Постанова № 45953530, 18.02.2015, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа №544/146/15-а

пров. № 2-а/544/10/2015

ПОСТАНОВА

іменем України

18 лютого 2015 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Сайко О.О.,

за участі секретаря Костенко Т.В.,

позивача ОСОБА_1 (фізичної особи), представника позивача адвоката ОСОБА_2 (фізичної особи), представника відповідача ОСОБА_3 (представник юридичної особи),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду на вул. Леніна, 41 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 у січні 2015 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області. У позові вказав, що він є інвалідом ІІ групи захворювання, яке повязане з отриманням трудового каліцтва на виробництві. 08 жовтня 2013 року позивач, працюючи водієм у ТОВ ТЕК - Агрогруп на автомобілі MAN, виконуючи вказівку начальника відділу логістики ОСОБА_4 перевозив ТНС (олію) для потреб замовника. 18.10.2013, під час проведення ним ремонту зіпсованої пневморессори на автоцистерні зірвалося кріплення і пневморесора ударила позивача по нозі, завдавши тяжкі травми. У звязку з цим позивач був госпіталізований до Миколаївської міської лікарні швидкої медичної допомоги до травматологічного відділення.

З 18.10.2013 по 11.12.2013 ОСОБА_1 перебував на лікуванні у травматологічному реанімаційному відділенні Миколаївської міської лікарні, де на придбання ліків ним було витрачено власні кошти, з яких кошти у сумі 10 600 грн відшкодовано відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі ( далі- відділення Фонду), а кошти у сумі 2 323 грн. 70 коп не відшкодовано. Після лікування у м. Миколаєві потерпілого було транспортовано для подальшого проходження лікування до хірургічного відділення Пирятинської центральної районної лікарні Полтавської області, де на лікування потерпілим було витрачено 2 667,96 грн.

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області ОСОБА_1 було відшкодовано витрати на лікування у Пирятинській ЦРЛ у сумі 723 грн, тобто не повернуто витрачених коштів на лікування на суму 1 944 грн. 96 грн.

У звязку з отриманням травми з 11.03.2014 по 10.04.2014, з 03.06.2014 по 20.06.2014 та з 27.10.2014 по 17.11.2014 ОСОБА_1 був вимушений лікуватися у ДУ Інститут травматології та ортопедії НАМН України, де його доглядала мати ОСОБА_5, якою на спільні кошти родини було придбано ліки та інші медичні засоби за призначенням лікаря на загальну суму 19 577 грн. 85 коп.

Як інвалід ІІ групи позивач перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області.

Позивач подав всі необхідні документи разом із заявою про виплату компенсації вартості ліків, проте дирекцією Фонду йому було частково відмовлено у відшкодуванні витрат за пройдене лікування, оскільки він не мав направлення на лікування до ДУ Інститут травматології та ортопедії НАМН України. Одночасно у своїй письмовій відповіді Фонд підтверджує, що позивачем подано усі передбачені законодавством документи та він дійсно має право на компенсацію.

Вважає відмову відділення Фонду неправомірною та просив зобовязати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області здійснити нарахування та виплату йому грошової компенсації понесених витрат на придбання ліків, виробів медичного призначення та інших медичних послуг за період лікування травми, отриманої 18.10.2013 від нещасного випадку на виробництві, по 17 листопада 2014 року , у сумі 23 846,51 коп. та стягти з відповідача судові витрати.

У судовому засіданні позивач та його представник уточнили позовні вимоги та просили визнати неправомірними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації понесених витрат на придбання ліків, виробів медичного призначення та інших медичних послуг за період лікування травми, отриманої 18.10.2013 від нещасного випадку на виробництві, у ДУ Інституту травматології та ортопедії НАМН України у м. Києві та зобовязати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу грошової компенсації понесених витрат на придбання ліків, виробів медичного призначення та інших медичних послуг за період лікування травми, отриманої 18.10.2013 від нещасного випадку на виробництві, у ДУ Інституту травматології та ортопедії НАМН України у м. Києві, у сумі 19 577 (девятнадцять тисяч пятсот сімдесят сім) грн. 85 коп.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що відповідно до Положення про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення, затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 09.06.2010 N 18, у разі якщо заклад охорони здоров'я, з яким укладено договір, не в змозі самостійно забезпечити цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого, він направляє потерпілого до іншого закладу охорони здоров'я, який має можливість надати потерпілому відповідне кваліфіковане лікування, про що повідомляє робочі органи виконавчої дирекції Фонду. Позивач не був направлений Пирятинською ЦРЛ, з яким відділенням Фонду укладено договір щодо відшкодування витрат за лікування потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві, на лікування до ДУ Інституту травматології та ортопедії НАМН України у м. Києві, тому відшкодувати витрати на лікування у вказаному закладі відповідач не може.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що її син ОСОБА_1 у звязку з отриманою травмою проходив лікування у Пирятинській ЦРЛ, проте травма була тяжкою та йому було видане направлення на лікування в обласну лікарню. У Полтавській обласній клінічній лікарні сину відмовили у проведення операції та направили на лікування до Інституту травматології та ортопедії НАМН України у м. Києві, де його й прооперували. У консультативному висновку Полтавської обласної лікарні лікар вказав про необхідність консультації судинного хірурга лікарні м. Києва. Після обстеження сина спеціалістами Інституту травматології та ортопедії НАМН України у м. Києві, лікарями прийнято рішення про необхідність його лікування у цьому закладі, де позивачу було надано кваліфіковану медичну допомогу.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснили, що позивач проходив лікування у хірургічному відділенні Пирятинської ЦРЛ у звязку з отриманою на виробництві травмою. Травма була тяжкою і позивач був направлений на консультацію до фахівців по травматології Полтавської обласної клінічної лікарні, де йому порекомендували звернутися за допомогою до ДУ Інституту травматології та ортопедії НАМН України у м. Києві. До компетенції лікарів Пирятинської ЦРЛ не належить видавати направлення на лікування у м. Київ без висновку та консультації обласних фахівців.

Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено:

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно ст. 253 Кодексу законів про працю України (далі -КЗпП України) особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно ч.2 ст. Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ( в редакції, що діяла на момент настання страхового випадку) страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно

зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Відповідно до ч. 7 ст. 13 вищезазначеного закону підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Згідно ст. 21 Закону у разі настання страхового випадку фонд соціального страхування від нещасних випадків зобовязаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоровя або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні.

18 жовтня 2013 року у м. Миколаїв на території автостоянки для вантажного автотранспорту з позивачем ОСОБА_8 стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, зокрема, працюючи водієм у ТОВ ТЕК - Агрогруп під час здійснення перевезення ТНС (олії) для потреб замовника на автомобілі MAN, при проведенні ним ремонту зіпсованої пневморессори на автоцистерні зірвалося кріплення і пневморессора ударила позивача по нозі, завдавши тяжкі травми (а.с.8-11).

Того ж дня його було госпіталізовано до Миколаївської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, де він лікувався по 11.12.2013, після чого, його було транспортовано для подальшого проходження лікування до хірургічного відділення Пирятинської центральної районної лікарні (а.с.70).

З 12 грудня 2013 по 03.02.2014 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Пирятинської ЦРЛ з діагнозом сповільнено-консолідуючий перелом середньої третини кісток лівої гомілки, рана яка тривало не загоюється (а.с.62-63). За направленням лікуючого лікаря Пирятинської ЦРЛ потерпілий був направлений на обстеження з приводу подальшого лікування травми до Полтавської обласної клінічної лікарні, де після проведення обстеження йому було рекомендовано звернутися за консультацією до фахівців ДУ Інститут травматології та ортопедії НАМН України м. Києва (а.с.64).

Позивач пройшов попереднє обстеження лікарями у вказаному закладі (а.с.56) та був госпіталізований для обстеження та подальшого лікування у ДУ Інститут травматології та ортопедії НАМН України м. Києва.

ОСОБА_1 проходив курс лікування у вказаному закладі з 11.03.2014 по 10.04.2014, з 03.06.2014 по 20.06.2014 та з 27.10.2014 по 17.11.2014. Відповідно до виписки з історії хвороби стаціонарного хворого позивач знаходився на стаціонарному лікуванні ДУ Інститут травматології та ортопедії НАМН України м.Києва, в ході якого йому було проведено 5 операційних втручань (а.с.12, 55).

Згідно довідки, виданої медико-соціальною експертною комісією м. Лубни, ОСОБА_1 з 13 травня 2014 року визнаний інвалідом ІІ групи, причиною інвалідності є трудове каліцтво (а.с. 13).

Відповідно до п.2 Розділу ІІІ Положення про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення, затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 09.06.2010 N 182 (далі Положення), фінансуванню підлягають витрати у разі надання потерпілим медичної допомоги у стаціонарах закладів охорони здоров'я (у тому числі спеціалізованих), реабілітаційних послуг у закладах охорони здоров'я (у тому числі спеціалізованих), санаторно-курортних, реабілітаційних закладах (відділеннях) та надання медичної допомоги в амбулаторних умовах під час тимчасової непрацездатності до встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності у відсотках або одужання.

Згідно п.4 Положення, у разі самостійної оплати лікування, медичної реабілітації їх вартість компенсується виконавчою дирекцією Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду потерпілим чи законним представникам потерпілих, роботодавцям за умови перебування потерпілого на обліку на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків, оригіналів розрахункових документів, що підтверджують їх витрати.

За час лікування в ДУ Інститут травматології та ортопедії НАМН України м. Києва на спільні кошти родини позивача за рекомендацією лікарів було придбано ліки та інші медичні засоби на загальну суму 19 577 грн. 85 коп, використання яких підтверджено випискою із історії хвороби. Придбання ліків позивачем підтверджується товарними чеками (а.с. 29-37).

Позивач подав всі необхідні документи разом із заявою про виплату компенсації вартості ліків, проте дирекцією Фонду йому було відмовлено у відшкодуванні витрат за пройдене лікування, оскільки він не мав направлення на лікування до ДУ Інститут травматології та ортопедії НАМН України (а.с.7).

Відповідно до приписів пп.9,10 Положення, лікування потерпілих здійснюється у центральних районних (міських) лікарнях, у республіканській (ОСОБА_9 Крим), обласних, міських (міст Києва та Севастополя) і спеціалізованих лікарнях, науково-дослідних інститутах системи Міністерства охорони здоров'я України та ОСОБА_6 медичних наук України, інших закладах охорони здоров'я, що зазначені у пункті 2 розділу I цього Положення та мають ліцензію на надання відповідних видів медичної допомоги, на підставі укладених договорів. У разі якщо заклад охорони здоров'я, з яким укладено договір, не в змозі самостійно забезпечити цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого, він направляє потерпілого до іншого закладу охорони здоров'я, який має можливість надати потерпілому відповідне кваліфіковане лікування, про що повідомляє робочі органи виконавчої дирекції Фонду.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав суду доказів, які б свідчили про законність відмови позивачу у виплаті компенсації придбання ліків та інших медичних препаратів.

У відповідності до п.п.д п. 5 ч. 1 ст. 21 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності до соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків відноситься й забезпечення потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров'я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги, яка повинна включати забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригуючими виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).

В ході судового розгляду встановлено, що позивач, як інвалід, що втратив працездатність, перебуває на обліку відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районах Полтавської області та пройшов курс лікування отриманої на виробництві травми у науково-дослідному інституті системи Міністерства охорони здоров'я України. Відповідач не заперечував той факт, що Пирятинська ЦРЛ, з якою відділення Фонду уклало договір про відшкодування витрат на лікування потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві, не був у змозі самостійно забезпечити цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого, у звязку з чим він був направлений на консультацію до Полтавської обласної клінічної лікарні, фахівці якої у свою чергу направили потерпілого до закладу охорони здоров'я, який мав можливість надати потерпілому ефективне лікування. Відсутність письмового направлення Пирятинської ЦРЛ потерпілого на лікування до вказаного медичного закладу не може бути підставою для відмови у виплаті йому гарантованої чинним законодавством компенсації та порушує його конституційне право на соціальний захист.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області неправомірно відмовило у нарахуванні і виплаті грошової компенсації вартості ліків особі -інваліду, що зазнала трудового каліцтва, відповідно до положень, передбачених законодавством України, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до розрахунку наданих позивачу юридичних послуг, його витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката склали 2220 грн, які підлягають присудженню на користь позивача відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, Положення про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення, затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 09.06.2010 N 18, керуючись ст.ст. 2, 6, 17, 71,94, 160-163 КАС України, с у д

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області - задовольнити.

Визнати неправомірними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації понесених витрат на придбання ліків, виробів медичного призначення та інших медичних послуг за період лікування травми, отриманої 18.10.2013 від нещасного випадку на виробництві, у ДУ Інституту травматології та ортопедії НАМН України у м. Києві.

Зобовязати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області (ідентифікаційний код 25940827) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код 322522738, грошову компенсацію понесених витрат на придбання ліків, виробів медичного призначення та інших медичних послуг за період лікування травми, отриманої 18.10.2013 від нещасного випадку на виробництві, у ДУ Інституту травматології та ортопедії НАМН України у м. Києві, у сумі 19 577 (дев'ятнадцать тисяч пятсот сімдесят сім) грн. 85 коп.

Стягти із відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області (ідентифікаційний код 25940827) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код 322522738, витрати на правову допомогу у сумі 2220 (дві тисячі двісті двадцять) грн.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня її проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Головуючий -