Ухвала суду № 45975690, 22.05.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

22 травня 2015 року 810/2134/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.01.2015 №0002901701, №0002911701, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.12.2014 №Ф-0031911701 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.01.2015 №0002961701.

Згідно з частиною другою статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Пунктом 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі у частині визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.12.2014 №Ф-0031911701 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.01.2015 №0002961701, суд виходить з такого.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

В силу положень частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до положень частини п'ятої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Строк в один місяць, у даній категорії справ, визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.12.2014 №Ф-0031911701 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.01.2015 №0002961701.

Відповідно до абзацу другого частини четвертої та абзацу 1 частини п'ятнадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ, вимога про сплату недоїмки та рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчими документами.

Цією ж статтею передбачено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки та у разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк орган доходів і зборів про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

Крім цього, положення статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» корелюються із положеннями статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV, відповідно до якої примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Аналіз положень зазначеного законодавства дозволяє дійти висновку, що вимога про сплату недоїмки та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску є рішеннями суб'єкта владних повноважень на підставі яких ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, а відтак, вони можуть бути оскаржені до суду в межах встановленого частиною п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України місячного строку.

У позовній заяві позивач зазначив, що оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.12.2014 №Ф-0031911701 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.01.2015 №0002961701 отримав 03.02.2015.

Однак, з даними позовними вимогами позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду лише 21.05.2015 (про що свідчить дата на штемпелі вхідної кореспонденції на першому аркуші позовної заяви).

Тобто, із порушенням строку на звернення до суду, визначеного частиною п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними суд враховує наступне.

Поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Жодних заяв чи клопотань про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, як і будь-яких істотних та вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які непереборно перешкоджали позивачеві його зверненню або надавали б суду підстави обчислювати даний строк від іншої дати ніж 03.02.2015, як позовна заява та і додані до неї матеріали не містять.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правові наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (частина перша статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України).

В силу положень частини другої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява може бути залишена без розгляду на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

Суд вважає за необхідне повідомити позивача, що залишення частини позовних вимог без розгляду на даній стадії не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду після усунення підстав, з яких вимоги були залишені без розгляду, зокрема, шляхом повідомлення суд щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

З огляду на зазначене та беручи до уваги те, що позовні вимоги у частині визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.12.2014 №Ф-0031911701 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.01.2015 №0002961701 заявлені позивачем з порушенням місячного строку на звернення до суду, оскільки жодних належних та допустимих доказів, які б надавали суду підстави обчислювати цей строк від іншої дати ніж з 03.02.2015 матеріали справи не містять; враховуючи, що позивачем не наведено поважності причин такого пропуску, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позовної заяви у частині.

В силу положень статтею 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви приєднана квитанція від 20.05.2015 №11 про сплату судового збору у розмірі 340,00 грн.

Разом з цим, вказана сума судового збору не підлягає поверненню позивачеві, оскільки, адміністративний позов містить і інші позовні вимоги, зокрема, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.01.2015 №0002901701, №0002911701, питання про відкриття провадження за якими станом на дату прийняття даної ухвали не вирішено.

Керуючись статтями 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області в частині визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.12.2014 №Ф-0031911701 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.01.2015 №0002961701,- залишити без розгляду.

Копію ухвали, - надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.