Рішення № 45950306, 26.06.2015, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/4042/15-ц

Провадження № 2/520/2837/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2015 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевої О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про визнання недійсним договорів відчуження автомобіля і витребування майна з чужого незаконного володіння,

Встановив:

Позивач звернувся до суду з вимогами ухвалити рішення, яким визнати недійсним договори відчуження автомобіля марки KIA RIO, 2012 року випуску, кузов Z94CB41BBCR044695, д.н.з. НОМЕР_1, укладені 11.06.2014 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_4; 14.06.2014 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_5; 30.07.2014 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_3, посилаючись невиконання ОСОБА_2 зобов»язань за договором позики та договором застави, що були укладені між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 19 лютого 2014 року. Надалі в порядку ст.31 ЦПК України позивач збільшив свої вимоги і просив визнати недійсними угоди відчуження автомобіля, скасувати державну реєстрацію спірного автомобіля на ім.»я ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 і витребувати на його ОСОБА_1- користь зазначений автомобіль з незаконного володіння ОСОБА_3 У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі до суду не з»являються, про час та місце слухання справи сповіщались судом неодноразово за місцем реєстрації відповідно до вимог ст.74 ЦПК України. За згодою позивачевої сторони суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Суд вислухав представника позивача, вивчив матеріали справи і встановив наступне:

19.02.2014 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 уклали договір позики грошових коштів у розмірі 676394 грнбез сплати відсотків строком на два місяці до 20.04.2014 року. Договір сторони оформили в письмовій формі і посвідчили нотаріально. У якості забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов»язань за договором позики 19.02.2014 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 укладено договір застави автомобіля марки KIA RIO, 2012 року випуску, кузов Z94CB41BBCR044695, д.н.з. НОМЕР_1, який належав на праві власності позичальнику. Договір сторони оформили в письмовій формі і посвідчили у нотаріуса. Згідно витягу №43516307 від 19.02.2014 року у державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано заборону на відчуження автомобіля марки KIA RIO, 2012 року випуску, кузов Z94CB41BBCR044695, д.н.з. НОМЕР_1. Відповідно до п.12.1 договору застави заставодавець зобов»язаний не відчужувати предмет застави, не передавати його в користування іншим особам без письмової згоди заставодержателя.

Представник позивача пояснив, що ОСОБА_2 свої зобов»язання щодо повернення грошових коштів за договором позики не виконав, а 11.06.2014 року без письмової згоди ОСОБА_6 продав автомобіль ОСОБА_4, що посвідчено довідкою-рахунком ВІА №270495, виданою ТОВ «Форсаж-Авто». 12.06.2014 року ОСОБА_4 продав автомобіль ОСОБА_5 на підставі довідки-рахунку ВІА 270500 , виданої ТОВ «Форсаж-Авто», 30.07.2014 року ОСОБА_5 продала автомобіль ОСОБА_3 на підставі довідки-рахунку ВІА 567089 , виданої ПП «Новус-СС». В органах державтоінспекції автомобіль зареєстровано на ім.»я ОСОБА_3, державний номерний знак автомобіля НОМЕР_2.

Позивач стверджує, що дії ОСОБА_2 щодо неповернення позики і відчуження без його ОСОБА_6- згоди заставного майна порушують його права та інтереси, тому звернувся до суду з цим позовом.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на такі докази: нотаріально посвідчені договір позики і договір застави автомобіля від 19.02.2014 року; витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, повідомлення ВОРЕР УДАІ ГУ МВС України в Одеській області про наявність реєстрації автомобіля на ім.»я ОСОБА_3, заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайсуду Одеської області від 04.06.2014 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики і звернення стягнення на предмет застави, виконавчий напис нотаріуса від 28.10.2014 року, постанову державного виконавця від 25.12.2014 року про повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав неналежності предмета застави застоводавцю.

При вищенаведених обставинах суд вважає позов ОСОБА_1 підлягаючим частковому задоволенню з таких підстав:

19 лютого 2014 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 уклали договір позики, домовились щодо усіх істотних умов договору, оформили договір у письмовій формі і нотаріально посвідчили цей договір. ОСОБА_1 - позикодавець свої зобовязання за договором виконав 19.02.2014 року, коли ОСОБА_2 прийняв усю суму позики, що зазначено у п.2 договору позики. Обовязок позичальника повернути позику передбачено умовами договору і ст.1049 ЦК України. Суд встановив, що ОСОБА_2 свої зобовязання за договором позики не виконав і не повернув ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 676394 грн.

Способом забезпечення договору позики є договір застави автомобіля марки KIA RIO, 2012 року випуску, кузов Z94CB41BBCR044695, д.н.з. НОМЕР_1. (п.9 договору позики, п.3 договору застави). Відповідно до умов договору застави (п.13.4) заставодержатель має право задовольнити за рахунок предмета застави всі свої вимоги у повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, неустойку, відшкодування збитків. Право заставодержавтеля задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання передбачено ст.19 ЗУ „Про заставу та ст.589 ЦК України. Відповідно до положень ст.590 ЦК України та ст.20 ЗУ «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно проводиться за рішенням суду, або в безперечному порядку на підставі виконавчого напису нотаріальних органів у випадках, передбачених законодавством України. У даному випадку наявне рішення Білгород-Дністровського міськрайсуду Одеської області, ухвалене по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором позики і звернення стягнення на предмет застави. Зазначеним судовим рішенням, яке набрало законної сили, звернуто стягнення боргу за договором позики від 19.02.2014 року на предмет застави - автомобіль марки KIA RIO, 2012 року випуску, кузов Z94CB41BBCR044695, д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 96000 грн шляхом передачі автомобіля у власність ОСОБА_1

Невиконання позичальником ОСОБА_2 зобов»язань за договором позики від 19.02.2014 року та відчуження заставного майна без письмової згоди заставодержателя є порушенням вимог ст.589 ЦК України, ст.ст. 10,17,20,25 ЗУ «Про заставу» та умов договору застави.

ОСОБА_4 придбав спірний автомобіль у період, коли він уже був внесений до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, як предмет застави, тому став власником транспортного засобу з обтяженням, що відповідно до норм чинного законодавства України дає підстави позивачу як кредитору вимагати звернення стягнення на предмет застави на підставі і відповідно до договору застави. Угода відчуження автомобіля, укладена між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 є недійсною з підстав, визначених ч.1 ст.203 і ч.1 ст.215 ЦК України. ОСОБА_4 не є добросовісним набувачем автомобіля, оскільки у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були зазначені відомості про обтяження спірного автомобіля.

Відповідно до роз»ясень Пленуму Верховного Суду України, викладеними у постанові №9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень).

Згідно з вимогами ст.88 ЦПК України судові витрати у сумі 960 грн. підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь держави.

Керуючись ст.213,214,215 ЦПК України, суд

Вирішив

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсною угоду відчуження автомобіля марки KIA RIO, 2012 року випуску, кузов Z94CB41BBCR044695, д.н.з. НОМЕР_1, укладену 11.06.2014 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_4.

Витребувати з володіння ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 автомобіль марки KIA RIO, 2012 року випуску, кузов Z94CB41BBCR044695 д.н.з. НОМЕР_2.

Скасувати реєстрацію автомобіля марки KIA RIO, 2012 року випуску, кузов Z94CB41BBCR044695, д.н.з. НОМЕР_2, виконану 30.07.2014 року органами Управління державної автомобільної інспекції Головного Управління МВС України в Одеській області на ім.»я ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_3 на підставі довідки-рахунку ВІА №567089 від 30.07.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 960 грн.

Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд через Київський райсуд м. Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача, наданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя Калашнікова О. І.