Вирок № 45945035, 07.06.2010, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 1-64/10

1-64/10

В И Р О К

іменем України

07.06.2010 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді: Лисенка Владислава Вікторовича

При секретарі: Ярмольській І.В.

за участі прокурора: Юркової Ю.В.

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2

законного представника: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, с. Стоянка Києво-Святошинського району Київської області, українця, громадянина України, що має неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, не маючого постійного місця проживання, раніше судимого 25.12.2008 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч 1 ст. 289 КК України до 3 років обмеження, -

- у вчиненні злочинів, передбачених ч 2 ст. 187; ч 2 ст. 185; ч 2 ст. 187 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, що має неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, студента першого курсу КПЕМЛ, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (гуртожиток), раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч 2 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

10.05.2009 року, близько 03 години 30 хвилин ОСОБА_4, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння і діючи спільно за попередньою змовою разом із неповнолітнім ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, з метою відкритого викрадення чужого майна, перебуваючи на вулиці Мічуріна в с. Дмитрівка, Києво-Святошинського району, Київської області, вчинив напад на ОСОБА_6, та застосовуючи відносно ОСОБА_6 фізичне насильство небезпечне для життя та здоров'я в момент заподіяння, яке виразилося в тому, що ОСОБА_4 діючи спільно із ОСОБА_5, умисно стали наносити удари ногами та руками по різним частина тіла ОСОБА_6, таким чином заподіявши ОСОБА_6 тілесні ушкодження від яких останній втратив свідомість, після чого відкрито заволоділи індивідуальним майном потерпілого ОСОБА_6, а саме мобільним телефоном марки «Нокіа-6300» вартість якого відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 490 А від 11.06.2009 року, станом на 10.05.2009 року могла становити 784 грн.00 коп. в якому знаходилася сім-картка мобільною оператора «Діджус» вартістю 25 гривень та в якому знаходилася флеш-картка (картка пам'яті) на ємність 128 мегабайт вартістю 95 гривень, а також відкрито заволоділи грішми ОСОБА_6 в сумі 735 гривень, після чого з викраденим з місця вчинення злочину зникли, викрадене майно привласнили та розпорядилися ним на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 1639 гривень.

Крім цього, ОСОБА_4, продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно 16.05.2009 року, близько 19 години, маючи умисел на таємне викрадення чужою майна, перебуваючи в господарському приміщенні будинку № 4 по вул.. Дачній в с. Стоянка Києво-Святошинського району Київської області, який належить його брату ОСОБА_7, де скориставшись відсутністю господаря та сторонніх осіб, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, таємно викрав велосипед марки «ARDIS" моделі «TRIAL», який належить ОСОБА_8, після чого з місця вчинення злочину зник, в подальшому викраденим розпорядився за власним розсудом. Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 773 А від 06.08.2009 року залишкова вартість велосипеда марки «ARDIS" моделі «TRIAL» станом на 16.05.2009 року могла становити 1480 гривень, таким чином, ОСОБА_4, завдав потерпілому ОСОБА_8В матеріального збитку на суму 1480 гривень.

Крім цього, ОСОБА_9, продовжуючи свою злочинну діяльність, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, 12.09.2009 року, близько 00 години, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, з метою відкритого викрадення чужого майна, перебуваючи в будинку № 31 по вулиці Дачній в с. Стоянка, Києво-Святошинського району Київської області, вчинив напад на ОСОБА_10. та застосовуючи відносно ОСОБА_10 фізичне насильство яке небезпечне для життя чи здоров'я в момент заподіяння, яке виразилися в тому, ідо ОСОБА_9 умисно почав здавлювати шию потерпілого ОСОБА_10 та почав наносити ОСОБА_10 удари ногами та руками по різним частина тіла, таким чином заподіяв потерпілому ОСОБА_10 тілесні ушкодження від яких останній втратив свідомість, після чого ОСОБА_4 відкрито заволодів індивідуальним майном потерпілого ОСОБА_10. а саме мобільним телефоном марки «Нокіа-2760» вартістю 540 гривень в якому знаходилася сім-картка мобільного оператора «Лайф» вартістю 25 гривень та грішми в сумі 50 гривень, після чого з викраденим з місця злочину зник, викрадене привласнив та розпорядився ним на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_10 матеріального збитку на загальну суму 615 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч 2 ст. 187; ч 2 ст. 185 КК України, визнав повністю та суду пояснив, що 09 травня 2009 року близько 23 год. він перебував у с. Дмитрівка, Києво-Святошинського району. Коли він перебував у приміщенні бару, то до нього підійшов незнайомий чоловік, який представся ОСОБА_6. Чоловік запитав у нього чи не знає він, де можна розміняти 100 доларів США, на що він відповів, що знає та запропонував на таксі поїхати до м. Києва. Він погодився. В м. Києві в обмінному пункті ОСОБА_6 розміняв 100 доларів США, після чого вони на тому ж таксі повернулись до с. Дмитрівка, де в барі разом вживали горілку. Близько 03 год. 30 хв. 10.05.2009 року закінчилася дискотека. ОСОБА_11 закінченню дискотеки в нього виник намір викрасти мобільний телефон та гроші у ОСОБА_11, з яким він їздив до міста Києва міняти гроші. Він вирішив залучити до крадіжки ще якихось хлопців. В цей час біля будинку культури стояв ОСОБА_5 Він підійшов до ОСОБА_5 і сказав, що є чоловік, в якого маються гроші та мобільний телефон і запропонував ОСОБА_5 нанести чоловікові тілесні ушкодження та забрати телефон та гроші, при цьому він вказав на ОСОБА_11. ОСОБА_5 погодився і сказав, що залучить ще декількох хлопців. ОСОБА_5 сказав, щоб він відвів чоловіка вперед, а потім ОСОБА_5 та його товариші нападуть на чоловіка, нанесуть тілесні ушкодження, щоб викрасти у чоловіка майно. Віталій в цей час відійшов від нього і вже направився, як він сказав, до місця свого проживання. Далі ОСОБА_5 підійшов до якихось молодих хлопців. Діючи по домовленості з ОСОБА_5, він підбіг до ОСОБА_11, який вже йшов по дорозі в сторону цвинтаря, що в с. Дмитрівка. Віталію він сказав, що піде разом із ним. За ними йшли ОСОБА_5 разом зі своїми товаришами. ОСОБА_11 дорозі він поросив у ОСОБА_11 телефон зателефонувати, хоча наміру телефонувати у нього не було. ОСОБА_12 йому телефон не дав, а сам набрав чийсь номер і розмовляв по телефону. В цей момент він вихватив телефон із руки ОСОБА_12 і до них підбігли хлопці, які почали наносити тілесні ушкодження ОСОБА_12. Серед них був і ОСОБА_5 Він особисто наніс ОСОБА_12 два удари кулаком руки по голові. ОСОБА_11 лежав на землі, ОСОБА_5 перевірив його кишені. Чи щось знайшов, не знає. Після цього вони всі разом пішли в бік будинку культури.

16.05.2009 року близько 14 год. 30 хв. його товариш ОСОБА_13 залишив йому свій велосипед для того, щоб він його поставив у господарському приміщені, яке знаходиться по вул. Дачній в с. Стоянка Києво-Святошинського району, де на той час ОСОБА_4М мешкав. Цього ж вечора близько 19 години він повернувся до господарського приміщення свого брага, де на той час стояв велосипед ОСОБА_13 Він вирішив покататися на даному велосипеді та поїхав на ньому до смт. Ірпінь. 17.05.2009 року він на вказаному велосипеді поїхав в м. Київ, де поблизу автостанції „Дачна» був затриманий працівниками міліції.

12.09.2009 року близько 23 гол. Він разом з ОСОБА_14 прийшли до ОСОБА_15 для того, щоб вжити разом з ним горілки. Коли закінчилась горілка, вони з ОСОБА_15 пішли до магазину, щоб придбати пляшку горілки. Коли повернулись додому до ОСОБА_15, вдома нікого не було. Під час розпиття горілки у нього з ОСОБА_15 Під час даного конфлікту він наніс ОСОБА_15 один удар кулаком руки в область грудної клітки, від чого ОСОБА_15 впав па підлогу, далі він поклав ОСОБА_15 на диван. Більше ніяких ударів він йому не наносив. Коли ОСОБА_15 заснув, він почав шукати по будинку, що можна було забрати. В кімнаті, в якій відпочивав ОСОБА_15 він знайшов мобільний телефон марки «Нокіа-2760», який він забрав собі. Крім цього, він знайшов гроші в сумі 50 гривень, які також забрав.

У вчиненому розкаявся та просив суворо його не карати. Та не позбавляти волі.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч 2 ст. 187 КК України, визнав повністю та суду пояснив, що 09.05.2009 року біля 22 год. 30 хв. він перебував у центрі с. Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області на дискотеці. Під час дискотеки випив близько 50 грамів пива. Близько 02 год., точного часу не пам'ятає, до нього підійшов ОСОБА_4, який сказав, що у одного із чоловіків маються гроші, мобільний телефон і запропонував йому пограбувати того чоловіка, на що він погодився. ОСОБА_4 сказав, що відведе того хлопця, а він має напасти ззаду на того чоловіка і нанести йому тілесні ушкодження. Після цього ОСОБА_4 відійшов від нього, а до нього підійшов ОСОБА_16, який запитав про його розмову з ОСОБА_4, на що він ОСОБА_16 розповів про його наміри і запропонував ОСОБА_16 піти разом із ними, на що ОСОБА_16 о. погодився. Через деякий час він побачив ОСОБА_17, разом із ОСОБА_18 Він з ОСОБА_16 підійшли до них та запропонували їм нанести тілесні ушкодження одному із чоловіків і забрати його речі, на що ОСОБА_18 та ОСОБА_17 погодились. Після закінчення дискотеки, близько 03 год. до нього знову підійшов ОСОБА_4 і сказав, що він зараз відведе хлопця в сторону і що необхідно діяти. ОСОБА_4 разом із незнайомим йому чоловіком пішли по вул. Мічуріна в сторону цвинтаря, а він разом із ОСОБА_18, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 йшли за ОСОБА_4 та незнайомим йому чоловіком. В той час, коли ОСОБА_19 з незнайомцем зайшли за перехрестя, що по вул. Мічуріна, то незнайомець розмовляв по мобільному телефону і в цей час він побачив, як мобільний телефон вже був в руках ОСОБА_4 і в цей момент до них підбіг ОСОБА_17 разом з ОСОБА_18 Він бачив, як ОСОБА_17 наніс удар потерпілому, від якого останній впав на землю. Потім вони всі разом почали бити його руками та ногами по різним частинам тіла. Потім вони зняли з потерпілого куртку та почали шукати гроші, але знайшли лише 11 грн. ОСОБА_4 забрав собі мобільний телефон. Потім вони розійшлись. У вчиненому розкаявся. Просив суворо не карати та не позбавляти волі.

Крім повного визнання вини підсудним, вина підсудного ОСОБА_4 у чиненні злочинів, передбачених ч 2 ст. 187; ч 2 ст. 185 КК України та вина підсудного ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч 2 ст. 187 КК України, повністю підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_15, який суду пояснив, що 12.09.2009 року біля 23 години разом з ОСОБА_4, ОСОБА_14 та ОСОБА_20 разом вживали спиртні напої по місцю його проживання. Під час розпиття спиртних напоїв у них з ОСОБА_4 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_4 наніс йому удар в обличчя та почав вимагати у нього гроші. Він відповів, що грошей у немає. ОСОБА_4 штовхнув його, він впав на підлогу та втратив свідомість. Коли отямився, виявив, що з будинку зник його мобільний телефон марки „Нокіа-2760. Претензій до підсудного ОСОБА_4 я не має та просить його суворо не карати;

- показами свідка ОСОБА_20, яка суду пояснила, що 12.09.2009 року біля 23 години разом із ОСОБА_15, ОСОБА_4 та ОСОБА_14 знаходились по місцю свого проживання, де разом вживали спиртні напої. Біля 23 години 30 хвилин вона з ОСОБА_14 вийшли покурити на вулицю. Після цього пішла до своєї кімнати спати та що відбувалось в будинку, не знає;

- показами свідка ОСОБА_14, який суду пояснив, що 12.09.2009 року біля 23 години разом із ОСОБА_15, ОСОБА_4 та ОСОБА_20 знаходились по місцю проживання ОСОБА_15, де разом вживали спиртні напої. Біля 23 години 30 хвилин він з ОСОБА_20 вийшли покурити на вулицю. Після цього він пішов додому;

- показами свідка ОСОБА_7, який суду пояснив, що ОСОБА_4 його рідний брат. 16.05.2009 року біля 21 години до нього додому прийшла ОСОБА_8 та запитала, де ОСОБА_4 Він відповів, що не знає і вона пішла. Наступного дня від працівників міліції дізнався, що його брат скоїв крадіжку велосипеда;

- показами свідка ОСОБА_21, який суду пояснив, що 09.05.2009 року біля 22 години він перебував в будинку культури в с. Дмитрівка Києво-Святошинського району, Київської області на дискотеці. Біля 24 години він підійшов до ОСОБА_16 та побачив, як по дорозі йшли 2 незнайомих чоловіка, а за ними йшли ОСОБА_5, ОСОБА_18 та ОСОБА_17 На його запитання ОСОБА_16 повідомив, що хлопці пішли когось бити та запропонував піти за ними, на що він погодився. ОСОБА_11 дорозі побачив чоловіка, що лежав на землі. Біля нього стояли ОСОБА_5, ОСОБА_18, ОСОБА_17 Він зрозумів, що відбувалась бійка. Вони з ОСОБА_16 їх розборонили та він пішов додому;

- показами свідка ОСОБА_18, який суду пояснив, що 09.05.2009 року біля 22 години він прийшов на дискотеку в будинок культури в с. Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області. Біля 03 години 10.05.2009 року до нього підійшов ОСОБА_5 і сказав, що йому потрібна допомога. Він пішов за ОСОБА_5 по вул. Мічуріна в бік кладовища. Попереду них йшли двоє невідомих чоловіків. Коли ці чоловіки зайшли за перехрестя вони побігли до них. Коли підбігли, бачив, що хтось із хлопців наносить удари потерпілому по різним частинам тіла. Хто саме наносив удари поетрпілому, сказати не може. Він особисто потерпілого не бив. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_4 почали перевіряти кишені потерпілого. Чи вони щось знайшли, сказати не може. Після бійки вони з ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_4 пішли до спортивного майданчика, що в с. Дмитрівка. В руках ОСОБА_4 в цей час був мобільний телефон;

- показами на досудовому слідстві потерпілого ОСОБА_6, який не зявився в судове засідання з поважних причин і його покази були оголошені в судовому засіданні, що 09 травня 2009 року, близько 21 год., точного часу він не пам'ятає, знаходився в центрі с. Дмитрівка з метою придбання собі пива. Перебуваючи біля магазину, він познайомився з незнайомим йому чоловіком, який назвався ОСОБА_4. Олександр про себе нічого не розповідав, лише запропонував йому посидіти з ним та вжити спиртних напоїв у приміщенні бару, що в будинку культури, на що він погодився. В цей час біля будинку культури відбувалась дискотека, присвячена святу «Дню перемоги». Вони в барі з ОСОБА_4 сиділи за столиком вдвох і пили пиво. Він випив один бокал пива, так само і випив ОСОБА_4. Після цього вони вийшли на двір, щоб покурити і на дворі, коли він з кишені витягував цигарки, то в нього на землю випали його 100 доларів США. Олександр йому запропонував ще вжити пива, але він відповів, що немає грошей гривнями, лише долари США, на що ОСОБА_4 запропонував йому розміняти долари на гривні, на що він погодився. Біля будинку культури в цей час знаходився автомобіль таксі, яка марка автомобіля він не пам'ятає. Олександр попросив таксиста, що останній відвіз їх на одну із автомобільних заправок з метою розміняти в розмінному пункті гроші. Вони сіли до таксі та поїхали на одну із автомобільних заправочних станцій, яка здається розташована на автодорозі Київ-Житомир. Назви заправки він не пам'ятає. На заправці був пункт обміну валют, в якому він розміняв 100 дол. США на 750 гривень. Далі вони з ОСОБА_4 сіли до того ж самого таксі і приїхали назад в с. Дмитрівка до будинку культури. Через деякий час він разом з ОСОБА_4 знову пішли в бар, що в приміщенні будинку культури і сиділи вдвох за столиком і випили разом по пляшці ємністю 0,5 літри слабоалкогольного напою «Шейк». Далі вони вийшли на подвір'я і він сказав ОСОБА_4, що піде додому і пішов в сторону розміщення свого металевого вагончику і йшов по одній із вулиць с. Дмитрівка, назви якої він не знає. В цей час коли він йшов по вулиці, то до нього підбіг ОСОБА_4 і сказав, що він проживає неподалік і що їм з ним по дорозі, де направлялися з ОСОБА_4 в сторону цвинтаря що в с. Дмитрівка. Він з ОСОБА_4 разом пройшли далі по вулиці, близько 5-10 метрів і в цей момент він відчув удар ззаду по голові. Від даного удару він впав на землю і в цей момент він побачив що біля нього зібрався гурт молодих хлопців, скільки точно хлопців було він сказати не може, які почали наносити йому удари ногами по різним частинам тіла. Скільки йому було нанесено ударів він не пам'ятає, пам'ятає, що удари наносилися по різним частинам тіла і по голові, також. Далі він нічого не пам'ятає, оскільки втратив свідомість. Коли він прийшов до тями то побачив, що біля нього нікого не було, курточка в яку він був одягнений лежала збоку біля нього в курточці були вивернуті кишені. Далі він перевірив, що в кишені його джинсових штанів в які він був одягнений відсутній мобільний телефон марки «Нокіа-6300» сірого кольору, який він у 2007 році придбав за 1200 гривень, були відсутні всі гроші, які в нього залишилися після придбання напою, та цигарок в барі, а саме 735 гривень. Він зрозумів, що ці хлопці, які наносили йому тілесні ушкодження забрали в нього вищевказаний телефон та гроші, уточняє те, що в телефоні знаходилася сім-картка оператора «Діджус», номер не пам'ятає, та карта пам'яті ємністю 117 мегабайт. Вартість карти пам'яті він сказати не може, оскільки вона продавалася в комплекті з мобільним телефоном. В цей час коли йому наносили тілесні ушкодження то це було вже 10 травня 2009 року, але котра була година він не знає. Після цього він піднявся і пішов до свого вагончика. В медичні заклади він з приводу свого побиття не звертався, лише в ранковий час 10 травня 2009 року він звернувся із заявою про його побиття та пограбування до ОСОБА_22 Згідно заяви, яку ОСОБА_6 подав до суду, претензій до підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не має;

- показами на досудовому слідстві потерпілої ОСОБА_8, яка не зявилась в судове засідання з поважних причин і її покази були оголошені в судовому засіданні, що вона влітку 2007 року в м. Ірпінь придбала велосипед марки „ARDIS за 2000 грн. На вказаному велосипеді їздив її син ОСОБА_13 16.05.2009 року біля 21 год. 30 хв. ОСОБА_13 прийшов додому та повідомив, що він дав велосипед наглядно знайомому чоловіку на імя ОСОБА_4, який не повернув велосипед. Наступного дня 17.05.2009 року біля 08 години ОСОБА_13 показав господарське приміщення, де мав зберігатися вказаний велосипед. Вона самостійно разом з сином оглянула господарське приміщення, в пошуках вищевказаного велосипеда. Під час пошуків велосипед, вони зустріли ДІМ ОСОБА_23, якому написали письмову заяву про крадіжку велосипеда. Згідно заяви, яку ОСОБА_8 подала до суду, вона претензій до підсудного ОСОБА_4 не має;

- показами на досудовому слідстві свідка ОСОБА_13, який не зявився в судове засідання з поважних причин і його покази були оголошені в судовому засіданні, що16.05.2009 року біля 13 години він дав велосипед марки „Ардіс, який належить його матері ОСОБА_8, наглядно знайомому товаришу ОСОБА_4, щоб він поставив його у своєму подвірї, де він проживає, так як йому потрібно було поїхати до м. Ірпінь. Перед тим, як їхати ОСОБА_4 повідомив, що велосипед поставить у свого рідного брата, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6. Приїхавши з м. Ірпінь, відразу пішов до брата ОСОБА_4, щоб затрати свій велосипед, але його не знайшов. Тоді він розповів ОСОБА_8, що в нього викрали велосипед і вона написала заяву до міліції.

Крім того, вину підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, повністю підтверджують докази, які є в матеріалах справи і які були досліджені в судовому засіданні, а саме:

В томі № 1:

- заява потерпілого ОСОБА_6, в якій він просить прийняти міри до невідомих осіб, які в нічний час 09.05.2009 року в с. Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області із застосуванням фізичного насильства, викрали його мобільний телефон (а.с. 3);

- гарантійний талон до мобільного телефону марки „Нокіа 6300 (а.с. 23);

- заява потерпілого ОСОБА_6 про відмову від цивільного позову (а.с. 24);

- висновок експерта № 490А від 11.06.2009 року, згідно якого залишкова вартість наданого на дослідження мобільного телефону марки „Нокіа 6300 без урахування вартості оригінальних комплектуючих, станом на 09.05.2009 року, при умові працездатності могла становити 784 грн. (а.с. 30-35);

- довідка, згідно якої вартість СІМ-картки мобільного оператора „Діджус становить 25 грн.; флеш-картки до мобільного телефону 95 грн. (а.с. 38);

- протокол очної ставки, проведеної між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с. 67-72);

- протокол очної ставки, проведеної між ОСОБА_5 та ОСОБА_18 (а.с. 73-75);

- протокол очної ставки, проведеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_18 (а.с. 76-78);

- протокол очної ставки, проведеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_17 (а.с. 79-81);

- протокол очної ставки, проведеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 82-83);

- протокол очної ставки, проведеної між ОСОБА_16 та ОСОБА_18 (а.с. 84-87);

- протокол очної ставки, проведеної між ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (а.с. 88-91);

- заява потерпілої ОСОБА_8, в якій вона просить прийняти міри до невідомої особи, яка 16.05.2009 року здійснила крадіжку велосипеда (а.с. 164);

- протокол огляду місця події, обєктом якого являється сарай, розташований по вул. Дачній, 4 в с. Стоянка Києво-Святошинського району Київської області (а.с. 168-169);

- протокол огляду місця події, обєктом якого являється велосипед (а.с. 172-174);

- протокол про зявлення із зізнанням ОСОБА_4 (а.с. 180);

- висновок експерта № 500А від 16.06.2009 року, згідно якого залишкова вартість наданого на дослідження велосипеда марки ARDIS, станом на 16.05.2009 року могла становити 1387,50 грн. (а.с. 187-191);

- висновок експерта № 773А від 06.08.2009 року, згідно якої залишкова вартість велосипеда марки ARDIS станом на 16.05.2009 року могла становити 1480 грн. при умові, що його товарний стан відповідав визначеному строку експлуатації (а.с. 197-199);

- заява потерпілої ОСОБА_8 про відмову від заявлення цивільного позову (а.с. 204);

- протокол огляду місця події, обєктом якого являється велосипед марки ARDIS (а.с. 208);

в томі № 2:

- протокол усної заяви потерпілого ОСОБА_15 про крадіжку його мобільного телефону та грошей в сумі 50 грн. (а.с. 31);

- протокол огляду місця події, обєктом якого являється будинок за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Стоянка, вул. Дачна, 31 (а.с. 32-34);

- протоколом огляду місця події, обєктом якого являється мобільний телефон марки „Нокіа 2160 (а.с. 39);

- довідка, згідно якої вартість мобільного телефону „Нокіа-2760 становить 540 грн. та СІМ-картки оператора мобільного звязку „Лайф становить 25 грн. (а.с. 48);

- протокол очної ставки, проведеної між ОСОБА_15 та ОСОБА_4 (а.с. 64-65).

Суд визнає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5, потерпілий ОСОБА_15, свідки ОСОБА_4, ОСОБА_20 та ОСОБА_14 давали правдиві покази суду, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими в ході судового слідства.

Суд визнає, що потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_13 давали правдиві покази в ході досудового слідства, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими в ході судового слідства.

Тому, оцінивши зібрані по справі та досліджені в ході судового слідства докази, суд приходить до переконання, що вина підсудного ОСОБА_4 повністю доведена. ОСОБА_11 епізоду заволодіння речами потерпілого ОСОБА_24 суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб; по епізоду заволодіння майном потерпілої ОСОБА_8 суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_4 за ч 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно. ОСОБА_11 епізоду заволодіння майном потерпілого ОСОБА_15 суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_4 за ч 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.

Оцінивши зібрані по справі та досліджені в ході судового слідства докази, суд приходить до переконання, що вина підсудного ОСОБА_5 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ч 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Обставинами, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_4, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає зявлення із зізнанням, щире каяття у вчиненому.

Обставинами, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_5, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому, вчинення злочину неповнолітнім.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_4. відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_5, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд, крім обставин. що помякшують його покарання та обставини, що обтяжує його покарання, враховує ступінь тяжкості, обставини вчиненні злочину та особу підсудного ОСОБА_4, який вчинив злочин середньої тяжкості, передбачений ч 2 ст. 185 КК України та тяжкі злочини, передбачений ч 2 ст. 187 КК України, раніше судимий за злочин проти власності та вчинив нові умисні злочини проти власності в період іспитового строку, негативно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, тому з урахуванням обставин справи та даних про особу підсудного ОСОБА_4, суд приходить до переконання про необхідність призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій ч 2 ст. 185 та ч 2 ст. 187 КК України і не знаходить підстав для призначення іншого виду покарання, передбаченого санкцією ч 2 ст. 185 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_4 раніше судимий вироком Києво-Святошинського районного суду від 25.12.2008 року за ч 1 ст. 289 КК України до 3 років обмеження волі з випробуванням 1 рік 6 місяців, постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.06.2009 року йому скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено його для відбування покарання у вигляді 3 років обмеження волі, тобто в період відбуття покарання ОСОБА_4 вчинив нові злочини, суд частково, у вигляді 6 місяців приєднує до призначеного покарання невідбуте покарання за вказаним вироком. При розрахунку невідбутого покарання суд керується вимогами ст. 72 КК України, згідно якої одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_5, суд, крім обставин, що помякшують його покарання, враховує ступінь тяжкості, обставини вчиненого злочину та особу підсудного, який вчинив тяжкий злочин, передбачений ч 2 ст. 187 КК України, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем навчання, тому з урахуванням обставин справи та даних про особу підсудного, суд приходить до переконання про необхідність призначити йому покарання за ст. 187 КК України у вигляді позбавлення волі .

Враховуючи наявність декількох помякшуючих обставин по справі, відсутність обтяжуючих обставин, особу підсудного, його неповнолітній вік, відношення до вчиненого, суд вважає за можливе застосувати до підсудного ОСОБА_5 ст. 69 КК України та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч 2 ст. 187 КК України.

Враховуючи особу підсудного ОСОБА_5, його вік, той факт, що ОСОБА_5 не був ініціатором злочину, суд вважає, що його виправлення можливе без реального відбування покарання, тому суд відповідно до ст.ст. 75; 104 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням, покладаючи на нього частину обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив злочин, будучи неповнолітнім, звільняється судом від відбування покарання з випробуванням, суд відповідно до ст. 77 КК України не застосовує до нього додаткової міри покарання у вигляді конфіскації майна, що передбачено санкцією ч 2 ст. 187 КК України.

Цивільні позови по справі не заявлено.

Судові витрати, відповідно до ст. 93 КПК України, суд стягує з підсудних.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд, -

З А СУ Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч 2 ст. 185 та ч 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання: за ч 2 ст. 185 КК України у вигляді 2-х (двох) років позбавлення волі та за ч 2 ст. 187 КК України у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково, у вигляді 6-ти (шести) місяців, приєднати невідбуте покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду від 25.12.2008 року і остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у вигляді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання, тобто з 16 вересня 2009 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, - залишити взяття пі варту та тримання в СІЗО Управління ДДУ з ПВП в .м Києві.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст.ст. 75; 104 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з моменту проголошення вироку.

Зобов'язати засудженого ОСОБА_5 в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з′являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з кожного на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ( одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, Банк УДК в Київській області, ЗКПО 25574713; р/р 35222002000460; МФО 821018, призначення платежу: за товарознавче дослідження, в тому числі ПДВ) по 202 (двісті дві) гривні 83 (вісімдесят три) копійки судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ( одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, Банк УДК в Київській області, ЗКПО 25574713; р/р 35222002000460; МФО 821018, призначення платежу: за товарознавче дослідження, в тому числі ПДВ) 405 (чотириста пять) гривень 65 (шістдесят пять) копійок судових витрат.

Речові докази:

мобільний телефон марки „Нокіа-6300 та карту памяті до мобільного телефону, обємом 128Мб, передані на зберігання поетрпілому ОСОБА_6, - залишити потерпілому ОСОБА_6 (прож.: ІНФОРМАЦІЯ_7. 59); велосипед марки ARDIS, моделі TRIAL,переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_8, - залишити потерпілій ОСОБА_8 (прож.: Київська обл.. Києво-Святошинський район, с. Стоянка, вул. Ірпінська, 5); мобільний телефон марки „Нокіа-2760, переданий під розписку поетрпілому ОСОБА_15, - залишити потерпілому ОСОБА_15 (прож.: Київська обл.. Києво-Святошинський район. с. Стоянка, вул. Дачна, 31).

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення прокурором, потерпілими, законним представником неповнолітнього засудженого, а засудженими в той же термін з моменту вручення їм копії вироку.

СУДДЯ: