Постанова № 45974624, 11.06.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 р. Справа №805/1674/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови: 11 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.,

при секретарі Проніні Д.С.,

за участю:

представника позивача Макіяна Г.М.,

представника відповідача Іпатенко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000981501 від 07.04.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум» звернулося до суду з позовом до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000981501 від 07.04.2015 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 16 квітня 2015 року ТОВ «Гранум» отримало Податкове повідомлення - рішення від 07.04.2015 р. № 0000981501 про нарахування грошового зобов'язання в розмірі 63950,66 грн. Вказане повідомлення - рішення було прийнято відповідачем за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з єдиного податку 4 групи (фіксованого сільськогосподарського податку), та оформлено актом № 48/1301-31586254 від 20.03.2015 року, які позивач вважає незаконними.

Позивачем подана податкова декларація з єдиного податку четвертої групи, разом з якою подана довідка Відділу Держземагентства у Кремінському районі, де вказано, що грошова оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації становить по Бараниківській сільській раді - 12878,62 грн. за 1 га, а по Єпіфанівській сільській раді - 11636,15 грн. При складані звітності позивачем не було допущено методологічних та арифметично-логічних помилок, які несуть собою заниження суми податкових зобов'язань.

Також позивач зазначив, що складений відповідачем акт камеральної перевірки надійшов за відсутністю підписів уповноважених осіб податкового органу.

Враховуючи наведене, позивач просить податкове повідомлення - рішення № 0000981501 від 07.04.2015 року визнати протиправним та скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, надала письмові заперечення, зазначила, що співробітниками ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з єдиного податку 4 групи (фіксованого сільськогосподарського податку) ТОВ «Гранум» за 2015 рік та оформлено акт камеральної перевірки від 20.03.15 № 48/1501-31586254.

В акті камеральної перевірки встановлено порушення пункту 292-1.2 статті 292-1 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником занижені податкові зобов'язання з єдиного податку 4 групи (фіксованого сільськогосподарського податку) на суму 51 160, 53 грн. по Бараниківський с/раді; на суму 52 862, 99 грн. по Єпіфанівській с/раді.

07.04.15 р. ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000981501, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 63 950, 66 грн., з яких 51 160, 53 сума основного платежу, 12 790, 13 - сума штрафних санкцій.

Відповідач вважає, що ТОВ «Гранум» при поданні податкової декларації з єдиного податку 4 групи (фіксованого сільськогосподарського податку) допущено методологічну помилку, чим занижено суми податкових зобов'язань з єдиного податку, оскільки податок був розрахований без застосування коефіцієнту 1,756 до показників нормативної грошової оцінки ріллі.

Враховуючи наведене, відповідач просив у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 17 грудня 2001 року, включено до ЄДРПОУ за кодом 31586254, зареєстроване місцезнаходження: 84245, Донецька область, м. Миколаївка, вул. Щорса, 5 (а.с.10, 21).

Водночас у зв'язку із землекористуванням позивач перебуває на обліку в Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції (Кремінському відділенні) ГУ Міндоходів у Луганській області як платник податків.

Відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з єдиного податку 4 групи (фіксованого сільськогосподарського податку) ТОВ «Гранум» за 2015 рік та складений акт камеральної перевірки від 20.03.2015 р. № 48/1501-31586254 (а.с.57-58).

В акті камеральної перевірки встановлено порушення пункту 292-1.2 статті 292-1 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником занижені податкові зобов'язання з єдиного податку 4 групи (фіксованого сільськогосподарського податку) на суму 51 160, 53 грн. по Бараниківський с/раді; на суму 52 862, 99 грн. по Єпіфанівській с/раді.

07.04.2015 р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000981501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 63 950, 66 грн., з яких 51 160, 53 грн. сума основного платежу, 12 790,13 грн. - сума штрафних санкцій (а.с.9).

Тобто, спірне податкове повідомлення-рішення № 0000981501 стосується нарахування єдиного податку 4 групи за користування земельною ділянкою на території Бараниківської сільської ради.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідач зазначає відомості щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, якими користується позивач. А саме відповідач посилається на лист Відділу Держземагенства у Кремінському районі Луганської області від 30.03.15 № 32-28-0.4-565/2-15, за яким нормативно-правова оцінка 1 га ріллі по Бараниківській с/раді із земель колишнього КСП «Роздольне» станом на 1995 рік становить 3222,07 грн., станом на 01.01.2015 року з урахуванням коефіцієнту індексації 3,997 та коефіцієнту 1,756 до показників нормативної грошової оцінки ріллі становить 22614, 85 грн.(а.с.55).

Тобто, предметом спору є питання застосування коефіцієнту 1,756 до показників нормативної грошової оцінки ріллі, оскільки, на думку відповідача, позивач неправомірно не застосував вказаний коефіцієнт до показників нормативної грошової оцінки ріллі при обчисленні єдиного податку 4 групи (фіксованого сільськогосподарського податку).

Крім того, позивач зазначає про допущені відповідачем порушення при оформленні результатів проведеної камеральної перевірки.

З урахуванням встановлених у справі обставин, вирішивши питання, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стосовно підстав проведення камеральної перевірки суд зазначає, що за приписами п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до вказаних норм в діях відповідача не вбачається порушень при проведенні невиїзної документальної перевірки. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки вказаний в позові акт перевірки не має самостійного правового значення, а позивач не просить визнати незаконними дії відповідача щодо проведення невиїзної документальної перевірки, доводи позивача в цій частині, а саме, про незаконність проведення перевірки, суд не приймає до уваги.

Водночас, дослідивши підстави прийняття спірного податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.

Об'єкт та база оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи визначені статтею 292-1 ПК України, якою цей Кодекс доповнено згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 71-VIII.

Зокрема, відповідно до п. 292-1.1. ст. 292-1 ПК України об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Згідно з п. 292-1.2. вказаної статті базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу.

За приписами ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.1).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель (п. 289.3).

Судом встановлено, що Листом № 6-28-0.22-215/2-15 від 14.01.2015 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» Державне агентство земельних ресурсів України на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України повідомило, що кумулятивне значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель з 1995 року станом на 1 січня 2015 року становить 3,997.

21 лютого 2015 р. позивачем до відповідача надані податкові декларації з єдиного податку 4 групи по Бараниківській сільраді та по Єпіфанівській сільраді Кремінського району Луганської області (а.с.33-41).

Сторони не заперечують, що у зазначених деклараціях нормативна грошова оцінка земель, зайнятих ріллею, вказана позивачем без застосування коефіцієнту 1,756, що відповідач вважає неправомірним, і через що прийняв спірне податкове повідомлення-рішення.

З цього приводу суд зазначає, що вказаний відповідачем коефіцієнт 1,756 передбачений другим абзацом п. 5 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою КМ України від 23 березня 1995 р. N 213. Вказаний абзац доповнений постановою КМ України від 31.10.2011 р. N 1185.

Зазначена Методика, в тому числі, містить наступні приписи:

1. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

2. Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування грунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території.

2-1. Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

3. Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення (далі - земель) провадиться окремо по орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами за рентним доходом, який формується залежно від якості, місцерозташування і економічної оцінки земель.

4. Нормативна грошова оцінка земель здійснюється послідовно по: Україні, Автономній Республіці Крим і областях, кадастрових і адміністративних районах, сільськогосподарських підприємствах, окремих земельних ділянках.

5. В основу розрахунку нормативної грошової оцінки земель кладеться рентний доход, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної в 1988 році.

Для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 р. (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756.

З вказаних положень Методики та подальшого її змісту, включаючи спеціальні формули, вбачається, що здійснення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення покладено на спеціально уповноважені державою органи. Вказаний висновок кореспондується з відповідними нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 292-1.3. ст. 292-1 ПК України підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння податку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що начальником Відділу Держземагенства у Кремінському районі Луганської області позивачу надана довідка від 24.02.2015 р. № 19-28-0.2-399/2-15 про розмір площі та грошову оцінку земельних ділянок по Бараниківській с/раді та по Єпіфанівській с/раді Кремінського району Луганської області, які знаходяться у користуванні позивача. У вказаній довідці у дужках міститься примітка про те, що грошова оцінка земельних ділянок здійснена без застосування коефіцієнту 1,756 (а.с.30-31).

Аналогічна за змістом довідка від 09.06.2015 р. надана начальником Відділу Держземагенства у Кремінському районі Луганської області за № 19-28-0.2-891/2-15 (а.с.57-58).

За таких обставин суд не приймає посилання відповідача на лист Відділу Держземагенства у Кремінському районі Луганської області від 30.03.2015 р., оскільки вказаний лист, наданий на запит відповідача, не є офіційним документом і не відповідає змісту вищезазначених довідок, виданих цим же органом позивачу.

Таким чином, позивач у податкових деклараціях з єдиного податку 4 групи використав офіційні відомості про грошову оцінку земельних ділянок надані уповноваженим державним органом, через що в діях та розрахунках позивача відсутні ознаки порушень податкового законодавства.

Посилання відповідача на те, що позивач повинен був самостійно застосовувати коефіцієнт 1,756, суд вважає необґрунтованим.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, за відсутністю у Податковому кодексі України жодного посилання на коефіцієнт 1,756 до нормативної грошової оцінки ріллі, враховуючи, що у п. 293.9. ст. 293 ПК України в редакції, що діє з 01.01.2015 р., ставки податку для платників єдиного податку четвертої групи вже диференційовані в залежності від категорії (типу) земель, суд дійшов висновку про відсутність у позивача обов'язку самостійно застосовувати коефіцієнт, чи іншим чином розраховувати грошову оцінку земельних ділянок, оскільки вказаний обов'язок законодавством покладений на органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин.

При цьому, суд не дає правову оцінку та не досліджує підстави незастосування коефіцієнту 1,756 до нормативної грошової оцінки ріллі Відділом Держземагенства у Кремінському районі Луганської області у виданих ним довідках, оскільки дії вказаного органу не оскаржуються і не є предметом спору у цій справі.

Крім того, суд погоджує доводи позивача про те, що зміст спірного податкове повідомлення-рішення № 0000981501 не відповідає характеру податкового платежу, оскільки податкове повідомлення-рішення зобов'язує сплатити 51 160, 53 грн. основного платежу та 12 790,13 грн. штрафних санкцій протягом 10 днів, тоді як основним платежем відповідач визнав суму річного єдиного податку 4 групи, що сплачується протягом року щоквартально відповідно до п. 295.9.2. ст. 295 ПК України.

Тобто, у зазначеній частині спірне повідомлення-рішення № 0000981501 також суперечить нормам Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову, зокрема, суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій.

Тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000981501 від 07.04.2015 року.

За приписами ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Отже, на користь позивача з Державного бюджету підлягає стягненню сума сплаченого судового збору 182,70 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000981501 від 07.04.2015 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області № 0000981501 від 07.04.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» (код ЄДРПОУ 31586254) витрати зі сплати судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 11 червня 2015 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 16 червня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.