Ухвала суду № 45918750, 01.07.2015, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/6072/15-ц

Провадження № 2/263/2098/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року м. Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики.

30.06.2015 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на майно відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1, а саме на: ? частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; автомобіль «MERCEDES BENZ», S500, 2003 року випуску, номер кузову WDB 2201841A370721, державний номерний знак АН 8827НН; автомобіль «Dodge Challenger», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2.

Ознайомившись з заявою та наявними матеріалами справи, суддя вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, «позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;…»

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З заяви вбачається, що позивачка просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на частину житлового обєкту та два транспортних засоби, але всупереч вимогам п.1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, документів, які б підтверджували, що дане майно належить саме відповідачу ОСОБА_3 суду не надано.

Крім того, доказів, які б вказували на загрозу відчуження, знищення або пошкодження рухомого та нерухомого майна, на яке позивач просить накласти арешт, суду також надано не було, у звязку з чим у суду немає достатніх законних підстав для задоволення даної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя.

Суддя Л.Г.Шатілова