Рішення № 45956483, 24.06.2015, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковальчук Н.М.,

суддів - Григоренка М.П., Максимчук З.М.,

секретар судового засідання - Демчук Ю.Ю.,

з участю позивачки - ОСОБА_1,

представника позивачки - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 23 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 23 квітня 2015 року позов задоволено частково: стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) в розмірі 15 000 грн. за прострочення сплати аліментів, судові витрати в розмірі 243,60 грн., а всього - 15243 грн. 60 коп..

Вважаючи рішення суду таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній доводить безпідставність зменшення розміру неустойки за прострочення сплати аліментів, адже розірвання шлюбу та проживання батька окремо не позбавляє його обов'язку утримувати дитину. Пояснює, що відповідач фактично не бере участі в утриманні дитини, при тому, що за рішенням суду від 12.06.2012 року зобов'язаний сплачувати по 500 грн. щомісячно на утримання дочки. З грудня 2011 року по даний час лише сім разів здійснив виплату аліментів на загальну суму 4100 грн., а не 5200 грн, як доводить відповідач. З квітня 2015 року відповідач перерахував тільки 200 гривень на утримання дитини. Доводить, що звернення до суду із даним позовом жодним чином не вплинуло на поведінку відповідача відносно матеріального забезпечення своєї дитини. Вказує на те, що підставою звільнення від відшкодування неустойки за прострочення сплати аліментів закон передбачає лише утворення такої заборгованості з незалежних від боржника причин, і такі причини у відповідача відсутні. Та обставина, що відповідач має двох дітей від іншого шлюбу не є підставою для зменшення неустойки за несплату аліментів. Покликаючись на порушення законних прав та інтересів їх з відповідачем доньки, просить рішення суду першої інстанції змінити, стягнувши з відповідача повну суму пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 83 766,72 грн..

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що через несплату відповідачем своєчасно та в повному обсязі аліментів на утримання дочки утворилась заборгованість, яка в силу вимог ст. 196 СК України підлягає стягненню.

________________________

Справа № 569/1025/15-ц Головуючий у 1 інстанції - Кухарець В.М.

Провадження № 22-ц 787/1096/2015 Доповідач - Ковальчук Н.М.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними.

Відповідно до ч.2 ст.196 СК України, розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість зменшення розміру неустойки до 15 000 грн..

Колегія суддів апеляційного суду з висновком суду першої інстанції в цій частині не погоджується, оскільки суд не врахував доводів позивачки про відсутність підстав для зменшення, не з'ясував загальний розмір несплачених аліментів, взяв до уваги перекази на суму 1300 грн., які відправлені відповідачем не за місцем проживання позивачки і які повернуті відправнику, не обчислив розмір пені, виходячи із суми фактично несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення.

Відповідно до роз'яснення, що міститься у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", у рішенні щодо грошових зобов'язань має бути висновок суду про розмір грошових сум та детальний порядок його обчислення за кожною з вимог (стягнення процентів, пені тощо).

Оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та, з урахуванням встановленого, обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Саме така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року в справі № 6-81цс13.

Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду від 12 червня 2012 року розірвано шлюб між сторонами та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 07 грудня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

На виконання рішення 20 липня 2012 року Рівненським міським судом був виданий виконавчий лист №2-6308/11 про стягнення аліментів, який був пред'явлений стягувачем до примусового виконання за місцем виконання у відділ державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції, а в подальшому - за місцем виконання у відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, і на підставі якого 06 лютого 2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Мельник Л.В. було винесено постанову ВП №36337842 «Про відкриття виконавчого провадження».

Відповідно до довідки ВДВС № 1204/32 від 19 грудня 2014 року, ОСОБА_3 допустив заборгованість по сплаті щомісячних сум платежів аліментів за період з 7 грудня 2011 року по 19 грудня 2014 року в сумі 14 026 грн 34 коп.

Через заборгованість по сплаті аліментів, яка виникла з вини платника, ОСОБА_1 має право на стягнення неустойки(пені) в розмірі 1% пені від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Загальна сума неустойки становить 83 766,72 грн. та складається: січень 2012 року - 4646,72 грн. ( 416,67 грн. сума боргу, 1117 кількість днів прострочення); лютий 2012 року - 5430 грн. ( 500 грн. сума боргу, 1086 к-ть днів прост.); березень 2012 року - 5285 грн. (500 грн. сума боргу, 1057 к-ть днів прост.); квітень 2012 року - 5130 грн. (500 грн. сума боргу, 1026 к-ть днів прост.); травень 2012 року - 4980 грн. (500 грн. сума боргу, 996 к-ть днів прост.); червень 2012 року - 4825 грн. (500 грн. сума боргу, 965 к-ть днів прост.); липень 2012 року - 4675 грн. (500 грн. сума боргу, 935 к-ть днів прост.); серпень 2012 року - 4520 грн. (500 грн. сума боргу, 904 к-ть днів прост.); вересень 2012 року - 4365 грн. ( 416,67 грн. сума боргу, 873 к-ть днів прост.); жовтень 2012 року - 4215 грн. (500 грн. сума боргу, 843 к-ть днів прост.); листопад 2012 року - 4060 грн. (500 грн. сума боргу, 812 к-ть днів прост.); лютий 2013 року - 3605 грн. (500 грн. сума боргу, 721 к-ть днів прост.); - червень 2013 року - 2990 грн. (500 грн. сума боргу, 599 к-ть днів прост.); липень 2013 року - 2840 грн. (500 грн. сума боргу, 568 к-ть днів прост.); серпень 2013 року - 2685 грн. (500 грн. сума боргу, 537 к-ть днів прост.); вересень 2013 року - 2535 грн. (500 грн. сума боргу, 507 к-ть днів прост.); жовтень 2013 року - 238 грн. (500 грн. сума боргу, 476 кількість днів прострочення); листопад 2013 року - 2230 грн. (500 грн. сума боргу, 446 к-ть днів прост.); грудень 2013 року - 2075 грн. (500 грн. сума боргу, 415 к-ть днів прост.); січень 2014 року - 1935 грн. (500 грн. сума боргу, 387 к-ть днів прост.); лютий 2014 року - 1780 грн. (500 грн. сума боргу, 356 к-ть днів прост.); квітень 2014 року - 1475 грн. (500 грн. сума боргу, 295 к-ть днів прост.); червень 2014 року - 1170 грн. (500 грн. сума боргу, 234 к-ть днів прост.); липень 2014 року -1015 грн. (500 грн. сума боргу, 203 к-ть днів прост.); серпень 2014 року - 865 грн. (500 грн. сума боргу, 173 к-ть днів прост.); вересень 2014 року - 710 грн. (500 грн. сума боргу, 142 к-ть днів прост.); жовтень 2014 року - 560 грн. (500 грн. сума боргу, 111 к-ть днів прост.); листопад 2014 року - 405 грн. (500 грн. сума боргу, 81 к-ть днів прост.); грудень 2014 року - 265 грн. (500 грн. сума боргу, 53 к-ть днів прост.); січень 2015 року - 110 грн. (500 грн. сума боргу, 22 к-ть днів прост.).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач не спростував докази щодо допущеної ним заборгованості по аліментах, а так само не навів обставин, які б заперечували його вину у несплаті аліментів.

Судом першої інстанції достовірно встановлено, що відповідач є працездатним, працює на тимчасових роботах, проживає в іншому шлюбі, від якого має двох дітей.

На думку колегії суддів, наведені відповідачем доводи про те, що він має працювати тільки по господарству та допомагати дружині у вихованні дітей і жити за кошти, що виплачуються, як допомога при народження дитини, не можуть слугувати доказами відсутності його вини у несплаті аліментів на дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Так само ці обставини не можуть слугувати підставою для зменшення розміру пені за несплату аліментів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не повно встановлені обставини справи та застосовано правові норми, які не підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду від 23 квітня 2015 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 83 766 (вісімдесят три тисячі сімсот шістдесят шість) гривень 72 копійки.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1181 (одну тисячу сто вісімдесят одну) гривню 51 копійки судових витрат .

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя підпис Ковальчук Н.М.

Судді: підпис Григоренко М.П.

підпис Максимчук З.М.

Згідно: суддя-доповідач Ковальчук Н.М.