Рішення № 45931187, 25.06.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/16746/14-ц Провадження № 22-ц/773/872/15 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В.Ф. Категорія: 27 Доповідач: Матвійчук Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвійчук Л.В. ,

суддів - Мудренко Л.І., Осіпука В.В.,

при секретарі Губарик К.А.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 20 квітня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 20 квітня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 19327,88 доларів США, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 27.08.2014 року 268483,08грн. 08 коп. заборгованості за кредитним договором від 26.04.2005 року та 2684,83 грн. 83 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_2, покликаючись на недоведеність обставин, які суд вважав доведеними просив рішення суду в частині присуджених до стягнення коштів за підвищеною відсотковою ставкою скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 167232 грн. 68 коп.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду зміні в частині розміру заборгованості з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.04.2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № VOH0GL00000256 (надалі кредитний договір), відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 26872 доларів США, з кінцевим терміном повернення 26.04.2020 року (а.с. 14-15). За умовами кредитного договору позичальник зобовязувався сплачувати щомісячний платіж для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та сплачувати пеню у випадку порушення позичальником кожного із зобовязань, передбачених умовами кредитного договору. В порушення умов кредитного договору позичальник своєчасно не повертає кредит, не сплачує нараховані відсотки за користування кредитними коштами та інші витрати за кредитним договором, у звязку з чим, відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 27.08.2014 року, утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 19327,88 доларів США(а.с.4-9).

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений в зобовязанні строк (термін) його виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк зобовязувався надати кредитні кошти у розмірі 26872 доларів США, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом. Погашення заборгованості за цим договором здійснюється в наступному порядку: щомісяця в Період сплати, за який приймається період з 01 по 07 число кожного місяця Позичальник повинен був надавати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 302,73 доларів США для погашення заборгованості за Кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № VOH0GL00000256 від 26.04.2005 року встановлено, що ОСОБА_3 не надавав своєчасно Банку кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом (а.с. 4-9).

Отже, суд першої інстанції встановивши, що позичальник не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання відповідно до умов укладеного договору, обґрунтовано прийшов до висновку, що відповідно до вимог закону та умов кредитного договору з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості за кредитним договором.

Однак не вірно визначився з розміром заборгованості відповідача перед позивачем, яка нарахована виходячи із збільшеної банком в односторонньому порядку процентної ставки, покликаючись на те, що ОСОБА_3 не позбавлений був можливості звернутись до суду з позовом про визнання неправомірними дій банку, що полягають в підвищенні процентної ставки за кредитним договором.

Пунктом 2.3.1 передбачено право Банку в односторонньому порядку переглядати процентну ставку за користування Кредитом, при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, установленого НБУ на момент висновку даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні дисконтної ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк направляє Позичальнику письмове повідомлення про зміну процентної ставки за 20 днів до початку дії зміненої процентної ставки.

В судовому засіданні під час перегляду рішення суду апеляційним судом представник позивача пояснила, що відповідача було повідомлено про підвищення розміру відсоткової ставки та надала на підтвердження цього копію листа-повідомлення від 03.10.2008 року про підвищення відсоткової ставки до 15,12% на рік починаючи з 31.10.2008 року та реєстр відправлених рекомендованих листів № 31 від 17.10.2008 р. Як вбачається з наданого банком реєстру, він датований 17 жовтня 2008 року, а відповідно до штемпелю відділу звязку, вказані в ньому листи відправлені 23 жовтня 2008 року. Відповідно до розрахунку наданого позивачем (а.с.4-9) відсотки за користування кредитом по збільшеному розміру процентної ставки нараховувалися відповідачу починаючи з 08.10.2008 року, тобто до відправлення листа-повідомлення про це боржнику (23.10.2008 року), що суперечить умовам укладеного між сторонами кредитного договору.

Разом з тим, представник відповідача заперечує отримання відповідачем повідомлення про зміну відсоткової ставки, а позивач, не надав доказів отримання відповідачем такого повідомлення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 12.09.2012 р., по справі 6-57 цс 12, факту відправлення повідомлення про підвищення процентної ставки за кредитним договором в односторонньому порядку недостатньо для того, щоб вважати, що боржник належним чином повідомлений про зміну умов кредитного договору.

За таких обставин, підвищення банком розміру відсотків за користування кредитом, та нарахування сум заборгованості з врахуванням такого підвищення суперечить вимогам закону на що суд першої інстанції уваги не звернув.

Отже, стягненню з відповідача в користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором виходячи із розміру процентної ставки 12,00 %, що становить 167232 грн. 68 коп. відповідно до розрахунку, наданого відповідачем, який перевірений судом і є правильним та не спростований позивачем.

Враховуючи наведене, у звязку з невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушеннями судом вищенаведених норм матеріального права, оскаржуване рішення слід змінити в частині розміру заборгованості на підставі ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313 - 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 20 квітня 2015 року в даній справі в частині розміру заборгованості змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк» 12039(дванадцять тисяч тридцять девять) доларів США 79 центів, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 27.08.2014 року 167232(сто шістдесят сім тисяч 232)грн. 68 коп. заборгованості за кредитним договором від 26.04.2005 року.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді