Постанова № 45907336, 26.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5073/13-а

Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Романішина В.Л.

за участю секретаря: Цуцкірідзе М.О.

розглянув в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013року за поданням Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про стягнення коштів по податковому боргу з Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2013 року Державна податкова інспекція Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі позивач, ДПІ) звернулась до суду з поданням про стягнення коштів по податковому боргу з Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (далі - відповідач) у розмірі 337 088,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено заборгованість, яка виникла внаслідок самостійно визначених податкових зобов'язань.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 05 вересня 2013 року прийнято постанову про задоволення позовних вимог.

Стягнуто з банківських рахунків відповідача на користь державного бюджету суму заборгованості в загальному розмірі 337088,39 грн.

Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що доводи заявника обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а доводи відповідача щодо часткового погашення заборгованості не знайшли свого підтвердження при розгляді справи та спростовуються матеріалами справи.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом не надано належну оцінку та не приєднано до матеріалів справи платіжне доручення №562 від 15 серпня 2013 року про погашення суми заборгованості на 50 000 грн..

Заперечень позивача на зазначену апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як встановлено судом першої інстанції, у відповідача виникла заборгованість внаслідок самостійно визначених податкових зобов'язань заявлених відповідачем у податковій декларації НОМЕР_1 від 19.04.2013 року, самостійно визначених зобов'язань заявлених в уточнюючому розрахунку №9020428176 від 15.04.2013 року, та на підставі прийнятих ДПІ податкових повідомлень - рішень.

Також судом першої інстанйції встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 27.03.2013 року №0001701520 та №0001691520 не скасовані, а тому є чинними, оскільки позивачем ці рішення не оскаржувалися ні в адміністративному, ні в судовому порядку, що підтвердив у судовому засіданні представник ДПІ та не заперечувалося представником відповідача.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 цього Кодексу податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 95.1 ст.95 ПК орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 14.1.175 Податкового Кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, предметом правовідносин, які розглядаються, є стягнення узгодженого грошового зобов'язання та штрафних санкцій, не сплаченого платником податків у встановлений строк, яке по своєї суті є податковим боргом.

Згідно з ч. 3 ст. 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом та врегульовано ст.183-3 КАС України (в редакції, яка діяла на час звернення до суду з зазначеним позовом). Приписами зазначеної статті передбачено особливий порядок та строки розгляду подання судом першої інстанції.

Таким чином, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції не надав належну оцінку характеру спірних правовідносин та вирішив позовні вимоги без врахування особливостей провадження у справах за поданням органів доходів і зборів щодо стягнення коштів за податковим боргом, передбачених ст. 183-3 КАС України.

Також під час розгляду даної справи суд першої інстанції не прийняв до уваги представника відповідача про погашення заборгованості в частині 50000,00 грн., та не приєднав до матеріалів справи платіжне доручення № 562 від 15 серпня 2013 року, зазначивши, що доводи представника відповідача не знайшли свого підтвердження при розгляді справи та спростовуються матеріалами справи.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ДПІ звернулась до суду першої інстанції з вказаним поданням 12 липня 2013 року, а платіжне доручення № 562 датовано 15 серпня 2013 року, отже сума податкового боргу на час звернення з вказаним поданням не була зменшена на суму 50 000 грн. відповідно до зазначеного платіжного доручення.

Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення апеляційної скарги

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, у звязку з чим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нової постанови суду, про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 207, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013року - скасувати та прийняти нову постанову.

Подання Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - задовольнити частково.

Стягнути з банківських рахунків Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (код ЄДРПОУ №01432144, м.Одеса, вул.25-й Чапаївської дивізії, 1) р/р №26009300005081 (долар США), №26009300005081 (Євро), №26009300005081 (Українська гривня) та №26009300005081 (російський рубль) в АТ «Златобанк», р/р №26000047629001, №26001047629000, №26009047629002, №26044047629001 в АТ «УкрСиббанк, р/р №2600030100236 в ФОДЕСЬК МІСК ВІД 7860 ТОЩАД м.Одеса, №26008301750976 в філії ПАТ ПІБ в м.Херсон, №26009000128 та №26006010128 в Ф ОРУ АТ «Б» Фінанси та Кредит» м.Одеса, №25706301535006, №25717301535006 та №26005302535006 в філії ПАТ ПІБ в м.Одеса, №26006300256 в Миколаївське відділення ВАТ Ощад м. Миколаїв, відкритих Причорноморським державним регіональним геологічним підприємством, на користь державного бюджету суму заборгованості в загальному розмірі 287088,39 грн.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів з часу отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

Суддя:О.В. Єщенко

Суддя: В.Л. Романішин