Ухвала суду № 45962885, 25.06.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/4690/15 Головуючий 1 інстанції Чередник В.Є.

Справа № 640/13811/14-ц Доповідач: Коваленко І.П. Категорія: житлові

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коваленко І.П

суддів - Довгаль А.П., Коровіна С.Г.

при секретарі - Москаленко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартирою,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартирою.

В обґрунтування вимог посилався на те, що ОСОБА_1 є дружиною його батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

09.12.2013 року рішенням Київського районного суду м. Харкова за ним визнано право власності на 1/4 частину двокімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_1. Його право спільної часткової власності на цю квартиру підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.02.2014 року, індексний номер 18108394, номер запису про право власності 4752488 від 18.02.2014 року. Інші 3/4 частини вказаної квартири належать на праві власності відповідачу по справі ОСОБА_1

Квартира АДРЕСА_1 складається із двох ізольованих житлових кімнат: № 6 - площею 9.7 кв.м ( без балкону) та № 7 - площею 16.1 кв.м (з косим балконом); приміщень № 1 - коридору, площею 8.5 кв.м; № 2 - вбиральні, площею 1.1 кв.м; № 3 - ванної кімнати, площею 2.1 кв.м; № 4 - вбудованої шафи, площею 0.3 кв.м; № 5 - кухні, площею 6.4 кв.м. Загальна площа квартири складає 44.9 кв.м, житлова - 25.8 кв.м.

На 1/4 частину квартири припадає 11.23 кв.м загальної площі квартири (44.9:4); житлової площі - 6.45 кв.м (25.8:4) і 4.78 кв.м місць загального користування (44.9-25.8=19.1:4=4.78).

На даний час в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована відповідач.

Він зареєстрований та мешкає в однокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_3. Разом із ним фактично мешкає його донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перебуває на диспансерному обліку з 2000 року по даний час у пульмонолога і терапевта з приводу бронхіальної астми, II ступеня. Це підтверджується довідкою із КЗОЗ «Харківська міська поліклініка №6» від 29.07.2014 року.

У зв'язку з цим, після судово-технічної експертизи, уточнив свої позовні вимоги та просив виділити йому в користування на його 1/4 частину житлову кімнату № 6 - площею 9.7 кв.м ( без балкону), що на 3.25 кв.м більше, ніж припадає на його ідеальну долю, а ОСОБА_1 виділити в користування на її 3/4 частини житлову кімнату № 7 - площею 16.1 кв.м, що на 3.25 кв.м менше, ніж припадає на її ідеальну долю.

Крім того, в її користування виділити косий балкон площею 0.7 кв.м.

У спільному користуванні сторін залишити приміщення загального користування: № 1 - коридор, площею 8.5 кв.м; № 2 - вбиральню, площею 1.1 кв.м; № 3 - ванну кімнату, площею 2.1 кв.м та № 5 - кухню, площею 6.4 кв.м та приміщення № 4 - вбудовану шафу, площею 0.3 кв.м.

У судове засідання представник позивача подав письмову заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, уточнені позовні вимоги підтримав, представник відповідача подав письмові заперечення, в яких у задоволенні збільшеного позову просив відмовити, розглянути справу за його відсутності.

При цьому представник відповідача посилався в своїх заперечення на те, що відповідно до висновків експерта було встановлено, що перепланування квартири АДРЕСА_1 таким чином, щоб утворилася житлова кімната, площа якої відповідала б ідеальній частині ОСОБА_3 технічно неможливо.

При цьому запропонований експертом єдиний варіант порядку користування двокімнатною квартирою з відступом від ідеальних часток співвласників.

Позивачу запропоновано виділити загальної площі користування на 5,37 м.кв. більше ніж припадає на його ідеальну долю, при цьому на 3,25 м.кв. житлової площі.

Вважав, що такий варіант користування квартирою АДРЕСА_1 суттєво порушує права відповідача.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 травня 2015 року позов ОСОБА_3 - задоволено.

Визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 та виділено в користування: ОСОБА_3 на його 1/4 частину житлову кімнату № 6 - площею 9.7 кв.м (без балкону), ОСОБА_1 на 3/4 частини житлову кімнату № 7 - площею 16.1 кв.м. з косим балконом площею 0.7 кв.м.

У спільному користуванні сторін залишено приміщення загального користування: № 1 -коридор, площею 8.5 кв.м; № 2 - вбиральню, площею 1.1 кв.м; № 3 - ванну кімнату, площею 2.1 кв.м та № 5 - кухню, площею 6.4 кв.м та приміщення № 4 - вбудовану шафу, площею 0.3 кв.м.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 243, 60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною часткової власністю.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.

Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками зі їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщенням квартири, якщо про це заявлено позов.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 09.12.2013 року за ОСОБА_3 визнано право власності на 1/4 частину двокімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_1.

Інші 3/4 частин вказаної квартири належать на праві власності відповідачу по справі ОСОБА_1

Квартира АДРЕСА_1 складається із двох ізольованих житлових кімнат: № 6 - площею 9.7 кв.м ( без балкону) та № 7 - площею 16.1 кв-м (з косим балконом); приміщень № 1 - коридору, площею 8.5 кв.м; № 2 - вбиральні, площею 1.1 кв.м; № 3 -ванної кімнати, площею 2.1 кв.м; № 4 - вбудованої шафи, площею 0.3 кв.м; № 5 -кухні, площею 6.4 кв.м. Загальна площа квартири складає 44.9 кв.м, житлова - 25.8 кв.м.

На 1/4 частину квартири ОСОБА_3 припадає 11.23 кв.м загальної площі квартири (44.9:4); житлової площі - 6.45 кв.м (25.8:4) і 4.78 кв.м місць загального користування (44.9-25.8=19.1:4=4.78).

На даний час в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована відповідач.

ОСОБА_3 зареєстрований та мешкає в однокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_3. Разом із ним фактично мешкає його донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перебуває на диспансерному обліку з 2000 року по даний час у пульмонолога і терапевта з приводу бронхіальної астми, II ступеня. Це підтверджується довідкою із КЗОЗ «Харківська міська поліклініка №6» від 29.07.2014 року.

Згідно висновку № 043 судово-технічної експертизи від 12.03.2015 року судовим експертом запропоновано єдиний варіант порядку користування двокімнатною квартирою АДРЕСА_1 з відступом від ідеальних часток співвласників. Згідно цього варіанту пропонується: ОСОБА_3 виділити в користування на його 1/4 частину житлову кімнату № 6 площею 9.7 кв.м ( без балкону), що на 3.25 кв.м більше, ніж припадає на його ідеальну долю.

ОСОБА_1 виділити в користування на її 3/4 частини житлову кімнату № 7 - площею 16.1 кв.м, що на 3.25 кв.м менше, ніж припадає на її ідеальну долю. Крім того, в її користування виділяється косий балкон площею 0.7 кв.м.

У спільному користуванні сторін залишити приміщення загального користування: № 1 -коридор, площею 8.5 кв.м; № 2 - вбиральню, площею 1.1 кв.м; № 3 - ванну кімнату, площею 2.1 кв.м та № 5 - кухню, площею 6.4 кв.м та приміщення № 4 - вбудовану шафу, площею 0.3 кв.м.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з врахуванням характеру стосунків, які склались між сторонами, ту обставину, що договір про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток на праві спільної часткової власності не укладався, дійти згоди щодо управління спільною частковою власністю сторони не можуть, у користування ОСОБА_1 має бути виділено житлову кімнату площею 16.1 кв.м, з прилеглим до неї балконом, ОСОБА_3 - житлову кімнату площею 9.7 кв.м , у спільне користування сторін залишити приміщення загального користування: № 1 -коридор, площею 8.5 кв.м; № 2 - вбиральню, площею 1.1 кв.м; № 3 - ванну кімнату, площею 2.1 кв.м та № 5 - кухню, площею 6.4 кв.м та приміщення № 4 - вбудовану шафу, площею 0.3 кв.м.

Визначений судом порядок користування вирішує спір між сторонами.

Доводи представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 стосовно того, що такий порядок користування квартирою буде порушувати права його довірителя, оскільки передбачає виділення приміщення позивачу на 3.25 кв.м більше, ніж припадає на його ідеальну долю, обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції і не приймаються колегією суддів виходячи з наступного.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 пояснив, що іншого варіанту порядку користування квартирою не має, тому, на його думку, вирішення цього питання може бути тільки шляхом припинення права власності позивача з виплатою йому компенсації за його ? частину квартири.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснив, що на даний час сторони дійшли згоди щодо продажу спірної квартири та навіть знайшли покупця.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 травня 2015 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -