративного оскарження ГУ ДФС в Одеській області, згідно з пунктами 1,2,7,8 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області винесено Рішення №6/15-54 щодо погодження застосування процедури податкового компромісу, яким до ТОВ «БІТІЕС-ГРУП» застосовано податковий компроміс щодо податкового зобовязання по податку на додану вартість на суму 270274грн., та штрафної (фінансової) санкції на суму 67568грн., що є часткою нарахованої суми за податковим повідомленням-рішенням від 29.12.2014р. №0004382201, та щодо податкового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 647608грн., та штрафної (фінансової) санкції на суму 161902грн., що є часткою нарахованої суми за податковим повідомленням-рішенням від 29.12.2014р. №0004372201, у звязку з чим підлягає сплаті сума податку на додану вартість у розмірі 13513,70грн., та сума податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 32380,40грн.
26.03.2015р. ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області на адресу ТОВ «БІТІЕС-ГРУП» надіслано ОСОБА_8 №4345/10/15-54-22-05/21, за підписом в.о. начальника Інспекції ОСОБА_11, у якому зазначено, що досягнення податкового компромісу по податковим повідомленням-рішенням ТОВ «БІТІЕС-ГРУП» можливо лише у частині завищення податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування з податку на прибуток.
Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.12.2014р. №00043722201 в частині щодо збільшення суми податкового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 87852грн., №0004382201 в частині щодо збільшення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 85034грн., позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «БІТІЕС-ГРУП» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Так, на думку суду, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 29.12.2014р. №00043722201 в частині щодо збільшення суми податкового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 87852грн., №0004382201 в частині щодо збільшення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 85034грн., винесено контролюючим органом правомірно, та з урахуванням положень чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зокрема, як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, між ТОВ «БІТІЕС-ГРУП» та ПАТ «Одеса-авто»/Філія «Одеса-Автотехніка» укладено усну угоду щодо проведення технічного обслуговування автомобіля марки ДТЗ: ЗАЗ Модель: DAEWOO LANOS 1,5, державний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ «БІТІЕС-ГРУП» на праві власності та є його основним засобом.
Згідно зі ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст.638 Цивільного Кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Відповідно до ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Згідно з п.1 ст.208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається обовязок юридичних осіб вступати у договірні правовідносини виключно на підставі правочинів, укладених у письмовій формі, що, при цьому, позивачем ТОВ «БІТІЕС-ГРУП», та його контрагентом ПАТ «Одеса-авто»/Філія «Одеса-Автотехніка», дотримано не було.
До того ж, як встановлено судом, та зазначено в ОСОБА_11 перевірки №4935/15-54-22-01/36343856 від 11.12.2014р., перевіркою встановлено наявність кредиторської заборгованості по ВАТ «Одеса-Авто», щодо якої минув строк позовної давності (дата виникнення 16.08.2010), яка рахується по Кт 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 2251грн.
Відповідно до п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість це заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Згідно з п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.
Підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до складу доходів включається вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Таким чином, ТОВ «БІТІЕС-ГРУП» в порушення вимог п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу доходів 2013р. (рядок 03.11 СБ «Суми врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості» додатку ІД «Інші доходи») не включено безнадійну кредиторську заборгованість у загальному розмірі 2251грн.
Також, як встановлено судом та зазначено в ОСОБА_11 №4935/15-54-22-01/36343856 від 11.12.2014р. «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТІЕС-ГРУП» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р.», перевіркою встановлено здійснення ТОВ «БІТІЕС-ГРУП» операцій з купівлі іноземної валюти з метою придбання імпортних ТМЦ.
Судом зясовано, що ТОВ «БІТІЕС-ГРУП» до Податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2012року, 2 квартал 2012р., 3 квартал 2013р., 4 квартал 2012р., 2013рік, віднесено суми відємного значення курсових різниць, котрі у Товариства виникли при проведенні розрахунків з іноземними постачальниками.
Відповідно до частин 1,4 статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно з п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до п.п.153.1.3 п.153.1 ст.153 цього Кодексу; суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому ст.159 цього Кодексу; суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; інші витрати, передбачені цим розділом.
Відповідно до підпункту 153.1.2 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України, витрати, здійснені (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з придбанням у звітному податковому періоді товарів, робіт, послуг, у встановленому порядку включаються до витрат такого звітного податкового періоду шляхом перерахування в національну валюту тієї частини їх вартості, що не була раніше оплачена, за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення операції з такого придбання, а в частині раніше проведеної оплати - за таким курсом, що діяв на дату здійснення оплати.
Підпунктом 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України передбачено, що визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.
Згідно з п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000року №193-П(С)БО21, курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах; монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів; операція в іноземній валюті - господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті.
Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не включаються до складу витрат.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
При цьому, з наданих позивачем, та наявних у матеріалах справи документів не вбачається, що ТОВ «БІТІЕС-ГРУП» з іноземними постачальниками проводило розрахунки в іноземній валюті, у звязку з чим здійснювало обмін грошових коштів за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що відповідно спростовує твердження Товариства щодо наявності права на відображення у Податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2012року, 2 квартал 2012р., 3 квартал 2013р., 4 квартал 2012р., 2013рік, сум відємного значення курсових різниць.
Також, судом зясовано, та підтверджується наявними у справі відповідними письмовими доказами, ТОВ «БІТІЕС-ГРУП» використовує програму 1С: 8 Управління виробничим підприємством для України, у якій з метою більш повного і точного віддзеркалення господарських операцій підприємства встановлено допоміжний рахунок 00, про що ТОВ «БІТІЕС-ГРУП» було видано Наказ №5 від 04.01.2010р. «Стосовно плану рахунків бухгалтерського обліку».
Як зазначено в ОСОБА_11 №4935/15-54-22-01/36343856 від 11.12.2014р. «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТІЕС-ГРУП» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р.», перевіркою встановлено списання ТМЦ по рахунку 281 «Товари» на користь невизначених осіб. У бухгалтерському обліку операції відображено по Дт рах.00 «допоміжний рахунок» Кр.рах 281 «Товари».
Отже, ТОВ «БІТІЕС-ГРУП» у порушення вимог п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, до складу доходів не включено вартість ТМЦ, переміщених з рахунку 281 «Товари» на допоміжний рахунок 00.
Також, як з»ясовано судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, під час проведення перевірки фахівцями контролюючого органу встановлено, що станом на 31.03.2012р. у Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТІЕС-ГРУП» наявна кредиторська заборгованості по ТОВ «Норвиг-юг», державну реєстрацію якого скасовано, зокрема, 12.02.2012р.
Так, 07.04.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІТІЕС-ГРУП» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Норвиг-юг» (Виконавець) було укладено Договір про надання маркетингових послуг №2043/02.10, відповідно до п.1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець зобовязується надати послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять Замовника.
01.07.2010р. між ТОВ «БІТІЕС-ГРУП» (Замовник) та ТОВ «Норвиг-юг» (Виконавець) укладено Договір про надання послуг №2235/07.10, згідно з п.1.1 якого Виконавець зобовязується за винагороду на свій ризик, своїми силами та засобами, в строки з 01.07.2010 30.09.2010р.р. здійснювати для Замовника наступні послуги: пошук клієнтів, які бажають придбати у Замовника техніку та/або запчастини до неї, за цінами, які надаються Замовником; сприяти укладенню угод з клієнтами Замовника на продаж товарів Замовника; проводити маркетингові дослідження для Замовника; проводити інші роботи за замовленням Замовника при письмовому погодженні цих робіт обома сторонами в Додатках до Договору.
Судом встановлено, що за надані ТОВ «Норвиг-юг» на користь ТОВ «БІТІЕС-ГРУП» послуги, котрі передбачені умовами вищеозначених Договорів, позивачем у повному обсязі оплату здійснено не було, з урахуванням чого у ТОВ «БІТІЕС-ГРУП» перед ТОВ «Норвиг-юг» виникла кредиторська заборгованість.
З матеріалів справи також вбачається, що 05.04.2014р. між ТОВ «Норвиг-юг» (Первісний кредитор), ПП «Естет-Буд» (Новий кредитор), та ТОВ «Бітіес-груп» (Боржник) укладено Договір уступки права вимоги №1-04, відповідно до п.1.1 якого Первісний кредитор уступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, належне Первісному кредиторові, і стає Кредитором за договором поставки №2235/07.10 від 01.07.2010р., укладеного між Первісним кредитором ТОВ «Норвиг-юг» та Боржником ТОВ «Бітіес-груп».
06.04.2014р. між ТОВ «Норвиг-юг» (Первісний кредитор), ПП «Естет-Буд» (Новий кредитор), та ТОВ «Бітіес-груп» (Боржник) укладено Договір про уступку права вимоги №2-04, відповідно до п.1.1 якого Первісний кредитор уступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, належне Первісному кредиторові, і стає Кредитором за договором поставки №2043/02.10 від 07.04.2010р., укладеного між Первісним кредитором ТОВ «Норвиг-юг» та Боржником ТОВ «Бітіес-груп».
Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТІЕС-ГРУП» була наявна кредиторська заборгованості по ТОВ «Норвиг-юг», державну реєстрацію якого скасовано 12.02.2012р.
Відтак, беручи до аги вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані позивачем - ТОВ «Бітіес-груп» податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 29.12.2014р. №00043722201 в частині щодо збільшення суми податкового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 87852грн., та №0004382201 в частині щодо збільшення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 85034грн., винесено контролюючим органом цілком правомірно, грунтовно, та в межах приписів чинного, на час виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства.
Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві та викладені усно повноважним представником у судових засіданнях в ході судового розгляду справи по суті.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.ч.1,4 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТІЕС-ГРУП» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2014р. №00043722201 в частині щодо збільшення суми податкового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 87852грн., №0004382201 в частині щодо збільшення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 85034грн., не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, отже задоволенню не підлягають.
У звязку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору у сумі 432грн. 23коп. покладаються на позивача, відповідно до положень ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТІЕС-ГРУП» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2014р. №00043722201 в частині щодо збільшення суми податкового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 87852грн., №0004382201 в частині щодо збільшення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 85034грн., відмовити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БІТІЕС-ГРУП (65003, м.Одеса, вул.Чорноморського козацтва,115, код ЄДРПОУ 36343856) на користь державного бюджету України (отримувач коштів УК у м.Одесі/Київський район, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, розрахунковий рахунок №31212206784005, МФО 828011, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у сумі 3890(три тисячі вісімсот девяносто)грн. 07коп.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано судом «30» червня 2015року.
Суддя Харченко Ю.В.
1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БІТІЕС-ГРУП» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2014р. №00043722201 в частині щодо збільшення суми податкового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 87852грн., №0004382201 в частині щодо збільшення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 85034грн., відмовити.
30 червня 2015 року.
Судове рішення № 45975990, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 30.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/1996/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: