Ухвала суду № 45907439, 25.06.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гурін Д.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

25 червня 2015 року Справа № 806/1727/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

ОСОБА_2,

при секретарі Ковальчук А.О.,

за участю представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного агенства земельних ресурсів України на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного комітету України із земельних ресурсів, Державного агенства земельних ресурсів України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Державне агентство земельних ресурсів України звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року. У заяві відповідач просив встановити спосіб та порядок виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року у справі №806/1727/13-а шляхом зобов'язання Державного агентства земельних ресурсів України видати наказ про прийняття ОСОБА_3 на роботу в органи Держземагенства шляхом переведення на посаду з урахуванням його фаху, особистих навиків, кваліфікації та результатів роботи.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року відмовлено у задоволенні заяви Державного агентства земельних ресурсів України про встановлення способу та порядку виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року.

У апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу від 05 травня 2015 року та прийняти нову - про задоволення заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви про встановлення способу та порядку виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року, суд першої інстанції виходив з того, що викладені заявником обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що в силу приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України могло б слугувати підставою для зміни способу і порядку його виконання.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Судами встановлено, що у березні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Державного комітету України із земельних ресурсів, Державного агентства земельних ресурсів України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства земельних ресурсів України від 15 лютого 2013 року №611-кт/а про звільнення ОСОБА_3 з посади начальника Управління Держкомзему у Житомирському районі Житомирської області за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Визнано протиправним і скасовано наказ Державного агентства земельних ресурсів України від 14 серпня 2013 року №1571-кт/а про внесення змін до наказу від 15 лютого 2013 року №611-кт/а. Поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника Управління Держкомзему у Житомирському районі Житомирської області з 23 лютого 2013 року. Зобов'язано Державний комітет із земельних ресурсів України нарахувати і виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу. Стягнуто на користь ОСОБА_3 з Державного комітету із земельних ресурсів України 2000 грн на відшкодування моральної шкоди. В решті позову відмовлено за безпідставністю. Вказана постанова набрала законної сили.

Рішення суду боржником виконано не в повному обсязі. На виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року Держземагенством України було видано наказ від 18 липня 2014 року №326-кт/а про поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Управління Держкомзему у Житомирському районі Житомирської області з 23 лютого 2013 року. Однак на думку заявника (відповідача) - Державного агентства земельних ресурсів України на теперішній час наявні об'єктивні причини, що унеможливлюють виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року у частині нарахування та виплати ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що і стало підставою для звернення до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суть самого судового рішення.

Судами встановлено, що заява Державного агентства земельних ресурсів України мотивована тим, що Управління Держкомзему у Житомирському районі Житомирської області припинено 22 лютого 2013 року до винесення рішення у справі (запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи №13051120013006841 внесено до Єдиного державного реєстру 22 лютого 2013 року). З огляду на те, що Управління Держкомзему у Житомирському районі Житомирської області припинено як юридичну особу та виключено з Єдиного державного реєстру та за відсутності у Держземагенства України повноважень самостійно вирішувати питання про призначення керівників його територіальних органів, останнє вважає, що наявні підстави для встановлення способу виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року шляхом зобов'язання Державного агентства земельних ресурсів України видати наказ про прийняття ОСОБА_3 на роботу в органи Держземагенства шляхом переведення на посаду з урахуванням його фаху, особистих навиків, кваліфікації та результатів роботи.

Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.

Відтак, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому, суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 11 листопада 2014 року у справі №21-394а14.

Разом з тим у справі, що розглядається спосіб, у який заявник просить встановити виконання рішення суду, фактично змінює його зміст.

Крім того, із положень статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що питання зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення можуть вирішуватись судом на стадії примусового виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 серпня 2013 року Житомирським окружним адміністративним судом були видані виконавчі листи у даній справі №3717/13 та №3718/13 (а.с.13-14).

28 серпня 2013 року відкрито виконавче провадження за виконавчими листами (а.с.16).

25 червня 2014 року та 8 липня 2014 року на адресу Житомирського окружного адміністративного суду Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України направлено постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 19 червня 2014 року та 27 червня 2014 року, винесені у ході виконання виконавчих листів №3717/13 та №3718/13 від 21 серпня 2013 року, виданих Житомирським окружним адміністративним судом (а.с.30-31, 34-35).

Отже, виконавчі провадження з виконання виконавчих листів від 21 серпня 2013 року №3717/13 та №3718/13, виданих Житомирським окружним адміністративним судом на виконання постанови від 19 серпня 2013 року в адміністративній справі №806/1727/13-а, закінчено, тобто станом на час розгляду заяви судом першої інстанції виконавчі листи на примусовому виконанні у державній виконавчій службі не перебувають, судове рішення у примусовому порядку не виконується.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відмову у задоволенні заяви.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

Керуючись ст.ст. ст.ст.195, 196, 199, 200, 205-206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного агенства земельних ресурсів України залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна

ОСОБА_2

Повний текст cудового рішення виготовлено "25" червня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10000

3- відповідачам: Державний комітет України із земельних ресурсів вул.Народного ополчення, 3,м.Київ,Південна Частина Києва, Київ,03680

4-Державне агенство земельних ресурсів України вул.Народного Ополчення,3,м.Київ,03680