Ухвала суду № 45954242, 09.06.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/1502/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1835/15Головуючий у 1-й інстанції Жага Е. Г. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Мартєва С.Ю., Чічіля В.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 травня 2015 року

по справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "Кредо" до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року ТДВ СК «Кредо» звернулося до суду із вказаним позовом та просило стягнути з ОСОБА_3 4 543,09 грн. в рахунок витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що 20 жовтня 2014 року воно уклало з третьою особою ОСОБА_4 договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6337758, згідно до якого зобов'язалося у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

23 жовтня 2014 року в м. Лубни Полтавської області по вул. Радянській відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки«Мазда 6»д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_5, що належить ОСОБА_6

Вказувало, що розмір заподіяної шкоди автомобілю марки«Мазда 6»д.н.з. НОМЕР_4 склав 10 903,42 грн (з ПДВ), (9086,18 грн. без ПДВ). Зазначене страхове відшкодування виплачено потерпілій особі в повному обсязі.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 06 листопада 2014 року винним у вказаному ДТП визнано відповідача ОСОБА_3, що є підставою для регресного позову до винної особи.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 травня 2015 року позовні вимоги ТДВ СК «Кредо» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТДВ СК «Кредо» суму страхового відшкодування в розмірі 4543,09 грн. та судові витрати по справі у розмірі 243,60 грн.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_3, просив скасувати його і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТДВ СК «Кредо» у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі відповідає вказаним вимогам.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 20 жовтня 2014 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Кредо» уклало з третьою особою ОСОБА_4 договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6337758, згідно до якого позивач зобов'язався у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с. 4).

23 жовтня 2014 року в м. Лубни Полтавської області по вул. Радянській відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого автомобіля марки«ГАЗ 2705» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_5

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 автомобіль НОМЕР_4 належить ОСОБА_6

Згідно постанови Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 06 листопада 2014 року винним у відповідній ДТП визнано відповідача ОСОБА_3, встановлено, що в момент ДТП саме відповідач керував забезпеченим транспортним засобом (а.с. 6).

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди автомобілю марки «Мазда 6» заподіяно матеріальну шкоду.

Відповідно до звіту про оцінку вартості майнової шкоди, заподіяної ушкодженням транспортного засобу № 876-А від 19.12.2014 року розмір заподіяної шкоди автомобілю потерпілої особи складає 10 903 грн. 42 коп. (з ПДВ), (9086,18 без ПДВ) (а.с.9-13).

Згідно страхового акту № ОСГПО - 198096 від 12.01.2015 року, сума до виплати страхового відшкодування дорівнює 9086 грн. 18 коп., дані кошти були виплачені згідно платіжного доручення від 14.01.2015 року № 48 на користь ОСОБА_6. (а.с.14-15).

Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхового платежу (внеску, премії) встановлюється страховиком самостійно шляхом добутку розміру базового страхового платежу та значень відповідних коригуючи коефіцієнтів, що затверджуються відповідно до пункту 7.2 цієї статті, а також з урахуванням положень пункту 13.2 статті 13 цього Закону.

Страховику забороняється встановлювати або пропонувати встановити розмір страхового платежу, розрахований в інший спосіб.

Згідно ст.38-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж встановлено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана компенсувати страховику 50% виплаченого страхового відшкодування.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ТДВ СК «Кредо», суд першої інстанції виходив з того, що вина відповідача у скоєнні ДТП належним чином встановлена, а тому, з урахуванням порушення страховиком умов страхування, останній має право на компенсацію 50% від страхової виплати.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується апелянтом договір страхування (поліс) від 20 жовтня 2014 року був укладений із порушенням п. 13.2 ст. 13 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, відповідно до п. 13.2 ст. 13 Закону розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, інвалід II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об'єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САТ 241377 від 10 жовтня 2013 року об'єм двигуна автомобіля НОМЕР_5 складає 2890 кубічних сантиметрів, а відтак пільга у розмірі 50% страхового платежу страхувальнику надана помилково.

Окрім того, дана пільга надається за умови особистого керування транспортним засобом страхувальником, в той час, як ДТП сталася за участі автомобіля НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_3

Таким чином, спірні правовідносини врегульовані ст. 38-1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо відповідальності страховика у випадку порушення умов страхування, яка і була застосована місцевим судом при вирішенні спору.

Доводи апеляційної скарги підтверджують факти, встановлені судами першої та апеляційної інстанції та не спростовують правомірності стягнення з ОСОБА_3, як особи винної у ДТП, 50% витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ч.1 ст. 308, 314, 315, ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: О.Ю. Кузнєцова

Судді: С.Ю. Мартєв

В.А. Чічіль

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: