Постанова № 45975776, 22.06.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2015 року справа № 813/2226/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Єдинак Г.Б.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці «Торпедо» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування вимоги,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємці «Торпедо» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.01.2015 року та № НОМЕР_2 від 16.01.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що податковим органом було проведено перевірку своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобовязання до бюджету за результатами якої складено акт, який не направлявся позивачу, що є грубим порушенням ст.86 Податкового кодексу України. Зазначає, що несвоєчасна сплата податкового зобовязання з орендної плати за землю виникла не з вини платника податків. Крім цього, вказує що податковий орган визначив штрафні санкції за період до 06.08.2011 року за нормами ПК України неправомірно, оскільки такі могли бути застосовані лише в тому обсязі в якому не перевищую попередні санкції за ті самі діяння. В додаткових поясненнях позивач зазначає, що проведена перевірка є незаконною та прийняті за її результатами податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що податковим органом проведено перевірку за результатами якої встановлено, що сплата податкового зобовязання з плати за землю не сплачена протягом строків визначених Податковим кодексом України. Посилається на пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, яким визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимог підтримав з підстав наведених в позовній заяві. Просив задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав наведених в запереченні. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши думку сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з положення ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємці «Торпедо» зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

16 січня 2015 року головним державним ревізором-інспектором відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та податкових платежів ДПІ у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області проведено перевірку ТзОВ «Підприємці «Торпедо» щодо своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобовязання до бюджету за результатами якої складено акт № 44/18503/34307230.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 57.1 ст.57 розділу ІІ Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного податкового зобовязання з земельного податку.

За результатами проведеної перевірки та на підставі акту перевірки № 44/18503/34307230 від 16.01.2015 року ДПІ у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 16.01.2015 року, яким позивачу донараховано штрафні санкції у розмірі 52551 грн. 34 коп. (20 % від суми податкового зобовязання) та податкове повідомлення рішення № НОМЕР_2 від 16.01.2015 року, яким позивачу донараховано штрафні санкції у розмірі 45311 грн. 41 коп. (20 % від суми податкового зобовязання).

Вирішуючи спір у даній адміністративній справі, суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.

До матеріалів справи додано розрахунок, як додаток до акту перевірки № 44/18503/34307230 від 16.01.2015 року, з якого видно, що податковим органом до розрахунку штрафних санкцій включено податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 01.11.2011 року, яким нараховано податкове зобовязання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 86302,74 грн. та № НОМЕР_4 від 02.04.2012 року, яким нараховано податкове зобовязання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 129452,61 грн.

Позивачем долучено до матеріалів справи постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 року, якою скасовано вищезазначені податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 01.11.2011 року та № НОМЕР_4 від 02.04.2012 року. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2014 року дана постанова залишена без змін, а тому вона набрала законної сили.

Проте, незважаючи на те, що податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 01.11.2011 року та № НОМЕР_4 від 02.04.2012 року скасовані судом, а отже втратили свою юридичну силу, відповідач включив їх до заборгованості при розрахунку штрафних санкцій.

Відповідно до п.113.3 ст.113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 10 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Згідно пункту 7 підрозділу 10 Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

З акту перевірки випливає, що порушення позивачем строків сплати узгодженого грошового зобовязання було допущено як до 30.06.2011 року так і після цього.

Тобто податковим органом за порушення строків сплати самостійно визначеного податкового зобовязання за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року повинно застосовуватись штрафні санкції у розмірі не більше 1 гривні.

Проте, як вбачається з податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 16.01.2015 року та № НОМЕР_2 від 16.01.2015 року податковим органом донараховано штрафні санкції у розмірі 20 % від суми податкового зобовязання.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із п. 76.1 ст. 71 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Проте, пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" визначено наступне: установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З викладеного слідує, що обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються лише підприємств, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Як встановлено, з матеріалів справи позивач не вів підприємницької діяльності протягом 2014 року.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Судом встановлено, що позивач будь-яких заяв до ДПІ у Личаківському районі м.Львова щодо проведення перевірки не подавав.

Також, до суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари позивач не відноситься.

В матеріалах справи відсутні докази того, що Кабінет Міністрів України надавав дозвіл ДПІ у Личаківському районі м.Львова на проведення перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобовязання до бюджету Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємці «Торпедо».

Також, матеріали справи не містять доказів того, що оскаржувану перевірку проведено згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковий орган за відсутності визначених на це законом підстав, при проведенні перевірки діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене та беручи до уваги те, що податковим органом до розрахунку штрафних санкцій включено податкові повідомлення-рішення, які скасовані судом, те що за порушення строків сплати самостійно визначеного податкового зобовязання повинні застосовуватись штрафні санкції у розмірі не більше 1 гривні, та відсутність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами неправомірної перевірки, суд приходить до висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 16 січня 2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 та про необхідність їх скасувати.

Таким чином, позовні вимоги є підставними та обгрунтованими, а тому адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України на користь позивача належить стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 195,73 грн.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 січня 2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 винесені Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємці «Торпедо» судовий збір в сумі 195 (сто девяносто пять) грн. 73 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної карги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

СуддяКухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 26.06.2015 року.