Рішення № 45951699, 25.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5280/15

Головуючий у першій інстанції Мазун І. А.

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Гайворонського С.П., Сегеди С.М.

при секретарі: Феленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Порто-Франко» до ОСОБА_2, Товариства з додатковою відповідальністю «Агропромсервіс» про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Агропромсервіс» до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Порто-Франко», ОСОБА_2 про визнання такими, що припинились, правовідносини за договором іпотеки», за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Агропромсервіс» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 5 серпня 2014 року, -

встановила:

28.11.2013 року ПАТ АБ «Порто-Франко» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2, Товариства з додатковою відповідальністю «Агропромсервіс», вимоги по якому у подальшому були збільшенні, по якому просило в рахунок відшкодування заборгованості ОСОБА_2 за укладеним ним з ПАТ АБ "Порто-Франко" кредитним договором № 1388/1-05 від 17.10.2005 року в розмірі 12 886 574,70 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 17.10.2005 року, шляхом продажу з прилюдних торгів нерухомого майна, переданого в іпотеку, а саме: нежитлової будівлі АДРЕСА_1, загальною площею 8167,5 кв.м., що розташована на земельній ділянці розміром 13144 кв.м., яка складається з: літ "А,Б" - адміністративні будівлі, літ "Г, Г1, Г2, Г3", "К"; "М, М1, М2" - склади; літ. "И, Л" - ангари; літ. "Ф" - побутове приміщення, літ "У" - туалет, 1-5 - огорожа, І - мостіння, що належать ТДВ "Агропрмсервіс", визначивши початкову ціну продажу в розмірі 7 248 578 грн., а також стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача суму судового збору.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що 17.10.2005 року між АКБ "Порто-Франко" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір відзивної кредитної лінії № 1388/1-05, відповідно до умов якого банком надавалась відзивна кредитна лінія на поточні витрати в розмірі 600000 доларів США з 17.10.2005 року по 16.10.2008 року з платою за користування кредитними коштами у розмірі 12 % річних. У якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ТДВ «Агропромсервіс» та АКБ «Порто-Франко» був укладений договір іпотеки від 17.10.2005 року, відповідно до п. 1.3. якого у іпотеку позивачу передано вищезазначене нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, що належать ТДВ "Агропрмсервіс".

Станом на 16.07.2014 року, у зв'язку з порушенням умов кредитного договору ОСОБА_2, виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 1099718 доларів США, що еквівалентно 12886574,70 грн.

15.01.2014 року ТДВ «Агропромсервіс» звернулось до суду із зустрічним позовом до ПАТ АБ «Порто-Франко», по якому просило визнати такими, що припинились, правовідносин за договором іпотеки від 17.10.2005 року, укладеного між ТДВ «Агропромсервіс» та АКБ «Порто-Франко».

Свої вимоги обґрунтували тим, що основне зобов'язання ОСОБА_2 перед ПАТ АБ «Порто-Франко» було змінено, а саме збільшено строки повернення грошових коштів до 2023 року, без згоди ТДВ «Агропромсервіс».

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 5 серпня 2014 року позов ПАТ АБ «Порто-Франко» задоволений частково, в рахунок відшкодування заборгованості ОСОБА_2 за укладеним ним з ПАТ АБ "Порто-Франко" кредитним договором № 1388/1-05 від 17.10.2005 року в розмірі 12886574,70 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 17.10.2005 року, шляхом продажу з прилюдних торгів нерухомого майна, переданого в іпотеку, а саме: нежитлової будівлі АДРЕСА_1, загальною площею 8167,5 кв.м., що розташована на земельній ділянці розміром 13144 кв.м., яка складається з: літ "А,Б" - адміністративні будівлі, літ "Г, Г1, Г2, Г3", "К"; "М, М1, М2" - склади; літ. "И, Л" - ангари; літ. "Ф" - побутове приміщення, літ "У" - туалет, 1-5 - огорожа, І - мостіння, що належать ТДВ "Агропрмсервіс"; визначений спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»; встановлена початкова ціна продажу предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки нерухомого майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом під час проведення виконавчих дій; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Порто-Франко» суму судового збору у розмірі 3441 грн., в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено; зустрічний позов ТДВ «Агропромсервіс» залишений без задоволення.

15.08.2014 року ТДВ «Агропромсервіс» подало апеляційну скаргу на вказане рішення суду, по якій просить рішення районного суду скасувати, ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та про задоволення зустрічних позовних вимог, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування районним судом обставин по справі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТДВ «Агропромсервіс»подало апеляційну скаргу у якій просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ АБ «Порто-Франко» та задовольнити їх зустрічні позовні вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 листопада 2014 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 5 серпня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 квітня 2015 року ухвалу апеляційного суду Одеської області від 19 листопада 2014 року скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, районний суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 уклав з ПАТ АБ «Порто-Франко» кредитний договір, за належне виконання якого поручився своїм майном ТДВ «Агропромсервіс», однак умови договору не виконав і допустив заборгованість по сплаті кредитних коштів, на погашення якої суд першої інстанції звернув стягнення на іпотечне майно, а у задоволенні зустрічного позову відмовив.

Однак, погодитись з такими висновками районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального закону.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. 3, п. 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує і ухвалює нове рішення з наступних підстав.

Згідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши усі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржуване рішення не відповідає.

Апеляційним судом встановлено, що 17 жовтня 2005 року між Акціонерним комерційним банком «Порто-Франко» та ОСОБА_2, був укладений кредитний договір відзивної кредитної лінії. Пунктом 1.1 договору передбачено, що банком надавалась відзивна кредитна лінія на поточні витрати у розмірі 600 000 доларів СІЛА з 17 жовтня 2005 року по 16 жовтня 2008 року з платою за користування кредитними коштами у розмірі 12% річних.

Для забезпечення належного виконання зобов'язання по кредитному договору товариством з додатковою відповідальністю «Агропромсервіс» та ПАТ АБ «Порто-Франко» був укладений договір іпотеки від 17 жовтня 2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К., згідно із яким предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля під АДРЕСА_1, загальною площею 8167,5 кв.м, що розташована на земельній ділянці розміром 13 144 кв.м, яка складається в цілому з: нежитлової будівлі АДРЕСА_1, загальною площею 8167,5 кв.м, що розташована на земельній ділянці розміром 13144 кв.м, яка складається з: літ «А,Б» - адміністративні будівлі, літ «Г, Г1, Г2, ГЗ», «К»; «М, МІ, М2» - склади; літ. «И, JI» - ангари; літ. «Ф» - побутове приміщення, літ «У» - туалет, 1-5 - огорожа, І - мостіння, що належать товариству з додатковою відповідальністю «Агропрмсервіс». Інвентарна вартість об'єкта іпотеки на момент укладання договору іпотеки становила 400 000 доларів США. Заставна вартість предмету іпотеки визначена сторонами у сумі 7 248 578 грн.

Додатковою угодою № 2 від 27 серпня 2008 року до кредитного договору збільшений розмір відсоткової ставки за користування кредитом

з 12 до 13% річних.

Також ОСОБА_2 звернувся до банку з заявою про продовження строку виконання зобов'язання за кредитним договором. У зв'язку з цим, строк погашення заборгованості був продовжений до 16 січня 2009 року. Процентна ставка підвищена до 14.5% річних. Дані зміни були оформлені додатковою угодою №3 від 16 жовтня 2008 року до кредитного договору від 17 жовтня 2005 року.

Додатковою угодою №4 від 10 грудня 2008 року до кредитного договору від 17 жовтня 2005 року сторони домовилися перенести строк виплати нарахованих відсотків за листопад та грудень 2008 року на 16 січня 2009 року, тобто дату повного розрахування ОСОБА_2 по кредитному договору.

14 січня 2009 року та 31 січня 2011 року були укладені додаткові договори про внесення змін до договору іпотеки, якими відображалися зміни, що вносились до кредитного договору на підставі додаткових угод.

16 січня 2009 року укладена додаткова угода №5 до кредитного договору, відповідно до якої строк користування кредитними коштами ОСОБА_2 був продовжений до 14 січня 2011 року.

Додатковою угодою №6 від 14 січня 2011 року до кредитного договору від 17 жовтня 2005 року вносились зміни до п.1.1 кредитного договору, проте розмір відсоткової ставки не переглядався і залишився на період з 16 жовтня 2008 року по 14 липня 2011 року 14,5% річних. Змінами були відображені усі раніше прийняті доповнення до кредитного договору.

Додатковою угодою № 9 від 14 грудня 2011 року до кредитного договору строк користування кредитними коштами продовжений до 14 березня 2012 року.

Разом з тим, до 14 березня 2012 року боржник не розрахувався з банком.

В подальшому, була укладена додаткова угода №10 від 14 березня

4 жовтня 2012 року ПАТ АБ «Порто-Франко» задовольнив клопотання ОСОБА_2 про перенесення строків виплати щомісячних платежів по кредитному договору по 25-те число кожного місяця та встановили розмір відсоткової ставки за користування кредитом на рівні 14,5% річних. Дані зміни були відображені в кредитному договорі шляхом прийняття додаткової угоди №11 від 10 жовтня 2012 року.

Додатковою угодою № 13 від 22 березня 2013 року строк користування кредитними коштами продовжений до 20 вересня 2013 року, а додатковою угодою №15 від 20 вересня 2013 року, строк користування кредитними коштами продовжений до 19 березня 2014 року. Пунктом 3 цієї угоди сторони визначили, що строки позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються тривалістю п'ять років.

ОСОБА_2 не здійснює погашення кредитної заборгованості, виплати відсотків за користування кредитом та порушує вимоги кредитного договору.

Згідно додаткової угоди №14 від 18 липня 2013 року, викладено п. 3.8 кредитного договору в наступній редакції, а саме: "Не пізніше 02 серпня 2013 р. оплатити відсотки, нараховані за користування кредитними коштами в червні 2013 р. Не пізніше 27 серпня 2013 р. оплатити відсотки, нараховані за користування грошовими коштами в липні 2013 року Починаючи з вересня 2013 року сплачувати відсотки за користування кредитними коштами щомісячно з 1-го по 25-те число місяця, наступного за звітним, і при повному погашенні кредиту від фактичної заборгованості по кредиту на рахунок НОМЕР_1. У випадку, якщо число сплати відсотків випадає на вихідний день, відсотки сплачуються в перший, наступний за ним робочий день».

Разом з тим, проценти за користування кредитом ОСОБА_2 з березня 2013 року не сплачувались.

Згідно розрахунку банку, станом на 16 липня 2014 року ОСОБА_2 більш ніж дев'ять місяців не виплачує банку заборгованість по нарахованим відсоткам, що є порушенням вимог п. 3.10 кредитного договору, яким встановлено, що у випадку відсутності можливості повернути всю суму кредиту та відсотки по ньому, ОСОБА_2 зобов'язаний в 3-денний строк до настання, передбачених даним договором строків, повідомити про це банк.

Про неспроможність сплачувати проценти ОСОБА_2 банку не повідомляв.

Відповідно до розрахунку банку, розмір заборгованості ОСОБА_2 станом на 16 липня 2014 - року складає 1 099 718 доларів США, з яких: заборгованість по кредиту - 597 903,03 доларів США; заборгованість за відсотками - 70 637,22 доларів США; пеня за 12 місяців - 431 177,75 долара США.

У зв'язку з порушенням умов кредитного та іпотечного договорів позичальником, ПАТ АБ «Порто-Франко» звернулося до ОСОБА_2 та до ТДВ «Агропромсервіс» з письмовою вимогою про дострокове повернення кредиту, що передбачено п.3.12 кредитного договору.

Пунктом 4.2 кредитного договору передбачено, що банк має право достроково стягнути з Позичальника кредит і нараховані проценти за наявністю наступних випадків: невиконання позичальником п.3.10 даного кредитного договору; настання одного з випадків, передбачених п.3.12 кредитного договору; у разі неявки позичальника більше 5 днів в банк за його письмовою вимогою, направленою по вказаній в реквізитах даного договору адресі, в незалежності від причин неявки; в інших випадках погрози повернення Банку кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Встановивши вказані обставини суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки в силу ст.ст. 41, 43 Закону України «Про іпотеку».

Районний суд також виходив з безпідставності вимог зустрічного позову, відмовляючи у їх задоволенні, оскільки підписанням додаткового договору 3.8 до договору іпотеки від 31 січня 2011 року ТДВ «Агропромсервіс» надало свою згоду на збільшення строку користування кредитом та на збільшення розміру процентної ставки. Згідно висновків суду першої інстанції товариство погодило, що всі інші зміни до кредитного договору, які будуть в нього внесені, будуть забезпечуватись іпотечним договором без внесення відповідних змін до самого іпотечного договору. ТДВ «Агропромсервіс» ще 17 жовтня 2005 року погодило внесення будь-яких змін до кредитного договору.

Разом з тим, переглядаючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд враховує доводи ТОВ «Агропромсервіс» щодо припинення договору іпотеки з 17 жовтня 2008 року.

Договір іпотеки забезпечував кредитні правовідносини на строк до 16жовтня 2008 року, що випливає із самого його тексту.

За час дії кредитного договору між банком та позичальником (ОСОБА_2.) було укладено декілька додаткових угод про зміну строку виконання зобов'язань та збільшення процентної ставки за договором з 12 % річних до 13 % річних, а в подальшому до 14,5 % річних та збільшення відповідальності боржника за невиконання зобов'язань за договором.

ТДВ «Агропромсервіс» посилалось на те, що 29 січня 2009 року між АБ «Порто-Франко» та ВАТ «Агропромсервіс» було укладено додатковий договір про внесення змін до договору іпотеки, яким сторони оформили припинення своїх взаємовідносин, виключивши з договору положення про предмет іпотеки, наявність заставної, права та обов'язки сторін, тощо. Вказані умови договору є істотними, відповідно до ст. 18 Закону України «Про іпотеку». Тобто, сторонами було підтверджено припинення правовідносин за договором іпотеки від 17 жовтня 2005 року. Як вбачається із тексту додаткового договору до договору іпотеки, договір іпотеки від 17 жовтня 2005 року викладено у новій редакції, якою виключено положення про предмет іпотеки, наявність заставної, права і обов'язки сторін.

Після припинення дії договору іпотеки, 31 січня 2011 року, сторони уклали ще один додатковий договір про внесення змін до договору іпотеки, де сторони вказали на продовження строку кредитних відносин до 14 липня 2011 року та погодили доповнити договір іпотеки пунктом 8.4.1, згідно із яким, сторони дійшли згоди, що у разі внесення змін до кредитного договору щодо зміни строку повернення кредиту, суми кредитної лінії, розміру відсотків за користування кредитом (в тому числі при його збільшенні) та штрафних санкцій, зміни до іпотечного договору не вносяться, і строк повергнення кредиту, сума кредитної лінії, розмір відсотків та штрафних санкцій у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки підтверджуватиметься відповідними договорами про внесення змін до Кредитного договору.

Встановивши вказані обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, апеляційний суд з урахуванням того, що зміни до договору, який припинив свою дію, не передбачені законодавством та суперечать принципам цивільного права, а як самостійний договір, така угода не породжує жодних прав та обов'язків, не містить істотних умов договору іпотеки, приходить до висновку про те, що іпотечний договір у його первинній редакції від 17 жовтня 2005 року не може бути покладено в основу рішення про задоволення позову, оскільки на момент ухвалення рішення, іпотечного договору в його первинній редакції вже не існувало.

Державна реєстрація договору іпотеки та змін до нього відбулась у встановленому законом порядку, так як сам іпотечний договір і зміни та доповнення до нього посвідчувались нотаріально і на тексті договору розміщена відмітка нотаріуса про передачу відомостей до Державного реєстру заборон нерухомого майна.

За таких обставин, ухвалене судом першої інстанції рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, у зв'язку із чим, відповідно до ст. 309 ЦПК України його слід скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову і задоволенні зустрічного позову.

Керуючись: п. 1 ч. 2 ст. 307; п.п. 3, 4ст. 309; 316; 317; 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

вирішила:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Агропромсервіс» - задовольнити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 5 серпня 2014 року - скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Порто-Франко» до ОСОБА_2, Товариства з додатковою відповідальністю «Агропромсервіс» про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Зустрічний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Агропромсервіс» до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Порто-Франко», ОСОБА_2 про визнання такими, що припинились, правовідносини за договором іпотеки» задовольнити.

Визнати іпотечний договір від 17 жовтня 2005 року укладений між ТДВ «Агропромсервіс» та АКБ «Порто-Франко» таким, що припинив свою дію.

Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту його проголошення, але може бути оскаржене протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області:

Н.А. Кононенко

С.П. Гайворонський

С.М. Сегеда