Рішення № 45951685, 25.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5440/15

Головуючий у першій інстанції Сувертак І. В.

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Гайворонського С.П., Сегеди С.М.

при секретарі: Феленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2015 року, -

встановила:

13 лютого 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулосьдо суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивували тим, що відповідно до укладеного договору № ODH0RX09230039 від 18.08.2006 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 1020, 80 гривень із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак ОСОБА_2 свої зобов"язання за умовами кредитного договору не виконує, внаслідок чого станом на 13.01.2015 року має заборгованість перед позивачем за кредитним договором № ODH0RX09230039 від 18.08.2006 року у розмірі 36392 грн. 06 коп.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2, на користь позивача заборгованість за кредитним договором договору № ODH0RX09230039 від 18.08.2006 року в розмірі 34094 грн. 53 коп., та судовий збір у розмірі 340 грн. 95 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2подав апеляційну скаргу у якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь у справі, не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, у зв'язку з чим та на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису в суді апеляційної інстанції не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що ОСОБА_2 належним чином не виконує зобов'язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку договором, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Однак, погодитись з такими висновками районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального закону.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. 3, п. 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує і ухвалює нове рішення з наступних підстав.

Згідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши усі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржуване рішення не відповідає.

Судом встановлено, що 18 серпня 2006 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір № ODH0RX0920039, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 1 020 гривень 80 коп., у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до пункту 3.1.1 Умов і правил надання банківських послуг строк дії картки вказано з її лицьового боку (місяць і рік). Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця.

За змістом пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг за платіжними картками з установленим мінімальним обов'язковим платежем строки і порядок погашення кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) визначено в Пам'ятці клієнта, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Проаналізувавши умови кредитного договору сторін у цій справі та зміст зазначених правових норм, необхідно дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовнощомісячних платежів починається після несплатичергового платежу, а щодо повернення кредиту в

повному обсязі не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).

Вказана правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року (справа 6-95цс14) та в постанові від 19 березня 2014 року по справі № 6 - 14 цс 14.

Судом першої інстанції встановлено, що з серпня 2006 року ОСОБА_2 не виконувались зобов'язання з погашення боргових зобов'язань, у зв'язку з тим, що він хворіє і на момент заявлення позову був інвалідом ІІ групи.

З позовом до суду банк звернувся лише у лютому 2015 року.

Ухвалюючи рішення, районний суд не звернув уваги на те, що пролонгація договору передбачає продовження строку дії договору після виконання сторонами його умов і переукладання договору на тих самих умовах, на яких він був укладений, а також на те, що після закінчення строку дії договору банк не видавав боржнику грошових коштів і нової платіжної картки, а боржник своїх зобов'язань за договором не виконав.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 листопада 2014 року у справі № 6-167цс14.

Таким чином, районний суд дійшов помилкового висновку про продовження строку дії кредитного договору, а також дотримання позивачем строку позовної давності при зверненні до суду з даним позовом, оскільки матеріали справи не містять даних, що після закінчення строку дії платіжної картки відповідач продовжував нею користуватися або отримував у ПАТ КБ «ПриватБанк» нову кредитну картку.

Як вбачається із матеріалів справи, кредитний договір було укладено між позивачем та відповідачем 18 серпня 2006 року терміном на 12 місяців. Відповідач жодного платежу на погашення кредиту у встановлені договором строки не вносив. Таким чином вже після несплати першого ж платежу у вересні 2006 року позивач повинен був дізнатись про порушення його права на отримання платежів на повернення кредиту.

У відповідності до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається у разі пред'явлення позову, якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судова колегія вважає, що пред'явленням позову, за яким було ухвалено рішення від 16 листопада 2010 року про стягнення заборгованості за тим же кредитним договором, не перериває перебігу строку позовної давності, оскільки позов було заявлено на всю суму позовних вимог і задоволено у повному обсязі.

За таких обставин рішення районного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення, про відмову в частині стягнення заборгованості, нарахованої за порушення умов кредитного договору на лютий 2015 року.

У частині стягнення 6306 грн. 36 коп., рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки ця сума вже була стягнута за рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2010 року.

Керуючись: п. 1 ч. 2 ст. 307; п.п. 3, 4ст. 309; 316; 317; 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2015 року - скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у сумі 30086 грн., та закрити провадження у справі в частині стягнення 6306 грн., які були стягнуті за рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2010 року.

Стягнути з ПАТ КБ «ПриваБанк» на користь держави судовий збір 170,47 грн.

Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту його проголошення, але може бути оскаржене протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області:

Н.А.Кононенко С.П.Гайворонський

С.М. Сегеда