Рішення № 45936158, 26.06.2015, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/799/15-ц

Провадження № 2/191/618/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26.06.2015 м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого -судді Твердохліб А.В.

за участю секретаря -Яришевої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Синельниківської районної державної адміністрації, Синельниківський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Синельниківської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, її донька ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 з 07 жовтня 2000 року. Від шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. У листопаді 2006 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано.

24.03.2009 року на підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду від 12.03.2009 року ОСОБА_3 було позбавлено батьківських прав щодо обох його синів та стягнено аліменти на їх утримання у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 проживала разом з обома дітьми у позивача за адресою: Синельниківський район, село Хорошеве, вул. Гагаріна, 96. В квітні 2007 року донька виїхала у невідомому напрямку з іншим чоловіком.

На підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду від 06 лютого 2009 року ОСОБА_2 визнано безвісно відсутньою з 01 травня 2007 року.

У 2010 році позивачу стало відомо, що її донька з'явилася і проживає у Синельниківському районі, але фактичне її місце перебування їй відомо не було. Де саме мешкає донька позивачу стало відомо тільки у липні 2014 року з повідомлення органу опіки та піклування,так як ОСОБА_2 написала 14.07.2014 року заяву до голови Мар'ївської сільської ради Синельниківського району про те, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав стосовно її дітей-Ланкова ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, в якій і вказала де вона перебуває зараз.

Відповідно до рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2014 року скасовано рішення Синельниківського міськрайонного суду від 06 лютого 2009 року про визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, безвісно відсутньою.

29.04.2009 року на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації № 275-р-09 позивача ОСОБА_1 призначено опікуном над обома онуками.

Вже багато років онуки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_6 мешкають разом зі позивачем і знаходяться на її утриманні. З 2007 року вона піклувалася про фізичний та духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя своїх онуків.

Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Проте жодного з покладених законом на батьків обов'язків, відповідач не виконує вже тривалий час. Так, ОСОБА_2 зовсім не спілкується зі своїми дітьми, не проявляє до них батьківської турботи, взагалі не приймає участі у вихованні дітей, не цікавиться їх навчанням, не відвідує школи, не відвідує дома, не приходить на батьківські збори, не цікавиться їх успіхами, не підтримує хлопців у хвилини тяжкого морального спаду, не спілкується з дітьми навіть в обсязі, необхідному для їх нормального усвідомлення.

Вищевказана поведінка ОСОБА_2 засвідчує те, що вона тривалий час ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.

У звязку з цим, позивач просить позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, батьківських прав щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти у розмірі 1/3 частки з усіх видів її заробітку (доходу) на утримання онуків: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, хоча про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представник третьої особи служба у справах дітей Синельниківської міської ради до початку судового засідання надала заяву про слухання справи без її участі. Позов підтримує в повному обсязі.

Синельниківський міжрайонний прокурор в судовому засіданні просив позов задовольнити в повному обсязі.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд, розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, прийшов до наступного висновку.

З повторного свідоцтва про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, серія 1-КИ № 089659 та повторного свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, серія 1-КИ № 089657, вбачається, що їх батьками є: «батько ОСОБА_3», «мати ОСОБА_2».

Відповідно рішення Синельниківського міськрайонного суду від 12.03.2009 року, батько дітей, ОСОБА_3 позбавлений батьківських прав відносно своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Згідно рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.03.2009 року, ОСОБА_3 було позбавлено батьківських прав щодо обох його синів та стягнено аліменти на їх утримання у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2009 року, яке міститься в матеріалах справи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 визнана безвісно відсутньою з 01 травня 2007 року. Рішенням того ж суду від 12 серпня 2014 року скасовано рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2009 року про визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 безвісно відсутньою.

Факт того, що ОСОБА_1 є матію ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про народження останньої, серії IV-КИ № 291035 від 15 серпня 1983 року.

Згідно розпорядження голови районної державної адміністрації № 275-р-09 від 29.04.2009 року ОСОБА_7 призначено опікуном над ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно довідки Марївської сільської ради № 1524 від 14.11.2014 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 проживають разом з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Хорошеве, вул. Гагаріна, 96 та знаходяться на її утриманні.

В матеріалах справи містяться характеристика, яка видана головою Марївської сільської ради на ОСОБА_2, згідно якої остання з 2007 року вихованням дітей не займається, не цікавиться їхнім станом здоровя, не виявляла інтересу до їх навчання.

Крім того, згідно заяви ОСОБА_2 від 14.07.2014 року, вона відмовилась від своїх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, так як з 2006 року не займається їх вихованням, не підтримує з ними стосунків, не приділяє їм уваги. Діти, згідно заяви ОСОБА_2 знаходяться у її матері.

Відповідно до висновку служби у справах дітей виконавчого комітету Синельниківської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_8 відносно її неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, Орган опіки та піклування дійшов до висновку за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_8 відносно її неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки вона самоусунулась від виконання батьківських обовязків по відношенню до дітей, виявила до них байдуже ставлення, не переймалась їхнім життям та здоровям, вихованням та утриманням не займається.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобовязані піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону ( ч.6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до вимог ст. 164 Сімейного Кодексу України батько, мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 р. №3 ухилення батьків від виконання своїх обовязків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обовязками.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обовязків з виховання своїх неповнолітніх дітей з 2006 року, життям та здоровям не цікавиться, вихованням та утриманням не займається, не проявляла батьківської турботи, самоусунулась від виконання батьківських обовязків.

Таким чином, суд вважає необхідним позовні вимоги щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 за ухилення від виконання своїх батьківських обовязків по відношенню до неповнолітніх дітей, задовольнити в повному обсязі, як обґрунтовані, законні та підтверджені документально.

Також суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/3 частки з усіх видів її заробітку (доходу) на утримання онуків: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Частиною 2 статті 166 Сімейного кодексу України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку по утриманню дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способом виконання батьками цього обовязку відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України є в тому числі й присуджені за рішенням суду кошти (аліменти) у частці від доходу матері, батька.

Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів враховується наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, стан здоровя дитини, т. ін., мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що передбачено ст. 182 СК України.

Згідно ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову у частці заробітку (доходу) матері, батька, що буде стягуватися як аліменти на дитину, яка відповідно до ч.1 ст.183 СК України визначається судом.

На підставі ч.2 ст. 183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визнає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 СК України, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Таким чином, суд, враховуючи викладене, приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.

Крім того, згідно ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У звязку з цим, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

На підставі викладеного та ст.ст. 150, 164, 166, 180, 181,183, 184, 191 Сімейного Колексу України, ст.12 Законом України «Про охорону дитинства», п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_9 батьківських прав по відношенню до її дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_9, ІПН НОМЕР_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_10, аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до 20 травня 2019 року допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення місячного платежу.

Стягнення провадити з 11.03.2015 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_9, ІПН НОМЕР_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_10, на користь держави в особі : Отримувач : УДКСУ у м. Синельникове Дніпропетровської області, Код ЗКПО : 37916468, Банк : ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО : 805012, КБКД та найменування рахунку : 22030001 Судовий збір (Державна судова адміністрація України), р/рахунок : 31213206700034, судовий збір в розмірі 243 ( двісті сорок три ) грн. 60 коп.

На заочне рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний може бути подана апеляційна скарга. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: ОСОБА_9