Ухвала суду № 45967801, 24.06.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Заводян К. І.

Суддів: Бреславського О.Г., Половінкіної Н.Ю.

Секретаря: Давньої Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі: ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") про повернення депозитних вкладів і процентів на них, за апеляційною скаргою ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 травня 2015 року, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року ОСОБА_1 подав позов до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" про повернення депозитних вкладів і процентів на них.

Посилався на такі обставини.

29 травня 2014 року між ним та ПАТ "КБ "Фінанси та Кредит" укладено договір депозитного банківського вкладу №300131/55293/1-14 на один місяць в національній валюті на суму 160000 гривень строком до 29 червня 2014 року з відсотковою ставкою в розмірі 23 % річних.

01 липня 2014 року між ним та ПАТ "КБ "Фінанси та Кредит" укладено договір-заяву банківського вкладу "Класік" №300131/77942/3-14 на три місяці в національній валюті на суму 160000 гривень строком до 01 жовтня 2014 року з відсотковою ставкою в розмірі 26,5 % річних.

Відповідно до укладених договорів-заяв банк зобов'язувався зберігати вклади, нараховувати та сплачувати проценти, а також повернути вклади в порядку, передбаченому договором.

Згідно з п.7 договорів-заяв строк розміщення вкладів може бути продовжено в порядку, строки та на умовах, визначених положеннями п.5.2 Основних умов.

________________

Провадж. №22-ц/794/840/15 Головуючий у першій інстанції Кирилюк Л.К...

Категорія: 27 Доповідач: Заводян К.І.

01 грудня 2014 року ним було направлено банку листи про небажання продовжувати договори депозитів із вимогою повернення готівкою суми вкладів з сумами нарахованих процентів в день закінчення депозитів відповідно до умов договорів.

Однак ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" вклади до даного часу не повернуло.

29 грудня 2014 року банк був зобов'язаний повернути йому суму вкладу за договором-заявою № 300131/55293/1-14 від 29 травня 2014 року в сумі 160000 грн. та нараховані проценти в сумі 21575 грн. 90 коп.

01 січня 2015 року банк був зобов'язаний повернути йому суму вкладу за договором-заявою № 300131/77942/3-14 від 01 липня 2014 року в сумі 160000 грн. та нараховані проценти в сумі 21374 грн. 25 коп.

Просив стягнути з відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його користь суму банківського вкладу за договором-заявою № 300131/55293/1-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» від 29 травня 2014 року в сумі 160000 грн. та нараховані проценти в сумі 21575 грн. 90 коп., а також за договором-заявою № 300131/77942/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» від 01 липня 2014 року в сумі 160000 грн. та нараховані проценти в сумі 21374 грн. 25 коп..

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 травня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено.

З ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» стягнуто на користь ОСОБА_1:

за договором-заявою № 300131/55293/1-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» від 29 травня 2014 року депозитні кошти в сумі 160000 гривень та нараховані проценти в сумі 21575 гривень 90 копійок. Всього суму 181575 грн. 90 коп.;

за договором-заявою № 300131/77942/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» від 01 липня 2014 року депозитні кошти в сумі 160000 гривень та нараховані проценти в сумі 21374 гривні 25 копійок. Всього суму 181374 грн. 25 коп..

Вирішено питання про стягнення з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь держави судового збору в сумі 3629 гривень 50 копійок.

ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»подало на рішення суду апеляційну скаргу.

Вважає, що судом порушенні норми матеріального та процесуального права.

Судом враховано лише Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами та Інструкцію про ведення касових операцій банками в Україні. Однак, враховуючи виниклі правовідносини, суд повинен був керуватись умовами депозитного договору, яким сторони врегулювали свої відносини на власний розсуд у відповідності з вимогами ст.6 ЦК України.

ОСОБА_1, підписавши договори-заяви, підтвердив факт ознайомлення з Основними умовами залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків в АТ "«Банк «Фінанси та Кредит», погодився з положеннями Основних умов… у повному обсязі, взявши на себе права та обов'язки, які зобов'язався виконувати.

При розгляді справи суд повинен був врахувати не лише договір-заяву, але й положення Основних умов… .

Помилковою є позиція суду щодо прирівняння квитанції про внесення готівки до ощадної книжки, сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншим нормативно-правовим актам у сфері банківської діяльності (банківським правилам) та звичаям ділового обороту.

Лише виписка по вкладному рахунку, а не квитанція може бути визнана належним доказом додержання письмової форми договору банківського вкладу.

Відсутність виписок за вкладним рахунком дає підставу стверджувати, що позивачем не дотримано письмової форми договору банківського вкладу, а тому згідно з ч.2 ст.1059 ЦК України, він є нікчемним.

Суд в порушення норм процесуального права розглянув справу та постановив рішення у відсутності представника відповідача. Суд повинен був ухвалити заочне рішення, оскільки для його оскарження законом передбачений інший порядок його оскарження.

Просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечує, рішення суду вважає законним і обґрунтованим.

Письмова форма договору дотримана. Квитанції про внесення грошей за формою і змістом відповідають вимогам п.2.9 гл.2 розділу 1У Інструкції про ведення касових операцій в Україні.

Колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не убачається.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції вірно виходив з того, що згідно ст.ст.1058 ч.І, 1059 ч.І, 1060 ч.ч.1,2 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу, незалежно від його виду, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках в банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно п.3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою правління Національного банку України № 516 від 03 грудня 2003 року, банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком. За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Судом встановлено, що 29 травня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договір-заяву № 300131/55293/1-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на один місяць в національній валюті в сумі 160000 грн. строком до 29 червня 2014 року, з процентною ставкою в розмірі 23% річних, сума вкладу 160000 грн. в цей же день позивачем внесена в касу банку по квитанції № 9, що підтверджується копіями договору та квитанції (а.с.5, 8).

Також 01 липня 2014 року між позивачем та відповідачем укладено договір-заяву № 300131/779423/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на три місяці в національній валюті в сумі 160000 грн. строком до 01 жовтня 2014 року, з процентною ставкою в розмірі 26,50% річних, сума вкладу 160000 грн. в цей же день позивачем внесена в касу банку по квитанції № 3, що підтверджується копіями договору та квитанції (а.с.6, 7).

Відповідно до п.5.2 Основних умов залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», які є частиною укладеного депозитного договору, у випадку закінчення строку розміщення строкового вкладу, визначеного у договорі-заяві та умовами якого передбачена можливість продовження строку розміщення строкового вкладу після закінчення строку розміщення цього вкладу, визначеного у договорі-заяві, вкладник у випадку його бажання не продовжувати подальше розміщення вкладу, отримати кошти з строкового вкладного рахунку шляхом видачі готівкою або перерахування на його власний поточний/картковий або інший вкладний рахунок, а дію договору припинити, зобов'язаний надати банку письмову вимогу не пізніше дати закінчення строку строкового вкладу, визначеного договором-заявою.

Вказану письмову вимогу вкладник зобов'язаний надати банку у двох автентичних примірниках, один з яких приймається банком, а другий - повертається вкладнику з відміткою банку про отримання письмової вимоги. У даній письмовій заяві вкладник обов'язково зазначає спосіб повернення вкладу: видачі готівкою або перерахування на його власний поточний/картковий або інший вкладний рахунок (із зазначенням у заяві повних реквізитів рахунку для перерахування). Якщо день повернення суми вкладу припадає на вихідний, святковий, неробочий день, то повернення суми вкладу проводиться банком на наступний перший робочий день.

В разі, коли вкладник не надав банку дану письмову вимогу та не вимагає повернення вкладу після закінчення строку за договором-заявою, строк розміщення строкового вкладу вважається продовженим з наступного дня після закінчення строку, визначеного договором-заявою, на строк, що дорівнює початковому строку розміщення строкового вкладу. Протягом строку, на який продовжено розміщення строкового вкладу, банк нараховує та виплачує вкладнику проценти за ставкою, що встановлена банком для банківських строкових вкладів (депозитів) відповідного виду вкладу та діє станом на перший день початку строку, на який продовжено розміщення вкладу.

Кількість пролонгацій строку розміщення строкового вкладу за договором не обмежена. Після закінчення кожного строку, на який було продовжено розміщення строкового вкладу, кошти зі строкового вкладного рахунку можуть бути повернуті вкладникові за його письмовою вимогою на умовах, визначених у абзаці першому цього пункту Основних умов, а дія договору припиняється.

Відповідно до цих Основних умов після закінчення строку 29 червня 2014 року договору №00131/55293/1-14 та 01 жовтня 2014 року договору №300131/779423/3-14 ОСОБА_1 не звертався до відповідача з письмовою заявою про небажання продовжувати їх дію, тому строк дії цих договорів був пролонгований.

У зв'язку з небажанням з 29 грудня 2014 року продовжувати на новий строк депозитний договір № 300131/55293/1-14 від 29 травня 2014 року позивач письмово повідомив про це ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та вимагав 29 грудня 2014 року виплатити йому суму строкового вкладу та нарахованих процентів згідно умов цього договору (а.с.9), на яку відповіді не отримав.

У зв'язку з небажанням з 01 січня 2015 року продовжувати на новий строк депозитний договір №300131/77942/3-14 від 01 липня 2014 року позивач письмово повідомив про це відповідача та вимагав 01 січня 2015 року виплатити йому суму строкового вкладу та нарахованих процентів згідно умов цього договору (а.с.10), на яку відповіді не отримав. До даного часу відповідачем вклади та нараховані відсотки за цими договорами позивачу не повернуто, доказів про повернення ОСОБА_1 суми 320000 грн. вкладів та нарахованих відсотків відповідачем суду не надано.

На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено два договори про строковий банківський вклад, які відповідають вимогам ст.ст.1058-1060 ЦК України.

Вклади ОСОБА_1 внесені по квитанціях в сумі 160000 та 160000 гривень. Ці суми вкладів, а також нараховані відсотки в сумі відповідно 21575 грн. 90 коп. із розрахунку за сім місяців та 21374 грн. 25 коп. із розрахунку за шість місяців ОСОБА_4 з 29 грудня 2014 року та 01 січня 2015 року просив повернути йому, однак відповідачем ця вимога виконана не була, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку по стягнення з відповідача на користь позивача коштів за договором-заявою № 300131/55293/1-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» від 29 травня 2014 року в сумі 160000 грн., нараховані проценти в сумі 21575 грн. 90 коп. та за договором-заявою № 300131/77942/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» від 01 липня 2014 року в сумі 160000 грн. і нараховані проценти в сумі 21374 грн. 25 коп.

Безпідставними є доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про помилкове прирівнювання квитанції про внесення готівки, за якою ОСОБА_1 сплатив вклади до банку, до ощадної книжки, сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншим нормативно-правовим актам у сфері банківської діяльності (банківським правилам) та звичаям ділового обороту.

Так, Верховний Суд України в постанові від 29 жовтня 2014 року по справі №6-118-14, яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України, зазначив, що договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Положення статті 1059 ЦК України врегульовує питання форми банківського вкладу та наслідки недодержання письмової форми договору. За змістом цієї статті договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Згідно з пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516 залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Згідно Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України 01.06.2011 р. №174 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 червня 2011 р. за № 790/19528 (п.29) банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Реквізити квитанцій про прийняття банком вкладів, виданих позивачу, відповідають вказаним вимогам (а.с.7,8).

Щодо ухвалення заочного рішення в даній справі, то відповідно до ст.224 ЦПК України це право, а не обов'язок суду.

Отже, відмова банку у поверненні грошових коштів з поточного рахунку позивача суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 41 Конституції України, статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст. 1068 ЦК України та умовам укладеного між сторонами договору.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не убачається.

Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: