Вирок № 45914291, 05.05.2015, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1214/15-к

Провадження № 1-кп/175/53/15

Вирок

Іменем України

05 травня 2015 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

за участю: секретаря Тимошенко Я.О.,

прокурора Моренка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне кримінальне провадження № 12015040440000477 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Лисичанську Луганської області, там же зареєстрованого на АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 11.02.1997 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.ст.140 ч.2, 46-1 КК України до 2 років позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку строком на 2 роки;

- 17.07.1998 року Сєверодонецьким міським судом Луганської області за ст.ст.17, 81 ч.3, 140 ч.3, 229-6 ч.2, 42, 43 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 16.11.1998 року тим же судом за ст.ст.140 ч.3, 42 ч.3 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 07.07.1999 року Свердловським міським судом Луганської області за ст.ст.222 ч.3, 43 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 11.05.2004 року Київським районним судом м. Харкова за ст.ст.15, 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 08.11.2007 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.ст.185 ч.3, 71 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі;

- 10.09.2012 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.12.2012 року вирок змінено, засуджено до 3 років позбавлення волі. Звільненого з кримінально-виправної установи 08.04.2014 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 місяць 25 днів за ухвалою Синельниківського міського суду Дніпропетровської області від 31.03.2014 року на підставі ст.81 КК України,

- 13.02.2015 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 187 ч.2, 70 ч.1 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

встановив:

ОСОБА_1, будучи раніше судимим за умисні злочини, після звільнення з кримінально-виправної установи належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний злочин при наступних обставинах.

Так, влітку 2014 року, точні дата та час органом досудового розслідування не встановлені, він, перебуваючи неподалік будинку № 34 на кварталі Ленінського Комсомолу у м. Лисичанську Луганської області, у невстановленому місці знайшов дві гранати «Ф-1» зеленого кольору із запалами до них із маркуванням НОМЕР_1 і НОМЕР_2, із середини - НОМЕР_3.

Усвідомлюючи, що зазначені предмети є бойовими припасами, ОСОБА_1 узяв їх і приніс за місцем свого проживання у квартиру АДРЕСА_1, де став зберігати без передбаченого законом дозволу.

На початку червня 2014 року, точні дата та час органом досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_1 узяв зазначені боєприпаси з місця зберігання у вказаній квартирі та прибув з ними до квартири АДРЕСА_2, де продовжив їх зберігати без передбаченого законом дозволу.

У жовтні 2014 року, точні дата та час органом досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_1 узяв дві гранати «Ф-1» зеленого кольору із запалами до них із маркуванням НОМЕР_1 і НОМЕР_2, із середини НОМЕР_3, які поклав до кишені своєї куртки та прибув з ними до будинку АДРЕСА_3, де поблизу гаражів колишнього тепличного комбінату поклав ці боєприпаси у нижню частину пенька, й продовжив їх зберігати без передбаченого законом дозволу.

03 березня 2015 року о 14.00 годині при проведенні огляду під листям у нижній частині пенька, розташованого поблизу гаражів колишнього тепличного комбінату біля будинку АДРЕСА_3 співробітники міліції виявили та вилучили дві гранати «Ф-1» зеленого кольору із запалами до них із маркуванням НОМЕР_1 і НОМЕР_2, із середини НОМЕР_3, що являються боєприпасами, які ОСОБА_1 незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав повністю і пояснив, що за обставин, зазначених у обвинувальному акті він вчинив інкримінований йому злочин, в чому щиросердно кається.

Провина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується наступними доказами.

Показаннями свідка ОСОБА_2, який у суді пояснив, що приблизно у жовтні 2014 року він познайомився з ОСОБА_1, який шукав роботу і декілька разів приходив до нього на робоче місце, що розташоване на території колишнього тепличного комбінату. Одного разу він випадково побачив, як ОСОБА_1 щось сховав у пеньку дерева поблизу гаражів колишнього тепличного комбінату. Перевіривши схованку, побачив дві гранати з запалами до них. У подальшому, через тривалий час, про цей факт він повідомив у правоохоронні органи, працівники яких у його присутності вилучили зазначені боєприпаси.

Показаннями свідка ОСОБА_3, який у суді пояснив, що приймав участь у якості понятого при вилучені співробітниками міліції двох гранат і запалів до них, які знаходилися у пеньку дерева, розташованому поблизу гаражів колишнього тепличного комбінату біля будинку АДРЕСА_3.

Показаннями свідка ОСОБА_4, який у суді пояснив, що 03.03.2015 року він перевіряв інформацію свідка ОСОБА_2 про зберігання ОСОБА_1 двох гранат із запалами до них у пеньку дерева неподалік гаражів колишнього тепличного комбінату біля будинку АДРЕСА_3. Ця інформація підтвердилася і слідчим були вилучені зазначені боєприпаси.

Аналогічними показаннями у суді свідка ОСОБА_5

Матеріалами кримінального провадження № 12015040440000477:

- протоколом огляду від 03.03.2015 року і фото-таблицею до нього, із яких вбачається, що у присутності понятих ОСОБА_3 і ОСОБА_6, а також свідка ОСОБА_2 у пеньку дерева, розташованого поблизу гаражів колишнього тепличного комбінату біля будинку АДРЕСА_3 виявлені та вилучені дві гранати «Ф-1» зеленого кольору із запалами до них із маркуванням НОМЕР_1 і НОМЕР_2, із середини НОМЕР_3 (а.п.7-9);

- висновком експерта № 70/26-106 від 09.03.2015 року, відповідно до якого предмети, вилучені 03.03.2015 року поблизу будинку АДРЕСА_3 являються: група об'єктів № 1 - двома спорядженими корпусами ручних осколкових оборонних гранат Ф-1 промислового виготовлення, які відносяться до категорії вибухових речовин, придатних для здійснення вибуху; група об'єктів № 2 - двома запалами типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) промислового виробництва, які відносяться до категорії боєприпасів, придатних для здійснення вибуху. Дані предмети безперешкодно з'єднуються між собою і таким чином утворюють собою дві ручні осколкові оборонні гранати Ф-1, які придатні для здійснення вибуху та відносяться до категорії боєприпасів (а.п.14-19);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.03.2015 року і відеозаписом до нього, із яких вбачається, що ОСОБА_1 у присутності понятих указав місце, в якому він сховав зазначені вище боєприпаси (а.п.49-50);

- речовими доказами - корпусами двох ручних осколкових оборонних гранат Ф-1 і двома запалами до них, знищеними відповідно до акту від 09.03.2015 року (а.п.20).

Оцінивши у сукупності досліджені у судовому засіданні докази, які є достовірними, допустимими й достатніми, переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин інкримінованого йому діяння і добровільності його позиції, суд дійшов висновку про те, що за вказаних у обвинувальному акті обставин було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1, і це кримінальне правопорушення вчинено саме ним, й суд його умисні дії кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України як зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений спочатку визнавав провину, потім заперечував свою причетність до виявлених боєприпасів, а потім знову повністю визнав провину. Незважаючи на таку позицію ОСОБА_1, суд вважає, що його провина повністю підтверджується наведеними у вироку доказами, які у своїй сукупності дають підстави саме для такого висновку.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_1, - вісім разів притягався до кримінальної відповідальності за умисні злочини, на момент вчинення інкримінованого злочину мав сім незнятих і непогашених судимостей, за місцем проживання на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щиросердне каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65, 67 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу обвинуваченого, який після реального відбуття покарання у виді позбавлення волі не зробив належних висновків, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний триваючий злочин, віднесений ч.4 ст.12 КК України до категорії тяжких, що припинений 03 березня 2015 року, тобто після засудження ОСОБА_1 13 лютого 2015 року за вироком Новомосковського міськрайонного суду, суд вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі за правилами ст.71 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи, які складають 1536 грн., що підтверджується довідкою експертної установи (а.п.19).

Долю речових доказів суд не вирішує, оскільки відповідно до акту від 09.03.2015 року вони знищені.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання у виді позбавлення волі строком 6 (шість) років з конфіскацією майна за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2015 року і остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 6 (шість) років 1 (один) місяць з конфіскацією майна.

Строк покарання обчислювати з 05 травня 2015 року і у строк покарання зарахувати відбуте покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2015 року, тобто з 08 листопада 2014 року по 04 травня 2015 року включно.

До набрання вироком законної сили обвинуваченого ОСОБА_1 тимчасово залишити у Дніпропетровському слідчому ізоляторі.

В рахунок відшкодування витрат на залучення експертів стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 1536 грн. на користь держави (одержувач платежу - УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області, призначення платежу - за проведення судової експертизи № 70/26-106 від 09.03.2015 року.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя В.В. Бровченко