Ухвала суду № 45928916, 09.12.2014, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №128/535/14-к

Провадження №1-кп/127/885/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Чезганової А.М.,

при секретарі Конецул О.А.,

за участю сторін кримінального провадження -

з боку обвинувачення: прокурорів Драчевського Є.Ю.,

ОСОБА_1,

з боку захисту: обвинувачених ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

захисників: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8,

за участю потерпілих - ОСОБА_9, ОСОБА_10,

захисника ОСОБА_11,

перекладача - ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, відомості про яке внесені 09 жовтня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010060000415,-

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні прокурор Олексієнко О.Ю. заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строку тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували при обранні їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про дані ризики сторона обвинувачення зазначала більш детальніше в інших судових засіданнях, коли розглядалося дане питання.

Захисник ОСОБА_8 просила змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на будь - який інший, не пов"язаний з триманням під вартою, з тих підстав, на які неодноразово звертала увагу суду під час розгляду даного питання.

Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_2 заперечували проти продовження останньому строку тримання під вартою, посилаючись на грубе порушення його прав та практику Європейського суду з прав людини по даному питанню.

Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_4 заперечували проти продовження останньому строку тримання під вартою, посилаючись на те, що допитані в судовому засіданні потерпілі не вказали на ті обставини, що інкримінуються обвинуваченим, а тому запобіжний захід просили змінити з тримання під вартою на особисте зобов"язання.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 також заперечували проти продовження останньому строку тримання під вартою, посилаючись на те, що жоден з допитаних потерпілих не вказав на ОСОБА_3, як на особу, яка наносила їм удари, тому останній незаконно утримується під вартою.

Захисник ОСОБА_11 та потерпілі ОСОБА_9 і ОСОБА_10 підтримали думку прокурора, оскільки обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 можуть незаконно впливати на свідків, які до судового засідання не з"явилися, незважаючи на те, що сторона обвинувачення зобов"язала їх з"явитися у судове засідання.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 слід продовжити строк тримання під вартою терміном на 60 днів з наступних підстав.

Передбачені ст. 177 КПК України ризики, які були підставою для обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати.

Обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 можуть перешкоджати встановленню всіх обставин кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинене, можуть незаконно впливати на свідків, які не допитані судом, перешкоджати судовому розгляду іншим чином, переховуватися від суду.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов"язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

Оцінити вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення суд позбавлений можливості, оскільки суд тільки перейшов до дослідження доказів, допитав трьох потерпілих та одного свідка.

Щодо тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у кримінальному правопорушенні, то санкція статті 187 ч. 2 КК України передбачає від семи до десяти років позбавлення волі і даний злочин, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких.

Жоден із більш м"яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 ч. 1 КПК України, не може запобігти перечисленим вище ризикам.

Керуючись ст. ст. 331,350 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, строк тримання під вартою з 21 грудня 2014 року по 19 лютого 2015 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: