Постанова № 45974637, 30.06.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2015 р. Справа № 805/2243/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О., розглянувши у приміщенні суду за адресою: 84112, Донецька область, місто Словянськ, вулиця Добровольського, 2, у порядку письмового провадження справу за позовом маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати з фізичних осіб у сумі 6448,40 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Маріупольська обєднана державна податкова інспекція головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати з фізичних осіб у сумі 6448,40 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати з фізичних осіб на підставі податкової декларації з плати за землю від 19.02.2014 №1400001878 у сумі 6448,40 грн.

На час звернення до суду відповідачем не сплачена заборгованість з орендної плати з фізичних осіб у сумі 6448,40 грн., тому позивач просить суд задовольнити позов та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 6448,40 грн.

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Крім того, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

За приписами ч.1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд встановив.

ОСОБА_1 (НОМЕР_1) зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

ОСОБА_1 уклав договір оренди земельної ділянки з Маріупольською міською радою, яка знаходиться по вулиці М.-Сибіряка, 35 в Іллічівському районі міста Маріуполя.

Підпунктом 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 191.1.15, 191.1.33 п. 191.1. ст. 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно із абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із п.п.288.1, 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Відповідно до пункту 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України, податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що податковий борг виник на підставі податкової декларації з плати за землю від 19.02.2014 № НОМЕР_2 з термінами сплати 30.03.2014, 30.04.2014, 30.05.2014, 30.06.2014, 30.07.2014, 30.08.2014, 30.09.2014, 30.10.2014, 30.11.2014, 30.12.2014 у сумі 6448,40 грн.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Таким чином, станом на дату розгляду справи за відповідачем обліковується податковий борг з урахуванням часткової сплати у розмірі 6448,40 грн.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав, як і не надав доказів оскарження податкових повідомлень рішень.

Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.

Відповідачу, податковим органом направлена поштою податкова вимога форми «Ф» № 4904-25 від 07.10.2014, але конверт повернувся за закінчення строку зберігання.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.

Внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань утворилась заборгованість у загальному розмірі 6448,40 грн., яка підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків, розрахунком суми заборгованості.

Щодо застосування Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, суд зазначає наступне.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначені Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до вказаного Закону, визначено дату початку проведення антитерористичної операції, а саме, відповідно до статті 1 Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Таким чином, датою проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року.

Згідно з абзацом другим статті 1 Закону Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

У відповідності до статті 6 Закону, під час проведення антитерористичної операції звільнено субєктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Для забезпечення дії Закону Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Проте, 05.11.2014 Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р дію Розпорядження від 30.10.2014 № 1053-р зупинено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015року у справі № 826/18327/14 залишено без змін, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» до Кабінету Міністрів України про визнання нечинним розпорядження та зобов'язання вчинити дії, якою визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2015 року у справі № К/800/19383/15 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у адміністративній справі за позовом ТОВ "Тар Альянс" до Кабінету Міністрів України про визнання нечинним розпорядження та зобов'язання вчинити дії.

Також, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2015року у справі № К/800/19383/15 виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року до розгляду касаційної скарги у Вищому адміністративному суді України зупинено.

Таким чином, на час розгляду справи перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, є невизначеним, що робить неможливим застосовування положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції.

Також, на сьогодні не розроблено порядок застосування вказаних у статті 6 зазначеного Закону податкових пільг, а також не внесено відповідних змін до Податкового кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що відповідач не оскаржив податкову вимогу позивача форми «Ф» № 4904-25 від 07.10.2014, а тому вона є чинною на момент розгляду справи.

Суд зазначає, що фактично у даній справі податковий орган звернувся до суду за стягненням податкового боргу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позові доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 183-3, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати з фізичних осіб у сумі 6448,40 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Іллічівського району м. Маріуполя заборгованість зі сплати орендної плати з фізичних осіб у розмірі 6448,40 грн. за реквізитами р/р №33212815700053, код платежу : 18010900, отримувач : Маріуп. УК/Іллічів. р-н./18010900, код отримувача : 37989721, банк отримувача : ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Аканов О.О.