Рішення № 45931550, 25.06.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/3004/14-ц Провадження № 22-ц/773/843/15 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В.П. Категорія: 27 Доповідач: Матвійчук Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвійчук Л.В. ,

суддів - Осіпука В.В., Мудренко Л.І.,

при секретарі Губарик К.А.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 24 березня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

04 листопада 2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося в суд з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 17 квітня 2007 року між ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 3-13, відповідно до якого останній отримав кредит на суму 15100,00 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 03.04.2014, зі сплатою 10,0% річних. Внаслідок невиконання своїх зобовязань по договору позичальником станом на 01.10.2013 року в ОСОБА_3 утворилась заборгованість перед банком на загальну суму 90 195,33 грн. (з них: по тілу кредиту 65 785,74 грн., по відсоткам за кредитом 19 542,89 грн., пеня 4866,70 грн.).

Згідно з умовами договору про відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року ПАТ АК Промінвестбанк (первісний кредитор) передав (відступив), а ТОВ Кредитні ініціативи (новий кредитор) прийняв кредитний портфель та набув усіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами. А тому позивач просив, стягнути з відповідача суму заборгованості та витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 24 березня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі представник позивача ТОВ «Кредитні ініціативи» ОСОБА_1, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є правонаступником первісного кредитора та позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявності права вимоги до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також, що у позивача відсутня відповідна ліцензія для здійснення операцій з валютою і банківського кредитування та кредитних операцій.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України, у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з вимогами ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 квітня 2007 року між ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 3-13, відповідно до якого останній отримав кредит на суму 15100,00 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 03.04.2014 року, зі сплатою 10,0% річних. Мета кредитування придбання автомобіля (а.с. 20-23).

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 12 квітня 2011 року в справі за позовом ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості стягнуто всю суму боргу в користь банку, що станом на 29.11.2010 року становила 105063 грн. та включала суму кредиту та нараховані проценти (а.с. 50). Банком було отримано виконавчий лист (а.с. 51), з якого вбачається, що борг частково погашений в сумі 39104 грн.

Відповідно до договору відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року ПАТ АК Промінвестбанк (первісний кредитор) передав (відступив), а ТзОВ Кредитні ініціативи (новий кредитор) прийняв кредитний портфель та набув усіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобовязань, правом на звернення стягнення та зобовязаннями позичальників на заставне майно, та іншими правами вимоги за кредитними договорами забезпечення, в тому числі за кредитним договором № 3-13 від 17.04.2007 року укладеним з позичальником ОСОБА_3 (а.с. 8-19).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512, ст. 514, ч.1 ст. 516 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступленням права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оформлюючи відступлення права вимоги (ст.ст. 513, 514, 516, 517, 651, 1077, 1078, 1082, 1084 ЦК України), банк і фактор не обумовлювали ніяких змін щодо обсягу прав і обов'язків, які за договорами перейшли до нового кредитора, а тому до останнього перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, включаючи установлені заборгованості за кредитним договором.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не врахував, що після ухвалення судом рішення від 12 квітня 2011 року про стягнення кредитної заборгованості, яке не виконане, зобов'язання щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами не виконуються і має місце прострочення, а тому у нового кредитора виникло право вимагати повернення відсотків за користування кредитом за період з 29.11.2010 року по 01.10.2013 року.

На думку колегії суддів, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що ліцензія на здійснення операцій з валютними цінностями необхідна при укладенні кредитного валютного договору, а в даному випадку між банком та фактором було укладено договір відступлення права вимоги, а тому, суд першої інстанціїї дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за кредитним договором покликаючись на відсутність ліцензії.

Судом апеляційної інстанції, з дослідженої цивільної справи за позовом ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості встановлено, що внаслідок невиконання позичальником ОСОБА_3 умов укладеного кредитного договору від 17 квітня 2007 року в останнього виникла кредитна заборгованість, яка відповідно до розрахунку станом на 29.11.2010 року становила 13127,60 доларів США та включала в себе заборгованість по тілу кредиту - 11305,96 доларів США, заборгованість по сплаті процентів в сумі 1821,64 доларів США, та 568,76 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів, 287,83 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту. Рішенням Луцького міськрайонного суду від 12 квітня 2011 року з відповідача в користь позивача стягнуто 105063 грн. кредитної заборгованості в гривневому еквіваленті.

Враховуючи наведене, не підлягає стягненню з відповідача 65785 грн. 74 коп., що еквівалентно 8230,42 доларів США, боргу за тілом кредиту, оскільки, як зазначено вище, рішенням суду від 12 квітня 2011 року вже було стягнуто з відповідача весь існуючий на той час борг за тілом кредиту в розмірі 11305,96 доларів США, однак не у валюті зобовязання, а в її гривневому еквіваленті, як того і вимагав у своїй позовній заяві банк.

Не підлягає також стягненню з відповідача пеня в сумі 4866,70 грн. у звязку з несвоєчасним поверненням заборгованості за тілом кредиту та процентів, оскільки пеня, як передбачена кредитним договором неустойка підлягала сплаті лише за порушення договірних строків виконання грошового зобовязання, тоді як після стягнення з відповідачів за рішенням суду всього існуючого боргу за тілом кредиту, а також нарахованих на той час процентів та пені за їх прострочення, подальше нарахування пені за період невиконання вищевказаного судового рішення не здійснюється.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 2445 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 19542,89 грн., то з врахуванням стягнутої судовим рішенням 1821,64 доларів США заборгованості по сплаті процентів, відповідно до вимог чинного законодавства стягненню з відповідача на користь позивача підлягає лише сума нарахованих відсотків за період з 29.11.2010 року по 01.10.2013 року.

Оскільки відповідно до розрахунку позивача нарахована сума відсотків за користування кредитом за період з 17.04.2007 року по 01.10.2013 року становить 2470,75 доларів США (а.с.27), то з врахуванням стягнутих відсотків рішенням суду за період з 17.04.2007 року по 29.11.2010 року в сумі 1821,64 доларів США стягненню з відповідача в користь позивача підлягає заборгованість по відсотках за користування кредитом в сумі 691,11 доларів США(2470,75-1821,64=691,11), що в гривневому еквіваленті становить 5524,04 грн.(691,11 х 7,9930=5524,04).

Отже доводи апеляційної скарги про повне задоволення позову є безпідставними та спростовуються вищенаведеними обставинами.

Враховуючи наведене, у звязку з невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушеннями судом вищенаведених норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи оскаржуване рішення слід скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову на підставі ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 24 березня 2015 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором від 17.04.2007 року в сумі 5524(пять тисяч пятсот двадцять чотири) грн. 04 коп. та 243(двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді