Постанова № 45922997, 30.06.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №320/1221/15-п Головуючий в 1 інст. Купавська Н.М.

Провадження №33/778/267/15 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ст.164 ч.1 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Гриценко С.І., розглянув в апеляційному порядку, у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 березня 2015 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого водієм ПП «ГСМ плюс», що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, та зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_4,

притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 36 грн. 54 коп.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 4 лютого 2015 року, приблизно о 13 годині 05 хвилин, в м. Мелітополі по вул. Кізіярська, 37, на автомобілі «Мерседес-Бенс Спрінтер», державний номерний знак НОМЕР_1, здійснював пасажироперевезення без дозвільних документів, а саме, без дозволу Мелітопольської міськради та без схеми маршруту.

В апеляційній скарзі від 29.05.2015 р. ОСОБА_2 вважає постанову суду незаконною. В обґрунтування своїх вимог вказує, що під час перевірки ним були надані інспектору всі необхідні документи, що передбачені законодавством, в тому числі і схема маршруту. Крім того, вказує на допущені судом при розгляді справи порушення вимог ст. 268 КУпАП, оскільки справу було розглянуто без його участі, на те, що суд не дослідив всі обставини справи. Також зазначає, що строк на оскарження постанови суду він не порушив, оскільки останню він отримав 22 травня 2015 року. Просить вищевказану постанову суду скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити, у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи, які викладені в апеляційній скарзі, суддя вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 повідомлявся належним чином про місце і час розгляду справи в суді першої інстанції (а.с. 12-19), клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, у звязку з чим справу розглянуто за його відсутності.

Судом апеляційної інстанції ОСОБА_2 про час та місце розгляду його апеляційної скарги також повідомлений належним чином, разом з тим, клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, про причини неявки до суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 суд не повідомив.

З урахуванням терміну знаходження справи в судах ( з початку лютого і до 30 червня 2015 р.), а також неявка на неодноразові виклики до суду та неповідомлення про причини неявки самі по собі свідчать про небажання ОСОБА_2 приймати участь в розгляді справи судом.

За таких обставин суддя приходить до висновку, що доводи апелянта про те, що суд, розглянувши справу без його участі, не дотримався вимог ст. 268 КУпАП, оскільки він був позбавлений можливості в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, є непереконливими.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_3 пояснив, що на момент перевірки, ОСОБА_2 не надав перевіряючим державним інспекторам відповідні документи, а саме: схему маршруту, дозвіл Мелітопольської міської ради, або договір із органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, оскільки цих документів при ньому не було. Якби ОСОБА_2 мав при собі відповідні документи, то протокол про адміністративне правопорушення не було б складено.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» для водія автобуса необхідно мати при собі документи:

- для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Пояснення свідка ОСОБА_3 спростовують посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що під час перевірки ним були надані інспектору документи, що передбачені законодавством, в тому числі і схема маршруту.

При таких обставинах суддя місцевого суду обґрунтовано прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_2 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суддя врахував характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його провини, обставини справи та обґрунтовано наклав стягнення у мінімальному розмірі штрафу, передбаченого санкцією ст.164 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 березня 2015 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1