Рішення № 45960364, 25.06.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/1976/15-ц

Провадження № 2/643/1957/15

25.06.2015 року Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.

при секретарі - Бахметьєвій Ю.С.

розглянувши у судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Московського району Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ :

16.02.2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вище вказаним позовом в якому просить: позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_3, 14.08.2006року народження; стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 4000грн. до досягнення нею повноліття: стягнути з ОСОБА_2 на її ОСОБА_1 користь грошові кошти у сумі 32755,00грн., з яких 19425,00грн. витрат на навчання, 13330,00грн. витрат на подорож до Туреччини.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.07.2003р. по 25.10.2007р. 14.08.2006року від шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3, яка постійно проживає разом із нею. Ані у шлюбі, ані після його розірвання, відповідач не виявляв зацікавленості у вихованні доньки, не переймався її розвитком та навчанням. Починаючи з 2008року відповідач не бере участі у вихованні та піклуванні над донькою, не цікавиться життям дитини, не телефонує та не виявляє бажання спілкуватись та приймати участь у її вихованні, не допомагає їй виховувати та забезпечувати їхню дитину, ухиляється від контактів з нею. Протягом останніх 7 років дочка проживає разом з нею і вона самостійно виховує та забезпечує її, відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Крім того дитина відвідує Спеціалізовану економіко-правову школу Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія». Навчання у даному закладі коштує 1450,00грн. на місяць. За останні два роки навчання доньки у першому та другому класі позивачем було витрачено 38 850,00грн., половину з яких у розмірі 19425,00грн. позивач просить стягнути з відповідача на її користь. Крім того, 27.05.2014року відповідачем була підписана нотаріальна заява, якою останнім була надана згода на виїзд доньки за кордон. Цією ж заявою відповідач взяв на себе зобовязання оплатити всі витрати доньки на таку подорож. Вартість такої подорожі на дитину склала 13330,00грн. які відповідач так і не відшкодував позивачу.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Крім того позивач зазначила, що дочка ОСОБА_5 взагалі не знає свого біологічного батька ОСОБА_2, її вихованням та утриманням займається вона та вітчим ОСОБА_6, якого вона і сприймає за рідного батька. Відповідач свідомо не бажає брати участі у вихованні дитини, тоді як перешкод у спілкуванні з донькою йому ніхто не чинив.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судове засідання не зявилися, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_7 07.04.2015року до суду подав письмові заперечення проти позову відповідно до яких просив відмовити в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_8 про позбавлення його батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3; частково задовольнити позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_8 на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 700,00грн.; повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 про стягнення грошових коштів у сумі: 32755,00грн., з яких 19425,00грн. витрат на навчання, 13330,00грн. витрат на подорож до Туреччини.

Представник третьої особи Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради - ОСОБА_9 в судовому засіданні просила позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав задовольнити з урахуванням висновку. Щодо вирішення питання іншої частини позовних вимог посилалась на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_4, представника третьої особи ОСОБА_9, свідка ОСОБА_10, дослідивши письмові докази по справі, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 05.07.2003року перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 25.10.2007року, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 1019, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії 1-ВЛ № 058351 від 25.10.2007року /а.с.20/.

Від шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 14.08.2006року народилася донька ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого відділом РАЦС Московського районного управління юстиції 05.09.2006р. актовий запис №1044 /а.с.19/.

Малолітня ОСОБА_3, проживає разом із матірю за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою з місця реєстрації та проживання від 04.09.2014року /а.с.27/.

Із інформації наданої головним лікарем адміністрації КЗОЗ «Харківська міська дитяча поліклініка №14» від 20.04.2015року вбачається, що ОСОБА_3 знаходиться під наглядом вказаної поліклініки з жовтня 2011року. Догляд за дитиною та лікування проводить мати дитини та бабуся. В поліклініку за меддопомогою звертається мати дитини, ОСОБА_1

Згідно довідки від 10.09.2014року та характеристики на ОСОБА_3 від 08.09.2014року, наданої Спеціалізованою економіко-правовою школою Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» вбачається, що ОСОБА_3 навчається у 3-В класі вказаної школи. За період її навчання з 01.09.2012року до 01.09.2014року було сплачено суму в розмірі 38850,00грн. У школу ОСОБА_3 приводить та забирає з неї її мати ОСОБА_1, яка оплачує навчання дитини та піклується про доньку, співпрацює з вчителем та слідкує за її успіхами у навчанні. Батько жодного разу у школі не зявлявся, батьківські збори не відвідував, успіхами дитини не цікавився, вихованням дитини не займається /а.с.26,28/.

Як вбачається із результатів соціально-психологічної роботи, проведеної з малолітньою ОСОБА_3 провідним спеціалістом ЦСССДМ Московського району ОСОБА_11, ОСОБА_3 орієнтована на сімю. Має близький емоційний контакт з матірю. Має довірчі відносини з вітчимом ОСОБА_6, вважає його повноцінним членом сімї. Біологічний батько на малюнку та в інших тестах відсутній, що може свідчити про відсутність емоційного контакту.

Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, як представник органу опіки та піклування у своєму висновку від 21.05.2015року за №264 вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3. Також із висновку вбачається, що попередньо дане питання було розглянуто на Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради на якій були присутні батьки ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 На комісії мати ОСОБА_5 пояснила, що позбавлення батьківських прав відповідає інтересам дочки через те, що ОСОБА_2 не займається вихованням ОСОБА_3, не цікавиться життям дитини, не піклується про фізичний та духовний розвиток дочки. Батько дитини, ОСОБА_2 заперечував проти позбавлення його батьківських прав, однак, не надав переконливих доказів, які підтверджують факт виконання ним своїх батьківських обовязків /а.с.83-84/.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що знає ОСОБА_1 з 2009р. проживають в одному мікрорайоні, добре спілкуються, часто прогулюються разом, так як у них діти одного віку, їздять сімями на відпочинок. Пояснила, що добре знає її дочку ОСОБА_5, та знає, що своїм батьком вона називає ОСОБА_6, жодного разу біологічного батька ОСОБА_2 не бачила і ніколи про нього не чула.

Відповідно до ч. 2 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

У відповідності до ч. 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно із ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» відповідно до ст. 165 СК з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позивачем у судовому засіданні надано докази у спосіб та в порядку передбаченому законом, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків відносно дочки.

На обсяг батьківських прав та обов'язків не впливає та обставина, що один із батьків проживає окремо від дитини.

Відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 чинила перешкоди йому у спілкуванні з дитиною та у її вихованні.

Дослідивши матеріали справи з письмовими доказами, суд прийшов до висновку, що позов про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 обґрунтований, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного медичного догляду, не спілкується з дитиною та не виявляє до неї інтересу, свідомо нехтуючи своїми обов'язками, цей факт доведений належними та допустимими доказами у справі, що відповідно до ч. 4 ст. 155, п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, є підставою для покладення на нього відповідальності, встановленої законом у вигляді позбавлення батьківських прав.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав

Згідно ч.2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ст. 181 ч. 3 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні аліментів суд враховує:

1/ стан здоровя та матеріальне становище дитини;

2/ стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів;

3/ наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4/ інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно ст. 183 ч. 1 СК України частка заробітку /доходу/ матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно ст. 191 ч. 1 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, який належить стягувати з відповідача на користь позивача на утримання їх малолітніх дітей, суд виходить з наступного.

За змістом ст.141 СК України батьки мають рівні права та обовязки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.

Розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 років до 18 років станом на день ухвалення судового рішення становить 1286 грн.

Ураховуючи, що дитина проживає спільно з матірю, яка нею опікується постійно, і обєктивно несе більші витрати на її утримання, та ураховуючи наведені вище обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що розмір аліментів, який необхідно стягнути з відповідача з урахуванням його заперечень, на користь позивача на утримання дитини в сумі 700 грн.

Зазначене не позбавляє сторони в подальшому при зміні обставин, передбачених ст.192 СК України звернутись до суду про їх зміну.

Відповідно до вимог ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Позивачем не доведено підстав для застосування ст..185 СК України, а тому вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь грошових коштів у сумі 32755,00грн., з яких 19425,00грн. витрати на навчання, 13330,00грн. витрати на подорож до Туреччини не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 61, 88, 169, 212-215, 218, 219 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Московського району Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та грошових коштів задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН 283611874 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 700 (сімсот) грн. щомісячно з подальшою їх індексацією відповідно до закону, починаючи з 16.02.2015року та до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН 283611874 на користь держави судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.М.Довготько