Постанова № 45975758, 25.06.2015, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/328/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Секірської А.Г.,

при секретарі - Ляшенку А.Ю.,

за участю:

представника позивача - Цимбалюка О.В., довіреність від 05.09.2013;

представника відповідача - Жадана О.О., довіреність від 05.01.2015 № 33/12-09-10;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімнафтотранс» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування в автоматизованій системі «Податковий блок» даних, пов'язаних з розміром пені у сумі 19 528,49 грн., визнання протиправною та скасування пені, -

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2015 року ТОВ «Хімнафтотранс» (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - Відповідач) з вимогами про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до актів № 327-20 від 03.03.2014 та № 1002-20 від 11.04.2014 даних, пов'язаних з розміром пені у сумі 19528,49 грн.;

- визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до актів № 327-20 від 03.03.2014 та № 1002-20 від 11.04.2014 даних, пов'язаних з розміром від'ємного сальдо без врахування пені станом 28.02.2014 та станом на 11.04.2014;

- зобов'язання відповідача вилучити з актів № 327-20 від 03.03.2014 та № 1002-20 від 11.04.2014 дані, пов'язані з розміром пені у сумі 19528,49 грн.;

- зобов'язання відповідача вилучити з актів № 327-20 від 03.03.2014 та № 1002-20 від 11.04.2014 дані, пов'язані з розміром від'ємного сальдо без врахування пені станом на 28.02.2014 в розмірі 19374,92 грн. та станом на 11.04.2014 в розмірі 19526,92 грн.;

- зобов'язання відповідача скасувати в автоматизованій системі «Податковий блок» дані, пов'язані з розміром пені у сумі 19 528,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

28.02.2014 позивач звернувся до відповідача з письмовим запитом вих. № 19 щодо видачі довідки про розрахунки з бюджетом за період з 01.06.2011 по 28.02.2014 по податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010000, вид бюджету 30), штрафам та санкціям, сплаченим за порушення податкового законодавства (код бюджетної класифікації 16030100, вид бюджету 30).

04.03.2014 позивач отримав від відповідача лист від 04.03.2014 № 1753/12-09-20-24, яким надано чотири акти звірки, в тому числі акт № 327-20 від 03.03.2014 та повідомлено, що надати акти звірки по коду бюджетної класифікації 16030100 немає можливості у зв'язку з відсутністю карток особових рахунків по зазначеному коду по підприємству. З акту № 327-20 від 03.03.2014 позивач дізнався про нарахування йому пені в розмірі 19528,49 грн. невідомо з яких підстав, яка вже погашена. При цьому донарахована за податковим повідомленням - рішенням сума в розмірі 82414,00 грн. сплачена платежем в сумі 82566,00 грн., а сальдо на 01.01.2014 складає (позитивне) 1,57 грн., сальдо на 28.02.2014 (від'ємне, без врахування пені) - 19 374,92 грн.

28.02.2014 позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою вих. № 21/хнт щодо видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів. 06.03.2014 відповідач листом № 1478/250 повідомив, що станом на 06.03.2014 ТОВ «Хімнафтотранс» має заборгованість з податку на додану вартість у сумі 19527,21 грн., у зв'язку з чим у видачі довідки про відсутність податкової заборгованості відмовлено.

04.04.2014 позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою вих. № 52/хнт щодо наявності в позивача станом на 06.03.2014 заборгованості з податку на додану вартість у сумі 19527,21 грн. та щодо наявності пені в розмірі 19528,49 грн., з зазначенням суми пені на час її виникнення, розмір пені станом на дату відповіді, з яких підстав, у зв'язку з чим, з якої дати та на яку суму нарахована пеня.

17.04.2014 відповідач письмово повідомив позивача листом № 3109/12-09-22 від 15.04.2014, що у лютому 2014 року ТОВ «Хімнафтотранс» нарахування пені було здійснено у момент узгодження податкового зобов'язання по акту перевірки № 54/22-36403600 від 20.08.2012, у відповідності до п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України у розмірі 19528,49 грн. до картки особового рахунку. При цьому розрахунок пені не надано, що не дозволяє позивачу перевірити правильність нарахування вказаної відповідачем суми.

Позивач вважає, що дії відповідача порушують права та інтереси ТОВ «Хімнафтотранс», оскільки відповідно до положень статті 59 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Згідно з вимогами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання.

В порушення норм податкового законодавства платник податків не отримував ні податкове повідомлення - рішення про обов'язок платника сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом, яка б включала в себе і суму в розмірі 19528,49 грн., вказану в акті № 327-20 від 03.03.2014, та/або суму заборгованості з податку на додану вартість в сумі 19527,21 грн., ні податкової вимоги щодо погашення зазначених сум пені та/або податку на додану вартість.

Податковим законодавством не встановлений обов'язок платника податків сплачувати грошові суми, самостійно нараховані відповідачем, про нарахування та розмір яких офіційно, в порядку, визначеному законодавством, не доведено платнику податків, а також не встановлений обов'язок платника податків сплачувати грошові суми яких не має змоги перевірити порядок та підстави розрахунку відповідачем грошових зобов'язань.

Дії відповідача з коригування грошових зобов'язань платником податків показників у такий спосіб ставить позивача у правову невизначеність, оскільки, з одного боку, наявні дані акту звірення розрахунків з бюджетом і лист про заборгованість з податку на додану вартість, а з іншого боку - відсутня можливість для оскарження податкового повідомлення - рішення чи податкової вимоги контролюючого органу, яке б було прийнято за наслідками порушень, встановлених в порядку, передбаченому податковим законодавством.

Також позивач зазначив, що відповідно до Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765, нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

Єдина система «Податковий блок» та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі. Єдиною підставою для внесення змін до АІС «Податковий блок», якими коригуються задекларовані показники, є наявність грошових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням - рішенням. Ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань, а податкові органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, для співставлення показників, які впливають на розрахунки платника податків з бюджетом.

На думку позивача, у відповідача не було права коригувати позивачеві показники грошових зобов'язань, за викладених обставин щодо відсутності винесених на підставі складеного за результатами перевірки акта податкових повідомлень - рішень про визначення позивачеві сум грошових зобов'язань, внесення змін у електронні бази на підставі акту перевірки є неправомірними.

У судовому засіданні представник позивача збільшив позовні вимоги, просив також визнати протиправною та скасувати пеню у сумі 19528,49 грн., яка нарахована ДПІ у м. Лисичанську за несплату у встановлені законодавством строки грошового зобов'язання в сумі 82413,00 грн. згідно акта від 20.08.2012 № 54/22-36403600.

Також представник позивача надав письмові пояснення від 18.06.2015 (а.с. 51-55) та від 25.06.2015 (а.с. 58-63), в яких послався, зокрема, на те, що за результатами проведеної в період з 13.08.2012 по 15.08.2012 позапланової виїзної перевірки відповідачем складено акт від 20.08.2012 № 54/22-36403600, відповідно до якого зроблено висновки про заниження податку на додану вартість на суму 82413,00 грн., що сталося внаслідок порушення позивачем п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, з чим позивач не згоден. Копію акту йому вручено 03.09.2012.

Через сім місяців, які також увійшли до періоду нарахування пені, 02.04.2013 позивач отримав податкове повідомлення - рішення від 28.03.2013 № 0000152210 на загальну суму 103 016,25 грн. (основний платіж - 82413,00 грн., штрафні санкції - 20603,25 грн.), яке в частині штрафних санкцій скасовано за результатами адміністративного оскарження.

Позивач отримав податкове повідомлення - рішення від 26.06.2013 № 0000702200 на загальну суму 82414,00 грн. (основний платіж 82413,00 грн., штрафні санкції 1 грн.), яке оскаржене у судовому порядку, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 скасовано, яку скасовано постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач наполягає на застосуванні до порядку нарахування пені приписів п.п. 129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України з посиланням на п. 56.21 ст. 56, п.п. 4.1.4 ст. 4, п. 57.3 ст. 57 цього Кодексу.

Крім того, позивач зазначив, що до загального терміну нарахування пені увійшли не передбачений Податковим кодексом строк (7 місяців або 221 день) між датою складання акту перевірки (20.08.2012) та прийняттям податкового повідомлення - рішення (28.03.2013); строки продовження податковим органом розгляду скаргу позивача при адміністративному оскарженні податкових повідомлень - рішень в порушення п. 2.11 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.2010 № 953; відповідач нарахував суму пені в розмірі 19528,49 грн. з порушенням формули, визначеної п. 2.7 Інструкції. Зазначена Інструкція не містить жодних вказівок на автоматичне нарахування пені.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення проти позову від 11.06.2015 (а.с. 35-37), пояснив, що внесення до облікової картки позивача інформації про розмір пені в сумі 19528,49 грн. відбулось у зв'язку з виявленими в ході документальної планової виїзної перевірки (акт від 20.08.2012 № 54/22-36403600) заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, в результаті чого згідно з п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нараховується пеня.

За висновками акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.06.2013 № 0000702200 про сплату податку на додану вартість в сумі 82 414,00 грн., яке оскаржувалося в судовому порядку, скасовано постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2013, яку скасовано постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується в день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного чи судового оскарження), про що зазначено в податковому повідомленні - рішенні від 26.06.2013 № 0000702200.

Згідно із Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, при складанні актів перевірок в актах перевірок суми пені не нараховуються і не зазначаються.

Про обов'язок сплати платником податків сум пені зазначено у відповідних формах податкових повідомлень - рішень, які вручаються платнику від розписку. Передбачається нарахування пені в автоматичному режимі на підставі розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Нарахування пені відбувається в автоматичному режимі на підставі наказу ДПА України від 17.12.2010 № 953 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби".

На підставі викладеного, представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до актів № 327-20 від 03.03.2014 та № 1002-20 від 11.04.2014 даних, пов'язаних з розміром пені у сумі 19528,49 грн.; визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до актів № 327-20 від 03.03.2014 та № 1002-20 від 11.04.2014 даних, пов'язаних з розміром від'ємного сальдо без врахування пені станом 28.02.2014 та станом на 11.04.2014; зобов'язання відповідача вилучити з актів № 327-20 від 03.03.2014 та № 1002-20 від 11.04.2014 дані, пов'язані з розміром пені у сумі 19528,49 грн.; зобов'язання відповідача вилучити з актів № 327-20 від 03.03.2014 та № 1002-20 від 11.04.2014 дані, пов'язані з розміром від'ємного сальдо без врахування пені станом на 28.02.2014 в розмірі 19374,92 грн. та станом на 11.04.2014 в розмірі 19526,92 грн., то вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 28.02.2014 позивач звернувся до відповідача з запитом № 19 про надання довідки щодо розрахунків з бюджетом за період з 01.06.2011 по 28.02.2014 станом на 28.02.2014 з податку на додану вартість (код БК 14010000) та штрафних санкцій за порушення податкового законодавства (код БК 16030100) (а.с. 9), на який надано відповідь від 04.03.2014 № 1753/12-09-20-24, із зазначенням, що надати акти звірки по коду бюджетної класифікації 16030100 немає можливості у зв'язку з відсутністю карток особових рахунків по зазначеному коду, та надано акти звірки ПДВ за наступні періоди: з 01.06.2011 по 31.12.2011 (а.с. 11), з 01.01.2012 по 31.12.2012 (а.с. 12), з 01.01.2013 по 31.12.2013 - акт за № 3442-20 від 03.03.2014 (а.с. 13), з 01.01.2014 по 28.02.2014 - акт за № 327-20 від 03.03.2014 (а.с. 14).

28.02.2014 позивач звернувся до відповідача з заявою № 21/хнт про видачу довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів (а.с. 15), на яку відповідач листом від 06.03.2014 № 1478/250 повідомив, що ТОВ «Хімнафтотранс» має заборгованість з податку на додану вартість у сумі 19527,21 грн. станом на 06.03.2014, тому немає підстав видати довідку про відсутність податкової заборгованості (а.с. 16).

04.04.2014 позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про надання інформації щодо наявності в ТОВ «Хімнафтотранс» станом на 06.03.2014 заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 19527,21 грн. та щодо наявності пені в розмірі 19528,49 грн., з зазначенням розрахунку пені на час її виникнення, розміру пені станом на дату відповіді, з яких підстав, у зв'язку з чим, з якої дати та на яку суму нарахована пеня (а.с. 17).

Листом від 15.04.2014 № 3109/12-09-22 позивачеві надано роз'яснення щодо підстав нарахування пені у розмірі 19528,49 грн. за результатами перевірки, оформленої актом від 20.08.2012 № 54/22-36403600, на підставі податкового повідомлення - рішення від 26.06.2013 № 0000702200, згідно з вимогами п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, та надано акт від 11.04.2014 № 1002-20.

Суд зазначає, що акти № 327-20 від 03.03.2014 та № 1002-20 від 11.04.2014 є актами звірення розрахунків платника з бюджетом, підписання яких не тягне за собою жодних наслідків для платника податків, фактично ж права позивача порушуються у разі відображення суми пені в облікових картках платника, в яких повинен відображатися дійсний стан розрахунків платника з бюджетом, а у разі внесення до них даних, з якими не погоджується платник, підлягають коригуванню.

Дані картки особового рахунку платника повинні відображати дійсний стан розрахунків платника з бюджетом, і у випадку відображення у них недостовірної інформації - підлягають коригуванню.

Таким чином, належним способом захисту порушених прав позивача, в даному випадку, є вимога про зобов'язання відповідача скасувати в автоматизованій системі «Податковий блок» дані, пов'язані з розміром пені у сумі 19 528,49 грн.

Судом встановлено, що у період з 13.08.2012 по 15.08.2012 посадовими особами ДПІ у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області відповідно до наказу від 10.08.2012 № 508 згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Хімнафтотранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ЗК «АГРОМИР» за період з 01.04.2011 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт від 20.08.2012 № 54/22-36403600, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п. 201.1 ст. 201, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 зі змінами та доповненнями, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 82413 грн., в тому числі за червень 2011 року у сумі 82413 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ЗК «АГРОМИР» (а.с. 93-103).

Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цих Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

На підставі акту перевірки від 20.08.2012 № 54/22-36403600 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.06.2013 № 0000702200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 82 413,00 грн. (а.с. 39).

Зазначене податкове повідомлення - рішення оскаржене платником податків у судовому порядку, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 у справі № 812/6538/13-а визнано протиправним та скасовано (а.с. 40-43).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 у справі № 812/6538/13-а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 скасовано, у задоволенні позовних вимог ТОВ "Хімнафтотранс" до ДПІ у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення - рішення з ПДВ від 26.06.2013 № 0000702200 відмовлено (а.с. 44-45).

В податковому повідомленні - рішенні від 26.06.2013 № 0000702200 роз'яснено, що сума нарахованого грошового зобов'язання підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення - рішення при проведенні адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження, на бюджетний рахунок одержувача відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно із абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судове рішення Донецького апеляційного адміністративного суду у справі № 812/6538/13-а набрало законної сили 06.02.2014, відповідно грошове зобов'язання, визначене у податковому повідомленні - рішенні від 26.06.2013 № 0000702200, стало узгодженим з 06.02.2014, граничний строк сплати узгодженого грошового зобов'язання у розмірі 82 143,00 грн. - 16.02.2014.

Суд зазначає, що в податковому повідомленні - рішенні від 26.06.2013 № 0000702200 роз'яснено платнику, що у разі несплати в установлений строк грошового зобов'язання, визначеного у цьому податковому повідомленні - рішенні, від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати такого грошового зобов'язання, розпочинається нарахування пені. У разі виявлення органом державної податкової служби заниження податкового зобов'язання на суму такого заниження, нарахованого у цьому податковому повідомленні - рішенні та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) у день настання строку погашення цього податкового зобов'язання буде здійснено нарахування пені.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання, на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

За приписами підпункту 129.1.2 цього пункту, пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

За змістом пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Судом встановлено, що суму грошового зобов'язання у розмірі 82 143,00 грн., визначену відповідачем у податковому повідомленні - рішенні від 26.06.2013 № 0000702200, сплачено позивачем 14.02.2014, та віднесено відповідачем в рахунок переплати, що підтверджується обліковою карткою платника податків (а.с. 116).

З облікової картки платника податків вбачається, що відомості про донарахування основного платежу в розмірі 82413,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1 грн. за актом перевірки на підставі податкового повідомлення - рішення від 26.06.2013 № 0000702200 внесено до картки 12.07.2013 (а.с. 113).

30.07.2013 виключено з обліку основний платіж в розмірі 82413,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 1 грн. за податковим повідомленням - рішенням від 26.06.2013 № 0000702200, на підставі судової ухвали від 24.07.2013 № 812/6442/13-а (а.с. 114).

Згідно з вимогами абзацу 2 п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України 17.02.2014 (наступний день за граничним строком сплати узгодженого грошового зобов'язання на підставі постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014) відповідачем внесено до обліку суму грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням - рішенням від 26.06.2013 № 0000702200, в розмірі 82413,00 грн.

Сплачену позивачем 14.02.2014 суму грошового зобов'язання в розмірі 82413,00 грн. 17.02.2014 шляхом зменшення існуючої переплати зараховано в рахунок погашення основного боргу, визначеного зазначеним податковим повідомленням - рішенням (а.с. 116).

На виконання вимог п.п. 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України відповідачем 17.02.2014 донараховано в поточному році пені в сумі 19528,49 грн., з внесенням відповідних відомостей до облікової картки платника (а.с. 116).

Суд не приймає посилання позивача на необхідність застосування до порядку нарахування пені приписів п.п. 129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України з посиланням на п. 56.21 ст. 56, п.п. 4.1.4 ст. 4, п. 57.3 ст. 57 цього Кодексу, оскільки відповідачем під час перевірки виявлені порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме - заниження податкового зобов'язання, тому органом доходів і зборів правомірно нараховано пеню відповідно до вимог п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, які регламентують особливості нарахування пені у разі заниження платником податкового зобов'язання.

Щодо періоду нарахування пені суд зазначає наступне.

З розрахунку пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобовязань ТОВ "Хімнафтотранс", наданого суду відповідачем, вбачається, що оскаржувану пеню в розмірі 19528,49 грн. нараховано за період з 30.07.2011 по 13.02.2014 (а.с. 31).

Згідно висновків акту перевірки від 20.08.2012 № 54/22-36403600 позивачем занижено податок на додану вартість за червень 2011 року у сумі 82413 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ЗК «АГРОМИР» (а.с. 93-103).

Граничним строком сплати самостійно визначеного у податковій декларації з ПДВ за червень 2011 року (а.с. 104-107) грошового зобов'язання та зобов'язання за звітний (податковий) період, за який виявлено заниження (червень 2011 року) є 30.07.2011 у відповідності з вимогами ст. 203 Податкового кодексу України.

Таким чином, оскільки у відповідності з п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується за весь період заниження, а позивачем занижено суму зобов'язання з ПДВ за червень 2011 року на суму 82413, 00 грн., яке мало бути сплачене 30.07.2011, відповідачем правомірно розпочато нарахування пені саме з 30.07.2011.

Також суд вважає, що відповідачем вірно визначено дату закінчення нарахування пені - 13.02.2015, оскільки 14.02.2015 позивачем сплачено грошове зобов'язання в сумі 82413,00 грн.

Щодо правильності визначення розміру пені суд зазначає наступне.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123 (далі - Інструкція № 276), яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (п. 1.2 Інструкції).

Пунктом 1.4 Інструкції № 276 встановлено, що облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції № 276 нарахуванню в особових рахунках платників підлягають, у тому числі, податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства, пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання.

За приписами підпункту 4.2.3 пункту 4.2 Інструкції № 276, нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі "Нарахування сум пені".

Нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, установленому наказом ДПА України від 11.06.2003 N 290 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за N 522/7843.

З огляду на наведене, судом не приймаються посилання представника позивача на те, що законодавчими актами не передбачено автоматичного нарахування пені.

Суд не приймає доводи позивача про неправильність розрахунку суми пені, здійсненого відповідачем, з огляду на наступне.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 № 953, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 за № 1350/18645, затверджено Інструкцію про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби (далі - Інструкція № 953).

Відповідно до пункту 1.3 розділу І Інструкції № 953, пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно з цим пунктом Інструкції № 953 також визначено поняття грошового зобов'язання платника податків як сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу II Інструкції № 953, пеня нараховується після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається:

- при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Кодексом;

- при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно з Кодексом.

Згідно із підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 розділу ІІ Інструкції № 953, пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до п.2.7 розділу ІІ Інструкції № 953 пеня, визначена підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 цього розділу, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Згідно із додатком 2 до Інструкції № 953, в якому наведено приклад нарахування пені, визначеної підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 розділу ІІ, сума пені розраховується за формулою:

Y= (S х K : 100% х U х 1,2) / R,

де Y - сума пені, що нараховується на суму заниження податкового зобов'язання; S - фактично занижена сума податкового зобов'язання; К - кількість днів заниження; U - облікова ставка НБУ, що діяла на день заниження податкового зобов'язання; 1,2 - коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120% річних; R - кількість днів у календарному році.

В даному випадку фактично занижена сума податкового зобов'язання складає 82 413,00 грн.

Період заниження податкового зобов'язання за червень 2011 року в сумі 82413,00 грн. складає 930 календарних днів (30.07.2011-13.02.2014).

Облікова ставка НБУ станом на граничний день сплати за звітний (податковий) період (30.07.2011) становить 7,75.

Кількість днів у календарному році складає 365.

Розрахунок суми пені в даному випадку за формулою, наведеною у додатку 2 до Інструкції № 365, має такий вигляд:

(82413,00 грн. х 930 днів : 100% х 7,75 х 1,2) / 365 днів = 19528,49 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про правильність розрахунку пені на суму заниженого податкового зобов'язання.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що відповідачем нарахування пені проведено без прийняття будь-якого повідомлення - рішення чи податкової вимоги.

Проте, ст. 58 Податкового кодексу України передбачено підстави, зміст, порядок винесення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, зазначена норма права не передбачає нарахування пені податковим повідомленням-рішенням, тобто нарахування пені здійснюється без винесення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.1 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Сторонами не заперечувалось, що на адресу позивача надіслана податкова вимога форми «Ю» від 25.03.2014 № 220-25 на суму 19526,92 грн., на підставі якої відповідачем заявлено вимоги про стягнення несплаченої суми пені, які є предметом розгляду у адміністративній справі № 812/24/15.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування пені у сумі 19528,49 грн., яка нарахована ДПІ у м. Лисичанську за несплату у встановлені законодавством строки грошового зобов'язання в сумі 82413,00 грн. згідно акта від 20.08.2012 № 54/22-36403600, та зобов'язання ДПІ у м. Лисичанську ГУ Мін доходів у Луганській області скасувати в автоматизованій системі «Податковий блок» дані, пов'язані з розміром пені у сумі 19528,49 грн.

Згідно зі ст. 94 КАС України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставку судового збору встановлено у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору складає 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем заявлено вимоги як майнового (зобов'язання відповідача скасувати в автоматизованій системі «Податковий блок» дані, пов'язані з розміром пені у сумі 19528,49 грн.), так і немайнового (визнання протиправними дій та зобов'язання вилучити з актів звірення розрахунків платника податків з бюджетом відомості).

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 255,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 28.05.2015 № 63.

Ставка судового збору в частині майнових вимог в даному випадку складає 1,5 розміру мінімальної заробітної плати - 1827,00 грн., в частині немайнових вимог - 73,08 грн., таким чином, стягненню з позивача підягає решта суми судового збору в розмірі 1644,30 грн. ((1827,00 грн.+ 73,08 грн.) - 255,78 грн.).

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 25 червня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 30 червня 2015 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімнафтотранс" до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування в автоматизованій системі "Податковий блок" даних, пов'язаних з розміром пені у сумі 19 528,49 грн., визнання протиправною та скасування пені відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімнафтотранс" (93111, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Артемівська, 24, код ЄДРПОУ 36403600) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів УК у м. Сєвєродонецьку, Луганський окружний адміністративний суд, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944909, банк отримувача ГУДКСУ в Луганській області, код банку отримувача (МФО) 804013, рахунок отримувача 31217206784080, код класифікації доходів бюджету 22030001) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 30 червня 2015 року.

Суддя А.Г. Секірська