Ухвала суду № 45941955, 01.07.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14625/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1375/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Польська М.В.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.

суддів Максюти І.О., Фединяка В.Д.

секретаря Капущак С.В.

з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

представника третьої особи - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа - ТОВ «Івано-Франківськміськбуд» про звернення стягнення за договором позики на предмет іпотеки, - за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 25 травня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою судді Івано-Франківського міського суду від 25.05.015 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за па позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа ТОВ «Івано-Франківськміськбуд» про звернення стягнення за договором позики на предмет іпотеки, відмовлено.

Не погодившись з зазначеною ухвалою, вважаючи, що при її постановленні суддею порушені норми процесуального права, представник ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

Вказує, що в Івано-Франківському міському суді слухається справа за позовом ТОВ «Івано-Франківськміськбуд» до ОСОБА_5 про визнання недійсним правочину та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 та в процесі розгляду цієї справи в якості забезпечення позову накладено арешт на вказану квартиру. А тому ОСОБА_2 мала підстави вважати, що це може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за її позовом, предметом якого є ця ж спірна квартира. Крім того, позов ТОВ «Івано-Франківськміськбуд» задоволено.

Зазначає, що ОСОБА_5 належить на праві власності 1/6, 1/30 та 1/15 однокімнатної квартири, що знаходиться по вул. Чайковського 1/1 в м. Івано-Франківську.

Проте, суд не заперечуючи ризику утруднення можливості виконання рішення суду, помилково ставить у зв'язок з вжиттям заходу забезпечення специфічний характер вимог позивача, які випливають з правовідносин між боржником та кредитором. При цьому поза увагою суду залишилось те, що основне зобов'язання та правовідносини з ним пов'язані виникли з договору позики. А цивільно-процесуальне законодавство передбачає вжиття заходу забезпечення позову саме як невідкладну дію навіть до звернення з позовною заявою до суду.

За наведених доводів просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову про задоволення заяви про забезпечення позову.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому позов забезпечується забороною вчиняти певні дії тощо. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом цих норм заходи забезпечення позову застосовуються судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду, у випадку задоволення позову.

Встановлено, що спір між сторонами виник в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору позики. ОСОБА_2 обрала способом судового захисту вимогу про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. В позовній заяві остання ставила вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки а саме - квартиру в АДРЕСА_1, в рахунок виконання основного зобов'язання щодо плати заборгованості у розмір 210 529,10 грн. за договором позики від 03.01.2014 року, укладеним між сторонами.

В заяві про забезпечення позову представник ОСОБА_2 просила накласти арешт на 1/6, 1/30 та 1/15 однокімнатної квартири в АДРЕСА_2, що належить відповідачу.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що вказана квартира не є предметом заявленого позову, а тому на неї не може бути накладений арешт в якості забезпечення позовних вимог.

З урахуванням необґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття заявлених заходів та відсутності зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом спору, та тим що вибір виду забезпечення позову не відповідає характеру позовної вимоги, колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову в задоволені заяви представника ОСОБА_2

Розглянувши матеріали, що поступили суду апеляційної інстанції, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що суддею суду першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307;312;313-315;317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 25 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: Я.Д. Горблянський

І.О. Максюта

В.Д. Фединяк