Ухвала суду № 45923116, 30.06.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 331/1807/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Світлицьька В.М.№22-ц/778/3381/15Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Кримської О.М.

суддів Дашковської А.В., Гончар М.С.

при секретарі Мельник З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2015 року про визнання позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу неподаною та повернення позивачеві

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2015 року зазначену позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачеві (а.с.15).

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при її постановленні, позивач ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову ухвалу з цього питання.

У судове засідання 30.06.2015 року повідомлені апеляційним судом про час та місце розгляду цієї справи (а.с.49-53) ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не зявилась, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

При вищевикладених обставинах, колегія суддів апеляційного суду визнала неповажною причину неявки у дане судове засідання цих осіб та ухвалила розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю останніх за присутністю представника апелянта позивача ОСОБА_2 за довіреністю (а.с.31) ОСОБА_3

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 312 ч. 1 п. 3 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Встановлено, що суд першої інстанції, визнаючи позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу у цій справі неподаною та повертаючи її позивачеві, керувався ст. 121 ч. 3 п. 3 ЦПК України та виходив із того, що позивач не усунув в установлений судом строк недоліків своєї вищезазначеної позовної заяви, зазначених в ухвалі судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2015 року (а.с.9), а саме: позов не відповідає вимогам п. 6 ч. 3 ст. 119 ЦПК України, позивачем на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги не зазначено жодного доказу, про які йому відоме і які можуть бути використані при розгляді даної справи, зокрема, оригіналу розписки, а також не зазначено жодного доказу наявності факту ухилення відповідача від повернення позивачу суми боргу, направлення на адресу відповідача письмової вимоги про повернення боргу, квитанція про направлення претензії, поштове повідомлення про отримання відповідачем зазначеної вимоги, письмова відмова відповідача тощо. За таких обставин, не вбачається спір про право, а тому, правові підстави позову незрозумілі.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

При постановленні оскаржуємої ухвали про повернення позову позивачеві суд першої інстанції неправильно керувався ст. 121 ч. 3 п. 3 ЦПК України (заява повертається у випадку, коли її подано від імені заявника особою, яка не має повноважень на ведення справи) замість правильного ст. 121 ч. 2 ЦПК України, якщо дійсно вважав, що позивач не усунув недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.

Так, саме за змістом ст. 121 ч. 2 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суду судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім того, вищезазначені обставини, зазначені в ухвалі судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя спочатку про залишення позову позивача без руху, а потім про його повернення, не могли бути підставами для залишення позову позивача у цій справі без руху та повернення останнього позивачеві взагалі.

Оскільки, позивачем на виконання вимог п. 6 ч. 3 ст. 119 ЦПК України в його позові було зазначено докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Так, позивач у своєму позові посилався на наявність боргової розписки відповідача від 25.01.2014 року із строком повернення боргу до 25.01.2015 року, від сплати якого відповідач ухиляється.

Крім того, позивачем до його позову було додано копію зазначеної розписки відповідача від 25.01.2014 року.

Позивач не зобовязаний був надавати суду до свого позову оригінал наявної у нього на руках, як зазначав представник останнього у суді апеляційної інстанції, зазначеної боргової розписки відповідача.

Оскільки, подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати позов без руху та повертати позивачеві (п. 7 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

Крім того, позивач не був зобовязаний посилати відповідачу письмову вимогу про повернення боргу та додавати копію останньої до свого позову, оскільки має місце строковий договір позики, строк повернення позики збіг ще 25.01.2015 року, і якщо відповідач досі не повернув борг позивачеві і строк повернення боргу сторонами договору не змінювався, то він автоматично вважається таким, що ухиляється від його сплати.

В силу вимог ст. 1049 ч. 1 ЦК України лише, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом предявлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня предявлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

При вищевикладених обставинах, доводи апелянта частково ґрунтуються на цивільному процесуальному законі, ухвала суду першої інстанції, що оскаржується у цій справі, не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості. Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення ухвали, яка в силу вимог ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вимоги апелянта щодо постановлення апеляційним судом нової ухвали з питання не ґрунтуються на цивільному процесуальному законі, який визначає повноваження апеляційного суду при вирішенні зазначеного питання при вищевикладених обставинах.

Також встановлено, що апелянтом при подачі до апеляційного суду вищезазначеної апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у цій справі був сплачений судовий збір 121,80 грн. (а.с.36а).

Згідно із ст. 37 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в ч. 1 ст. 293 ЦПК України, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, повязаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2015 року про визнання позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу неподаною та повернення позивачеві скасувати.

Передати питання на новий розгляд до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя.

Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_5ОСОБА_6ОСОБА_1