Рішення № 45941557, 23.06.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6083/14-ц

Провадження № 2/344/279/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бородовського С.О.

за участі секретаря Гупан Х.М.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар 5б» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди та зобов`язання повернути майно та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСББ ,,Бульвар 5Б про визнання інформації недостовірною, зобовязання спростувати поширену недостовірну інформацію, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Івано-Франківського міського суду звернулось об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар 5б» з позовом до ОСОБА_4 про стягнення 56491,30 матеріальної шкоди, завданої недостачею коштів, зобов`язання передати матеріальні цінності (метал на суму 1802 гривень, крісло на суму 170 гривень), гарантійну документацію на двигуни, фурнітуру до воріт. В позові вказано, що відповідачка працювала на посаді голови правління обєднання з 23 серпня 2011 р. до 19/11/2013 р. На підставі ревізії членів правління встановлено недостачу матеріалів, встановлено виплату грошових коштів зварювальнику на 6230 гривень, відсутність документів на фурнітуру і мотори, недостовірні дані за первинними документами, частину розрахунків здійснено в готівковій формі. Тому позивач просив задовольнити суд з підстав, що вказані і позові.

Відповідачка ОСОБА_4 подала до суду зустрічний позов до ОСББ ,,Бульвар 5Б про визнання інформації, поширеної ОСББ ,,Бульвар 5Б у 2013-2014 роках стосовно неправомірних та незаконних дій колишнього голови правління обєднання ОСОБА_2 недостовірною, зобовязання ОСББ ,,Бульвар 5Б спростувати поширену недостовірну інформацію про ОСОБА_2, шляхом усного вибачення членів правління ОСББ ,,Бульвар 5Б на чергових загальних зборах обєднання та письмового оголошення про це на дошці інформації будинків №5Б та №7А по вул. Бульвар Північний ім. Пушкіна в м. Івано-Франківську, стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2, завданих матеріальних збитків в розмірі 1308 грн. 80 коп. та стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн. у справі за позовом Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар 5Б» до ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та зобовязання повернути майно. В позові вказано, що на зборах об`єднання було поширено про неї недостовірну інформацію, у зв`язку з цим вона хворіла, також їй не виплачено грошові кошти, а тому просила суд відшкодувати їй матеріальну і моральну шкоду, з підстав, що вказані в позові.

Судом встановлено наступні обставини.

Протоколом установчих зборів від 23/08/2011 р. відповідачку обрано головою правління позивача.

Обставини виконання обов`язків відповідачкою на посаді голови правління об`єднання визнана в позові. Тому відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Відповідно до розділу 4 статуту позивача голова правління укладає в межах компетенції договори, розпоряджається грошовими коштами, відповідно до затвердженого кошторису.

Відповідно до п. 4.11 статуту ревізійна комісія обирається з числа членів об`єднання.

Актами ревізії №1,2 від 28/05/2013 р. та від встановлено відсутність обліку, який на думку позивача необхідно було проводити в об`єднанні, на основі припущення встановлено відсутність металу, встановлення огорожі не з повним врахуванням рішення загальних зборів щодо її місця, не наданням договорів щодо купівлі, встановлення, гарантійного обслуговування моторів і фурнітури, відсутність грошових коштів в касі, переплату заробітної плати.

Відповідно до інформаційного листа позивача, врученого відповідачці 20/11/2013 р. вимагалось надати пояснення про недостачу в сумі 28107,82 гривень, 02/12/2013 р. відповідачці вручено повідомлення про вимогу на суму 44971,37 гривень.

В свою чергу позов заявлено на суму 44941,37, а в наступному збільшено до 56491,30 гривень, що обґрунтовано індексацією споживчих цін.

Відповідно до договору між відповідачкою та зварювальником погоджено виконання робіт щодо встановлення огорожі за вартість одного погонного метра.

Відповідачка подала письмове заперечення позову, відповідно до якого ревізійна комісія керувалась в роботі Положення про ревізійну комісію ОСББ, існування якого відповідачка заперечила, ревізійні перевірки здійснювались щодо одного і того ж періоду, документи були відібрані у відповідачки без складення будь-якого документу, тому твердження позивача про те, що певні документи відсутні не може бути перевірене судом, оскільки він не надав відповідачці будь-якого документу про те, які документи від неї було отримано. Відповідачка вказала, що вона не отримувала для зберігання будь-які товари, а тому не може нести відповідальність за їх збереження. У відповідачки відсутні будь-які документи з приводу діяльності позивача, оскільки усі документи були вилучені у неї раніше. Спірні грошові кошти відповідачка вносила на погашення боргу позивача перед ПП «Жео житлосервіс», а не присвоювала собі.

Позивачем не надано суду жодного доказу виплати заробітної плати відповідачці, в тому числі щодо її переплати.

Суду не надано жодного доказу витрачання грошових коштів відповідачкою.

Крім цього відповідно ст. 191 КК України передбачено кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Однак вказані обставини не можуть бути встановлені в порядку цивільного судочинства, про що позивач вказує в позові.

Суду не надано доказу того, що відповідачка була матеріально-відповідальною особою, отримувала для зберігання будь-які товарні, матеріальні цінності або грошові кошти чи завідувала касою об`єднання. Суду не надано доказу того, що з відповідачкою було укладено договір про повну матеріальну відповідальність або ж, що на неї статутом або іншим документом було покладено обов`язок ведення бухґалтерського чи іншого виду обліку.

Позивачем не доведено перед судом ту обставину, що недоліки у веденні обліку в об`єднанні є підставою для майнової відповідальності відповідача.

Відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до 135-1 КЗпП України вказано, що письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Позивачем перед судом не доведено причинно-наслідкового зв`язку між грошовими коштами, про які вказано, що вони є шкодою та діями відповідачки.

В п. 4 ст. 60 ЦПК України вказано, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином будь-яких правових підстав для стягнення з відповідачки будь-яких грошових коштів перед судом не доведено.

В свою чергу відповідачка не надала суду доказу того, що вона відпрацювала період часу, за який їй не було виплачено заробітну плату. Відповідні пояснення відповідачки не підтверджені жодними доказами. На думку суду зазначені пояснення відповідачки підлягають критичній оцінці, оскільки пояснення про невиплачену заробітну плату не підтверджено, ні відомостями з обліку робочого часу, наказами в об`єднанні чи трудовою книжкою.

Будь-яких доказів розповсюдження недостовірної інформації, або такої що ображає честь, гідність і ділову репутації відповідачки суду не надано. Відповідачка не довела перед судом поширення інформації, яка б могла образити її або могла бути визначена, як інформація про приватне життя відповідачки чи про її інші особисті характеристики. Крім цього відповідачка не довела поширення спірної інформації саме позивачем. Оскільки доказів завдання відповідачці моральної шкоди нею суду не надано, тому правових підстав для компенсації відповідної шкоди передсудом не доведено.

В ст. 32 Конституції України передбачено гарантію невтручання в особисте і сімейне життя.

Отже в ст. 32 Конституції України не передбачено гарантії спростування відомостей і відшкодування шкоди щодо діяльності посадової особи ОСББ.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

При цьому відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Отже учасники об`єднання мають право виступати із критикою дій відповідачки. Оскільки вона працювала головою об`єднання.

Крім цього в зустрічному позові відповідачка просила суд зобов`язати вибачитись невизначену кількість осіб, а не осіб, які безпосередньо порушили її право.

Відповідачкою в зустрічному позові не враховано, що вибачення особи не є формою спростування інформації, може бути здійснено виключно самостійно і вільно особою, яка бажає просити пробачення в іншою особи, перед якою вона визнає свою провину. Отже особа не може бути зобов`язана вибачитись. Так само не може бути зобов`язано вибачитись невизначене коло осіб, оскільки однією із загальних засад правосуддя, вказаних в Конституції України є обов`язковість судового рішення, що передбачає відповідність судового рішення вимозі щодо можливості його примусового виконання. Однак особа не може бути примушена вибачитись, а тим більше не може бути примушено вибачитись невизначене коло осіб.

Відповідачка просила суд зобов`язати позивача спростувати відомості про її професійну діяльність публічно. Однак перед судом не доведено, що позивач поширював інформацію щодо відповідача публічно, а тому і не зобов`язаний спростовувати, а тим більше робити це публічно.

Відповідно до п. 3 ст. 58 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі Preda and Dardari v. Italy (1999) ЄСПЛ вказав, що сторони не вправі використовувати принципи, на яких ґрунтується Конвенція, щоб здійснювати будь-яку діяльність, спрямовану на скасування прав і свобод, визнаних цією Конвенцією.

Відповідно до п. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

В п. 2 ст. 13 ЦК України зазначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (п. 3 ст. 13 ЦК України).

В п. 6 ст. 13 ЦК України у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до п. 3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд,-

УХВАЛИВ:

в позові об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар 5б» до ОСОБА_4 про стягнення 56491,30 матеріальної шкоди, завданої недостачею коштів, зобов`язання передати матеріальні цінності (метал на суму 1802 гривень, крісло на суму 170 гривень), гарантійну документацію на двигуни, фурнітуру до воріт, відмовити;

в зустрічному позові ОСОБА_4 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар 5б» про визнання інформації, поширеної у 2013-2014 роках про неправомірні та незаконні дії недостовірною, зобов`язання ОСББ ,,Бульвар 5Б спростувати поширену інформацію про ОСОБА_2, шляхом усного вибачення членів правління ОСББ ,,Бульвар 5Б на чергових загальних зборах та письмового оголошення про це на дошці інформації будинків №5б та 7А по вул. Бульвар північний ім. Пушкіна в м. Івано-Франківськ, стягненні матеріальних збитків в сумі 1308.80 гривень, 10000 гривень моральної шкоди, відмовити;

в компенсації судових витрат сторонам відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з моменту його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя С.О. Бородовський