Ухвала суду № 45941271, 19.02.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0610/2-865/12 Головуючий у 1-й інст. Коренюк В.П.

Категорія 47 Доповідач Гансецька І. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Гансецької І.А.

суддів: Микитюк О.Ю.,

Товянської О.В.

при секретарі: Трохимчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про скасування рішення та визначення місця проживання малолітньої дитини,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17 грудня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 23 жовтня 2010 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина - донька ОСОБА_5. Сімейне життя не склалось, просила шлюб з відповідачем розірвати, неповнолітню доньку залишити на її вихованні та утриманні.

В серпні 2012 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 та виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_4 життям їхньої доньки не цікавиться, не бажає її утримувати, займатись її вихованням, піклуватись про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання. Веде аморальний спосіб життя, яке проявляється у систематичному зловживанні спиртними напоями. Просив скасувати рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області від 18.07.2012 року № 316, яким затверджено висновок органу опіки та піклування „Про встановлення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 ".

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17 грудня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено. Ухвалено розірвати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Неповнолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити на вихованні та утриманні матері. Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище - ОСОБА_5.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 - відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

До набрання чинності рішенням, неповнолітню ОСОБА_5, залишити проживати з батьком ОСОБА_3 за його місцем проживання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 жовтня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сім'я фактично розпалась. Сторони не бажають зберігати шлюб.

За змістом ст.ст.141,157,160,161 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

У випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини, суд, виходячи із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх дітей. Береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57?60 ЦПК України.

Відповідачем не надано суду доказів про ухилення позивачки від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини, свідомого нехтування нею батьківськими обов'язками, зловживання алкогольними напоями та ведення антигромадського способу життя. Притягнення ОСОБА_4 12.03.2012 року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП не свідчить про систематичне невиконання нею батьківських обов'язків.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з найвищих інтересів дитини, яка у віці 1 рік 10 місяців потребує уваги та піклування матері. Також суд приймає до уваги висновок органу опіки та піклування, згідно якого запропоновано визначити місце проживання дитини з матір'ю та враховує принцип 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, в якій вказано, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Доводи апелянта щодо неправомірності рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області від 18.07.2012 року № 316 про затвердження висновку органу опіки та піклування є безпідставними.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,308,313-315,317,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на неї може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Судді :