Ухвала суду № 45941304, 30.06.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/2164/13-к Головуючий у 1-й інст. Вельмик А. Є.

Категорія ч.3 ст.185 КК України Доповідач Мельничук Н. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді . . . . . . . . . . .Мельничук Н.М.

суддів . . . . . . . . . . . . . . . .Заліщука М.С., Зав?язуна С.М.

за участю

прокурора . . . . . . . . . . . .. Селюченко І.І.

засудженого . . . . . . . . . . . ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 квітня 2015 року.

Цим вироком

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Іванопіль Чуднівського району Житомирської області, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого Чуднівським районним судом:

- 29.02.1996 року за ч.2 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) на 2 роки позбавлення волі; - 16.10.1997 року за ч.2 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) на 2 роки 1 місяць позбавлення волі;

- 16.02.2001 року за ч.2 ст. ст.81, 42 КК України (в редакції 1960 року), на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 24.01.2001 року за ч.3 ст.81, ч.2 ст.81, ч.1 ст.89, ч.2 ст.140, ст.42 КК України (в редакції 1960 року), до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;

- 18.02.2009 року за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі; постановою Бердичівського міськрайонного суду від 26.05.2011 року невідбуту частину покарання замінено на 240 годин громадських робіт, знятий з обліку ВКВІ 19.10.2011 року по їх відбуттю,

- 17.05.2013 року Чуднівським районним судом Житомирської області за ст.ст. 186 ч.2, 72 ч.5 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі

засуджено за ч.3 ст. 185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.304 КК України та призначено покарання:

- за ч.2 ст. 185 КК України 2 роки позбавлення волі;

- за ч.3 ст.185 КК України 4 роки позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 304 КК України 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_4 покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та попереднім вироком Чуднівського районного суду Житомирської області від 17.05.2013 року, визначено остаточне покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі 4 роки 10 місяців.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця смт. Іванопіль Чуднівського району Житомирської області, студента професійно-будівельного училища „Будівництва і сервісу" м. Б.Церква, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого,

засуджено за ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.75, ст..104, п.п.3 ч.1 ст.76 КК України, звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 залишено попередній - тримання під вартою.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_5 залишено попереднім - підписка про невиїзд.

Згідно вироку, ОСОБА_4, маючи непогашені судимості за скоєння тяжких корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та продовжив злочинну діяльність.

Так, 20.08.2011 року, о 15 годині, в смт.Іванопіль, Чуднівського району Житомирської області ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на викрадення чужого майна, перебуваючи в будинку ОСОБА_6 за АДРЕСА_3 та використовуючи її тимчасову відсутність, повторно таємно викрав майно потерпілої на загальну суму 750 грн., чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду на зазначену суму.

20.10.2011 року о 23 годині, ОСОБА_4, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу проник в приміщення лазні домоволодіння ОСОБА_7, що за АДРЕСА_4, звідки повторно таємно викрав дюралевий котел ємністю 80 літрів вартістю 600 гривень та помітив інші металеві речі, які також вирішив викрасти, але відразу ж не міг цього зробити фізично.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 25.10.2011 року о 23 годині, маючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме металобрухту з домоволодіння ОСОБА_7, що за АДРЕСА_4, проник на огороджену територію вказаного домоволодіння та повторно таємно викрав металобрухт вагою 57 кілограм вартістю 1,8 гривні за 1 кг на загальну суму 102 грн. 60 копійок. Утримуючи викрадене, ОСОБА_4 з місця події зник.

викрадення чужого майна, прийшов до домоволодіння ОСОБА_7, що

за АДРЕСА_4, де з неогородженої території присадибної земельної ділянки вказаного домоволодіння повторно таємно викрав металеві кінні

сані вартістю 500 гривень, чим завдав матеріальної шкоди ОСОБА_7 на вказану суму.

Всього ОСОБА_7 внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 завдав матеріальної шкоди на загальну суму 1202,60 гривень.

09.02.2012 року о 17 годині, перебуваючи на вулиці Шевченка в смт. Іванопіль Чуднівського району, Житомирської області, ОСОБА_4, достовірно знаючи, що ОСОБА_5 є неповнолітнім, запропонував йому спільно скоїти крадіжку чужого майна, на що останній погодився. Таким чином, ОСОБА_4 втягнув неповнолітнього ОСОБА_5 у злочинну діяльність.

У цей же день о 19 годині ОСОБА_4 повторно, діючи за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_5, з метою таємного викрадення чужого майна, в смт. Іванопіль Чуднівського району Житомирської області, підійшли до домоволодіння по АДРЕСА_5, що належить ОСОБА_8, де неповнолітній ОСОБА_5 за вказівкою ОСОБА_4 залишився на проїжджій частині вулиці спостерігати за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_4, зайшовши на територію подвір'я вказаного домоволодіння, підійшов до приміщення літньої кухні та руками зірвав навісний замок на вхідних дверях, через які проник в середину приміщення, звідки повторно таємно скоїв крадіжку металевої пічної плити без коліщаток вартістю 140 грн., яку в послідуючому разом з неповнолітнім ОСОБА_5 збули за гроші в сумі 43 грн. і виручені від продажу кошти витратили у власних потребах.

13.02.2012 року о 20 годині ОСОБА_4, перебуваючи по вулиці Шевченка в смт. Іванопіль Чуднівського району Житомирської області, вирішив повторно скоїти крадіжку чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 відразу ж пішов до домоволодіння за АДРЕСА_6 належного ОСОБА_9, де через вхідні двері, закриті на металеву клямку, проник в приміщення хліва, що розміщений на території вказаного домоволодіння, звідки повторно таємно викрав три дорослі кролі вагою близько 5 кілограм кожен по ціні 250 гривень за одного, чим завдав матеріальної шкоди ОСОБА_9 на загальну суму 750 гривень. Утримуючи викрадене ОСОБА_4 з місця події зник.

На вказане судове рішення надійшла апеляційна скарга засудженого ОСОБА_4, в якій він зазначає, що не визнає вину по двох епізодах, а саме крадіжки кролів та котла і вважає, що його вина судом не доведена.

Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_4, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши вирок суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Твердження засудженого ОСОБА_4 про те, що обвинувачення не надало суду достатньо доказів, які б підтверджували його причетність до інкримінуємих йому крадіжок у потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_10 є безпідставними.

Суд 1-ї інстанції, дослідивши докази по кримінальній справі, прийшов до правильного висновку про доведеність винуватості засудженого, критично оцінивши показання підсудного ОСОБА_4 дані в судовому засіданні, по епізодах вчинення крадіжок у потерпілих ОСОБА_9 та у ОСОБА_7, та поклавши в основу вироку показання ОСОБА_4 під час досудового слідства, оскільки саме вони узгоджуються з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_5, протоколами огляду місць подій, речовими доказами - майном викраденим ОСОБА_4 у ОСОБА_7, а також показаннями потерпілої ОСОБА_9, протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_4, показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12.

Доводи апеляційної скарги про те, що показання підсудного ОСОБА_4 та слідчі дії проведені за його участю на досудовому слідстві, за яких він визнав себе винним, були здійснені під тиском працівників міліції, ретельно перевірялись судом 1-ї інстанції при розгляді даної кримінальної справи.

Постановою старшого прокурора прокуратури Чуднівського району Житомирської області від 20.08.2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно слідчого ОСОБА_13 за відсутністю в його діях складу злочину. Вказана постанова не була оскаржена ОСОБА_4 в установленому законом порядку.

Суд 1-ї інстанції всебічно, повно, об'єктивно дослідив докази по справі і дав їм належну оцінку.

На думку апеляційного суду призначене судом першої інстанції ОСОБА_4 покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та перевиховання, а також для запобігання вчиненню нових злочинів.

Судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_4 дотримано вимог ст..65 КК України, враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону в ході досудового розслідування та розгляді кримінальної справи судом не встановлено.

Колегія суддів вважає, що підстави для скасування вироку, з наведених в апеляційній скарзі мотивів, відсутні.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 квітня 2015 року щодо ОСОБА_4 - без зміни.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до касаційної інстанції в порядку ст.. 387 КПК України 1960 року.

С у д д і: