Постанова № 45975559, 26.06.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2015 р. Справа № 809/2398/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Матуляка Я.П.

при секретарі Візінському М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 44, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: ОСОБА_1, вул. Вовчинецька, вул. 124, корп. 2, буд. 12, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості в сумі 4633,56 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківську звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4633,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення статей 20, 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не погашено узгоджену суму заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка складається з недоїмки по внесках за найманих працівників у сумі 375,83 грн., застосованих позивачем штрафних санкцій в розмірі 836,58 грн. та нарахованої пені в розмірі 3421,15 грн., а всього на суму 4633,56 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без участі представника управління.

Відповідач в судове засідання не з'явився, поштове відправлення із ухвалою суду та повісткою, направлені відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулося до суду без вручення в зв'язку із закінченням терміну зберігання. В такому випадку у відповідності до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи відповідач суду не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності сторін.

Оцінивши матеріали справи та дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.09.2002 року ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується даними Єдиного держаного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, що містяться на офіційному сайті державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" (а.с.46-47), є страхувальником згідно частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та у відповідності до частини 1 статті 15 вказаного Закону є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що правовідносини між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції чинній на час їх виникнення.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно вимог частини 6 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах 1 та 2 цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Пунктом 11.11. розділу 11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України за № 21-1 від 19.12.2003 року (далі -Інструкція, в редакції, чинній на час спірних правовідносин), платники страхових внесків щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Згідно частини 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною 2 статті 20 даного Закону передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За приписами пункту 2 частини 9 статті 106 коментованого Закону виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно несплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно абзацу 5 частини 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а також пункту 8.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1 із змінами, стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

Пунктом 9.1 вказаної Інструкції визначено, що до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 1 січня 2011 року.

Відповідно пункту 9.3. Інструкції фінансові санкції за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування накладається на страхувальника відповідно до частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, що діяла до 1 січня 2011 року.

Відповідно до пункту 10 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно частини 13 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами 9 і 10 цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення. Суми пені та штрафів, передбачених частинами 9 і 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного рішення.

В судовому засіданні встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 самостійно розраховані суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень-грудень 2009 року (а.с.30-32) та звітами про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень-грудень 2010 року (а.с.33-44). Однак, вказані зобов'язання у встановлений законодавством строк відповідач в повному обсязі не сплатив і на момент розгляду справи заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складає 375,83 грн. Оскільки відповідач самостійно визначив розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, то сума боргу є узгодженою.

За несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську застосувало до відповідача штраф та нарахувало пеню відповідно до рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за № 53 від 14.01.2010 року (а.с.58-59), за № 302 від 126.04.2010 року (а.с.56), за № 640 від 15.07.2010 року (а.с.54-55), за № 29 від 06.06.2012 року (а.с.50), за № 281 від 08.06.2015 року (а.с.51-52) та рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків за № 616 від 06.07.2010 року (а.с.53). Загальна сума несплачених відповідачем штрафних (фінансових) санкцій становить 836,58 грн., а розмір несплаченої пені складає 3421,15 грн. Вищезазначені рішення отримані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, що підтверджується підписом останнього на даних рішеннях (а.с.50-59). На момент розгляду справи рішення є неоскарженими та невідкликаними.

Судом встановлено, що фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 надсилалась вимога про сплату боргу від 03.04.2012 року № Ф 289, яка 13.04.2012 року отримана відповідачем, що підтверджується підписом останнього на корінці вимоги (а.с.6).

Відповідно до вимог частини 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, після отримання якої страхувальник зобов'язаний протягом десяти робочих днів сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідно до підпункту "а" пункту 8.2 розділу 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Таким чином, суд приходить до переконання, що оскільки відповідач у відповідності до статтей 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, то на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 згідно статтей 17, 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" покладено обов'язок нараховувати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.

Заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень-грудень 2009 року (а.с.30-32), звітами про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень-грудень 2010 року (а.с.33-44), рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за № 53 від 14.01.2010 року (а.с.58-59), за № 302 від 126.04.2010 року (а.с.56), за № 640 від 15.07.2010 року (а.с.54-55), за № 29 від 06.06.2012 року (а.с.50), за № 281 від 08.06.2015 року (а.с.51-52) та відповідними розрахунками фінансової санкції та пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42% (розділ 1), рішенням про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків за № 616 від 06.07.2010 року та відповідним розрахунком штрафної санкції (а.с.53), вимогою про сплату боргу від 03.04.2012 року № Ф 289 (а.с.6), актом від 30.04.2013 року за № 7036/04 (а.с.49), а також картками особового рахунку страхувальника (а.с.7-29).

Задовольняючи позовні вимоги, суд враховує те, що вимога про сплату боргу та рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені отримані відповідачем і не оскаржені в установленому порядку.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальному розмірі 4633,56 грн. обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (код ЄДРПОУ 20550895) заборгованість зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та пені в розмірі 4 633 (чотири тисячі шістсот тридцять три) гривень 56 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 01.07.2015 року.