Ухвала суду № 45907303, 24.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/91/15

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Одесагаз» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Одесагаз» до Саратської обєднаної державної податкової інспекції (Татарбунарське відділення) Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкової вимоги, податкових повідомлень-рішень та про зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року ПАТ «Одесагаз» звернулось з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкову вимогу Саратської ОДПІ (Татарбунарське відділення) ГУ Міндоходів в Одеській області № 583-25 від 05.09.2014 року про сплату боргу з орендної плати юридичних осіб в сумі 7937, 74 грн., податкові повідомлення рішення Саратської ОДПІ (Татарбунарське відділення) ГУ Міндоходів в Одеській області № НОМЕР_1 від 24.11.2014 року про сплату штрафу в сумі 53, 36 грн. з орендної плати з юридичних осіб, № НОМЕР_2 від 24.11.2014 року в сумі 3 050, 70 грн. з орендної плати з юридичних осіб; зобовязати відповідача внести до зворотного боку картки особового рахунку ПАТ «Одесагаз», що ведеться Саратською ОДПІ (Татарбунарське відділення) ГУ Міндоходів в Одеській області, відомості про сплату позивачем сум платіжним дорученням № 13227 від 18.06.2014 року на суму 7760, 20 грн., спрямоване на сплату оренди землі з юридичних осіб за травень 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що ПАТ «Одесагаз» було надано до АТ «Єврогазбанк» на виконання платіжне доручення № 13227 від 18.06.2014 року на суму 7760, 20 грн., спрямоване на сплату оренди землі з юридичних осіб за травень 2014 року.

Згідно відміток АТ «Єврогазбанк» вказане платіжне доручення прийняте до виконання.

Заявою № 100 від 26.06.2014 року, ПАТ «Одесагаз» повідомило податковий орган про сплату грошових зобовязань згідно вищезазначеного платіжного доручення.

Позивач зазначав, що таким чином, товариство в передбачені податковим законодавством строки подало платіжне доручення в АТ «Єврогазбанк», який здійснює обслуговування поточного рахунку товариства, на повну суму належного до сплати податкового зобовязання перед бюджетом. Втім, переказ коштів, по даному платіжному дорученню виконано не було, що стало причиною порушення строків зарахування грошових коштів до бюджету та виникнення, на думку відповідача, податкової заборгованості.

Позивач посилався на те, що відповідно до положень п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку, такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

За вини банківської установи, яка своєчасно не виконала платіжне доручення товариства та не перевела до бюджету кошти з орендної плати з юридичних, Саратська ОДПІ зарахувала, в облік заборгованість зі сплати оренди за землю юридичних осіб, виставила ПАТ «Одесагаз» оскаржувані податкову вимогу та податкові повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку.

Позивач зазначав, що позиція податкового органу передбачає покладання відповідальності за порушення строків зарахування грошових коштів до бюджету на товариство, що на думку позивача, суперечить чинним нормам податкового законодавства та може призвести до перебоїв у діяльності підприємства, яке є стратегічним для соціальних потреб населення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року адміністративний позов було задоволено частково.

Скасовано податкову вимогу Саратської ОДПІ (Татарбунарське відділення) ГУ Міндоходів в Одеській області № 583-25 від 05.09.2014 року про сплату боргу з орендної плати юридичних осіб в сумі 7 937, 74 грн.

Скасовано податкове повідомлення рішення Саратської ОДПІ (Татарбунарське відділення) ГУ Міндоходів в Одеській області № НОМЕР_1 від 24.11.2014 року про сплату штрафу в сумі 53, 36 грн. з орендної плати з юридичних осіб.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 24.11.2014 року в сумі 3 050, 70 грн. з орендної плати з юридичних осіб.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду товариство подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у звязку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.11.2014 року, Саратською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області проведено камеральну перевірку податкової звітності, а саме податкової декларації ПАТ «Одесагаз» з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, за результатом якої встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобовязання податку протягом строків, визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме в частині сплати орендної плати за землю за травень 2014 року, встановлено порушення сплати податкового зобовязання з граничним терміном сплати 30.06.2014 року на 29 днів (дата сплати 29.07.2014 року), про що складений акт перевірки № 0743/1504/03351208 від 10.11.2014 року.

На підставі акту перевірки від 10.11.2014 року, Саратською ОДПІ ГУ Міндоходів було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.11.2014 року № НОМЕР_1 про нарахування ПАТ «Одесагаз» штрафу у розмірі 53, 36 грн. та податкове повідомлення-рішення від 24.11.2014 року № 001007150 про нарахування штрафу за порушення граничних строків сплати податкового зобовязання у розмірі 3050, 70 грн.

У звязку з обліком податкової заборгованості, 05.09.2014 року, Саратська ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, виставила податкову вимогу № 583-25 на суму 7 937, 74 грн., з яких 7 849, 47 грн. за основним платежем, 88, 27 грн. пеня.

27.06.2014 року ПАТ «Одесагаз» звернулось до Саратської ОДПІ с заявою № 100 від 26.06.2014 року, за результатом якої повідомило податковий орган, що 18.06.2014 року до АТ «Єврогазбанк», товариством було надане платіжне доручення № 13227 на оплату оренди землі з юридичних осіб за травень 2014 року за Арцизьке управління експлуатації газового господарства в сумі -7 760 грн. 20 копійок.

З вини банку, зарахування до бюджету не було проведено.

В якості підтвердження проведеної сплати, до податкового органу в якості письмового доказу було надано копію платіжного доручення № 13 227 від 18.06.2014 року, на суму 7 760, 20 грн., з призначенням платежу орендна плата за землю з юридичних осіб, одержана АТ «Єврогазбанк» того ж дня, про що свідчить штамп банку. В ході судового розгляду зазначене платіжне доручення надано в оригіналі.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для задоволення позову ПАТ Одесагаз в частині зобовязання Саратської ОДПІ внести до зворотного боку картки особового рахунку ПАТ Одесагаз відомості про сплату позивачем сум за платіжними дорученнями: №13227 від 18.06.2014 року.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України, Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні.

За змістом п. 57.1 ст. 57 ПК України, визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За правилами п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

За змістом п.1.24, п. 1.29 ст. 1, п. 8.1 ст. 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Платіжна система, це платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Положенням п. 22.4 ст. 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні, передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Відповідальність банків при здійсненні переказу, передбачена приписами ст. 32 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні, де зазначено, що отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

На підставі п. 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, (затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 року N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за N 377/8976) передбачено, що Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити Дата надходження і Дата виконання, а банк стягувача Дата надходження в банк стягувача (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп Вечірня. Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту Дата надходження, який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

В ході судового розгляду встановлено, що на платіжному доручені № 13227 від 18.06.2014 року, наявна відмітка банку одержано банком з датою « 18 чер 2014» та підписом працівника банку, ознаки того, що банком було повернуто дане платіжне доручення без виконання - відсутні.

За правилами п. 129.6 ст. 129 ПК України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

З аналізу вказаного положення можна дійти висновку, що якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів

В контексті зазначених норм законодавства порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого п.п. 129.7 ст. 129 Податкового кодексу України, яким встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування; якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення. Тобто відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається саме для банку, а не для платника податків.

Таким чином, направлення позивачем до обслуговуючого банку належним чином оформлених платіжних доручень на оплату обовязкових платежів та зборів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними, необхідними та достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання.

Викладені обставини свідчать про відсутність з боку позивача порушення щодо перерахування до бюджету податкового зобов'язання у строк, встановлений законом.

Отже, в ході судового розгляду не встановлено, що у позивача наявна податкова заборгованість по сплаті орендної плати за землю з юридичних осіб за травень 2014 року, оскільки сплата податкового зобовязання відбулась в межах граничного строку сплати, у звязку з чим оскаржувана податкова вимога є безпідставною, як і нарахування штрафних санкцій за порушення сплати податкового зобовязання нараховані згідно оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, визначений в Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, (затвердженому Наказом Міністерства доходів і зборів України 05.12.2013 року № 765, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2014 року за № 217/24994).

Згідно з п. 3 р. 1 Порядку, інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.

За змістом п. 4 р.1 Порядку, передбачено, що облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників, державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, обєднаних державних податкових інспекцій відповідно до функціональних повноважень.

На підставі п.1 р.2 Порядку, вбачається, що інтегровані картки платників відкриваються за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів.

За правилами п. 1 р.4 Порядку, передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників територіальні органи Міндоходів проводять оперативний облік надходжень: за податками, зборами, митними платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 4 грудня 2013 року № 760/1031, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 грудня 2013 року за № 2193/24725; за єдиним внеском на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 19 вересня 2013 року № 493/815, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 вересня 2013 року за № 1667/24199. Органи Міндоходів України щоденно одержують від уповноваженого банку відповідно до укладених договорів зведену інформацію про рух коштів на банківських балансових рахунках 2603.

У відповідності п.5 р.4 Порядку, дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Отже, територіальний орган Міндоходів відображає в інтегрованій картці платника дані про надходження податків, зборів та єдиного внеску у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування сплачених платежів та законодавством визначена процедура, за якої відображаються територіальними органами Міндоходів дані в інтегрованій картці платника.

В ході судового розгляду встановлено, що Саратська ОДПІ (Татарбунарське відділення) ГУ Міндоходів в Одеській області не отримувала від органу Державної казначейської служби даних про надходження податку зі сплати орендної плати за землю юридичних осіб від ПАТ Одесагаз від 18.06.2014 року № 13227.

Таким чином, на підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні правові підстави для задоволення позову ПАТ Одесагаз в частині зобовязання Саратської ОДПІ внести до зворотного боку картки особового рахунку ПАТ Одесагаз відомості про сплату позивачем сум за платіжними дорученнями: №13227 від 18.06.2014 року.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Одесагаз» є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Одесагаз» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року у справі № 815/91/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду 30 червня 2015 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян