Рішення № 45961040, 14.08.2013, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 2034/13906/2012

Провадження № 2/635/1495/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 серпня 2013 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого Полєхіна А.Ю.,

за участю секретаря Герасименка І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Покотилівка цивільну справу за позовом Харківської міжрайонної прокуратури в інтересах Держави в особі: Данилівського дослідного державного лісгоспу, Державної інспекції сільського господарства в Харківській області до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Міськрайонне управління Держкомзему у місті Люботин і Харківському районі Харківської області, Реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції про визнання незаконними рішень, визнання недійсними державних актів,-

В С Т А Н О В И В :

До суду з позовом звернувся Харківський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі: Данилівського дослідного державного лісгоспу, Управління державної інспекції сільського господарства в Харківській області до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Міськрайонне управління Держкомзему у місті Люботин і Харківському районі Харківської області, Реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції про визнання незаконними рішень, визнання недійсними державних актів, в якому прокурор просив, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати незаконним та скасувати розпорядження Харківської районної державної адміністрації №748 від 14 квітня 2009 року Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1І.. Визнати недійсним державний акт серії ЯЕ №511739 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325183500:01:012:018 для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_1, який 26.06.2009 року зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування землею, договорів оренди земельної ділянки за №010970300124. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 19.03.2012 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за №396. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6325183500:01:012:018 зареєстрованого на підставі договору купівлі продажу земельної ділянки від 19.03.2012 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за №396. Повернути у постійне користування Данилівському дослідницькому держлісгоспу земельну ділянку з кадастровим номером 6325183500:01:012:018. Судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 березня 2013 року ОСОБА_2 залучили у якості співвідповідача по справі, а 07 березня 2013 року - Реєстраційну службу Харківського районного управління юстиції у якості третьої особи.

В судовому засіданні представник Харківської міжрайонної прокуратури підтримав поданий позов, пояснивши, що при виділенні земельної ділянки відповідачу порушені інтереси Данилівського дослідного державного лісгоспу, оскільки при проведенні перевірки з'ясовано, що земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 фактично знаходиться на території Данилівського дослідницького дерлісгоспу, що підтверджується схемою перенесення меж земельних ділянок від 25.04.2012 року № А-10-80, яке виготовив Харківський проектно-дослідний інститут агромеліорації та лісного господарства Харківдіпроагроліс. На вказану земельну ділянку Данилівському дослідницькому лісгоспу 04.07.1994 року видано Державний акт на право постійного користування землею серія ХР-25-00-000-312, а тому прокурор вважав, що передача землі відповідачу відбулась незаконно, що є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Представник відповідача, Харківської районної державної адміністрації Харківської області в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на письмові заперечення на позовну заяву, також зазначаючи, що вищезазначене розпорядження голови районної державної адміністрації було прийнято відповідно до вимог статей 17, 22, 33, 118, 121, 186 пункту 12 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, ураховуючи проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який містив пять окремих висновків служб та позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації від 08.09.2008 року № 3120, а тому просили суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представник Міськрайонне управління Держкомзему у місті Люботин і Харківському районі Харківської області в судове засідання не з'явились, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Представник Державної інспекції сільського господарства в Харківській області в судове засідання не з'явились, позовні вимоги прокурора підтримали, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представники інших учасників судового розгляду в судове засіданні повторно не з'явились, причин неявки суду не повідомлено, тому суд розглянув справу за їх відсутності.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін і дослідивши надані суду докази, суд вважає необхідним повністю відмовити позивачу в задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 10,11,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження повних вимог суду надано копія державного акту на право постійного користування землею Данилівського дослідного державного лісгоспу, копію розпорядження № 748 від 14 квітня 2009 року Харківської районної державної адміністрації про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1, копію державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 511739 виданого на ім'я відповідача, копію розпорядження № 1251 від 08 травня 2008 року Харківської районної державної адміністрації, акт погодження меж земельної ділянки.

Жоден із наданих доказів не містить відомості про те, що відповідач в порушення вимог ст. 118 ЗК України отримала у власність земельну ділянку.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Харківської районної державної адміністрації №1251 від 08 травня 2008 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок надано 2 громадянам дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (для передачі їх у власність) орієнтовною площею 4 га сіножатей, за рахунок земель державного резервного фонду категорії сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, розташованих за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради для ведення особистого селянського господарства.

Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації №748 від 14 квітня 2009 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (сіножаття) за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради та передано у власність вказану земельну ділянку загальної площею 1,7870 га сіножать.

Зазначене розпорядження голови районної державної адміністрації було прийнято відповідно до вимог статей 17, 22, 33, 118, 121, 186 пункту 12 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України.

Відповідно до акту про перевірки дотримання вимог земельного законодавства, що проведена у 2012 році Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області виявлено відсутність розпорядження про вилучення частини земельної ділянки Данилівського дослідного державного лісгоспу.

Проте, такий документ не може бути підставою для задоволення позову, оскільки порушення прав суміжних землекористувачів проводиться за правилами, визначеними ст. 107 ЗК України, якою визначено, що відновлення меж проводиться на підставі даних земельно-кадастрової документації. Перевірити в судовому засіданні правильність висновків інспекції не є можливим, оскільки проектна документація про виділення відповідачу земельної ділянки вилучена в межах розслідування кримінальної справи. Доказів того, що при виділенні відповідачу землі відомості обмінного файлу, що містить географічні координати ділянки відповідача, свідчили про наявність перетину повного або часткового із землею, що виділена дослідному господарству - відсутня.

Враховуючи порядок виділення землі у власність, встановлений ст. 118-126 ЗК України, та принципами допустимості доказів, встановлені ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що єдиним допустимим доказом наявності порушень прав землекористування в даному випадку слід вважати висновок судової експертизи що повинна призначатися в порядку ст. ст. 143, 144 ЦПК України ухвалою суду по цій цивільній справі. На дослідження експертів слід передати технічну документацію про виділення земельних ділянок позивача і відповідача та дані земельно-кадастрової документації. Отже, сам по собі акт перевірки не доводить факту незаконності розпорядження райдержадміністрації про передачу відповідачу у власність земельної ділянки, не доводить наявності підстав вважати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку відповідача, не є підставою скасування державної реєстрації такого державного акту і не є підставою для повернення позивачу спірної земельної ділянки, оскільки відповідно до вимог ст. 140 ЗК України це не є підставою для припинення права власності на землю добросовісного набувача.

Таким чином, Харківська районна державна адміністрація при виданні оскаржуваного розпорядження голови райдержадміністрації діяла у межах та у спосіб передбачені чинним законодавством України, тобто відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, статті 6, 39 Закону України Про місцеві державні адміністрації, статей 17, 22, 33, 118, 121, 186, пункту 12 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України.

Таким чином, Харківською міжрайонною прокуратурою Харківської області не надано жодних доказів того, що оскаржуване розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації суперечить Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян.

Спірна земельна ділянка згідно з вимогами чинного законодавства України, була внесена до автоматизованої системи Державного земельного кадастру та їй було присвоєно кадастровий номер.

Також було здійснено державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку та державну реєстрацію земельної ділянки Міськрайонним управлінням Держкомзему у місті Люботин і Харківському районі Харківської області.

Згідно договору купівлі - продажу від 19.03.2012 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за №396.

Доводи прокурора, що земельна ділянка виділена ОСОБА_4 з порушення вимог чинного законодавства є непідтвердженою.

Судові витрати розподіляються, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.118, Земельного кодексу України, Законом України Про державну експертизу землевпорядної документації, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Харківської міжрайонної прокуратури в інтересах Держави в особі: Данилівського дослідного державного лісгоспу, Державної інспекції сільського господарства в Харківській області - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги, через суд який постановив рішення, в 10-денний строк із дня проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: А.Ю. Полєхін