Постанова № 45974749, 26.01.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД вул.Кремлівська 65-В, м.Запоріжжя, 69041, тел. 8-(061)-286-50-15, факс - 239-19-76, inbox@adm.zp.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 січня 2009 р. Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого суддіМатяш О.В.,

при секретаріШкоди О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжі

до ДП «Імідж ОСОБА_1» АК «Імідж ОСОБА_1»

про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів платника,

в с т а н о в и в:

26.01.2009, о 09-05 годині, СДПІ по роботі з ВПП в м. Запоріжжі звернулася з вказаним позовом до суду, зазначивши в поданні, що ДП «Імідж ОСОБА_2»АК «Імідж ОСОБА_2»відмовляється від проведення планової виїзної документальної перевірки - при наявності у СДПІ законних підстав для її проведення - та не допускає посадових осіб СДПІ на підприємство для її проведення.

Рішенням заступника голови ДПА - начальника СДПІ по роботі з ВПП у

м. Запоріжжі від 22.01.2009 (час прийняття рішення 16-00 годин) до усіх активів відповідача застосовано умовний адміністративний арешт.

Вважаючи, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненню або знищенню, позивач просить продовжити умовний адміністративний арешт активів ДП «Імідж ОСОБА_2»АК «Імідж ОСОБА_2»на 8760 годин ( до 24.01.2009).

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, зазначивши, що ДП «Імідж ОСОБА_2»АК «Імідж ОСОБА_2» не був повідомлений щодо проведення виїзної планової перевірки: на початок перевірки 19.01.2009 їм не надходило ніякого повідомлення відносно планової перевірки з 19 січня по 13 лютого 2009 року. Крім того, 19.01.2009 представники СДПІ, що прибули на підприємство проводити планову перевірку, не надали посадовим особам відповідача направлення на перевірку, що є необхідною умовою допуску до перевірки.

Вважаючи, що підстав для застосування умовного адміністративного арешту їх активів у заступника голови ДПА - начальника СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі - не було, оскільки податкового боргу у підприємства немає, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

22.01.2009, о 16-00 годині, заступником голови ДПА- начальником СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ОСОБА_3 винесено рішення про застосування умовного адміністративного арешту усіх активів платника податку - ДП «Імідж ОСОБА_1» АК «Імідж ОСОБА_1».

Підставою для застосування адміністративного арешту стало подання в.о. начальника ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 22.01.2009, яке мотивоване тим, що ДП «Імідж ОСОБА_1»АК «Імідж ОСОБА_1 АПС»відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, про що працівниками СДПІ 19.01.2009 та 20.01.2009 були складені відповідні акти за

№2/08-04/32096432 від 19.01.2009 та за №б/н/08-04/32096432 від 20.01.02009 про відмову від допуску на проведення виїзної планової перевірки.

Статтею 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що посадові особи органу ДПІ вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1)направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу ДПІ, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу ДПІ, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу ДПІ, скріпленого печаткою органу ДПІ;

2)копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених ч.1 ст.11-2 цього Закону, є підставою для недопущення посадових осіб органу ДПІ до проведення планової або позапланової перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок на І квартал 2009 року, СДПІ проводиться планова виїзна перевірка ДП «Імідж ОСОБА_1»АК «Імідж ОСОБА_1»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2008.

08.01.2009 СДПІ на адресу відповідача направила повідомлення №6/10/08-04 від 08.01.2009 про проведення виїзної планової перевірки.

Судом встановлено, що вказане повідомлення №6/10/08-04 відповідачем було отримано тільки 23.01.2009, про що свідчить вилучене в судовому засіданні у представника позивача поштове повідомлення.

Тобто, не одержавши інформації про отримання відповідачем повідомлення про проведення перевірки, працівниками СДПІ були здійсненні виходи за юридичною адресою позивача, а начальником СДПІ винесено рішення про застосування умовного адміністративного арешту.

Проаналізувавши документи, на підставі яких було прийняте рішення про застосування умовного адміністративного арешту, судом виявлено, що акти про відмову від допуску на проведення виїзної планової перевірки та про відмову від отримання рішення про застосування адміністративного арешту активів (а.с.6,7,13), складено з порушеннями, а саме: в актах не зазначено місце та час складання, хто саме з посадових осіб відмовився від підпису зазначених актів згідно пояснень представника відповідача, директор ОСОБА_4 та директор з податкової та бухгалтерської політики ОСОБА_5 знаходилися у відрядженні, а саме їх зазначено як осіб, що відмовились від отримання рішення про застосування адміністративного арешту активів та від підпису зазначених вище актів. Крім того, тексти актів набрано на компютері тому виникає питання, коли саме складались зазначені акти та коли до чи після виходу на місце працівників СДПІ.

З вищенаведених підстав суд не може прийняти зазначені акти як докази по справі.

Відповідно до п.9.1.1. ст. 9 Закону № 2181, адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу. Тобто, адміністративний арешт активів застосовується до платника податку лише за умови наявності у нього податкового боргу.

Як встановлено судом, на момент винесення рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків та подання до суду позовної заяви про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів, у ДП «ІміджХолдинг»АК «Імідж ОСОБА_1 АПС»відсутній податковий борг, у звязку з чим у СДПІ по роботі з ВПП були відсутні законні підстави для застосування до відповідача адміністративного арешту активів.

Відсутність боргу підтверджується довідкою СДПІ, наданою у судовому засіданні.

Пунктом 9.1.2 ст.9 Закону 2181 встановлено, що арешт активів може бути застосовано, якщо зясовується одна з таких обставин:

а) платник податків порушує правила відчуження активів, визначені пунктом 8.6 статті 8 цього Закону;

б) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

в) платника податків, який отримав податкове повідомлення або має податковий борг, визнано неплатоспроможним за зобов'язаннями, іншими ніж податкові, крім випадків, коли стосовно такого платника податків запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів у зв'язку з порушенням щодо нього провадження у справі про банкрутство;

г) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування;

д) відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальні дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем;

е) відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до закону, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, здійснює дії з переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам.

Таким чином, з системного аналізу ст.9 Закону України №2181 слідує, що наявність обставин, передбачених цією статтею Закону № 2181, надає лише можливість застосувати адміністративний арешт активів, а не тягне застосування такого заходу в обовязковому порядку.

Крім того, факт відмови відповідача від проведення документальної перевірки не є достатньою підставою для застосування виключного способу забезпечення можливості погашення податкового боргу.

Також, застосовуючи норми Закону №2181, слід проаналізувати Закон України «Про державну податкову службу в Україні», яким визначено види перевірок та підстави для їх проведення.

Поняття документальної перевірки визначено п. 1 ст. 11 вищеназваного Закону, де зазначено, що органи ДПІ серед іншого мають право: «здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ».

Підстави для проведення перевірок наведено у ст. 11-1 Закону «Про державну податкову службу в Україні».

При цьому Законом визначено ряд підстав для проведення перевірок, які дозволяють зробити припущення, що за наслідками їх проведення можуть бути визначені податкові зобовязання і може виникнути податковий борг.

У відповідності до п. 1 ст. 11-1, підставою для проведення позапланової перевірки є обставини, коли: «за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту».

Очевидно, що не допуск до перевірки з таких підстав містить у собі загрозу виникнення та подальшого непогашення податкового боргу.

До подібних обставин слід віднести перевірки з підстав неподання податкової звітності, з підстав виявлення недостовірності відомостей у податковій звітності, перевірки у звязку з порушенням кримінальної справи щодо посадових осіб платника податків, тощо.

Однак, доказів наявності вказаних вище обставин позивачем суду надано не було.

Згідно п. 9.3.3 ст. 9 Закону № 2181, «керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення».

СДПІ по роботі з ВПП не надано суду жодного доказу, який би свідчив про те, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненню або знищенню, отже відсутні законні підстави для продовження терміну адміністративного арешту активів відповідача.

Окрім цього, ДП «Імідж ОСОБА_1»АК «Імідж ОСОБА_1 АПС»є одним з великих платників податків, що засвідчує значну роль у наповненні державного та місцевого бюджетів, а застосування повного або умовного арешту активів може призвести до зменшення обсягів реалізації та, як наслідок, зменшення податкових надходжень.

Таким чином, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає у звязку з тим, що у позивача були відсутні законі підстави для застосування умовного арешту до активів платника, а отже і безпідставним є його продовження.

Керуючись ст.ст. 158 - 162 КАС України, ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181, суд

п о с т а н о в и в:

відмовити Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжі в задоволенні адміністративного позову до ДП «Імідж ОСОБА_1»АК «Імідж ОСОБА_1»про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів платника.

Постанова може бути оскаржена у десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі і подання після цього апеляційної скарги протягом 20 днів.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо їх не було подано.

Постанова в повному обсязі виготовлена 02.02.2009.

Суддя: