Ухвала суду № 45948663, 01.07.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

01.07.15

справа №1416/6497/12

номер провадження № 4-с/489/20/15

УХВАЛА

Іменем України

01 липня 2015 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря Коденко К.В.

за участю:

державного виконавця Мельник Ю.В.

представника заінтересованої особи стягувача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві скаргу ОСОБА_2 на постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_3 (далі державний виконавець) про призначення експерта, субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні

встановив:

Представник заявника ОСОБА_2 ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою в якій просив скасувати постанову державного виконавця від 10.03.2015 про призначення експерта, субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

У обґрунтування вимог вказано, що на примусовому виконанні в державного виконавця знаходиться виконавчий лист Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.02.2013, відповідно до якого в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 08.07.2008 № 25, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Енергобанк» (далі ПАТ «Енергобанк») та ОСОБА_5, звернуто стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення по пр. Миру, 4/11 у м. Миколаєві, які належать на праві власності ОСОБА_2

10.03.2015 державним виконавцем винесено постанову про призначення ТОВ «Українська експертна група» в особі ОСОБА_6 експертом, субєктом оціночної діяльності субєктом господарювання у зведеному виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2/1416/3004/12, виданого Ленінським районним судом м.Миколаєва 22.02.2013.

Постанову заявник вважає неправомірною та такою, що порушує права ОСОБА_2, як боржника у виконавчому провадженні, так як вона не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» через те, що проведення оцінки майна покладено на юридичну особу, а надання звіту на фізичну особу субєкта оціночної діяльності.

У судове засідання заявник та її скаржник не зявилися, про час та місце розгляду скаргу повідомлені належним чином, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, отриманих заявником.

Неявка вказаних осіб в судове засідання, відповідно до розяснень пункту 4 постанови Верховного Суду України від 26.12.2013 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» не перешкоджає розгляду скарги, крім того відповідає вимогам міжнародного та національного права щодо права особи на судовий захист.

Державний виконавець та представник стягувача проти задоволення скарги заперечували, посилаючись на її безпідставність та зловживання заявником і її представником процесуальними правами.

Суд, заслухавши присутніх учасників процесу,ознайомившись із матеріалами скарги та доданим до неї доказами, вважає скаргу такою, щоне підлягає задоволенню з огляду наступне.

Із матеріалів скарги вбачається та встановлено судом, що на примусовому виконанні в Ленінському відділі державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист, виданий Ленінським районним судом м. Миколаєва 22.02.2013, відповідно до якого звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 08.07.2008 № 25, укладеним між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_5, на предмет іпотеки нежитлові приміщення по пр. Миру, 4/11 у м. Миколаєві, які належать на праві власності ОСОБА_2

10.03.2015 державним виконавцем винесено постанову про призначення ТОВ «Українська експертна група» в особі ОСОБА_6 експертом, субєктом оціночної діяльності субєктом господарювання у зведеному виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2/1416/3004/12, виданого судом 22.02.2013.

Пунктом 2 постанови державний виконавець зобовязав експерта, субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання ОСОБА_6 надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначення ринкової вартості описаного й арештованого майна, а саме: нежитлові приміщення, загальною площею 235,40 кв. м., що розташовані за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, 4/11.

Із змісту скарги видно, що заявник вважає покладення державним виконавцем обовязку з оцінки майна на юридичну особу ТОВ «Українська експертна група», а надання звіту про оцінку майна на фізичну особусубєкта оціночної діяльності ОСОБА_6 порушенням Закону України «Про виконавче провадження».

Між тим, з наведеними доводами суд не погоджується з огляду на наступне.

У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» розяснено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, повязані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Пунктом 2.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, передбачено, що для зясування та розяснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), для оцінки майна (майнових прав) - субєктів оціночної діяльності субєктів господарювання, а також у разі потреби перекладача. У постанові про призначення експерта або спеціаліста, субєкта оціночної діяльності - субєкта господарювання, перекладача зазначаються питання, на які ці особи повинні надати письмовий висновок (звіт), або з якої мови слід здійснити переклад, або вид та характеристика майна, яке необхідно ідентифікувати, оцінити тощо, строки здійснення відповідних дій.

За приписами частини першої статті 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» субєктами оціночної діяльності є субєкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач та які отримали сертифікат субєкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

За положеннями статті 15 наведеного Закону оцінювач зобовязаний мати кваліфікаційне свідоцтво, яке є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна.

Як вбачається із матеріалів справи субєкт оціночної діяльності ОСОБА_6 працює в ТОВ «Українська експертна група», має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача та посвідчення про проходження підвищення кваліфікації, а відтак постанова державного виконавця є правомірною.

Оскільки оспорювана постанова відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та не порушує права заявника, як боржника у виконавчому провадженні, скарга задоволенню не підлягає.

Так як ухвалою суду від 24.06.2015 на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» зупинено реалізацію арештованого майна, відповідно з вирішенням скарги вказані в ухвалі заходи забезпечення підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 210, 293, 387 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_3 від 10.03.2015 про призначення експерта, субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні відмовити.

Скасувати зупинення реалізації арештованого майна, а саме нежитлового приміщення, розташованого в м.Миколаєві по проспекту Миру, 4/11, встановлені ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 24.06.2015.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя І.В.Коваленко