Ухвала суду № 45907811, 24.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/119/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Жовтневої Об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДОКА-НАФТА" до Жовтневої Об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2014 р. № НОМЕР_1,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року ТОВ "ДОКА-НАФТА" звернулось з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що перевіряючі дійшли невірних висновків щодо завищення податку на додану вартість у лютому, червні, жовтні, грудні 2013 р. та червні, липні 2014 р. та неправомірності формування податкового кредиту за вказаний період за рахунок господарських операцій, здійснених з контрагентами-постачальниками ТОВ Константа-Імпекс, ТОВ Нафто-Сервіс Плюс, ТОВ Бізнес-Логіка, ТОВ Нафт-Ойл, оскільки товарність та реальність здійснених господарських операцій підтверджена позивачем належним чином. Просив суд позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року адміністративний позов було задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 24.12.2014 р. № НОМЕР_1.

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у звязку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 19.11.2014 по 27.11.2014 року Жовтневою ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Дока-Нафта" з питань дотримання вимог податкового законодавства за періоди лютий, березень, травень, червень, жовтень, грудень 2013 року, червень, липень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 04.12.204 року № 838/14-20-22-31/38350446.

Відповідно до акту перевірки контролюючим органом зроблено висновки про порушення платником податків п. а) 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, 198.3 та п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, 198.3 та п. 198.6 ст. 198, п. 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ "Дока-Нафта" занижено суму податку на додану вартість за лютий-червень, жовтень, грудень 2013 року та червень, липень 2014 року на суму 99 276,00 грн.

24.12.2014 року Жовтневою ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про нарахування ТОВ "Дока-Нафта" грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 99 276,00 грн. та штрафних санкцій на суму 49 638,00 грн.

ТОВ Дока -Нафта зареєстроване в Жовтневій районній державній адміністрації у Миколаївській області від 06.09.2012 р. за № 15111020000008353, перебуває як платник податків на обліку відповідача з 10.09.2012 р. Основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Для провадження основного напрямку господарської діяльності позивач має в штаті працівників, що підтверджено штатним розкладом та звітами форми 1-ДФ, та матеріально-технічну базу, що підтверджено договорами оренди приміщень та обладнання АЗС від 01.11.2012 р. № А1, від 01.09.2013 р. № А1, додатку від 01.09.2013 р. № А1-1, від 07.09.2012 р. № А2, від 01.09.2013 р. № А2-1, додатку від 01.09.2013 р. № А2-1.

29.01.2013 р. між позивачем та ТОВ "Константа-Імпекс" було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 01-26К, відповідно до якого товар поставлявся партіями та послуги з відвантаження і доставки товару до місця призначення здійснювалось постачальником. На підставі договору позивачем від ТОВ Константа-Імпекс було отримано рахунки - фактури на оплату товару № 0000044 від 11.02.2013 р., № 0000224 від 21.06.2013 р. та узгоджені кількість, найменування, вартість товару, що підлягала поставці. Поставку товару та його прийняття здійснено на підставі видаткових накладних № 35 від 11.02.2013 р. на суму 90 134,60 грн., № 193 від 21.06.2013 р. на суму 27 299,99 грн. На кожну поставку партії товару продавцем ТОВ Константа-Імпекс виписано та видано позивачу податкові накладні № 13 від 11.02.2013 р. на суму ПДВ 15 052,43 грн., № 35 від 21.06.2013 р. на суму ПДВ 4 550,00 грн., які відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Розрахунки проведені в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями та банківськими виписками. Транспортування товару до позивача здійснено на підставі ТТН форми 1-ТТН (нафтопродукт) № 35 від 11.02.2013 р., № 161/1 від 21.06.2013 р.

01.04.2013 р. між позивачем та ТОВ "Бізнес Логіка" укладено договір поставки нафтопродуктів № 118/13. Додатковою угодою від 18.10.2012 р. № 12 було узгоджено кількість та найменування, вартість товару, що підлягала поставці. Поставку товару постачальником та прийняття його позивачем здійснено на підставі видаткової накладної № 1448 від 21.10.2013 р. на суму 124 338,00 грн. На поставку партії товару продавцем ТОВ Бізнес Логіка виписано та видано позивачу податкову накладну № 105 від 18.10.2013 р. та № 118 від 21.10.2013 р. на суму ПДВ 20 723,00 грн., які відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Розрахунки проведені в повному обсязі у безготівковій формі на підставі рахунку постачальника № 1446 від 18.10.2013 р., що підтверджено платіжними дорученнями та банківськими виписками. Транспортування товару до ТОВ Дока-Нафта здійснено на підставі ТТН форми 1-ТТН (нафтопродукт) № Р1448 від 21.10.2013 р.

22.01.2013 р. між позивачем та ТОВ "Нафто-Сервіс Плюс" укладено договір поставки нафтопродуктів № 01-13Н, відповідно до умов якого товар поставлявся партіями та послуги з відвантаження і доставки товару до станцій призначення здійснювалися постачальником. На підставі рахунків - фактур № 0000084 від 25.03.2013 р., № 0000136 від 30.05.2013 р., № 0000425 від 02.12.2013 р. позивачем було узгоджено кількість та найменування, вартість товару, що підлягала поставці. Поставку товару позивачу здійснено на підставі видаткових накладних № 90 від 25.03.2013 р. на суму 39 984,00 грн., № 145 від 30.05.2013 р. на суму 64 142,34 грн., № 430 від 02.12.2013 р. на суму 87 175,50 грн. На кожну поставку партії товару продавцем ТОВ Нафто-Сервіс Плюс позивачу виписано та видано податкові накладні № 26 від 25.03.2013 р. на суму ПДВ 6 664, 00 грн., № 25 від 30.05.2013 р. на суму ПДВ 10 690,39 грн., № 6 від 02.12.2013 р. на суму ПДВ 14 529,25 грн., які відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Розрахунки проведені в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями та банківськими виписками. Транспортування товару до ТОВ Дока-Нафта здійснено на підставі ТТН форми 1-ТТН (нафтопродукт) № 65/1 від 25.03.2013 р., 132 від 30.05.2013 р., № 379/1 від 02.12.2013 р.

23.06.2014 р. позивачем було укладено договір № 029-НО про поставку нафтопродуктів з постачальником ТОВ Нафт-Ойл, згідно умов якого постачальник зобов'язувався поставити товар партіями, за умови включення у вартість товару вартості транспортування та передати товар на підставі накладної у визначеному позивачем місці. На підставі рахунків-фактур № 85 від 23.06.2014 р. та № 127 від 21.07.2014 р. позивачем з постачальником було узгоджено кількість та найменування, вартість товару, що підлягала поставці. Поставку товару було здійснено на підставі видаткових накладних № 79 від 24.06.2014 р. на суму 133 800, 00 грн., № 119 від 21.07.2014 р. на суму 64 923,00 грн. На кожну поставку партії товару постачальником ТОВ Нафт Ойл позивачу надано податкові накладні № 92 від 24.06.2014 р. на суму ПДВ 22 300,00 грн., № 132 від 21.07.2014 р. на суму ПДВ 10 820,50 грн., які відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Розрахунки проведені в повному обсязі, що підтверджено платіжними дорученнями та банківськими виписками. Транспортування товару до ТОВ Дока-Нафта здійснено на підставі ТТН форми 1-ТТН (нафтопродукт) № 79 від 24.06.2014 р., № 119 від 21.07.2014 р.

Отже, придбання пального співвідноситься з характером господарської діяльності позивача.

Товарно-транспортні накладні за формою № 1-ТТН (нафтопродукт), що підтверджують транспортування позивачу товару, оформлені відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155. Кожна з вище перелічених ТТН містить номер, дату, зазначення авто підприємства, замовника та вантажоодержувача, пункт навантаження, відомості про транспортний засіб, причіп, водія, пункт розвантаження, відомості про найменування марки нафтопродуктів, об'єм, метод визначення нафтопродуктів, підписи та прізвища осіб, які відпустили вантаж, водія, що прийняв вантаж, особи, яка вантаж одержала, а також інформацію про видаткову накладну на поставку товару та довіреність, виписану позивачем матеріально-відповідальній особі на отримання товару. Видаткові накладні від постачальників заповнені належним чином, кожен з документів містить усі необхідні реквізити та відомості про зміст господарської операції у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88. Крім того, для отримання товару (нафтопродуктів) були видані довіреності, про що свідчать відповідні записи в якості відміток на видаткових накладних та в товарно-транспортних накладних. Податкові накладні складені відповідно до вимог ст. 201 ПК України.

Крім того, позивач для належного обліку нафтопродуктів у резервуарах АЗС веде форми 17-НП, передбачені Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155, в яких відображено щоденний облік (прийняття та відпуск) кожного виду нафтопродуктів та інші відомості. Також, для обліку надходжень нафтопродуктів позивачем ведеться журнал обліку надходження нафтопродуктів, ведення якого за формою № 13-НП передбачено в додатку № 13 до зазначеної вище Інструкції, та в якому відображені відомості про дату надходження нафтопродуктів, на підставі якого транспортного документу, порівняльні показники товару, визначені ТТН та в резервуарі, інші відомості. На кожну партію товару постачальниками ТОВ Константа-Імпекс, ТОВ Нафта-Сервіс Плюс, ТОВ Бізнес Логіка та ТОВ Нафт-Ойл надавалися сертифікати відповідності на кожну марку нафтопродуктів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при здійсненні господарських операцій позивачем дотримані законодавчо визначені умови формування витрат та податкового кредиту з ПДВ при здійсненні підприємницької діяльності.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, ПК України.

За змістом п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі ст. ст. 134, 138 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених 152 цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Так, на підтвердження придбання нафтопродуктів позивачем надано: договори поставки, видаткові, податкові накладні, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, платіжні доручення, сертифікати відповідності та паспорти якості товару. Крім того, на підтвердження реальності поставок та використання товару у своїй подальшій господарській діяльності, позивачем надано договори оренди комплексу АЗС, документи, що містять відомості про транспорт, яким здійснювалося перевезення палива, журнал реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів у резервуарах, журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС, змінні звіти АЗС тощо.

Копії перелічених документів містяться в матеріалах справи, та підтверджують доводи позивача про те, що при здійсненні господарських операцій з ТОВ Константа-Імпекс, ТОВ Нафто-Сервіс Плюс, ТОВ Бізнес-Логіка та ТОВ Нафт-Ойл, ним дотримані п. 14.1.181 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, п. 201.1 ст. 201 ПК України щодо формування податкового кредиту на суму 99 276,00 грн. за звітні місяці 2013-2014 р.р., оскільки дотримані законодавчо визначені умови формування витрат та податкового кредиту з ПДВ при здійсненні підприємницької діяльності.

Стосовно посилань відповідача на недобросовісність контрагентів-постачальників з питань дотримання вимог податкового законодавства, зафіксованих у відповідних актах перевірок постачальників, то судом першої інстанції вірно зазначено, що не може свідчити про нереальність господарської операції. Проведення перевірки є заходом контролю податкового органу відносно платника податків, а реальність господарської операції оцінюється з урахуванням специфіки її проведення - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. Отже, при дослідженні господарської операції, контрагент за договором, в першу чергу, розглядається як суб'єкт господарювання, спроможний або неспроможний надавати відповідні послуги або поставляти товари. Як слідує із змісту актів перевірок постачальників позивача, отримання ними нафтопродуктів та подальша поставка товару вказаними підприємствами на адресу позивача протягом 2013-2014 р.р. відображено постачальниками в податкових зобов'язаннях декларацій з ПДВ за відповідні звітні податкові періоди 2013-2014 р.р. Постачання нафтопродуктів проводилися в межах господарської діяльності вказаних контрагентів-постачальників, які за інформацією про види діяльності платників податків, наведених в актах перевірок, здійснювали оптову торгівлю паливом.

Таким чином, на підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при здійсненні господарських операцій позивачем дотримані законодавчо визначені умови формування витрат та податкового кредиту з ПДВ при здійсненні підприємницької діяльності.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ДОКА-НАФТА" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Жовтневої Об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у справі № 814/119/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду 30 червня 2015 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян